NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

фрагменти, щомаютьдоказове значення укримінальному провадженні, вносяться до протоколу. Додатками до протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж можуть виступати носії з фонограмами запису розмов, друкованої інформації тазображень, щопередавались засобами зв’язку. Додатками допротоколу прозняттяінформаціїзелектроннихінформаційнихсистемможутьбутифлеш-карти, жорсткі та гнучкі, оптичні диски та інші носії інформації, що забезпечують фіксацію та збереження інформації у вигляді електронних файлів. У протоколі також слід вказати на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використовувалась для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення з цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.

Протягом двадцяти чотирьох годин після припинення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем, відповідно до ч. 3 ст. 252 КПКуповноваженапосадоваособаоперативногопідрозділупередаєпротокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отриманої внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, у цілому або певного її фрагмента.

Стаття 266

Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів

1.Дослідження інформації, отриманоїпризастосуваннітехнічнихзасобів, уразі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значеннядлядосудовогорозслідуванняісудовогорозгляду, впротоколівідтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

2.Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

3.Носіїінформаціїтатехнічнізасоби, задопомогоюякихотриманоінформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Зметоюзабезпеченняпроведенняокремихнегласнихслідчих(розшукових) дій, регламентованих цією главою КПК, можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби фіксації інформації. Нерідко для відтворення інформації, отриманої зарезультатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на етапі огляду і дослідження слідчим її матеріальних носіїв потрібна участь спеціаліста, який надасть допомогу в експлуатації технічних засобів та (або) забезпечить розшифровку зафіксованої інформації. Відповідно до ч.1 ст. 71 КПК спеціалістом у кримінальному провадженні єособа, якаволодієспеціальнимизнаннямитанавичкамизастосуваннятехнічнихабо

491

інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Технічнізасобифіксаціїінформаціївикористовуютьсявосновномудляпроведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, аудіоконтролю, відеоконтролюмісця, аудіоконтролю, відеоконтролюособи. Зарезультатамипроведеннянегласних слідчих (розшукових) дій формуються носії інформації, що фіксують звукозапис, відеозапис, перебіг дій, подій, розмов, звуків тощо або містять електронні копії друкованих документів чи повідомлень, що передавались засобами зв’язку.

Передача матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих(розшукових) дій, відоперативногопідрозділу-виконавцядослідчогоздійсню- ється у порядку, визначеному підзаконними нормативними актами органів, що забезпечують їх проведення. Як правило, у супровідних документах міститься вказівка на видітиптехнічнихзасобів, програмногозабезпечення, задопомогоюякоговідбувалась фіксація інформації, що забезпечує можливість її дослідження без участі спеціалістів.

Слідчий вивчає зміст зафіксованої зарезультатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації, про що складає протокол. Вивчення змісту інформації відбувається, як правило, шляхом перегляду або прослуховування інформації, зафіксованої на носіях.

Збереженняінформації, отриманоївнаслідокдослідженняносіївінформації, отриманихзарезультатамипроведеннянегласнихслідчих(розшукових) дій, забезпечується прокурором згідно з вимогами ст. 259 КПК.

2.Відповідно до ч. 2 коментованої статті технічні засоби, що застосовувалися під час проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Закріплений КПК порядок забезпечує можливість дослідження носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій на судових стадіях кримінальногопровадження, атакожпроведенняекспертизияктехнічнихзасобів, так

іносіїв інформації.

3.Частина третя коментованої статті вказує, що носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів (див. ч.1 ст. 71 КПК) або експертів (ч. 1 ст. 69 КПК) у порядку, передбаченому статтями 242–245 КПК.

§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій

Стаття 267

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:

492

1)виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2)виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3)виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4)виявлення осіб, які розшукуються;

5)встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

2.Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

3.Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттямпокарання, затримання, взяттямпідвартутощо), маютьстатуспублічно доступних.

4.Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житлачиіншоговолодінняособизметою, передбаченоювчастиніпершійцієїстатті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

1. Організаціятапроведеннянегласнихслідчих(розшукових) дій, регламентованих цією статтею КПК, пов’язана із обмеженням задекларованих статтями 30, 32 Конституції України прав людини на недоторканність житла та іншого володіння особи, таємницю особистого та сімейного життя. Проникнення до житла, іншого володіння особи, публічнонедоступнихмісцьздійснюєтьсязметоюрозкриттятарозслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо в інший спосіб отримати інформацію неможливо.

КПК у ч. 2 ст. 223 на законодавчому рівні закріплює легальне визначення понять «житло» та «інше володіння особи». Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміють транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, перебувають у володінні особи.

Укоментованій статтіКПКтакожвстановлюється обмеження уходіпровадження негласних слідчих (розшукових) дій доступу органам досудового розслідування до публічно недоступних місць, що забезпечує не лише реалізацію права особи на недоторканність житлатаіншоговолодіння, алейможливістьсамостійно визначатитериторію, порушеннямежякоїєобмеженнямїїправанаусамітненняабоконфіденційність спілкування.

Частина 1 коментованої статті визначає цілі, з метою досягнення яких у кримінальномупровадженніможебутиздійсненообстеженняпублічнонедоступнихмісць,

493

житла та іншого володіння особи. За змістом цієї статті закону таке проникнення здійснюється негласно, тобто приховано від осіб, що є їх власниками, користувачами або розпорядниками цих об’єктів, а також їх близького оточення. З метою організа- ційно-технічного забезпечення цієї негласної слідчої (розшукової) дії до участі в її проведенні можуть залучатися спеціалісти.

Негласне проникнення до житла, іншого володіння, публічно недоступних місць полягає у системі дій, спрямованих на негласний огляд та обстеження вказаних об’єктів, і передусім здійснюється з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування.

Виявлені в ході негласного проникнення предмети, документи не вилучаються. У межах проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, виготовленнявідтисків, відбитків, зліпківтощо. Надаліматеріальніносіїцієїінформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

У випадку наявності хоча б однієї із перелічених у ч. 1 цієї статті підстав, коли іншимшляхомотриматицівідомості неможливоабоіншимчиномнеможназдійснити дії з виготовлення копій чи зразків речей, документів або інших матеріальних об’єктів, виявити осіб, які розшукуються, або встановити технічні засоби аудіо-, відеоконтролюособивпублічнонедоступномумісці, житлічиіншомуволодінніособи, прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з прокурором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи. Це клопотання повинно бути винесене відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК; до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

2.За змістом ч. 2 коментованої статті публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо.

3.Частина 3 цієї статті КПК закріплює, що приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення

зпримусовогоутриманняосібузв'язкувідбуттямпокарання, затримання, взяттямпід варту тощо), мають статус публічно доступних. Відповідно до вказаної норми на обстеження цих приміщень дозволу слідчого судді не потрібно.

4.Негласне проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи відповідно до положень ч. 1 коментованої статті КПК проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житлачиіншоговолодінняособипередбачаютьзалученняспеціальноуповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення, наданого у порядку, визначеному ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК.

494

За результатами обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володінняособискладаєтьсяпротоколпропроведеннявсіхвиконанихдійтаїхрезультатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК). Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. Упротоколі про результати негласної слідчої (розшукової) дії відомості про осіб, які залучалися до її проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 268

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

1.Установленнямісцезнаходженнярадіоелектронногозасобуєнегласноюслідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходженнярадіоелектронногозасобу, утомучислімобільноготерміналусистем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщоврезультатійогопроведенняможнавстановитиобставини, якімають значення для кримінального провадження.

2.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями

246, 248-250 цього Кодексу.

3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

4.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою полягає у застосуванні спеціальних технічних засобів, що забезпечують дистанційну локалізацію місцезнаходження пристроюсистемирадіозв’язку, безрозкриттязміступовідомлень, що передаються цими засобами, чи іншого радіовипромінювального пристрою.

Організація та проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії безпосередньо необмежуєконституційніправатасвободилюдиниігромадянина, оскількиїїоб’єктом є технічний засіб, а не фізична особа. Окрім того, під час установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що передаєтьсязасобамизв’язку, чиіншаінформація, якоюобмінюютьсяособи, щоперебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому відповідно до вимог цієї статті проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим та допускається у розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості.

495

Безпосереднєвстановленнямісцезнаходженнярадіоелектронногозасобуздійснюєтьсяіззастосуваннямспеціальнихтехнічнихзасобівуповноваженимиспеціалістами оперативних підрозділів. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії може бути встановлено місцезнаходження кінцевого обладнання рухомого (мобільного) зв’язку, яке використовується особою, підозрюваною або причетною до вчинення злочину, інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, тощо.

Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв’язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованихумережахоператоріврухомого(мобільного) зв’язку, щоналежатьабовикористовувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпілими або свідками; або поточні координати такого радіелектронного засобу у просторі і часі.

Встановленнямісцезнаходженнярадіоелектронногозасобу, якийвикористовується окремою особою, як правило, здійснюється з метою реалізації окремих завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, або ж заходів із затримання підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину. З метою організації та проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими підрозділами застосовуються спеціальні технічні засоби отримання інформації.

2.Частина 2 коментованої статті КПК встановлює, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248–250 цього Кодексу.

3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронногозасобувцьомувипадкудодатковоповиннібутизазначеніідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Такими ідентифікаційними ознаками можуть виступати, зокрема:

− номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі код країни – код зони або оператора – номер абонента в мережі;

− міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ); − міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМSІ).

4.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокуроралишеувипадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 КПК, тобтоувиняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Відповідно до встановленого

496

порядку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Згідно з вимогами ст. 248 КПК слідчий суддя розглядає таке клопотання. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласноїслідчої(розшукової) діїінформаціяповиннабутизнищенавпорядку, передбаченому ст. 255 КПК. За умови, якщо рішення пропроведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу приймається слідчим, він відповідно до вимог статей 110 та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором.

За результатами проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому було доручено проведенняустановленнямісцезнаходження радіоелектронного засобунапідставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК, в якому описуються результати проведення даної слідчої дії, а в необхідних випадках до ньогодолучаютьсядодатки. Протоколпропроведеннянегласноїслідчої(розшукової) дії з додатками не пізніше двадцяти чотирьох години з моменту припинення цієї дії передаєтьсяпрокурору. Прокурорвживаєзаходівщодозбереженняотриманихпідчас проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 269

Спостереження за особою, річчю або місцем

1.Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостереженнязвикористаннямвідеозапису, фотографування, спеціальнихтехнічнихзасобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2.Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248–250 цього Кодексу.

3.Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочатонапідставіпостановислідчого, прокуроралишеувипадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1. Під спостереженням за особою, річчю або місцем, у контексті коментованої статті законодавцем розуміється візуальне спостереження, що проводиться за цими об’єктами у публічно доступних місцях із застосуванням фото- і відеозйомки, спеціальних технічних засобів для спостереження (оптичних та радіоприладів, інших технічнихзасобівтощо). Частина1 коментованоїстаттівизначаєметупроведенняцієї

497

негласної слідчої (розшукової) дії, яка полягає у пошуку, фіксації і перевірці під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, зким цяособа контактує; певної речі чи місця упублічнодоступнихмісцях, щомаєвідношеннядовчиненнякримінального правопорушення. У ході провадження негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, може проводитися візуальне спостереження за вказаними об’єктами із застосуванням спеціальних технічних засобів (біноклів, приладів нічного бачення тощо).

Візуальнеспостереженняможездійснюватисьзметоюнегласногоспостереження, слідкування заособами, підозрюваними увчиненні тяжких абоособливотяжких злочинів (об’єктів спостереження), місцями їх постійного проживання чи тимчасового перебування, за їх поведінкою, транспортними засобами, які вони використовують. Зазначене спрямоване на отримання об’єктивної інформації про злочинну діяльність окремих осіб, їх співучасників, виявлення зв’язків цих осіб, встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються органами досудового розслідування чи судом, з’ясування обставин безвісного зникнення людей, а також встановлення місць зберігання знарядь, предметів вчинення злочинів і незаконно добутого майна. Візуальне спостереження за конкретною особою, завжди має на меті пошук та фіксацію відомостей, що можуть використовуватись у доказуванні, а також з метою забезпечення іншихслідчихтапроцесуальнихдій: установленнямісцезнаходження радіоелектронного засобу, контрольованих та оперативних закупок товарів, затримання підозрюваного тощо.

Одержані за результатами цієї негласної слідчої (розшукової) дії відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вонинемістять інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і знищуються під контролем прокурора (ч. 4 ст. 255 КПК).

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу, атакожмісцяподіїміститьсяописрезультатіввізуальногоспостереження. Додатками до протоколу спостереження за особою, річчю, місцем можуть бути фотографії, відеоматеріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні цієї негласної слідчої (розшукової) дії, стенограми, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації тощо.

Протоколи за результатами спостереження за особою, річчю, місцем можуть використовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення іншихслідчих(розшукових) дійпідчасдосудовогорозслідування. Ціпротоколиздодаткаминепізнішеніжчерездвадцятьчотиригодинизмоментуприпиненнявказаної негласної слідчої (розшукової) дії передаються прокурору (ч. 3 ст. 252 КПК).

2. Спостереження за особою здійснюється за ухвалою слідчого судді відповідно до вимог статей 246, 248–250 КПК. Відповідно до вимог законодавства клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за погодженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виноситьухвалупронаданнядозволунапроведенняспостереженнязаособою, річчю, місцем або відмову в цьому. Таке клопотання повинно відповідати вимогам ч. 2 ст.

498

248 КПК, до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об’єкта спостереження (конкретної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато напідставі постанови слідчого, прокурора лишеувипадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 цьогоКодексу. Відповідно довимогзаконодавства прокурорпісляпочатку такоїнегласної слідчої (розшукової) діїзобов’язанийневідкладно звернутисязвідповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає представлене клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя винесе ухвалу про відмову

внаданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено, а отримана інформація негайно знищується

впорядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

Стаття 270

Аудіо-, відеоконтроль місця

1.Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фік- саціївідомостейзадопомогоюаудіо-, відеозаписувсерединіпублічнодоступнихмісць, безвідомаїхвласника, володільцяабоприсутніхуцьомумісціосіб, занаявностівідомостейпроте, щорозмовиіповедінкаосібуцьомумісці, атакожіншіподії, щотам відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

2.Аудіо-, відеоконтрольмісцязгіднозчастиноюпершоюцієїстаттіпроводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

1. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею Кодексу, здійснюється шляхомвстановлення спеціальних технічних засобів упублічно доступних місцях за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб

уцьому місці, а також інші події, що там відбуваються, мають значення для кримінальногопровадження. Аудіо-, відеоконтрольмісцяможепроводитисьтакожумісцях імовірного перебування або появи осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, з метою фіксації інформації, що може використовуватись

удоказуванні на досудовому розслідуванні та в суді.

Аудіо-, відеоконтроль місця відрізняється від аналогічної негласної слідчої (розшукової) дії із аудіоконтролю та відеоконтролю особи передусім місцем її проведення, а також організаційно-тактичними особливостями здійснення. Регламентована цією статтею КПК негласна слідча (розшукова) дія може проводитись у громадських місцях та в місцях загального користування, доступ до яких необмежений, тобто всередині публічно доступних місць, до яких згідно із тлумаченням положень частин 2 та 3 ст. 267 КК України можна увійти або в яких можна перебувати на правових підставах без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб. Такими місцями єкінотеатри, кафе, ресторанитощо. Приміщення, спеціальнопризначенідля

499

утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Як правило, проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії забезпечується працівниками уповноважених оперативних підрозділів, а отримані результати фіксуються на матеріальні носії та можуть використовуватись як додатків до протоколів про їх проведення для доказування в кримінальному провадженні.

2. Частина 2 коментованої статті закріплює, що аудіо-, відеоконтроль місця проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК. В ухвалі слідчого суді повинна бути вказана повна і точна адреса місця, де проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, час і строки її здійснення.

Стаття 271

Контроль за вчиненням злочину

1.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину.

2.Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;

2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; 4) екологічній або техногенній катастрофі.

3.Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу навчинення цьогозлочинузметою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

4.Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якогододаютьсяречіідокументи, отриманіпідчаспроведенняцієїнегласноїслідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

5.Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.

500