Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вища Математика для Економістів

.pdf
Скачиваний:
676
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
5.79 Mб
Скачать

y

4 –

2 –

-4

-2

0

2

4

x

-2 –

-4 -

Рис. 16.

Приклад 35. Визначити тип положення рівноваги та характер

 

 

 

 

 

dx

 

2y,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поведінки фазових кривих системи dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

2x 3y.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

Система має єдине положення рівноваги (0,0). Складемо

характеристичне рівняння матриці системи

 

 

 

k

2

 

0, або

k 2 3k 4 0 , звідки k1

1,

k2 4 .

 

 

 

2

3 k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корені характеристичного рівняння дійсні і мають різні знаки; отже, положення рівноваги – сідло. Знайдемо вуса сідла, тобто прямі, які розділяють гіперболи різних типів, котрі є фазовими кривими системи (асимптоти цих гіпербол).

Шукаємо їх у вигляді y kx . Для визначення k маємо рівняння

k

2 3k

,

2k 2 3k 2 0,

k1

 

1

, k

2 2 .

 

 

 

2k

y x 2, y 2x

 

2

 

 

 

Отже,

- шукані прямі. Кожна з них

складається з трьох фазових траєкторій. На прямій y x2 задана

 

dx

 

x,

 

 

 

 

 

 

система набуває вигляду

dt

 

тому вздовж цієї прямої фазова

 

 

 

 

dy

 

y,

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

452

точка x(t); y(t) рухається за законом

x(t) x0e t , y(t) y0e t ,

тобто

рух точки

при зростанні t відбувається

в

напрямку

до

 

початку

координат.

Аналогічно встановлюємо,

що

вздовж прямої y 2x

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

4x,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фазова

точка рухається відповідно до

системи

рівнянь

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

4y,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

тобто

за

законом x(t) x0e 4t , y(t) y0e 4t

.

По

цій

прямій

рух

відбувається в напрямку від початку координат. Фазовий портрет системи представлено на рис. 17.

y y=2x y=-x/2

0

x

Рис. 17 Приклад 36. Визначити тип положення рівноваги та характер

 

 

 

 

dx

x y,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

поведінки фазових кривих системи dt

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

x y.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

Система має єдине положення рівноваги (0,0). Складемо

характеристичне рівняння матриці системи

 

 

 

k

1

 

0, або k 2 2 k 2

1 0 , звідки k

1,2

i .

 

 

 

1

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо 0 , то положення рівноваги – центр. В цьому випадку задана

 

dx

 

y,

 

 

 

 

 

 

система має вигляд

dt

 

фазові траєкторії визначаються з

 

 

 

 

dy

 

x,

 

 

 

 

 

dt

 

 

453

рівняння xdx ydy 0 .

Це рівняння

у повних

диференціалах.

Розв’язуючи його, одержимо

 

 

 

 

 

 

 

U (x,y) xdx

x 2

 

 

y2

 

x 2

 

 

y2

 

 

(y),

 

, U (x,y)

 

 

.

2

(y) y, (y)

2

2

 

 

 

 

 

2

 

Таким чином, фазові траєкторії системи є x 2 y2

C 2 - кола

радіуса C 0 з центром в точці (0,0)і сама точка (0,0) (рис. 18). y

0

x

Рис. 18.

При 0 перейдемо в рівняннях системи до полярної системи

координат:

d

cos sin

dt

d sin cos

dt

Розв’язуючи цю систему

d cos sin , dt

d cos sin . dt

відносно похідних, одержимо

 

d

,

 

 

d

1,

 

звідки

знаходимо фазові

траєкторії

системи:

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

C e t

,

t C

2

. Одна з цих траєкторій – точка

(0,0), а решта –

1

 

 

 

 

 

0 маємо стійкий

 

 

логарифмічні спіралі. При

фокус

в точці

рівноваги (рис. 19), при 0 - нестійкий фокус

(рис. 20).

 

454

Рис. 19. Рис. 20.

Приклад 37. Визначити тип положення рівноваги та характер

dx

dt

поведінки фазових кривих системи

dy

dt

Праві частини кожного з рівнянь точках прямої y 2x , отже точки

4x 2y,

2x y.

системи обертаються в нуль в цієї прямої є положеннями

рівноваги.

Складемо характеристичне рівняння матриці системи

4 k

2

0, або

k 2 5k 0 , звідки

k1 0,

k2 5 .

2

1 k

 

 

 

 

Фазові траєкторії, відмінні від прямої точок рівноваги, знаходимо з

рівняння

dy

 

2x y

, або

dy

 

1

,

y 2x , тобто це півпрямі, що

 

dx

4x 2y

dx

2

 

 

одержуються із сім’ї прямих

y

1

x C при перетині її прямою

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

y 2x . Рух вздовж фазових траєкторій відбувається в напрямку до положень рівноваги k2 0 . Фазовий портрет системи представлено на рис. 21.

455

y=2x

Рис. 21.

§8. Економічні задачі, що зводяться до диференціальних рівнянь

Приклад 38. Швидкість знецінення обладнання внаслідок його зносу пропорційна в кожний даний момент часу його фактичній вартості. Початкова вартість – А0. Яка буде вартість обладнання після його використання впродовж t років?

Нехай At - вартість обладнання в момент t. Зміна вартості

(знецінення) виражається різницею

 

A0 At .

Швидкість

знецінення

 

d

(A

0

A ) пропорційна

фактичній

 

вартості

в даний

момент A .

 

 

 

 

dt

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо рівняння

 

d(A0 At )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

t

 

 

з початковою умовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

At

 

t 0 A0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язавши його, отримаємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dA

dA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

kAt ;

t

kdt;

ln

 

At

 

kt ln|C |;

 

 

 

 

dt

dt

 

 

 

 

 

 

 

456

ln

At

 

kt;

At

e kt ;

A Ce kt .

 

 

 

C

 

C

t

 

 

 

Для визначення довільної сталої С використаємо початкову

умову A

t

A

0

при t=0: A

0

Ce k 0 ,

C A

,

A A

e kt . Отриманий

 

 

 

 

0

 

t 0

 

частинний розв’язок дає відповідь на питання даної задачі.

Приклад 39. Нехай y(t) – кількість продукції, що випускається галуззю за час t; р – ціна продукції. Сума інвестицій (коштів, направлених на розширення виробництва) І(t) пропорційна прибутку р y(t) з коефіцієнтом пропорційності m (m=const, 0<m<1). Підвищення швидкості випуску продукції пропорційне збільшенню інвестицій з коефіцієнтом пропорційності . Вимагається знайти кількість продукції, що випускається галуззю за час t, якщо в початковий

момент часу t t0 ,

y y0.

У відповідності з умовою

 

I(t) mpy(t),

 

y I(t),

або

y mpy(t).

Позначимо k mp. Тоді рівняння матиме вигляд y ky.

Маємо рівняння з відокремлюваними змінними

dy ky, dt

dy kdt, y

ln|y | kt ln|C |,

y Cekt .

Врахуємо, що y t t0 y0 , тоді

y0 Cekt0 ,

C y0e kt0 .

Звідси y y0ek(t t0 ).

Приклад 40. Нехай попит і пропозиція на товар визначаються відповідно співвідношеннями

d 4p 2p 39,

s 44p 2p 1,

де р – ціна товару; p - тенденція формування ціни (похідна ціни за часом). Нехай також в початковий момент часу ціна р за одиницю

457

товару складала 1 грош. од. Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, знайти закон зміни ціни в залежності від часу.

Для того, щоб попит відповідав пропозиції, необхідне виконання рівності

4p 2p 39 44p 2p 1.

Звідси

10p p 10 0.

Маємо диференціальне рівняння з відокремлюваними змінними:

10 dp p 10, dt

dp

 

dt

,

p 10

 

10

 

ln| p 10| t ln|C |,

 

p 10

10

t

 

ln

 

,

C

 

 

10

 

p10 e 0,1t ,

C

p Ce 0,1t 10.

Врахуємо, що p

 

t 0

1, тоді

 

 

1 C 10; C 9; p 9e 0,1t 10.

Отже, щоб між попитом і пропозицією збереглася рівновага, необхідно, щоб ціна змінювалася відповідно до отриманої формули.

Приклад 41. Нехай попит і пропозиція на товар визначаються співвідношеннями

d 2p p p 15;

s 3p p p 5,

де р – ціна товару; p - тенденція формування ціни; p - темп зміни

ціни. Нехай також у початковий момент часу p(0) 6,

d(0) s(0) 10.

Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, знайти залежність ціни від часу.

Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, маємо d s.

Отже,

2p p p 15 3p p p 5,

звідки одержуємо лінійне неоднорідне диференціальне рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами:

p 2p 2p 10.

458

Відповідне однорідне рівняння:

p 2p 2p 0.

Характеристичне рівняння:

k 2 2k 2 0.

Корені характеристичного рівняння:

k1,2 1 i.

Загальний розв’язок однорідного рівняння: p* (t) C1e t cost C2e t sint.

Частинний розв’язок неоднорідного рівняння будемо шукати у вигляді

p A.

Тоді

p

0;

p

0.

Підставивши ці значення в диференціальне рівняння, отримаємо

2A 10,

A 5,

p

5.

Загальний розв’язок буде таким:

p(t) e t (C1 cost C2 sint) 5.

Врахуємо початкові умови:

p(0) 6; 6 C1 5; C1 1.

Тоді

p(t) e t (cost C2 sint) 5;

p (t) e t (cost C2 sint) e t ( sint C2 cost)e t [(C 2 1)cos t (C2 1)sint];

p (t) e t [(C 2 1)cost (C2 1)sint] e t [ (C 2 1)sint (C2 1)cost]e t [ 2C 2cost 2sint].

Звідси,

p (0) C2 1; p (0) 2C2.

Враховуючи, що d 2p p p 15 і d(0) 10, знаходимо

10 2( 2C2 ) (C2 1) 6 15,

звідки C2 0. Отже, p(t) 5 e t cos t.

Приклад 42. Нехай торговими установами реалізується продукція, про яку в момент часу t з числа потенційних покупців N знає лише х покупців. Після проведення рекламних оголошень швидкість зміни кількості покупців, що знають про продукцію, пропорційна як кількості покупців, котрі знають про товар, так і

459

кількості покупців, яким про нього ще нічого невідомо. Відомо, що в початковий момент часу t=0 про товар дізналося N / чоловік (час відраховується після рекламних оголошень), - задане число. Знайти закон зміни в залежності від часу кількості х покупців, що знають про продукцію.

Згідно з умовою рівняння для визначення x x(t) має вигляд

dx kx(N x), dt

де dx - швидкість зміни кількості покупців, що знають про товар; х dt

кількість тих, хто знає про товар; N-x – кількість тих, хто не знає про товар в момент часу t; k – додатний коефіцієнт пропорційності.

Початкова умова: x t 0 N / .

Розв’язуємо диференціальне рівняння, що є рівнянням з відокремлюваними змінними:

 

 

 

 

dx

 

kdt.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x(N x)

У результаті інтегрування маємо

 

 

1

 

 

x

 

kt C.

ln

 

 

N

N x

 

 

 

 

Вважаючи NC C1 , приходимо до рівності

 

 

 

 

x

Ae Nkt ,

 

 

 

N x

 

 

 

 

 

де A eC1 . Розв’яжемо останнє рівняння відносно х:

x N

Ae Nkt

N

 

де

p 1/A.

 

 

 

,

 

1 pe Nkt

 

Ae Nkt 1

 

 

 

Отримане рівняння називається рівнянням логістичної кривої. Враховуємо початкові умови:

N N ; 1 p ; p 1.

1 p

Тоді x

N

- закон зміни кількості покупців в

1 ( 1)e Nkt

 

 

залежності від часу t. Зокрема, при 2 отримаємо

x

N

 

.

1 e Nkt

На рис. 22 схематично зображена логістична крива при 2 .

460

x

N

0

t

Рис. 22.

Приклад 43. Скласти диференціальне рівняння розширеного відтворення.

Позначимо Р – вартість валового національного продукту, Р1 – вартість виробничих засобів виробництва, Р2 – вартість виробничих засобів споживання. Відомо, що

 

 

P1

H;

P2

1 H.

 

 

 

 

 

 

P

P

Тоді P1 HP,

P2 (1 H )P.

 

 

Позначимо частку перенесеної вартості в національному доході через S. Тоді національний дохід (у вартісному вираженні) є різницею P SP P(1 S). Частина національного доходу іде на збільшення виробничих фондів С (у фонд нагромадження) з метою розширення

виробництва. Ця частина дає швидкість зростання C , тобто dC C dt

(t – час). Інша частина іде на споживання, тобто

P(1 S) dC P2 dC (1 H )P. dt dt

Уводячи фондомісткість приросту продукції f dC і враховуючи, що dP

dC

 

dC

 

dP

f

dP

, отримуємо P(1 S) f

dP

(1 H )P, звідки

 

 

 

 

 

dt dP dt

 

dt

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

dP

 

H S

P.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

f

Це рівняння називається диференціальним рівнянням розширеного відтворення.

461