NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

Севастополя. Слідчийсуддя(слідчісудді) усудіпершоїінстанціїобираютьсязборами суддівзіскладусуддівцьогосуду. Доповноваженьслідчогосудді, щодієвсудіпершої інстанції, належить розгляд клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законнихінтересівосіб, якіберутьучастьукримінальномупровадженні, тазабезпечення законності досудового розслідування кримінальних правопорушень.

До повноважень слідчого судді за п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя не бере участі у розгляді матеріалів кримінального провадження, відповідно не виконує функцій правосуддя.

Відповідно до коментованої статті слідчим суддею, що уповноважений розглядати клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, голова апеляційного суду області, а також голови міських судів міст Києва та Севастополя, оскільки ці суди мають особливий статус, та відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прирівнянідоапеляційних(ч. 2 ст. 26 Закону). Завизначеннямголівапеляційнихсудів, слідчим суддею, що здійснює розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути й інший суддя апеляційного суду.

Кримінальний процесуальний закон (розд. 2 КПК) передбачає функціонування інституту слідчого судді і на рівні місцевих судів загальної юрисдикції. Проте до повноважень слідчого судді усуді першої інстанції невходитьрозгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до сфери їх повноважень належить судовийконтрользазастосуваннямзаходівзабезпеченнякримінальногопровадження.

Розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюєтьсяслідчимсуддеюАпеляційногосудуАвтономноїРеспублікиКрим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя у межах територіальної юрисдикції, в яких знаходиться орган досудового розслідування.

Стаття 248

Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1.Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

2.У клопотанні зазначаються:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;

3)правовакваліфікація злочинуіззазначеннямстатті(частинистатті) Кримінального кодексу України;

451

4)відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

5)обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

6)вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

7)обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;

8)відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, якідозволятьунікальноідентифікуватиабонентаспостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

9)обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) діїдоказів, якісамостійноабовсукупності зіншимидоказамиможуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

Доклопотання слідчого, прокурора додається витяг зЄдиного реєстру досудових розслідуваньщодокримінальногопровадження, урамкахякогоподаєтьсяклопотання.

3.Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщопрокурор, слідчийдоведенаявністьдостатніхпідставвважати, що:

1)вчинений злочин відповідної тяжкості;

2)під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

4.Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1)прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2)злочин, у зв’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3)особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

4)вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5)строк дії ухвали.

5.Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню

зновим клопотанням про надання такого дозволу.

1.Клопотання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій вноситься на розгляд слідчого судді слідчим або прокурором. Слід підкреслити, що клопотання слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребує попереднього погодження з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Кримінальнийпроцесуальнийзакон(ст. 248) покладаєнаслідчогосуддюобов’язок розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.

452

Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання, тобто слідчого або прокурора. Розгляд поданого клопотання відбувається в режимі закритого судового засідання, протокол його не ведеться. Слідчий суддя має право затребувати матеріали кримінального провадження, що обґрунтовують наявність підстав на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно слідчий, прокурор зобов’язаніпредставититакіматеріали. Зарезультатамирозглядуподанихдокументів слідчий суддя приймає рішення та надає дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій або відмовляє в ньому.

2.Відповідно до ч. 2 цієї статті КПК у клопотанні обов’язково вказуються найменуваннякримінальногопровадженнятайогореєстраційнийномервідповіднодоЄРДР, короткий виклад обставин злочину, у зв’язку із розслідуванням якого подається клопотання, правовакваліфікаціязлочинуіззазначеннямстатті(частинистатті) КК, відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення, обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб, відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцевеобладнаннятощо. Уклопотаннітакожнаводиться обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. Доклопотанняслідчого, прокурорадодаєтьсявитягзЄРДРщодокримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Слідчим або прокурором, який вносив клопотання, також повинно бути обґрунтовано, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або всукупності зіншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

3.Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщопрокурор, слідчийдоведенаявністьдостатніхпідставвважати, щовчиненотяжкийабоособливотяжкийзлочин. Виняткомєзняттяінформаціїзелектроннихінформаційних систем (ст. 264 КПК), якщодоступ доінформаційних систем абоїхчастиннеобмежуєтьсявласником, володільцем, утримувачемабонепов’язаний із подоланням логічної системи захисту; обстеження приміщень, що призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (ст. 267 КПК), тобто приміщень із примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяття під варту, а також установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), оскільки проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється за рішенням слідчого судді, з метою розслідування всіх злочинів, незалежно від ступеня тяжкості.

4.Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК. Окрім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про:

453

1)прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;

2)злочин, у зв’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;

3)особу(осіб), місцеаборіч, щодоякихнеобхіднопровестинегласнуслідчу(розшукову) дію;

4)вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;

5)строк дії ухвали.

5. Відповідно змісту ч. 5 цієї статті, якщо слідчий суддя постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий, прокурор можуть повторно звернутися із новим клопотанням про надання такого дозволу. Слід зауважити, що в ухвалі суду повинно міститися обґрунтування відмови у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дій. У випадку відмови слідчого судді щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або прокурор має право повторно звернутися у встановленому цим Кодексомпорядкудослідчогосудді, додатковообґрунтувавшипідставиїїздійснення.

Стаття 249

Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

1.Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.

2.Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення ухвали згідно

звимогами статті 248 цього Кодексу.

3.Крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повиненнадатидодатковівідомості, якідаютьпідставидляпродовженнянегласної слідчої (розшукової) дії.

4.Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбаченістаттею219 цьогоКодексу. Уразіякщотаканегласнаслідча(розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

5.Прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.

1.Коментована стаття визначає загальні строки провадження негласних слідчих (розшукових) дій, що здійснюються з дозволу слідчого судді. Частина 1 цієї статті вказує, що строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої

454

(розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Негласні слідчі (розшукові ) дії, регламентовані гл. 21 КПК, можуть бути триваючими, тобто якщо на виявлення та документування фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб може бутивитраченийзначнийпроміжокчасу(наприклад, зняттяінформаціїзтранспортних телекомунікаційних мереж), або ж короткостроковими (обстеження житла з метою виявленняслідівтяжкогоабоособливотяжкогозлочину). Залежновідспецифікипроваджуваної слідчої дії та потреб досудового розслідування, які обґрунтовуються слідчим або прокурором, слідчим суддею визначається строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що може становити від декількох годин до двох місяців.

2.Частина 2 коментованої статті вказує, що коли за результатами проведення негласноїслідчої(розшукової) діїнебулоотриманофактичнихданихпрозлочинтаосіб, що його вчинили, або ж таких фактичних даних недостатньо, але слідчий, прокурор вважають, щопродовження строківнегласної слідчої (розшукової) діїсприятиме розкриттю та розслідуванню злочину, слідчий суддя може винести ухвалу про продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

З метою продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурор або слідчий за погодженням з прокурором звертається з клопотанням до слідчого судді. Клопотання складається згідно з вимогами ст. 248 КПК.

3.Відповідно ч. 3 цієї статті у клопотанні викладаються відомості, що обґрунтовуютьпідстави продовження строків провадження негласної слідчої (розшукової) дії. Порядок внесення клопотання та розгляд його слідчим суддею здійснюється відповідно до вимог ст. 248 цього Кодексу.

4.Згідно з вимогами ч. 4 цієї статті загальний строк, протягом якого в одному кримінальномупровадженніможетриватипроведеннянегласноїслідчої(розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК, та відповідно до п. 3 ч. 2 цієї статті тривати понад 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У випадках коли негласна слідча (розшукова) дія, що здійснюється з дозволу судді, проводитьсязметоювстановленнямісцезнаходженняособи, якапереховуєтьсявід органівдосудовогорозслідування, слідчогосуддічисудутаоголошенаврозшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, тобто понад 12 місяців, але не більше строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

5.Частина5 коментованоїстаттіпередбачає, щопрокурорзобов’язанийприйняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність. Прокурор у ході процесуального керівництва досудовим розслідуванням зобов’язаний здійснювати нагляд за законністю провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій. Основною метою проведення негласнихслідчих(розшукових) дійєотриманняінформаціїпрозлочинтаосіб, щойого вчинили, за умови, що в інший спосіб отримати інформацію неможливо. Якщо внаслідок проведення будь-яких слідчих дій у кримінальному провадженні отримано необхідну кількість фактичних даних, що можуть становити основу для доказування

удосудовому розслідуванні та суді, або ж потреба у проведенні негласної слідчої

455

(розшукової) діївідпалачерезіншіоб’єктивніобставини(наприклад, смертьпідозрюваного, обвинуваченого абовиїзднапостійнемісце проживання закордон), прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо негласна слідча (розшукова) дія проводилася за ухвалою слідчого судді, прокурор повідомляє його у письмовій формі про прийняте рішення. Рішення прокурора про припинення проведення негласної слідчої (розшукової) дії оформлюється постановою.

Стаття 250

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді

1. Увинятковихневідкладних випадках, пов’язанихізврятуваннямжиттялюдей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочатадопостановленняухвалислідчогосуддіувипадках, передбаченихцимКодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурорзобов’язанийневідкладнопісляпочаткутакоїнегласноїслідчої(розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2.Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3.Виконаннябудь-якихдійзпроведеннянегласноїслідчої(розшукової) діїповинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

1.Нормицієїстаттізаконувстановлюютьвиняткиізпорядкуорганізаціїнегласних слідчих (розшукових) дій, які за загальним правилом проводяться з дозволу слідчого судді. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 246 КПК за рішенням слідчого судді під час досудовогорозслідування злочинівпроводяться такіслідчі (розшукові) дії: Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260); Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261); Огляд

івиїмка кореспонденції (ст. 262); Зняття інформації з транспортних телекомунікаційнихмереж(ст. 263); Зняттяінформації зелектроннихінформаційних систем(ст. 264); Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267); Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); Спостереження заособою, річчю або місцем (ст. 269); Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270); Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Виняток із наведеного переліку становить ч. 2 ст. 264 КПК, яка вказує, що не потребуєдозволуслідчогосуддізняттяінформаціїзелектроннихінформаційнихсистем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. За рішенням слід-

456

чого судді відповідно до ч. 8 ст. 271 КПК відбувається контроль за вчиненням злочину, за умови, що його проведення пов’язане з обмеженням конституційних прав особи. Наприклад, за змістом цієї норми на проведення контрольованої поставки предметів, товарів, речовин через засоби поштового зв’язку необхідне отримання дозволуслідчогосудді, оскількиобмежуватиметьсяправоособинатаємницюкореспонденції, задеклароване ст. 31 Конституції України.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій, закріплених статтями 260 КПК (аудіо-, відеоконтроль особи), 261 КПК (накладення арешту на кореспонденцію), 262 КПК (огляд і виїмка кореспонденції), 263 КПК (зняття інформації з транспортних телекомунікаційнихмереж), 264 КПК(зняттяінформаціїзелектроннихінформаційних систем), 267 КПК (обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володінняособи), 269 КПК(спостереженнязаособою, річчюабомісцем), 270 КПК(аудіо-, відеоконтроль місця), 271 КПК (контроль за вчиненням злочину), 274 КПК (негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження) здійснюються у кримінальному провадження щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Частина 1 ст. 11 КК, передбачає що злочином є суспільно небезпечне винне діяння(діяабобездіяльність), вчиненесуб’єктомзлочину, відповідальністьзаякепередбачена нормами Особливої частини КК України. За статтею 12 КК залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на окремі види: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. У частинах 4 і 5 ст. 12 КК вказується відповідно, щотяжкимзлочиномєзлочин, заякийпередбачене основнепокаранняувидіштрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років; особливо тяжким злочиномєзлочин, заякийпередбаченеосновнепокаранняувидіштрафуврозміріпонад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. З урахуванням положень ч. 6 ст. 12 КК ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин. Отже, відповідно до санкції статті, згідно з якою злочин може бути віднесений до категорії тяжких або особливо тяжких, проведення негласних слідчих (розшукових) дій органами досудового розслідування може здійснюватися з метою запобігання та припинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які встановлена розділами: Злочини проти основ національної безпеки (розд. I); Злочини проти життя та здоров’я(розд. II); Злочинипротивласності(розд. VI); Злочиниусферігосподарської діяльності (розд. VII), а саме ст. 201 (Контрабанда) та ст. 209 (Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом); Злочини проти громадської безпеки (розд. IX); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення (розд. XIII); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (розд. XIV); Злочини проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян (розд. XV); Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг (розд. XVII) Особливої частини КК України

457

Відповідно змісту ч. 1 ст. 250 КПК проведення негласних слідчих (розшукових) дій допостановлення ухвалислідчого судді здійснюється увиняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей і запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Як виняткові та невідкладні випадки слід розглядати настаннятакихобставин, заякихвідвернутизагрозужиттюлюдейабожпопередити, запобігтивчиненнютяжкогоабоособливотяжкогозлочинуіздотриманнямзагального порядку організації провадження негласних слідчих (розшукових) дій неможливо. Якщотакаінформація отримананеуконкретному кримінальному провадженні, слідчий, прокурорупорядку, встановленомуст. 214 КПК, вносятьтаківідомостідоЄРДР, післячогоможерозпочатисяпроведеннянегласноїслідчої(розшукової) дії. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 214 КПК до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений лише невідкладний огляд місця події. Після завершення огляду відомості про кримінальне правопорушення негайно вносяться до ЄРДР.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках здійснюється за спрощеною процедурою, на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором, або постанови прокурора. Прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Невідкладність слід розуміти як «терміновість», «негайність», тобтодіїпрокурораповиннівкладатисяврозумнічасовімежі, зурахуваннямположень ст. 28 КПК «Розумні строки».

2.Слідчийсуддязобов’язанийрозглянутиклопотанняслідчого, узгодженогозпрокурором, або прокурора відповідно до вимог ст. 248 КПК, тобто протягом 6 годин

змоментуйогоотримання. Доклопотанняслідчого, прокурорадодаєтьсявитягзЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

3.Відповідно до ч. 3 коментованої статті слідчий суддя може постановити ухвалу провідмовувнаданнідозволунапроведеннянегласноїслідчої (розшукової) дії. Утакому разі виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) діїінформаціяповиннабутизнищенавпорядку, передбаченомуст. 255 КПК.

Стаття 251

Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;

3)відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

4)початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;

5)відомостіпроособу(осіб), якабудепроводитинегласнуслідчу(розшукову) дію;

458

6)обґрунтуванняприйнятоїпостанови, утомучисліобґрунтуваннянеможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;

7)вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 110 «Процесуальні рішення» КПК рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, а постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постановою слідчого, прокурора є процесуальний документ, в якому викладається мотивоване рішення або розпорядження слідчого, прокурора, прийняте у ході здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення. Постанова складається з:

1)вступної частини, яка містить відомості про місце і час прийняття постанови, прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка винесла постанову;

2)мотивувальної частини, яка містить відомості, що обґрунтовують прийняте за постановою рішення із посиланням на норми законодавства України;

3)резолютивної частини, яка відображає відомості щодо суті та змісту прийнятого процесуального рішення, місця та часу (строків) його виконання, та вказує на виконавців постанови.

Постановаслідчого, прокурорапропроведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, за яким відомості щодо нього внесені до ЄРДР;

2)правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК, де під правовою кваліфікацією злочину слід розуміти встановлення (повної) відповідності його ознак ознакам норми КК, яка передбачає відповідальність саме за вчинення цього злочину;

3)відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія. Відомостями про особу, місце або річ є відомості, що вказують на окремі ознаки або їх сукупність, за допомогою яких можливо ідентифікувати особу, місце або річ. Такими відомостями можуть бути:

щодо особи: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; місце народження; місце реєстрації, у разі необхідності, місце фактичного проживання; місце роботи; сімейний стан тощо;

щодо місця: територіальна приналежність (адреса) місця, тобто назва населеного пункту, назва вулиці та її номер. У разі якщо місце знаходиться у будівлі, окрім названих відомостей зазначається поверх, номер приміщення (у разі потреби);

щодоречі: залежновідсамоїречіїїідентифікуючимиознакамиможутьбутиформа; колір; вага; габарити; описупаковки, вякійзнаходитьсяріч, абоознакимаскуванняречі; реєстраційний (паспортний) номер; місце розташування (знаходження) речі, тощо;

4)початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії. Дата винесення постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії та дата початку її проведення можуть не збігатися. Це обґрунтовується тим, що постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна бути винесена завчасно, з урахуванням

строків, необхідних для її підготовки. Загальна тривалість негласної слідчої (розшукової) діївизначаєтьсяслідчимсуддеюзарезультатамирозглядуклопотанняслідчого, погодженого з прокурором, або прокурора та зазначається в ухвалі, за якою надаєть-

459

ся дозвіл на її проведення. Строки дії ухвали слідчого судді на проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначені ст. 249 КПК. Під метою негласних слідчих (розшукових) дій слід розуміти викладення у постанові опису бажаного результату, який планується одержати внаслідок її проведення, а саме, отримання відомостей, що можутьвикористовуватисьудоказуванні, інформаціїпроможливихспільників, місць зберігання предметів і документів, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановленнясвідків, виявленняпричинтаумов, щосприяливчиненнюзлочину, тощо;

5)відомості про особу (осіб), яка буде (будуть) проводити негласну слідчу (розшукову) дію. Відповіднодоч. 6 ст. 246 КПКпроводитинегласніслідчі(розшукові) діїмає правослідчий, якийздійснюєдосудоверозслідуваннязлочину, абозайогодорученням уповноваженіоперативніпідрозділиорганіввнутрішніхсправ, органівбезпеки, органів, щоздійснюютьконтрользадодержаннямподатковогозаконодавства, органівДержавної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. Частина 4 ст. 263 КПК вказує, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи внутрішніх справ та органів безпеки. З урахуванням прийнятого рішення

упостанові про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначаються відомості про посаду, військове звання, підрозділ співробітника (співробітників), на якого (яких) покладається проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також дані щодо підрозділу, спільно з яким буде проводитись негласна слідча (розшукова) дія;

6)обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб. Оскільки провадження негласних слідчих (розшукових) дій є винятковим способом отримання інформації у кримінальному провадженні, у постанові слідчого, прокурора, викладаються обставини, щообумовлюють неможливість її отримання відкритим (офіційним) шляхом;

7)вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться. У постанові на проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов’язково зазначається її назва відповідно до статті КПК, що регламентує порядок її проведення. Постанова прокурора про провадження контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК) повинна міститивказівкузпосиланнямнанормиКПК, уякійформівінпроводитиметься(контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки та обставин злочину). Відповідно до ч 7 ст. 271 КПК прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов’язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час цієї негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а також зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

Стаття 252

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій

1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. Зарезультатамипроведеннянегласноїслідчої(розшукової) діїскладаєть-

460