y
4 –
2 –
-2 –
-4 -
Рис. 16.
Приклад 35. Визначити тип положення рівноваги та характер
|
|
|
|
|
dx |
|
2y, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поведінки фазових кривих системи dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
|
2x 3y. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
Система має єдине положення рівноваги (0,0). Складемо |
характеристичне рівняння матриці системи |
|
|
|
k |
2 |
|
0, або |
k 2 3k 4 0 , звідки k1 |
1, |
k2 4 . |
|
|
|
2 |
3 k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Корені характеристичного рівняння дійсні і мають різні знаки; отже, положення рівноваги – сідло. Знайдемо вуса сідла, тобто прямі, які розділяють гіперболи різних типів, котрі є фазовими кривими системи (асимптоти цих гіпербол).
Шукаємо їх у вигляді y kx . Для визначення k маємо рівняння
k |
2 3k |
, |
2k 2 3k 2 0, |
k1 |
|
1 |
, k |
2 2 . |
|
|
|
2k |
y x 2, y 2x |
|
2 |
|
|
|
Отже, |
- шукані прямі. Кожна з них |
складається з трьох фазових траєкторій. На прямій y x
2 задана
|
dx |
|
x, |
|
|
|
|
|
|
система набуває вигляду |
dt |
|
тому вздовж цієї прямої фазова |
|
|
|
|
dy |
|
y, |
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
452 |
точка x(t); y(t) рухається за законом |
x(t) x0e t , y(t) y0e t , |
тобто |
рух точки |
при зростанні t відбувається |
в |
напрямку |
до |
|
початку |
координат. |
Аналогічно встановлюємо, |
що |
вздовж прямої y 2x |
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
4x, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
фазова |
точка рухається відповідно до |
системи |
рівнянь |
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
4y, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
тобто |
за |
законом x(t) x0e 4t , y(t) y0e 4t |
. |
По |
цій |
прямій |
рух |
відбувається в напрямку від початку координат. Фазовий портрет системи представлено на рис. 17.
y y=2x y=-x/2 

Рис. 17 Приклад 36. Визначити тип положення рівноваги та характер
|
|
|
|
dx |
x y, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
поведінки фазових кривих системи dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
|
x y. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
Система має єдине положення рівноваги (0,0). Складемо |
характеристичне рівняння матриці системи |
|
|
|
k |
1 |
|
0, або k 2 2 k 2 |
1 0 , звідки k |
1,2 |
i . |
|
|
|
1 |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо 0 , то положення рівноваги – центр. В цьому випадку задана
|
dx |
|
y, |
|
|
|
|
|
|
система має вигляд |
dt |
|
фазові траєкторії визначаються з |
|
|
|
|
dy |
|
x, |
|
|
|
|
|
dt |
|
|
рівняння xdx ydy 0 . |
Це рівняння |
у повних |
диференціалах. |
Розв’язуючи його, одержимо |
|
|
|
|
|
|
|
U (x,y) xdx |
x 2 |
|
|
y2 |
|
x 2 |
|
|
y2 |
|
|
(y), |
|
, U (x,y) |
|
|
. |
2 |
(y) y, (y) |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
Таким чином, фазові траєкторії системи є x 2 y2 |
C 2 - кола |
радіуса C 0 з центром в точці (0,0)і сама точка (0,0) (рис. 18). y
Рис. 18.
При 0 перейдемо в рівняннях системи до полярної системи
координат:
d
cos sin
dt
d sin cos
dt
Розв’язуючи цю систему
d cos sin , dt
d cos sin . dt
відносно похідних, одержимо
|
d |
, |
|
|
d |
1, |
|
звідки |
знаходимо фазові |
траєкторії |
системи: |
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
C e t |
, |
t C |
2 |
. Одна з цих траєкторій – точка |
(0,0), а решта – |
1 |
|
|
|
|
|
0 маємо стійкий |
|
|
логарифмічні спіралі. При |
фокус |
в точці |
рівноваги (рис. 19), при 0 - нестійкий фокус |
(рис. 20). |
|
Рис. 19. Рис. 20.
Приклад 37. Визначити тип положення рівноваги та характер
dx
dt
поведінки фазових кривих системи
dy
dt
Праві частини кожного з рівнянь точках прямої y 2x , отже точки
4x 2y,
2x y.
системи обертаються в нуль в цієї прямої є положеннями
рівноваги.
Складемо характеристичне рівняння матриці системи
|
4 k |
2 |
0, або |
k 2 5k 0 , звідки |
k1 0, |
k2 5 . |
|
2 |
1 k |
|
|
|
|
|
Фазові траєкторії, відмінні від прямої точок рівноваги, знаходимо з
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рівняння |
dy |
|
2x y |
, або |
dy |
|
1 |
, |
y 2x , тобто це півпрямі, що |
|
dx |
4x 2y |
dx |
2 |
|
|
одержуються із сім’ї прямих |
y |
1 |
x C при перетині її прямою |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
y 2x . Рух вздовж фазових траєкторій відбувається в напрямку до положень рівноваги k2 0 . Фазовий портрет системи представлено на рис. 21.
455
y=2x
Рис. 21.
§8. Економічні задачі, що зводяться до диференціальних рівнянь
Приклад 38. Швидкість знецінення обладнання внаслідок його зносу пропорційна в кожний даний момент часу його фактичній вартості. Початкова вартість – А0. Яка буде вартість обладнання після його використання впродовж t років?
Нехай At - вартість обладнання в момент t. Зміна вартості
(знецінення) виражається різницею |
|
A0 At . |
Швидкість |
знецінення |
|
d |
(A |
0 |
A ) пропорційна |
фактичній |
|
вартості |
в даний |
момент A . |
|
|
|
|
dt |
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Маємо рівняння |
|
d(A0 At ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
kA |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
t |
|
|
з початковою умовою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
At |
|
t 0 A0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язавши його, отримаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dA |
dA |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
kAt ; |
t |
kdt; |
ln |
|
At |
|
kt ln|C |; |
|
|
|
|
dt |
dt |
|
|
|
|
|
|
|
ln |
At |
|
kt; |
At |
e kt ; |
A Ce kt . |
|
|
|
C |
|
C |
t |
|
|
|
Для визначення довільної сталої С використаємо початкову
умову A |
t |
A |
0 |
при t=0: A |
0 |
Ce k 0 , |
C A |
, |
A A |
e kt . Отриманий |
|
|
|
|
0 |
|
t 0 |
|
частинний розв’язок дає відповідь на питання даної задачі.
Приклад 39. Нехай y(t) – кількість продукції, що випускається галуззю за час t; р – ціна продукції. Сума інвестицій (коштів, направлених на розширення виробництва) І(t) пропорційна прибутку р y(t) з коефіцієнтом пропорційності m (m=const, 0<m<1). Підвищення швидкості випуску продукції пропорційне збільшенню інвестицій з коефіцієнтом пропорційності . Вимагається знайти кількість продукції, що випускається галуззю за час t, якщо в початковий
момент часу t t0 , |
y y0. |
У відповідності з умовою |
|
I(t) mpy(t), |
|
y I(t), |
або |
y mpy(t). |
Позначимо k mp. Тоді рівняння матиме вигляд y ky.
Маємо рівняння з відокремлюваними змінними
dy ky, dt
dy kdt, y
ln|y | kt ln|C |,
y Cekt .
Врахуємо, що y t t0 y0 , тоді
y0 Cekt0 ,
C y0e kt0 .
Звідси y y0ek(t t0 ).
Приклад 40. Нехай попит і пропозиція на товар визначаються відповідно співвідношеннями
де р – ціна товару; p - тенденція формування ціни (похідна ціни за часом). Нехай також в початковий момент часу ціна р за одиницю
товару складала 1 грош. од. Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, знайти закон зміни ціни в залежності від часу.
Для того, щоб попит відповідав пропозиції, необхідне виконання рівності
4p 2p 39 44p 2p 1.
Звідси
10p p 10 0.
Маємо диференціальне рівняння з відокремлюваними змінними:
10 dp p 10, dt
ln| p 10| t ln|C |,
p10 e 0,1t ,
C
p Ce 0,1t 10.
Врахуємо, що p |
|
t 0 |
1, тоді |
|
|
1 C 10; C 9; p 9e 0,1t 10.
Отже, щоб між попитом і пропозицією збереглася рівновага, необхідно, щоб ціна змінювалася відповідно до отриманої формули.
Приклад 41. Нехай попит і пропозиція на товар визначаються співвідношеннями
де р – ціна товару; p - тенденція формування ціни; p - темп зміни
ціни. Нехай також у початковий момент часу p(0) 6, |
d(0) s(0) 10. |
Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, знайти залежність ціни від часу.
Виходячи з вимоги відповідності попиту пропозиції, маємо d s.
Отже,
2p p p 15 3p p p 5,
звідки одержуємо лінійне неоднорідне диференціальне рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами:
p 2p 2p 10.
Відповідне однорідне рівняння:
p 2p 2p 0.
Характеристичне рівняння:
k 2 2k 2 0.
Корені характеристичного рівняння:
k1,2 1 i.
Загальний розв’язок однорідного рівняння: p* (t) C1e t cost C2e t sint.
Частинний розв’язок неоднорідного рівняння будемо шукати у вигляді
p A.
Тоді
Підставивши ці значення в диференціальне рівняння, отримаємо
2A 10,
Загальний розв’язок буде таким:
p(t) e t (C1 cost C2 sint) 5.
Врахуємо початкові умови:
p(0) 6; 6 C1 5; C1 1.
Тоді
p(t) e t (cost C2 sint) 5;
p (t) e t (cost C2 sint) e t ( sint C2 cost)e t [(C 2 1)cos t (C2 1)sint];
p (t) e t [(C 2 1)cost (C2 1)sint] e t [ (C 2 1)sint (C2 1)cost]e t [ 2C 2cost 2sint].
Звідси,
p (0) C2 1; p (0) 2C2.
Враховуючи, що d 2p p p 15 і d(0) 10, знаходимо
10 2( 2C2 ) (C2 1) 6 15,
звідки C2 0. Отже, p(t) 5 e t cos t.
Приклад 42. Нехай торговими установами реалізується продукція, про яку в момент часу t з числа потенційних покупців N знає лише х покупців. Після проведення рекламних оголошень швидкість зміни кількості покупців, що знають про продукцію, пропорційна як кількості покупців, котрі знають про товар, так і
кількості покупців, яким про нього ще нічого невідомо. Відомо, що в початковий момент часу t=0 про товар дізналося N / чоловік (час відраховується після рекламних оголошень), - задане число. Знайти закон зміни в залежності від часу кількості х покупців, що знають про продукцію.
Згідно з умовою рівняння для визначення x x(t) має вигляд
dx kx(N x), dt
де dx - швидкість зміни кількості покупців, що знають про товар; х – dt
кількість тих, хто знає про товар; N-x – кількість тих, хто не знає про товар в момент часу t; k – додатний коефіцієнт пропорційності.
Початкова умова: x t 0 N / .
Розв’язуємо диференціальне рівняння, що є рівнянням з відокремлюваними змінними:
|
|
|
|
dx |
|
kdt. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x(N x) |
У результаті інтегрування маємо |
|
|
1 |
|
|
x |
|
kt C. |
ln |
|
|
N |
N x |
|
|
|
|
Вважаючи NC C1 , приходимо до рівності |
|
|
|
|
x |
Ae Nkt , |
|
|
|
N x |
|
|
|
|
|
де A eC1 . Розв’яжемо останнє рівняння відносно х:
x N |
Ae Nkt |
N |
|
де |
p 1/A. |
|
|
|
, |
|
1 pe Nkt |
|
Ae Nkt 1 |
|
|
|
Отримане рівняння називається рівнянням логістичної кривої. Враховуємо початкові умови:
N N ; 1 p ; p 1.
1 p
|
Тоді x |
N |
- закон зміни кількості покупців в |
|
1 ( 1)e Nkt |
|
|
|
залежності від часу t. Зокрема, при 2 отримаємо
На рис. 22 схематично зображена логістична крива при 2 .
x
N
Рис. 22.
Приклад 43. Скласти диференціальне рівняння розширеного відтворення.
Позначимо Р – вартість валового національного продукту, Р1 – вартість виробничих засобів виробництва, Р2 – вартість виробничих засобів споживання. Відомо, що
|
|
P1 |
H; |
P2 |
1 H. |
|
|
|
|
|
|
P |
P |
Тоді P1 HP, |
P2 (1 H )P. |
|
|
Позначимо частку перенесеної вартості в національному доході через S. Тоді національний дохід (у вартісному вираженні) є різницею P SP P(1 S). Частина національного доходу іде на збільшення виробничих фондів С (у фонд нагромадження) з метою розширення
виробництва. Ця частина дає швидкість зростання C , тобто dC C dt
(t – час). Інша частина іде на споживання, тобто
P(1 S) dC P2 dC (1 H )P. dt dt
Уводячи фондомісткість приросту продукції f dC і враховуючи, що dP
dC |
|
dC |
|
dP |
f |
dP |
, отримуємо P(1 S) f |
dP |
(1 H )P, звідки |
|
|
|
|
|
dt dP dt |
|
dt |
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
dP |
|
H S |
P. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
f |
Це рівняння називається диференціальним рівнянням розширеного відтворення.