NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

що підлягають затриманню, та установа зв’язку, на керівника якої покладається обов’язок здійснювати відповідний контроль і протягом доби повідомляти про це слідчого.

Негласна слідча (розшукова) дія по накладенню арешту на кореспонденцію може виконуватись як на державних установах поштового зв’язку «Укрпошта», так і на поштових підприємствах недержавних операторів поштового зв’язку, що надають відповідніпослугинапідставіліцензій. Слідзазначити, щопересиланнягрошовихпереказів не регулюються Законом України «Про поштовий зв’язок», тому в таких випадках не застосовується порядок щодо накладення арешту на кореспонденцію, передбачений ст. 261 КПК. За таких умов арешт грошових переказів регламентується нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність».

5. При закінченні строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв’язку кореспонденція, яканебулавилученаслідчим, підлягаєнегайномувідправленню адресату. Арешт також може бути скасований за рішенням прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, якщо у накладенні арешту на кореспонденцію відпала необхідність.

Стаття 262

Огляд і виїмка кореспонденції

1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представникацієї установи, азанеобхідності – заучастю спеціаліста. Уприсутності зазначенихосібслідчийвирішуєпитанняпровідкриттяіоглядаєзатриманукореспонденцію.

2.При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арештунакореспонденцію. Уразінеобхідностіособою, якапроводитьоглядпошто- во-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

3.У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

4.Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отриманозразки, атакожпропроведенняіншихдій, передбаченихчастиноюдругою цієї статті.

481

5. Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.

1.Положення коментованої статті регламентують проведення трьох взаємопов’язаних між собою негласних слідчих (розшукових) дій – огляду, виїмки та затримання кореспонденції. У даному випадку під оглядом слід розуміти обстеження кореспонденції з метою перевірки, контролю, виявлення ознак злочину. Виїмка кореспонденції – вилучення увстановленому закономпорядкукореспонденції (див. ст. 261 КПК), яка знаходиться в установах зв’язку та може мати доказове значення у кримінальномупровадженні. Тимчасовезатримання– припиненняувстановленомузаконом порядку в установі зв’язку на певний час руху кореспонденції під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення ознак кримінального правопорушення.

Огляд і виїмка кореспонденції слідчим може бути проведена на підставі ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на кореспонденцію. Керівник установи зв’язку повідомляєслідчогопрозатриманукореспонденцію. Процесуальнийоглядзатриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль

ізатримувати цю кореспонденцію. Участь в огляді арештованої кореспонденції бере представник установи зв’язку, слідчий може також запросити спеціаліста, що сприятиме у проведенні цієї слідчої дії. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. З метою забезпечення конспірації цієї негласної слідчої (розшукової) дії арештована кореспонденція має бути відкрита в такий спосіб, що забезпечує цілісність упаковки і відсутність будьяких ознак доступу до кореспонденції органами досудового розслідування, що забезпечується кваліфікованим спеціалістом.

2.Якщоварештованійкореспонденціївиявленопредмети, речовиниабодокументи, що мають значення для досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалоюслідчогосудді, здійснюєвиїмкувідповідноїкореспонденції, заумовищотакі дії не зашкодять меті кримінального провадження, та вилучені предмети і документи можуть використовуватися у доказуванні.

Якщо вилучення кореспонденції може призвести до розголошення подальшого проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий, у межах, визначених ухвалою слідчого судді, може обмежитись зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Копії відправлень чи отримані зразки після закінчення цієї негласної слідчої (розшукової) дії приєднуються до протоколу про її проведення та в установленому порядку передаються прокурору.

Упевних випадках слідчим, що проводить огляд телеграфно-поштової кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей

іречовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонених у вільному обігу, на їх безпечні аналоги. У такому разі шляхом виконання відповідних дій слідчим забезпечується також контроль за переміщенням цих об’єктів або ж забезпечується безпека такого переміщення.

482

3.Якщо у затриманій кореспонденції не було віднайдено предметів, документів, чи інших матеріальних об’єктів, що мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про повернення арештованого відправлення до загального поштового потоку.

4.Згідноізч. 4 коментованоїстаттіпрокожнийвипадокзатриманнякореспонденції, її огляду або виїмки слідчим складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104–107, 252, частин 1, 4 ст. 262 КПК. У протоколі про накладення арешту на кореспонденцію окремої особи, її огляду та виїмки зазначається, які саме телеграфно-по- штові відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що відправлено адресату або тимчасово затримано. Залежно від рішення, прийнятого внаслідок проведення цієї негласної слідчої дії, у протоколі може бути зазначено, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, або ж нанесено на їх вкладення спеціальні позначки, обладнано технічними засобами з метою контролю за їх рухом; повністю або частково замінено предмети і речовини, що є вкладеннями цих поштових відправлень, та інші дії слідчого, що виконувались ним під час коментованої слідчої дії.

5.Оскільки накладення арешту на кореспонденції, її огляд та виїмка можуть бути проведені лише у тісній взаємодії із установами зв’язку, ч. 5 коментованої статті вказує, щокерівникитапрацівникиустановзв’язкузобов’язанісприятипроведеннюцієї негласноїслідчої (розшукової) діїінерозголошуватифактїїпроведення чиотриману за ними інформацію.

Стаття 263

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

2.Вухвалі слідчого судді продозвілнавтручання уприватнеспілкування вцьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікальноідентифікуватиабонентаспостереження, транспортнутелекомунікаційнумережу, кінцевеобладнання, наякомуможездійснюватисявтручанняуприватне спілкування.

3.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.

4.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники

483

тапрацівникиоператорівтелекомунікаційного зв’язкузобов’язанісприятивиконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

1.Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЗУ «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов’язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноваженьсприяти проведенню оперативно-розшуковихзаходів танедопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов’язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу. Вказані положення законодавства створюють правову основу для технічного забезпечення проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Оператори телекомунікацій впроваджуютьустанційнеобладнанняспеціальніпрограмно-апаратнікомплекси, що забезпечуютьпередачуінформаціїнатехнічнеобладнання, встановленевспеціальних підрозділах уповноважених законом органів.

Зняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційнихмережєрізновидомвтручанняуприватнеспілкування, якепроводитьсябезвідомаосіб, яківикористовуютьзасоби телекомунікацій для обміну інформацією. Оскільки проведення вказаної негласної слідчої дії пов’язане із обмеженням прав особи, гарантованих статтями 30, 31, 32 КонституціїУкраїни, воназдійснюєтьсязаухвалоюслідчогосуддітаувипадках, якщоіншим шляхом отримати інформацію з метою розслідування злочину неможливо.

Стаття 1 ЗУ «Про телекомунікації» вказує, що транспортна телекомунікаційна мережа — мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у застосуванні технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася технічними засобами телекомунікацій.

Зняттяінформаціїізтранспортнихтелекомунікаційнихмережзабезпечуєконтроль, конспіративне перехоплення та фіксацію з використанням технічних засобів телефонних розмов, що передаються засобами стаціонарного та рухомого (мобільного зв’язку), а також інших даних, що передаються каналом зв’язку, що контролюється (sms, mms, факс, модемний зв’язок).

Під зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж розуміється спостереження, відбір та фіксація змісту інформації уповноваженими оперативними підрозділамиізвикористаннямувстановленомузаконодавствомпорядкувідповідних технічних засобів, а також одержання, перетворення і фіксація різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.

2.Частина 2 коментованої статті визначає, що в ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спо-

484

стереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Такими ознаками можуть бути:

−номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі код країни – код зони або оператора – номер абонента в мережі;

−міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);

−міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ІМSІ).

3. Чинний ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», надаючи право оперативним підрозділам проводити заходи зі зняття інформації з каналів зв’язку, не містить норм, що розкривають сутність проваджуваних ними дій. Окремі положення норм вказаного Закону тлумачить постанова ПВСУ № 2 від 28.03.08 р. «Про деякі питання застосування судамиУкраїнизаконодавства придачідозволівнатимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшуковоїдіяльності, дізнання ідосудового слідства». Упункті3 вказаноїпостанови зазначається, щозняття інформації зканалів зв’язку полягає узастосуванні технічного обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, щопередавалася цим каналом зв’язку. Така інформація може включатиданіякпровзаємоз’єднаннятелекомунікаційнихмереж, такіщодозмістуінформації, яка була передана каналом зв’язку. Іншими словами, відповідно до наданого роз’яснення отримання уповноваженими оперативними підрозділами інформації про з’єднання абонентів телекомунікацій навіть без розкриття змісту повідомлень, згідно із змістом чинного ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» може здійснюватись лише за рішенням суду.

У кримінальному провадженні отримання інформації про з’єднання абонентів телекомунікацій без розкриття змісту повідомлень проводиться як негласна слідча (розшукова) дія зізняття інформації зтранспортнихтелекомунікаційних мереж. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може забезпечуватись спеціально уповноваженими підрозділами МВС та СБ України, а також безпосередньо підприємствами (установами), що надають послуги зв’язку, що в установленому законом порядку з метою вирішення завдань кримінального провадження зобов’язані надавати органам досудового розслідування відомості про з’єднання абонентів телекомунікаційних каналів та мереж без розкриття змісту повідомлень.

Негласна слідча (розшукова) дія зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж може проводитись також з метою конспіративної фіксації та відтворенні у формі, придатній для автоматизованої обробки засобами ЕОМ даних, що передаються мережею Інтернет та іншими мережами передачі даних.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з метою контролю та фіксації інформації, що передається через Інтернет та іншими мережами передачі даних, може здійснюватись за ідентифікаційними ознаками аналогічними тим, за якими проводиться контрользателефонними розмовами. Зняття інформації зканалів зв’язку може здійснюватись за такими ознаками:

−за адресою електронної пошти у форматі «ім'я поштової скриньки @домен. домен верхнього рівня» (наприклад, info@ssu.gov.ua);

485

−адресою в мережі передачі даних з комутацією пакетів, у тому числі ІР-адреса для мережі Інтернет у форматі ххх.ххх.ххх.ххх (наприклад, 010.011.012.130);

−апаратною адресою (МАС-адреса) пристрою, приєднаногодомережного середовища.

Зарезультатамизняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційнихмережможе бути зафіксована інформація, що вказує на ознаки кримінального правопорушення

вдіях підозрюваного, обвинуваченого, а також відомості про протиправну діяльність окремих осіб, що контактували із цими особами через канали телекомунікаційної мережі у проміжок проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Ці відомості у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії фіксуються на матеріальних носіях у форматі, придатному для відтворення слідчим, прокурором або судом з метою проведення інших процесуальних дій (допитів, призначення експертиз тощо).

Зарезультатамипроведеннязняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційних мереж складається протокол, у якому зазначаються: місце і час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, правові підстави здійснення, описуються отримані результати або розшифровуються окремі епізоди звукозапису розмов, що містять інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

4. Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки.

Частина1 ст. 9 ЗУ«Протелекомунікації» вказує, щоохоронатаємницітелефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України. Враховуючи викладене, кримінальний процесуальний закон покладає на керівників та працівників операторів телекомунікаційного зв’язку обов’язок сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та змісту отриманої інформації, а також з метою забезпечення подальшого використання у кримінальному судочинстві, зберігати отриману інформацію в незмінному вигляді.

Організація тапроведення негласних слідчих (розшукових) дійзізняттяінформації з транспортних телекомунікаційних мереж здійснюється у порядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КК. Розглядаючи клопотання щодо проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий суддя виноситьухвалупронадання дозволуназняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційнихмереж, щовикористовуютьсяуприватному спілкуванні окремих осіб, або відмовляє в цьому. У випадках надання дозволу в ухвалі вказується строк проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, якийнеможеперевищуватидвамісяці. Упередбаченихкримінальнимпроцесуальним законом випадках строки провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть бутипродовжені. Дозволяєтьсяпродовжитицістрокизанаявностівідповіднихпідстав та у порядку, визначеному ст. 249 КПК. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, в якому вказуються дата складення, посада, прізвище та ініціали особи, що веде кримінальне провадження, номер кримінального провадження згідно з ЄРДР, номер ухвали (постанови) а також дата при-

486

йняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення. Окрім того, у протоколі зазначається найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна слідча (розшукова) дія, її результати, відомості проматеріальні носіїінформації (матеріали аудіочивідеозапису, фотоікінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

Протоколищодопроведеннязняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційних мереж, аудіоабо відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування

(ч. 1 ст. 256 КПК).

До проведення огляду і прослуховування фонограм, перегляду відеоматеріалів, отриманих від оперативного підрозділу (ч. 4 ст. 263 КПК), слідчий повинен підготувати технічні засоби, за допомогою яких буде здійснюватись відтворення фонограми. Технічні характеристики апаратури, на якій відбуватиметься відтворення записів, повинні збігатися з основними параметрами звукозаписуючої техніки. Після проведення підготовчих дій учасники огляду (слідчий, спеціаліст) розпочинають прослуховування фонограми (фонограм), за результатами огляду і прослуховування з дотриманням вимог КПК складається протокол. Якщо за результатами огляду і прослуховування фонограми отримано відомості, які можуть бути використані у кримінальному провадженні, то в змісті протоколу розшифровується та частина звукозапису, яка містить інформацію, що може мати доказове значення.

Стаття 264

Зняття інформації з електронних інформаційних систем

1.Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або

їїчастини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомостіпронаявністьінформаціївелектронній інформаційній системі абоїїчастині, що має значення для певного досудового розслідування.

2.Непотребуєдозволуслідчогосуддіздобуттявідомостейзелектроннихінформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцемабоутримувачемабонепов’язанийзподоланнямсистемилогічногозахисту.

3.Вухвалі слідчого судді продозвілнавтручанняуприватнеспілкування вцьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційноїсистеми, вякійможездійснюватисявтручанняуприватнеспілкування.

1.Частина 1 коментованої статті забезпечує нормативно-правову регламентацію втручання уприватне спілкування шляхом зняття інформації зелектронних інформаційних систем. Сутність даної негласної слідчої (розшукової) дії полягає уздійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що міс-

487

тяться в електронній інформаційній системі або її частин, без відома власника, володільцяабоутримувачасистеми. Зазначенанегласнаслідча(розшукова) діяпроводиться, у разі якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Стаття1 ЗУ«Прозахистінформаціївінформаційно-телекомунікаційнихсистемах» від 5 липня 1994 р. визначає, що під електронною інформаційною системою розуміється організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у такому випадку слід вважати фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на інформацію (ЗУ від 31.05.2005 р. «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах»). Крім того, у коментованій статті використовується таке поняття, як власник електронної інформаційної системи, під яким слід розуміти фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на електроннуінформаційнусистему. Володілець– фізичнаабоюридичнаособа, якамає право на законних підставах фактично використовувати річ відповідно до її призначення. Утримувач – фізична чи юридична особа, яка постійно або тимчасово володіє, застосовує та несе відповідальність за використання предмета утримання.

Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування.

Частина 1 коментованої статті також визначає, що відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її (частинах). Частинами електронної інформаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо

Проведеннянегласноїслідчої(розшукової) дії, регламентованоїцієюстаттеюКПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональномукомп’ютері, абодекількохперсональнихкомп’ютерах, об’єднанихулокальнумережу, абожзовнішніхнакопичувачахінформації, щоприєднувалисядоелектронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно,

упорядку, встановленомустаттями246, 248, 250 КПК. Слідчийсуддяможедатидозвіл на проведення відповідних дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин у випадках, якщо ПЕОМ, декілька ПЕОМ, об’єднаних у локальну мережу, зовнішні накопичувачі електронної інформації належать, належали або ж використовувались підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні злочину, за наявності обґрунтованих підстав уважати, що на них зберігалася або оброблялася інформація, яка має значення для розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, щодо якого у встановленому законом порядку ведеться кримінальне провадження.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здійснюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповноваженихпідрозділівправоохороннихорганів, такішляхомпрограмногопроникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає

узастосуваннізасобівспеціальноїтехнікиізвеликимиресурсамиоперативноїтадовгочасної пам’яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диску

(дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Про-

488

грамне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхомзастосуванняспеціальнихпрограмнихпродуктів, якізабезпечуютькопіювання інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на віддалений комп’ютер, що перебувають у користуванні уповноваженого органу, що проводить цю негласну слідчу (розшукову) дію.

2.Відповідно до ч. 2 КПК не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей

зелектронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічногозахисту. Уповноваженимиорганамивпроцесізборуіфіксаціїінформації, що має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп’ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі всесвітньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед великихмасивівінформації, щолокалізуютьсявсоціальнихмережахІнтернету, можебути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їхзв’язків, табагатоіншихвідомостей, щоможутьсприятивирішеннюзавдань досудовогорозслідування. Оскількицяінформаціяєзагальнодоступною, дозволуслідчого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.

3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.

Відповідноуклопотаннідосуду, щовноситьсяслідчим, прокурором, повиннібути вказані серійні номери ПЕОМ, зовнішніх накопичувачів інформації, з яких відбуватиметьсязняттяінформаціїізвикористаннямзасобівспеціальноїтехнікитаспеціальногопрограмногозабезпечення, щозабезпечуютьбезпосереднєфізичнеабопрограмне проникнення до інформаційної системи або її частини тощо.

Отримавшиухвалуслідчогосуддіпродозвілназняттяінформаціїзелектронноїінформаційноїсистеми, слідчийможеписьмово, упорядкуп. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручатиоперативномупідрозділупроведенняцієїнегласноїслідчої(розшукової) дії.

За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104–107, 252 та 265 КПК, до якого долучаються додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.

Стаття 265

Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем

1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про

489

проведеннязазначенихнегласнихслідчих(розшукових) дій. Привиявленнівінформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.

1.Проведення негласних слідчих (розшукових) дії зі зняття інформації з транспортнихтелекомунікаційнихмережтаізелектроннихінформаційнихсистемта(або) їхчастинмаєнаметіпошуктафіксаціюінформації, щоможебутивикористанаукримінальному провадженні з метою розкриття та розслідування злочинів. За результатами проведення наведених негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути також отриманівідомості, якібезпосередньонестосуютьсяметидосудовогорозслідування, тому їх зміст зазначається в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді короткої анотації. Разом з тим у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та із електронних інформаційних систем та (або) їх частин може бути отримана інформація орієнтуючого характеру, яка може бути використана для проведення профілактичних заходів, планування та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні. За результатамизняттяінформаціїзтранспортнихтелекомунікаційнихмереж, електронних інформаційних систем та (або) їх частин може бути отримано інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні та може вказувати на ознаки вчиненнязлочинуокремимиособами, їхспільниками, місцязберіганнядокументівіпредметів, що мають доказове значення, тощо. Інформація, яка відображає події та факти,

атакож може мати значення для вирішення завдань кримінального провадження, відповіднодоч. 1 коментованоїстаттіКПК, повиннабутизафіксовананаматеріальних носіях, які надалі будуть використовуватись у доказуванні. Фіксація інформації за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 КПК забезпечується спеціально уповноваженими підрозділамиорганівбезпекитаорганіввнутрішніхсправ. Безпосереднєвиконаннянегласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, що пов’язане із фізичним чи програмним проникненням до цієї системи, на відміну від зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, може забезпечуватися фахівцями спеціальних підрозділів державних органів, що мають право здійснення оперативно-розшукової діяльності.

2.Уповноважені працівники оперативних підрозділів у ході проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій відбирають ту інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні, фіксують її на матеріальних носіях, що можуть забезпечити подальше відтворення цієї інформації. Слідчий вивчає інформацію, складає протокол, доякогоприєднуєносіїінформації якдодатки. Упротоколізарезультатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою службовою особою, унеобхідних випадках заучасті спеціаліста, аті

490