NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

6.Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений

упорядку, передбаченому законодавством, задомовленістюзвідповіднимиорганами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7.Прокурорусвоємурішенніпропроведенняконтролюзавчиненнямзлочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов’язаний:

1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8.Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасовогообмеженняконституційнихправособи, вономаєздійснюватисявмежах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

1. Коментована стаття закріплює загальні положення, що визначають форми проведеннянегласнихслідчих(розшукових) дій, яківкомплексіявляютьсобоюконтроль за вчиненням злочину. Контроль за вчиненням злочину полягає у перевірці за рішенням прокурора при наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняєтьсятяжкийабоособливотяжкийзлочин, таможездійснюватисяувизначених ч. 1 цієї статті формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину.

Контроль за вчиненням злочину є допустимим за умов, що встановленими або невстановленими особами вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин; цей злочин є незакінченим; розкриття та розслідування підготовлюваного або вчинюваного злочину шляхом провадження інших гласних та негласних дій неможливо; є можливість припинення злочинної діяльності на ранніх стадіях її вчинення.

Встановлюючи контроль за злочинними діями окремої особи (осіб), орган досудового розслідування має на меті розкриття всіх можливих спільників, місць зберігання об’єктів матеріального світу, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявленняпричинтаумов, щосприяливчиненнюзлочину, і, як наслідок, їх усунення.

Частина 1 коментованої статті КПК закріплює основні форми контролю за вчиненням злочину. За її змістом, окремими формами контролю за вчиненням злочину є:

1)контрольована поставка;

2)контрольована та оперативна закупка;

3)спеціальний слідчий експеримент;

4)імітування обстановки злочину.

Контрольована поставка – негласна слідча (розшукова) дія, що є комплексом організаційних гласних і негласних заходів, які проводяться уповноваженими підрозділами державних органів, у тому числі у взаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою забезпечення безпеки такого переміщення; виявлення причетних до підготовки та вчи-

501

нення злочину фізичних та юридичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщення товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, особистих речах, поштових відправленнях тощо.

Контрольована закупка – негласна слідча (розшукова) дія, щополягає вукладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним придбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, щовстановлюєправилаторгівліостаннімитаїхобігу, атакожвикриття й документування пов’язаних із цим злочинів. Спочатку ця негласна слідча (розшукова) діяпроводитьсяякзвичайназакупка. Післязавершенняцієїнегласноїслідчої (розшукової) діїуповноваженаособа, щоїїпроводить, оголошуєпродійснийхарактер останньої і складає відповідний протокол, до якого додаються предмети, придбані уходіпроведенняконтрольованоїзакупки, документи, щовідносятьсядоних, атакож підтверджують саму закупку. Проведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо-, відеозаписом, фотографуванням, щотакожуказуєтьсявпротоколіздодаванням доньоговідповідних технічних носіївінформації. Протоколи, складені зарезультатами проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовому слідстві та в суді.

Оперативназакупка– негласнаслідча(розшукова) дія, пов’язаназнегласнимпридбанням у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товарів, предметів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину, з метою виявлення та документування фактів злочинних діянь.

Постановою ВР України № 2741-ΧΙΙ від 17 червня 1992 р. встановлено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнароднихорганізаційтаюридичнихосібіншихдержавнатериторіїУкраїни. Цейперелік включає: зброю, боєприпаси (крім мисливської та пневматичної зброї та боєприпасів до неї), бойову та спеціальну військову техніку, ракетно-космічні комплекси; вибухові речовини та засоби вибуху, бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря); протиградові установки; державні еталони одиниць фізичних величин; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Зазначені предмети та об’єкти не можуть перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності (перелік доповнено пунктом 7 та приміткою до нього згідно з Постановою ВР № 121/94-ВР від 15.07.94 р.). До видів майна, що вилучене з вільного обігу, належать електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крімгазовихпістолетівіревольверівтапатронівдоних, зарядженихречовинамисльозоточивоїтадратівноїдії(п. 8 згіднозПостановоюВР№19/95-ВРвід24.01.95)

Спеціальний слідчий експеримент – негласна слідча (розшукова) дія із штучного створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні окремі ознаки вчинення тяжкого чи

502

особливо тяжкого злочину, та спостереженні за її поведінкою. Спеціальний слідчий експеримент застосовується дляперевірки достовірності фактів, щоможутьсвідчити проведеннязлочинноїдіяльностііпричетностідонеїконкретнихосіб. Задопомогою створенихуходіспеціального слідчого експерименту умовможназробитидоступними для об’єктивного сприйняття зовнішні прояви тих чи інших злочинних діянь та наміри осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Зміст спеціального слідчого експерименту, проведеного з метою попередження та розкриття тяжкого чи особливо тяжкого злочину, полягає в тому, що уповноважена особа, яка його здійснює, вносить необхідні і достатні зміни в обстановку, у якій діє підозрюваний. Така особа, сприймаючи ці зміни обстановки як необхідні йому для досягнення мети, реагує на них відповідно до своїх задумів і планів. Уповноважена особа, у свою чергу, спостерігає за реакцією підозрюваного й одержує інформацію про його дії (тобто ті дані, що могли б бути отримані ним і без експерименту, якби такі ж умови склалися об’єктивно).

Імітування обстановки злочину - негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у сукупності підпорядкованих єдиному плану заходів, що відбувається з використанням спеціальних засобів, які відтворюють ситуацію вчинення злочину, з метою створеннявідповіднихумовдляспонуканняособи(чигрупиосіб), якаготуєвчиненняабо вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чирозслідувати тяжкі таособливо тяжкі злочинипротиособи, суспільстватадержави. Метоюздійсненняімітуванняобстановкизлочинуєпопередження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Термін «імітувати» (від лат. imitare – наслідувати) має кілька тлумачень: 1) точно на- слідуватикого-небудь, відтворюватищо-небудь; 2) підроблятипідщо-небудь. Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямованихнаімітуванняреальностіподіїзлочинувуявленніособи, щовчинилавсінеобхідні підготовчі дії для його вчинення . Імітування обстановки злочину може проводитися як зметоювиявленняконкретнихосіб, якіобґрунтованопідозрюютьсяупідготовцітавчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення намірів невстановлених осіб, які вчинили такі злочини. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) та ідентифіковані (помічені) засоби. Перебіг подій у ході проведення контролю за вчиненням злочину може фіксуватися за допомогоютехнічних засобів (аудіо-, відеозапис, фотографування тощо).

2.Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо неможливо повністю запобігти:

1) посяганнюнажиттяабозаподіяннюособі(особам) тяжкихтілеснихушкоджень; 2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 4) екологічній або техногенній катастрофі.

3.Особливими умовами провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії за змістом ч. 3 коментованої статті є те, що під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цьогозлочинузметоюйогоподальшоговикриття, допомагаючиособівчинитизлочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

503

4.За результатами контролю за вчиненням злочину складається протокол, додатками доякого можуть бутиречі ідокументи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується затриманням підозрюваного та відкритим фіксуванням, про це складається протокол

уприсутності такої особи.

5.Порядок і тактика проведення передбачених цією статтею різних форм контролю за вчиненням злочину визначається законодавством України та міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

6.На основі тлумачення положень ч. 6 коментованої статті можна дійти висновку про існування двох видів контролю за вчиненням злочину: контроль за вчиненням злочину може бути внутрішньодержавним, тобто за злочинами, що підготовлюються або вчиняються на території України, а також транзитним, яким є контроль за підготовкою та вчиненням злочинів, що пов’язані із перетином державного кордону України, асаменезаконнимпереміщенням черезтериторіюУкраїнитранзитом, ввезенням до України або вивезенням за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів, що здійснюється у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7.Заіззмістомч. 7 коментованоїстаттірішенняпрокурорапропроведенняконтролюзавчиненнямзлочинуоформлюєтьсяпостановою, вякійкрімвідомостей, передбачених ст. 251 цього Кодексу, викладаються обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а також зазначається про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8.Уразіколиприпроведенніконтролюзавчиненнямзлочинувиникаєнеобхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи (наприклад, права на недоторканність житла, особисте і сімейне життя), він має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді за поданням про- куроразгіднозвимогамистатей246-249 КПК. Вухваліслідчогосуддітакожповинно бути вказано конкретного виконавця проведення контролю за вчиненням злочину. Відповіднодовимогстатей104, 106, 252 КПКпрорезультатиконтролюзавчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, проце складається протоколуприсутності такої особи. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 272

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудо-

504

вого розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

2.Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої

зкерівникоморганудосудовогорозслідування, абопостановипрокурораіззбереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

3.У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:

1) обґрунтування меж спеціального завдання;

2) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

4.Виконанняспеціальногозавданнянеможеперевищуватишістьмісяців, авразі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

1. Для забезпечення розкриття й розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування. З цією метою особа, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, конфіденційно бере участь в організованій групі чи злочинній організації.

Відповіднодоч. 2 ст. 275 КПКзабороняєтьсязалучатидовиконанняцієїнегласної слідчої (розшукової) дії медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, нотаріусів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане із розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Проникнення в організовану злочинну групу чи злочинну організацію – це негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у комплексі заходів, спрямованих на впровадження співробітника уповноваженого органу або особи, яка конфіденційно з ним співпрацює, в організовану групу або злочинну організацію з метою виявлення, попередження чи розкриття їх злочинної діяльності, а також впливу на членів кримінального середовища для припинення їх злочинної діяльності.

Статтею 28 КК України визначається поняття вчинення злочину організованою групою або злочинною організацією. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь кілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч. 3 ст. 28 КК). Злочинвизнаєтьсявчиненимзлочинноюорганізацією, якщовінскоєнийстійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ятьібільше), члениабоструктурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28 КК).

505

ВУкраїніправоздійснюватипроникненнявзлочиннугрупунегласногопрацівника оперативногопідрозділуабоособи, якаспівробітничаєзостаннім, іззбереженнямвтаємницідостовірних данихщодоїхособистості передбачено пп. 8, 13 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», а також ст. 14 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Зокрема, у п. 8 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшуковудіяльність» зазначається, щоуповноваженіоперативніпідрозділи мають право здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійснюєтьсязанаявностівідомостейпроорганізованузлочиннудіяльність. Введенняштатногонегласногопрацівникаабоіншоїособивзлочиннесередовищепотребуєпроведення такихорганізаційнихзаходів, якпідбіріпідготовкакандидатанавпровадження, оперативнеприкриттяособи, щовиконуєзавданняізрозкриттязлочинноїдіяльностіорганізованоїзлочинноїгрупичиорганізаціїтаздійсненняуправлінняйогодіяльністю, матеріальне й технічне забезпечення негласної слідчої (розшукової) дії, адаптація особи, після завершення виконання спеціального завдання до життя в звичайних умовах.

Для виконання поставленого завдання негласний співробітник під легендою прикриття може вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Стаття 14 «Про організаційно-правовіосновиборотьбизорганізованою злочинністю» від 30.06.1993 р. надає право використовувати з цією ж метою учасників організованих злочинних угруповань.

Стаття 43 КК «Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації» визначає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій злочинній групі чи організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Шкодаабозбитки, завданінеюпідчасвиконаннязавдання, відшкодовуються за рахунок державного бюджету. Згідно з ч. 2 цієї статті особа підлягає кримінальній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством надпотерпілим, аботяжкогозлочину, вчиненогоумисно, іпов’язаногозспричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, або настанням тяжких або особливо тяжких наслідків. Учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судовогорозглядуматеріалівкримінальногопровадженнясприяєвикриттюорганізованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі. При цьомувіннеможебутизасудженимдодовічногопозбавленняволі, апокаранняувиді позбавлення волі не може бути призначене на строк, більший половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Організаційно-тактичні засади виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групичи злочинної організації визначаються законодавством України.

506

2.За змістом ч. 2 коментованої статті виконання спеціального завдання як негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої

зкерівником органу досудового розслідування або постанови прокурора із збереженням в таємниці достовірних відомостей про особу.

Слідчий або прокурор, отримавши відомості про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений членами організованого злочинного угруповання тяжкий чи особливо тяжкийзлочинзурахуваннямнаявногочасувизначаєможливостівведенняпідлегендою прикриття в конкретну організовану групу чи злочинну організацію штатного або нештатного негласного співробітника, особи, що на конфіденційній основі співробітничаєзуповноваженимиорганами. Нацьомуетапіздійснюєтьсявідпрацювання спеціального завдання особі, що виступатиме виконавцем цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

3.Згіднозположеннямич. 3 цієїстаттіКПК, постановаскладаєтьсяздотриманням вимог ст. 251 КПК. З урахуванням специфіки проваджуваної негласної слідчої (розшукової) діїцяпостановаповиннаміститиобґрунтуваннямежспеціальногозавдання та використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

Винесенню постанови про виконання спеціального завдання особами, які не є працівниками правоохоронного органу, може передувати укладення угоди про конфіденційнеспівробітництвоміжтакоюособоюіуповноважениморганомівідповідне нерозголошення даних. У цій угоді мають бути перелічені права й обов’язки цієї особи і, зокрема, роз’яснення того, у якому випадку і за вчинення яких діянь ця особа підлягає кримінальній відповідальності.

4.Відповіднодоч. 4 коментованоїстаттівиконанняспеціальногозавданнянеможе перевищувати шести місяців, а в разі необхідності –строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

Стаття 273

Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1.Зарішенням керівникаорганудосудовогорозслідування, прокурорапідчаспроведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускаєтьсявиготовленнятавикористанняспеціальновиготовленихречейідокументів, створеннятавикористанняспеціальноутворенихпідприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів

зіншою метою забороняється.

2.Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.

3.Уразінеобхідності розкриття дозавершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, якадієбезрозкриттядостовірнихвідомостейпронеї, процеповідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі

507

(розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.

4.Несправжні(імітаційні) засоби, застосованіпідчаспроведеннянегласноїслідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимогцьогоКодексу підчаспроведеннявідповідної негласноїслідчої (розшукової) дії.

1.Ідентифіковані (помічені) засоби – це об’єкти матеріального світу (речі, предмети, документи), на які при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій заздалегідь було нанесено спеціальну позначку, завдяки якій їх можна відрізняти від подібних.

Несправжні (імітаційні) засоби – це спеціально виготовлені речі і документи, що повністю або частково мають ознаки та властивості матеріальних об’єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації, що використовуються з метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

До несправжніх (імітаційних) засобів можна віднести: спеціально виготовлені речі; спеціальновиготовленідокументи; спеціальноутвореніпідприємства, установи, організації.

Згідно з ч. 1 коментованої статті використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

У разі виникнення необхідності вирішення завдань кримінального провадження,

зметою забезпечення проведення негласних слідчих (розшукових) дій, органами досудового розслідування можуть виготовлятися та використовуватися спеціальні речі ідокументи, длязашифровкиособитавідомчоїприналежностіслідчихтаоперативних працівників, осіб, які співпрацюють з ними на конфіденційній основі, імітування знарядь або предметів вчинення злочину. З метою конспірації організації та проведення негласнихслідчих(розшукових) дійорганидосудовогорозслідуванняможутьвикористовуватиреєстраційні, товарнітаіншівідмітнізнаки, бланкидокументівтаформалізовані зразки відомостей, обліків, звітності підприємств, організацій, установ, а також здійснювати інші дії по конспірації своєї діяльності, особового складу, майна. Окрім виготовлення спеціальних речей і документів, з метою розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів також можуть створюватись та використовуватись імітаційні підприємства, установи, організації. Порядок створення, діяльності, фінансового та матеріального забезпечення підприємства регламентується чинним законодавством України, атакожспеціальниминормативнимиактамиуповноваженихорганів. Такіпідприємства мають свій бюджет, здійснюють всі ділові операції, що необхідні для підтримання«легенди», тафункціонуютьпідконтролеморганудосудовогорозслідування.

2.Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретнихнегласнихслідчих(розшукових) дійоформлюєтьсявідповіднимпротоко-

508

лом, що складається із дотриманням вимог статей 104, 106, 252 КПК. Факт передавання особі заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів для використання їх під час проведення конкретної негласної слідчої дії повинен підтверджуватися документально.

3.У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про вказану особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

4.Несправжні (імітаційні) засоби застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватися у процесі доказування як первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, коли суд встановить порушення вимог КПК під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії. Несправжні (імітаційні) засоби представляються на розгляд суду як первинні знаряддя чи засоби вчинення злочину. Окрім того, суду повинні бути представлені матеріали, що посвідчують законність використання цих засобів. Такими матеріалами можуть бути протоколи про виготовлення, утворення імітаційних засобів. Особи, які брали участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії та використовували в ході її провадження імітаційні засоби, можуть бути допитані як свідки щодо підстав їх використання, дотримання законності в ході їх застосування для отримання відомостей, що можуть бути основою для формування доказів у кримінальному провадженні.

Якщо суд встановить порушення чинедотримання вимог законодавства впроцесі виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів або невідповідного їх застосування в ході негласної слідчої дії, зазначені засоби за рішенням суду не можуть бути використані як докази.

Збереження засобів, щовикористовувалися підчаспроведення негласнихслідчих (розшукових) дій, забезпечується прокурором та здійснюється в порядку, передбаченому ст. 100 КПК та спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податковоїадміністраціїУкраїни, ВерховногоСудуУкраїни, Міністерствавнутрішніх справУкраїни, СлужбибезпекиУкраїни, Державноїсудовоїадміністрації Українивід 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкціїпропорядоквилучення, обліку, зберіганнятапередачі речовихдоказівукримінальнихсправах, цінностейтаіншогомайнаорганамидізнання, досудовогослідства

ісуду».

509

Стаття 274

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження

1.Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

2.Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

3.У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

4.Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

1.Негласнеотриманнязразківдляпорівняльногодослідженняєнегласноюслідчою (розшуковою) дією, яка полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв юридично значимої інформації як об’єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового розслідування.

Відповідно доч. 1 коментованої статті негласне отримання зразків дляпорівняльного дослідження може бути проведене лише у випадку, якщо їх отримання у порядку, визначеному ст. 245 КПК може завдати значну шкоду інтересам досудового розслідування. За змістом цієї норми закону збір зразків для порівняльного дослідження може відбуватися тоді, коли проведення експертизи з міркувань забезпечення конспіративностіведеннядосудовогорозслідуваннянаданомуетапійоговеденнянедоцільно, оскільки може негативно вплинути на його хід.

Сутність дій із негласного отримання зразків для порівняльного дослідження полягає у виявленні та фіксації необхідних зразків співробітниками уповноважених органів, достатніхдляпроведенняпорівняльногодослідженнятаотриманнявисновку спеціаліста. Це може бути вилучення відповідних об’єктів матеріального світу, зняття копій документів, їх фотографування, проведення дактилоскопіювання, відокремлення частини предмета тощо.

Зразками для порівняльного дослідження можуть бути матеріальні об’єкти, надані спеціалісту для порівняння із досліджуваними та діагностованими об’єктами, зокрема, різні предмети, документи, речовини, рідини, препарати, виділення організму та ін. Вимоги до зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються залежно від мети та виду дослідження, вчиненого протиправного діяння, наявності матеріальних слідів вчиненого злочину та ін. Відмітною особливістю і винятковою вимогою, що встановлюється для таких зразків, є безсумнівність їх походження від конкретного досліджуваного об’єкта. Зразки повинні відображати ознаки цього об’єкта, наприклад, у людини це відтиски пальців, потожирові сліди та ін.

510