NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

Стаття 237

Огляд

1.Зметоювиявленнятафіксаціївідомостейщодообставинвчиненнякримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

2.Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

3.Дляучастівоглядіможебутизапрошенийпотерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

4.Особи, уприсутностіякихздійснюєтьсяогляд, припроведенніцієїслідчої(розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

5.При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документівнамісціздійснитинеможливоабоїхоглядпов’язанийзускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

6.Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7.При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко– чи відеозапис, складати планиісхеми, виготовлятиграфічнізображенняоглянутогомісцячиокремихречей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом

зобігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

1.Огляд– цеслідчадія, щополягаєубезпосередньомусприйняттізовнішніхознак матеріальних об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Мета огляду – виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та їх фіксація.

Залежновідоб’єктаможнавиділититаківидиогляду: 1) оглядмісцяподії; 2) огляд місцевості; 3) огляд приміщень; 4) огляд речей; 5) огляд документів; 6) огляд трупа. Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають порядокйогопроведення. Алеразомзтиміснуєрядположеньпроцесуальногоітактичного характеру, загальних для всіх видів оглядів.

421

Оглядмісцяподіїнайчастішеєневідкладноюслідчоюдією, саметомувінєєдиною слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч. 3 ст. 217 КПК). Під невідкладними слід розуміти такі випадки, колизволікання зоглядомможепривестидонегативнихнаслідків длякримінального провадження– зникненнюслідівкримінальногоправопорушення, об’єктів, якіможуть стати згодом речовими доказами, зміну обстановки тощо.

Під місцем події розуміється приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення абоспоруди, вмежах якихвчиненокримінальнеправопорушенняабоможутьбутивиявленіматеріальнісліди, пов’язані з подією кримінального правопорушення.

Місце події може не збігатися з місцем вчинення злочину. Якщо злочин вчинений

водному місці, а сліди його знайдені в іншому, то в матеріалах кримінального провадженняфігуруватимеімісцезлочину, імісцеподії. Якщожзлочинвчиненийутому місці, дебулизнайденійогосліди, місцезлочинуімісцеподіїзбігаються. Починаючи огляд, слідчий може ще не знати, чи є подія, що розслідується, сліди якої знайдені

вданому місці, злочином і чи тут він вчинений. Проте, оскільки виявлення слідів події, щовимагає розслідування, завжди єподією, тоімісце їївиявлення – місцем події, а її огляд – оглядом місця події.

Огляд може бути проведений як самостійна слідча дія або бути складовою частиною іншої слідчої дії (наприклад, огляд предмета, документа або трупа під час обшуку).

Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, щовказуютьнанеобхідністьпроведенняогляду, слідчийчипрокурорприймаєрішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов’язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.

Сутність огляду полягає в тому, що слідчий та/або прокурор сприймає об’єкт огляду(задопомогоюслухових, зорових, тактильнихвідчуттів), досліджує таоцінює його стан, властивості, ознаки з метою виявлення та фіксації будь-яких відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

2.Принеобхідності провестиоглядужитлічиіншомуволодінні особи слідчий за погодженням з прокурором або особисто прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування. Закон передбачає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тому про вимоги закону щодо можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи, легальне визначення понять «житло» та «інше володіння», про зміст клопотання слідчого чи прокурора до суду, порядок його розгляду та постановлення відповідної ухвали слідчого судді див. коментар до статей 233–236 КПК.

3.Частина третя коментованої статті закріплює коло осіб, які мають право брати участьуогляді. Дляучастівоглядіможебутизапрошенийпотерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Слід

422

звернути увагу на те, що закон не містить імперативної вимоги щодо запрошення вказаних осіб для проведення огляду, віддаючи слідчому право вирішити це питання напідставі йоговнутрішньогопереконання. Отже, якщослідчий визнаєучасть зазначених осіб у проведенні огляду обов’язковою, він має право викликати їх на підставі ст. 133 КПК. Якщо ж участь у огляді цих осіб не є обов’язковою, вони, на думку слідчого, можуть за власним бажанням взяти в ній участь або заявити про це клопотання, такимособамздотриманнямвимогстатей110–111 КПКнаправляєтьсяповідомлення.

Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також ч. 3 ст. 223 КПК). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. Їх присутність під час огляду є гарантією законного та об’єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.

Для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законніінтересиможутьбутиобмежені, слідчийчипрокурормаєправоздійснитиїхвиклик. Процесуальний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні передбачений гл 11 КПК.

Унеобхіднихвипадкахзметоюодержаннядопомогизпитань, щопотребуютьспеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Як спеціалістиможутьбутизалученіпредставникирізнихгалузейзнаньзалежновідтого, якесаме кримінальне правопорушення розслідується: криміналіст; хімік, біолог, лікар, інженер-будівельник, мистецтвознавець тощо. Спеціаліст залучається для допомоги слідчому чи прокурору в застосуванні технічних засобів огляду, виявленні та вилученні об’єктів під час огляду; фіксації ходу та результатів огляду за допомогою технічних засобів; наданняпоясненьслідчомущодоособливостейтапевнихвластивостейоб’єктів, щооглядаються; проведеннязадопомогоюспеціальнихзасобівпопередніхекспрес-до- сліджень знайдених об’єктів; консультування щодо правильного поводження із ними; упаковки виявлених об’єктів; правильного опису в протоколі огляду вилучених предметів; проведення вимірювання, складання, планів, креслень тощо.

4.Перед проведенням огляду особам, які беруть у ньому участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені КПК, згідно з їх процесуальним статусом.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення огляду.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого

іпотерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

5.При огляді можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Поняття «речі» у сенсі цієї статті слід тлумачити широко. Ними можуть бути сліди вчиненого кримінального правопорушення, документи, інші предмети, які можуть бути приєднані до матеріалів кримінального про-

423

вадження як речові докази, до яких, зокрема, можна віднести матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або прокурора. (Про порядок зберігання речових доказів див. коментар до ст. 100 КПК.)

Речові докази вилучаються цілком у натурі. Сліди залежно від їх видів – разом

зоб’єктом– носіємслідуабойогочастиною. Якщонеможливовилучитиразомоб’єктносій (його частину) та слід, вилучаються копії сліду або його моделі (зліпки та відбитки).

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношеннядокримінальногопровадження(див. процекоментардоч. 7 ст. 236 КПК).

Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Упаковка повинна бути зроблена таким чином, щоб у процесі транспортування та зберігання речі і документи не втратили свого доказового значення.

Закон переважно орієнтує слідчого чи прокурора на проведення огляду об’єктів на місці проведення слідчої дії. Втім відповідно до положень коментованої статті законодавець зазначає, що у разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. Це можуть бути випадки, коли під час огляду необхідно використовувати особливі інструменти, матеріали, коли необхідно створити відповідні технічні умови огляду або коли для огляду потрібен тривалий час.

6.Слідчий, прокурор має право заборонити особам, що перебувають у місці проведенняогляду, атакожособам, якіпідчаспроведенняцієїслідчоїдіїопинилисявприміщенніабонамісцевості, залишатимісцеоглядудойогозакінчення, спілкуватисяодин

зоднимабозіншимиособами, вчинятибудь-якідії, щозаважаютьпроведеннюогляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7.Значно підвищує можливості слідчого при проведенні огляду та його результативність застосування технічних засобів фіксації. При огляді закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко– чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічнізображенняоглянутогомісцячиокремихречей, виготовлятивідбиткитазліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Якщоклопотанняпрозастосуваннятехнічнихзасобівфіксуваннязаявляютьучасники слідчої дії – таке фіксування є не правом, а обов’язком слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 107 КПК). (Пропроцесуальний порядок застосування технічних засобів фіксації огляду див. коментар до ч. 7 ст. 236 КПК.)

424

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (статті 167–169 КПК).

Під час проведення огляду або безпосередньо після його закінчення особою, яка проводитьогляд, складається протокол(ст. 104 КПК). Протокологлядускладається із трьох частин: вступної, описової, заключної.

Вступна частина повинна містити обов’язкові реквізити протоколу: назва слідчої дії; місце, час її проведення (час початку та закінчення); умови проведення огляду (погода, освітлення); особа, яка проводить слідчу дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (якщо відомості про кримінальне правопорушення вже внесені до ЄРДР). У цій частині також зазначаються: підстави проведення невідкладного огляду; всі особи, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); вказівку на роз’яснення особам, присутнім під час огляду їх прав та обов’язків, в тому числі робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу; інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умовитапорядокїхвикористання; посиланнянастаттікримінального процесуального закону, відповідно до яких проводиться огляд.

Описова частина протоколу огляду має бути складена із дотриманням логіки викладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності та послідовності. У описовій частині протоколу огляду житла чи іншого володіння особизазначається, щовласникужитлачиіншоговолодіння, азайоговідсутності– іншій присутній особі пред’явлена ухвала слідчого судді про дозвіл на огляд та надана її копія; зазначаються дані про отримання добровільної згоди власника на огляд, що підтверджується його підписом. У описовій частині також фіксуються координати місця події, відбивається послідовність дій слідчого; детально описуються виявлені речі та документи; зазначається, які технічні засоби виявлення та фіксації слідів застосовувалися.

Узаключній частині повинні міститися відомості про: виявлені, вилучені речі

ідокументи, перераховані їх ознаки – назва, кількість, міра, вага, матеріал, з якого вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визначено у момент вилучення, та індивідуальні ознаки (об’єм, розмір, колір, по можливості ціна кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

Оскільки особи, уприсутності яких здійснюється огляд, припроведенні цієї слідчої дії мають право робити заяви, ці заяви також підлягають занесенню до протоколу.

Передпідписаннямпротоколуучасникампроцесуальноїдіїнадаєтьсяможливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні огляду, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт

425

відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – понятих.

Протоколвиготовляєтьсяудвохпримірниках. Обидвапримірникипідписуютьусі учасники, які брали участь у проведенні огляду.

Другий примірник протоколу огляду вручається власнику житла чи іншого володіння, у яких проведено огляд, а в разі його відсутності – іншій присутній особі. При проведенні огляду на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається представникові підприємства, установи або організації.

Додатками до проколу огляду місця події можуть бути спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей, документів, фототаблиці, плани, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105 КПК).

Стаття, що коментується, спеціально не передбачає огляду тварин, необхідність в якому може виникнути. Оскільки законом такий огляд не заборонений, він також може бути здійснений із дотриманням встановлених для цій статті правил. Метою огляду тварин є встановлення належності тварини конкретній особі, сільськогосподарському підприємству, а також ознак, за якими можна ототожнити тварину.

У ході огляду слідчим встановлюються вид тварини, порода, масть, стать, вік (по можливості), ступінь угодованості; ознаки належності тварини певній особі або сільськогосподарськомупідприємству(клеймо, наявністьіндивідуальновизначенихпредметів і та ін.); індивідуальні ознаки тварини (специфічне забарвлення, анатомічні особливості, сліди від перенесених травм).

Зметоюповноговиявленнявказанихвищеознактвариндоцільнозалучатифахівця – ветеринара або зоотехніка.

Стаття 238

Огляд трупа

1.Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судовомедичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

2.Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.

3.Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судовомедичної експертизи для встановлення причини смерті.

4.Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

1.Огляд трупа – це слідча дія, що проводиться в місці його знаходження слідчим та/або прокурором за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря і полягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак трупа з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

426

Такими відомостями можуть буті дані, що допомагають встановити як особу потерпілого, так і особу, яка вчинила злочин, місце, час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, причини смерті.

Законміститьімперативнувимогупроте, щообов’язковимучасникомоглядутрупа єсудово-медичнийексперт. Якщонеможливеприбуттясудово-медичногоекспертадля огляду трупа, то запрошується найближчий лікар (найчастіше це хірург або патологоанатом). Окрім лікаря для огляду трупа можуть бути залучені й інші спеціалісти.

Слідчий, прокурорзобов’язанийзапроситинеменшедвохпонятихдляпроведення огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії (ч. 7 ст. 223 КПК). Оскільки при проведенні слідчої дії безперервно ведеться відеозапис, участь понятих непотрібна.

2.Огляд трупаможе бутисамостійною іокремою слідчою дією(якщо проводиться не на місці події, а в лікарні, морзі тощо) чи складовою частиною огляду місця події (якщо здійснюється одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи). Якщо труп знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, його огляд проводиться з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи

(див. ч. 2 ст. 237 КПК).

Оглядтрупанепередбачає йогорозтину, томуприпроведенні цієїслідчої діїмова йде тільки про зовнішній огляд.

Огляд трупа відбувається в два етапи. Першим є загальний огляд, потім здійснюється детальний огляд. Під час загального огляду досліджуються: поза трупа і його положеннянамісціподії; зовнішнійвигляд; знаряддяспричиненнясмертіувипадках, коливонизнаходятьсябезпосередньонатрупі, механічносполученізним(наприклад, затягнена на шиї петля, ніж, що стирчить із грудей трупа). При детальному огляді обстеженню підлягають: одяг; тіло трупа (стать, вік, зріст, колір волосся, очей померлого); характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень (їх походження визначається лише при судово-медичному дослідженні трупа), стан зубного апарата, наявність виділень; предмети, знайдені в кишенях та інших частинах одягу трупа.

Невпізнані трупи обов’язково повинні бути сфотографовані і дактилоскоповані

іне можуть бути піддані кремації.

3.Участь приогляді трупасудово-медичного експерта або лікаря неможе замінити судово-медичної експертизи встановлення причин смерті (ч. 2 ст. 242 КПК) і не виключає можливої участі судово-медичного експерта або лікаря, що брав участь узовнішньому огляді трупа, упроведенні розтину трупа і встановленні причин смерті, здійснюваних у медичній установі (ч. 1 ст. 79 КПК).

4.Забрати труп для поховання можна тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті з письмового дозволу прокурора.

Стаття 239

Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією

1.Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

2.Трупвиймаєтьсязмісцяпохованнязаприсутностісудово-медичногоексперта та оглядається з додержанням правил статті 238 цього Кодексу. Після проведення

427

ексгумаціїінеобхіднихдослідженьпохованняздійснюєтьсявтомусамомумісцізприведенням могили в попередній стан.

3.Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.

4.У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.

5.Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

6.Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об’єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. Допротоколудодаютьсяматеріаливимірювання, фотографування, звуко– чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.

1.Ексгумація трупанеєслідчою дією. Вонаєлишезасобомзабезпечення наступного огляду трупу.

Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути не тільки якщо потрібно провести огляд труп. Підставами для неї також можуть бути випадки коли необхідно пред’явити труп для впізнання, піддати його повторній або додатковій су- дово-медичній експертизі, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться в місці поховання, вилучити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом. Але у будь-якому випадку, для того щоб вчинити іншу слідчу чи процесуальну дію, необхідно попередньо труп оглянути. Саме тому коментована стаття має назву «Огляд трупа, пов’язаний

зексгумацією».

2.Провести ексгумацію можна тільки на підставі постанови про це прокурора. Якщо під час досудового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації трупа, слідчий може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням. Прокурор зобов’язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести постанову про проведення ексгумації трупа.

Слідпам’ятати, щоексгумаціятрупаорганізаційнотатехнічноналежитьдоскладних заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виноситипостановупроїїпроведенняможнатількипринаявностідостатніхвідомостей, що вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підготувався до проведення цієї дії.

У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання, де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається виконання ексгумації, день та час її проведення.

Постанова прокурора про ексгумацію трупа обов’язкова для виконання службовими особами органів місцевого самоврядування.

Оскільки відповідно до закону слідчий, прокурор повинні вживати належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб,

428

чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. 3 ст. 223 КПК), перед проведенням ексгумації слідчий, прокурор зобов’язані повідомити згідно із ст. 11 КПКпропроведенняогляду, пов’язаногозексгумацією, близькихродичівтачленів сім’ї померлого.

2.Відповідно до ЗУ «Про поховання та похоронну справу» місцем поховання

єкладовище, тобто відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організаціїпохованняпомерлихтаутриманнямісцьпоховань. Отже, неєексгумацією виймання тіла особи із інших місць поховання, зокрема із землі, якщо тіло було закопанозметоюприховуваннязлочину, знайденопідчаспроведеннябудівельнихробіт, пошуково-рятувальних операцій тощо.

Обов’язковим учасником слідчої дії, яка пов’язана із ексгумацією, є судово-ме- дичний експерт.

Слідчий, прокурор зобов’язаний також запросити не менше двох понятих для проведення цього виду огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії.

Перед проведенням слідчої дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх праваіобов’язки, передбачені КПК, відповіднодоїхпроцесуальногостатусу, атакож порядок проведення слідчої дії.

Труп виймається з місця поховання, після чого оглядається з додержанням процесуального порядку, встановленого ст. 238 КПК. Якщо це необхідно, з дотриманням вимог ст. 230 КПК близьким родичам або членам сім’ї труп пред’являється для впізнання.

3.Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки, необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини і органів або частини трупа.

4.Згідно з Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів убюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.95 р. № 6, експертиза трупа виконується у судово-ме- дичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа після його ексгумації за теплої пори року, сухої погоди і при створюванні особою, що призначила експертизу, придатних для роботи умов, на відкритому повітрі.

Саме тому частина четверта коментованої статті не містить імперативної вимоги щодо доставлення трупа до відповідного експертного закладу для проведення експертизи, а передбачає це у разі необхідності.

5.При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які мають значеннядлявстановленняобставинкримінальногоправопорушення. Якщооглянутіречі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони признаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або прокурора.

Усі вилучені речі підлягають огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

6.Провийманнятрупазмісцяпохованняіздотриманнямвимогст. 104 КПКскладається протокол (див. коментар до ч. 7 ст. 237 КПК). Серед інших відомостей, які

429

маютьміститисяуописовійчастиніпротоколу, повиннібутизафіксованітакож: місце розташування могили, її зовнішній вигляд і стан, характер поверхні ґрунту і рослинного покриву; наявність або відсутність огорожі, земляного пагорба і надмогильної споруди (хреста, надгробної плити, пам’ятника, обеліска, стели тощо); надписи на надгробку або реєстраційному знаку; особливості ґрунту на рівні труни (колір, вологість, зернистість тощо); глибина захоронення; стан труни; спосіб кріплення кришки (положення фіксаторів); детально описується труп, що знаходиться в труні.

Узаключній частині повиннімістити відомості провиявлені, вилучені речі, перераховані їх ознаки, зазначено, які зразки відібрані.

Додатками до проколу огляду трупа, пов’язаного із ексгумацією, можуть бути спеціально виготовлені фототаблиці, аудіо– чи відеозапис, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки таінші матеріали, які пояснюють зміст протоколу(ст. 105 КПК).

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримінального провадження доцільно долучити довідку щодо того, де, ким та коли проведено поховання трупа, що піддавався ексгумації.

Стаття 240

Слідчий експеримент

1.З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провестислідчийекспериментшляхомвідтвореннядій, обстановки, обставинпевноїподії, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

2.За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко– чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

3.До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

4.Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров’я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

5.Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

6.Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

430