AktualniProblemy-2013

ae (no 2 вида), Polytrichaceae, Funariaceae (по 1 виду). Большое участие семейств Pottiaceae и Trichostomaceae в сложении напочвенной бриофлоры отражает значительное увлажнение и заболоченность почв области. Самыми многовидовыми родами являют-

ся Tortula (4 вида), Вrуит (3), Distichium, Dicranum (по 2 вида), Brachythecium, Di-

cranella, Barbula (по 1 виду).

На гнилой древесине зарегистрировано 18 видов мохообразных из 10 родов и 7 семейств. Среди них наибольшим разнообразием обладают семейства Bryaceae (5),

Amblystegiaceae, Brachytheciaceae (no 4 вида), Mniaceae (3), Dicranaceae (2). Самыми многовидовыми родами являются Bryum (5 видов), Brachythecium (3) и Dicranum (2 вида).

Также на коре живых деревьев зарегистрировано 13 видов мохообразных из 9 родов и 7 семейств. Среди эпифитных мохообразных наибольшим разнообразием об-

ладают семейства Bryaceae, Dicranaceae (по 3 вида), Brachytheciaceae, Mniaceae (по 2

вида). Самыми многовидовыми родами являются Bryum , Brachythecium, Dicranum. Эпилитные бриофиты поселяются на каменистых субстратах. На каменистых

субстратах зарегистрировано 20 видов мохообразных из 12 родов и 8 семейств. Наибольшим разнообразием обладают семейства Brachytheciaceae (3 вида), Amblystegiaceae (2), Bryaceae, Pottiaceae (пo 2). Самыми многовидовыми родами являются Вrуит (6 видов) и Brachythecium (4). Высокое положение семейства Pottiaceae отражает специфичность экологии его представителей. Облигатные эпилиты представлены только 3 видами (Grimmia ovalis, Schistidium apocarpum, S. submuticum). Остальные виды бриофитов, встреченные нами на камнях, поселяются также на нарушенной

почве (Barbula unguiculata, В. convoluta, Bryum pseudotriquetrum) или на стволах дере-

вьев (Pylaisia polyantha, Orthotrichum obtusifolium).

Таким образом, все виды листостебельных мхов Самаркандской области распределены по четырем субстратным группам. Распределение видов мохообразных по субстратам характеризует бриофлору области как преимущественно эпигейную. Многие виды выбирают для своего поселения не один субстрат, а несколько.

ЛИТЕРАТУРА

Дьяченко А.П. Флора листостебельных мхов Урала. Ч. II. – Екатеринбург,

1999. – 376 с.

Игнатов М.С., Игнатова Е.А. Флора мхов средней части европейской России.

Т. 1. – М.: «КМК», 2003. – 608 с.

Игнатов М.С., Игнатова Е.А. Флора мхов средней части европейской России.

Т. 2. – М.: «КМК», 2004. – 340 с.

Маматкулов У. К., Байтулин И. О., Нестерова С.Г. Мохообразные Средней Азии и Казахстана. – Алматы, 1998. – С. 1-230.

First data about discomycetes of Rivnens’ky Nature Reserve (Western Polissya, Ukraine)

Zykova M.O.

M.G. Kholodny Institute of Botany of NASU Department of Mycology

Tereschenkivska Str., 2, Kyiv, 01601, Ukraine e-mail: zykova.masha@gmail.com

In 2012 the species diversity of discomycetes in Rivnens’ky Nature Reserve were investigated. Totally 21 species of 20 genera, 9 families and 4 orders of Leoiomycetes and Pezizomycetes have been recorded. The main features of ecological and trophic strucrure of discomycetes species composition in studied nature reserve were established. It was concluded that saprotrophyc discomycetes are more typical for Rivnens’ky Nature Reserve.

Рівненський природний заповідник (далі РПЗ) був створений згідно з Указом Президента України від 3 квітня 1999 року на площі 47 046,8 га, проте згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року заповіднику було передано у постійне користування земельну ділянку площею лише 42 288,7 га. Територія РПЗ розміщена в 4 районах Рівненської області — Володимирецькому, Сарненському, Рокитнівському і Дубровицькому. Клімат даного регіону вологий і теплий. У рослинному покриві території заповідника переважають ліси (48,3%) і болота (48,0%). Серед лісів домінують соснові, значно рідше трапляються березово-соснові та листяні ліси, з участю граба та дуба. Зовсім незначні площі займають ліси, утворені вільхою. Болотна рослинність заповідника є специфічною, переважають мезотрофні та оліготрофні болота добре розвиненим сфагновим покривом (дані офіційного сайту РПЗ – http://rpz.org.ua). Такі природні умови сприяють формуванню високого видового різноманіття мікобіоти, зокрема і дискоміцетів. Наявні в літературі дані про цю групу грибів у заповіднику дуже обмежені.

За літературними даними на території заповідника виявлено лише 2 види з до-

сліджуваної групи – Otidea onotica (Pers.) Fuckel та Gyromitra esculenta (Pers.) Fr. (Ви-

соцька, 2009). Під час експедиційного виїзду до РПЗ, у липні 2012 р. нами було зібрано понад 70 гербарних зразків. Їх ідентифікація дозволила виявити 21 вид дискоміцетів, що належать до 20 родів, 9 родин, 4 порядків класів Leotiomycetes (13

видів: Propolis farinosa (Pers.) Fr., Rhytisma acerinum (Pers.) Fr., R. andromedae (Pers.) Fr., Lophodermium pinastri (Schrad.) Chevall., Ascocoryne cylichnium (Tul.) Korf, Bisporella citrina (Batsch) Korf & S.E. Carp., Chlorociboria aeruginosa (Oeder) Seaver ex C.S. Ramamurthi, Korf & L.R. Batra, Pyrenopeziza rubi (Fr.) Rehm, Belonidium mollissimum (Lasch) Raitv., Lachnum virgineum (Batsch) P. Karst., Lasiobelonium nidulum (J.C. Schmidt & Kunze) Spooner, Calloria neglecta (Lib.) B. Hein, Naemacyclus fimbriatus

(Schwein.) DiCosmo, Peredo & Minter) та Pezizomycetes (8 видів: Gyromitra esculenta (Pers.) Fr., Geopyxis carbonaria (Alb. & Schwein.) Sacc., Otidea onotica (Pers.) Fuckel.,

Scutellinia nigrohirtula (Svrček) Le Gal, Pyronema omphalodes (Bull.) Fuckel, Tri-

chophaeopsis bicuspis (Boud.) Korf & Erb, Peziza varia (Hedw.) Fr., Rhizina undulata Fr.)

підвідділу Pezizomycotina відділу Ascomycota. Найбільшим видовим різноманіттям характеризуються представники порядків Helotiales та Pezizales (по 8 видів). Порядки

Rhytismatales та порядок з невизначеним систематичним положенням Incertae sedis нараховують у своєму складі 4 та 1 види відповідно. Найчастіше, іноді з утворенням аспектів, у ценозах заповідника трапляються Bisporella citrina та Lophodermium pinastri, на всіх обстежених згарищах були виявлені Pyronema omphalodes та Rhizina undulata. Дискоміцети, виявлені у РПЗ, є досить різноманітними і за екологотрофічною структурою. Відмічені у парку види належать до екологічних груп гемібіотрофів та сапротрофів. За кількісними показниками переважають сапротрофні види дискоміцетів (18 видів). Останні розподіляються між трофічними групами ксилофільних сапротрофів, гербосапротрофів, підстилкових сапротрофів, гумусових сапротрофів та пірофілів. Екологічна група гемібіотрофів, представлена у РПЗ лише трьома філофільними видами.

ЛІТЕРАТУРА

Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського при-

родного заповідника і його околиць // Збереження і відтворення біорізноманіття при- родно-заповідних територій. Мат-ли міжнарод. наук.-практ. конф., присвяченій 10річчю Рівненського природного заповіднику (м. Сарни, 11-13 червня 2009) – Рівне,

2009.

Систематика та флористика судинних рослин / Систематика и флористика сосудистых растений /

Floristics and Systematics of Vascular Plants

Evaluation of morphometric traits of Eragrostis minor L. (Poaceae) in a recreation stress of Kyiv

Bereznichenko Y. G.

Megapolis Ecomonitoring and Biodiversity Research Centre NAS of Ukraine Academica Lebedeva Str., 37, Kyiv, 03143, Ukraine

e-mail: yu_bereza@yahoo.com

The degree of influence of anthropogenic factors on the environment in the urban landscape is manifested in changes in vegetation. Depending on the activity factor of display one can see the different intensity of morphological changes in plants. The changes we have traced on annual grasses of the genus Eragrostis Wolf (Poaceae), namely Eragrostis minor L.

Evaluation of morphometric traits ruderal species in recreation can say that the plants of the studied species are able to adapt to human impacts, but it should be noted that Eragrostis minor is a genuine explerent as it can actively propagate in degraded areas with depleted substrate that results in minimal competition.

Ступінь впливу антропогенних чинників на навколишнє середовище в умовах міського ландшафту проявляється в змінах рослинного покриву. В залежності від активності прояву чинника можна побачити різну інтенсивність морфологічних змін рослини. Ці зміни ми простежили на однорічних злаках роду Eragrostis Wolf (Poaceae), а саме Eragrostis minor L., за ознаками загальної довжини рослини, довжини кореня, кількості пагонів та параметрів фітомаси. В межах міста Києва було досліджено ділянки з різним рівнем трансформації, на яких проведено геоботанічні описи, оцінено щільність рослинного покриву, вологість, тип та засоленість ґрунту, та враховано ступінь витоптуваності.

Враховуючи комплексну дію едафічних факторів та впливу витоптування, встановлено, що реакція рослинного покриву в умовах значної трансформації виражається у мініатюризації досліджених рослин, що чітко видно на зміні загальної довжини рослин. Значна різниця в кількості пагонів може пояснюватися реалізацією потенціалу рослинами при адаптації до навколишніх умов за рахунок збільшення їх кількості, що в свою чергу призводить до збільшення фітомаси.

Оцінюючи морфометричні показники рудеральних видів в умовах рекреації можна сказати, що рослини дослідженого виду здатні пристосовуватися до антропогенного впливу, але при цьому слід зазначити, що Eragrostis minor є справжнім експлерентом, оскільки здатний активно розвиватися на деградованій території із збідненим субстратом що призводить до мінімальної конкуренції.

The taxonomical structure of the psammophilous florae of the Western Ciscaucasus

Bondarenko S.V.

E.D. Felicyn Krasnodar state historical and archeological museum, Department of nature

Gimnasicheskaya Str., 67, Krasnodar, 350000, Russia E-mail: bota_nik@inbox.ru

Investigations were conducted during the vegetative seasons of 2004-2012 in different regions of the Krasnodar territory. The aboriginal fraction of psammophilous florae of the Western Ciscaucasus is represented by 306 species of higher vascular plants belonging to 167 genera and 45 families. The obligate sand plants are represented by 51 species. The alien fraction of psammophilous florae comprises 36 species from 32 genera of 12 families.

Район исследований расположен в пределах юга Понтической провинции. Административно находится в Краснодарском крае РФ. Псаммофильная растительность в Восточном Приазовье распространена вдоль берега Азовского моря довольно узкой полосой, хотя отдельные её фрагменты встречаются и на значительном удалении от морского побережья по берегам солоноватоводных лиманов в устьях крупных рек. На немногочисленных песчаных и ракушечных островах в лиманах растительный покров мозаичный, что свидетельствует об отсутствии на них постоянной растительности. Во время сильных штормов она, вероятно, полностью уничтожается. Псаммофильная растительность также зарегистрирована в приречных экотопах в среднем течении реки Кубань – в основном в Кавказском и Гулькевичском районах Краснодарского края.

На аллювиальных отложениях песков вдоль побережья моря и в долине древнего стока Кубани сформировался специфический псаммофильный комплекс видов. Местообитания псаммофитов характеризуются, как правило, низким проективным покрытием, недостатком влаги, большой водопроницаемостью, сильным прогреванием, хорошей аэрацией субстрата, его подвижностью и в приморской полосе сильным засолением.

Псаммофильный элемент флоры ЗП представлен 344 видами сосудистых растений, относящихся к 183 родам и 49 семействам (пропорции флоры довольно высокие – 1:3,7:7,0). Из них к аборигенным псаммофитам относятся 308 видов из 167 родов и 45 семейств.

По видовому составу во флоре аборигенных псаммофитов преобладают покрытосеменные растения (99,4 %). Таксоны из классов Polypodiopsida, Pinopsida в псаммофильной флоре отсутствуют. Классы Equisetopsida и Ephedropsida представле-

ны Equisetum ramosissimum Desf. и Ephedra distachya L. соответственно. Основу фло-

ры составляют Magnoliopsida (246 видов; 79,9%). Класс Liliopsida включает 60

таксонов (19,5%).

Главенствующая роль в сложении аборигенного псаммофильного элемента флоры ЗП принадлежит семействам Asteraceae (54 вида), Poaceae (41), Fabaceae (28),

Chenopodiaceae (18), Boraginaceae (16), Scrophulariaceae (13), Brassicaceae (12), Cyperaceae (10), Polygonaceae (9) и Lamiaceae (6). Они содержат 207 таксонов (67,2%).

В родовом спектре доминируют 10 родов: Polygonum – 9 видов, Verbascum – 7,

Anchusa, Astragalus, Cerastium, Plantago – по 6, Artemisia, Centaurea, Dianthus, Potentilla – по 5, остальные роды содержат по 4 вида (Carex, Jurinea, Linaria, Medicago,

Otites, Senecio, Syrenia) и менее.

Группа облигатных псаммофитов представлена 53 видами (Agropyron fragile

(Roth) Nevski, Anchusa gmelinii Ledeb., Apera maritima Klok., Astragalus excarpus L., A. varius S.G. Gmel., Atriplex oblongifolia Waldst. et Kit., Bassia hyssopifolia (Pall.) O. Kuntze, Centaurea arenaria Bieb. ex Willd., C. odessana Prodan, Cerastium heterotrichum Klok., C. schmalhausenii Pacz., C. semidecandrum L., Chamaecytisus borystenicus (Grun) Klaskova, Ch. ruthenicus (Fisch. ex Woloszcz.) Klaskova, Crepis ramosissima D’Urv.,

Cyperus hamulosus Bieb., Dianthus pallidiflorus Ser., Eryngium maritimum L., Festuca beckeri Hack., Genista tinctoria L., Glaucium flavum Crantz, Gnaphalium uliginosum L., Heliotropium dolosum De Not., Jurinea ciscaucasica (Sosn.) Iljin, J. cyanoides (L.) Reichenb., Koeleria glauca (Spreng.) DC., K. sabuletorum (Domin) Klok., Leymus sabulosus

(Bieb.) Tzvel., Linaria sabulosa Czern. ex Klok., Melandrium viscosa (Schreb.) Schinz et Thell., Minuartia birjuczensis Klok., M. viscosa (Schreb.) Schinz et Thell., Otites borysthenica (Grun.) Klok., O. parviflora (Ehrh.) Grossh., Papaver maeoticum Klok., Polygonum arenarium Waldst. et Kit., P. littorale Meissn., P. maritimum L., Potentilla arenaria Borkh., Psephellus marschallianus (Spreng.) C. Koch, Raphanus maritimus Smith, Scolymus hispanicus L., Secale sylvestre Host, Senecio borysthenicus (DC.) Andrz., Solanum persicum

Willd. ex Roem. et Schult., Stipa borysthenica Klok. ex Prokud., Syrenia cana (Pill. et

Mitt.) Neilr., S. montana (Pall.) Klok., S. sessiliflora Ledeb., S. ucrainica Klok., Tamarix gracilis Willd., Verbascum pinnatifidum Vahl, Verbena supina L.). Остальные таксоны

(255) имеют широкую экологическую валентность и встречаются в различных типах местообитаний (факультативные псаммофиты).

Адвентивная фракция псаммофильной флоры включает 36 видов из 32 рода и 12 семейств. Наиболее представительными являются семейства Poaceae (12), Asteraceae (5), Chenopodiaceae (5). Среди них такие карантинные сорняки, как Ambrosia artemisiifolia L. (преимущественно на приречных песках), Anisantha tectorum (L.) Nevski, Xanthium californicum Greene (обилен на приморских песках).

Analysis of the genus representation of Phalacroloma Cass. in different types of habitats of the flora

of Pokutsko-Medoborsky geobotanical district Chekman М.V., Lyubinska L.G., Optasyuk О.М.

Ivan Ogiyenko Kamyanets-Podilskiy National University Ogiyenko Str., 61, Kamyanets-Podilskiy, 32300

e-mail: yursy.chekman.81@mail.ru; skilub@mail.ru; linum@ukr.net

Representation of invasive species of the Phalacroloma genus in various types of habitats of the flora of Pokutsko-Medoborsky geobotanical district has been analyzed. Mass distribution of the genus’ species has been registered in habitats formed by human activity (I), in herbaceo-gramineous mesoand xerophytic habitats with domination of hemicrypto-

phytes, formed at moderate or low moisture (E) and in habitats formed by hamephytes and nanophanerophytes (F).

Рід Phalacroloma Cass. представлений трьома близькими видами, які поширені у помірних теплих областях обох півкуль. Для флори України за різними літературними джерелами (Бочанцев, 1959; Доброчаєва, 1962; Цвелев, 1994) наводиться від одного до трьох видів роду, які часто розглядають як підвиди одного виду, передусім у зв’язку із значною варіабельністю морфологічних ознак. Дослідження цих видів не носять систематичного характеру, недостатніми є відомості про їх еколого-біологічні та ценотичні особливості, структуру популяцій, життєвi стратегії та перспективи інвазійності, тому необхідним є їх детальне дослідження. Згідно опрацьованих літературних джерел, гербарних даних та власних польових досліджень (2010-2013 рр.) встановлено, що у флорі Покутсько-Медоборського геоботанічного округу (Дідух, Ше- лях-Сосонко, 2003) наявні два види роду: Ph. annuum (L.) Dumort., Ph. septentrionale (Fernald ex Wiegand) Tzvelev, які мають високу інвазійну спроможність.

Аналіз участі рослин досліджуваних видів у природних та антропогенних біотопах флори Покутсько-Медоборського геоботанічного округу проведений на основі класифікації біотопів лісової та лісостепової зон України (Дідух та ін., 2011). Встановлено, що види роду характеризуються широкою екологічною амплітудою та високими адаптивними можливостями і представлені майже у всіх типах біотопів, крім континентальних водойм типу «С».

Масове поширення рослин роду відмічено у біотопах, сформованих господарською діяльністю людини типу «І»: агробіотопах з інтенсивним обробітком, біотопах, що сформувались на місці вирубок, рудеральних трав’яних біотопах, штучно створених (культивованих) біотопах дерев і кущів, декоративних штучних угрупованнях трав’яного типу. Значну кількість рослин досліджуваних видів зафіксовано у злаково-трав’янистих мезота ксеротичних біотопах типу «Е» з домінуванням гемікриптофітів, що формуються в умовах помірного або недостатнього зволоження на луках, степах, пустошах – це біотопи злаковників гігромезофітного, мезофітного та ксеромезофітного типу, сформовані в умовах достатнього зволоження (луки) (Molinio-Arrhenatheretea, Nardetalia) та лучно-степові біотопи на рендзинах та чорноземах (Festuco-Brometea), а також біотопах типу «F», сформованих хамефітами (напівкущиками, кущиками та напівкущами) та нанофанерофітами.

Рослини Ph. annuum, які досліджувалися нами у перезволожених біотопах трав’яного типу «D», характеризувалися значною морфологічною варіабельністю таких ознак як висота рослин, колір квіток, опушення вегетативних органів та форма і розміри листків. Види роду трапляються у прибережно-водних угрупованнях, що формуються в умовах достатнього обводнення на мулистих та піщаних відкладах (Phagmito-Magnoсaricetea) з різкою зміною зволоження та болотних угрупуваннях, що формуються в умовах постійного зволоження на торф’янистих ґрунтах та торф’яниках.

У біотопах фанерофітного типу «G»: широколистяні ліси та чагарники

(Querco-Fagetea, Quercetea robori-petraea), чагарникові біотопи (Rhamno-Prunetea),

види роду найчастіше відмічені нами на відкритих лісових галявинах, узліссях. Рідше вони трапляються у біотопах типу «Н», розвиток яких спричинений геоморфологічними та акумулятивними процесами: біотопи на виходах кислих силікатних

порід, біотопи лужних карбонатних відслонень (Alysso-Sedetalia), біотопи на акумулятивних піщаних відкладах, складені ксероморфними сукулентними терофітами на засолених ґрунтах, солонцях, солончаках.

ЛІТЕРАТУРА

Бочанцев В.П. Секция Phalacroloma (Cass.) Torrey et Gray // Фл. СССР. – М., Л.: Изд-во АН СССР, 1959. – 25. – С. 243-246.

Дідух Я. П., Фіцайло Т. В., Коротченко І. А., Якушенко Д.М., Пашкевич Н.А.

Біотопи лісової та лісостепової зон України / Ред. чл.-кор. НАН України Я. П. Дідух. –

Київ, 2011. – 288 с.

Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміж-

УРСР, 1962. – 11. – С. 76-77.

Цвелев Н.Н. Род Тонколучник – Phalacroloma Cass. // Фл. Европ. част. СССР. –

Санкт-Петербург: Наука, 1994. – 7. – С. 203-204.

Seseli hippomarathrum Jacq. (Apiaceae), a new species for the flora of the Ukrainian Left-Bank Forest-Steppe

Davydov D.A.

M.G. Kholodny Institute of Botany of NAS of Ukraine Department of Geobotany and Ecology Tereschenkivska str., 2, Kyiv, 01601, Ukraine

e-mail: davydov-botany@yandex.ru

The author informs about his finding of Seseli hippomarathrum Jacq., a new species for the flora of the Ukrainian Left-bank Forest-Steppe from the vicinity of Boryspil. It is the second locality of this plant in Kyiv region. It emphasizes the origin of the Dnipro valley flora and it is very important for elucidation of the botanical-geographical and ecological peculiarities of this species.

Влітку 2012 р. під час дослідження фіторізноманітності соснових лісів борової тераси р. Дніпра в околицях с. Вишеньки Бориспільського району Київської області ми виявили популяцію Seseli hippomarathrum Jacq. – виду, що є новим для Лівобережного Лісостепу України.

Seseli hippomarathrum Jacq.1762, Enum. Stirp. Vindob.: 52, 224; Шмальгаузен, 1895, Фл. Средн. и Южн. России, Крыма и Сев. Кавказа, 1: 397; Шишкин, 1950, Фл.

СССР, 16: 513; Котов, 1965, Фл. УРСР, 7: 557; P.W. Ball, 1968, Fl. Europ. 2: 337;

Пименов, 1978, Новости систем. высш. раст. 15: 196; Виноградова, 2004, Фл. Вост.

Европы, 11: 371.

Загальний ареал цього виду охоплює Середню, Південну і частково Східну Європу, він достовірно відмічений в Австрії, Німеччині, Чехії, Угорщині, Словаччині, Сербії, Хорватії, Румунії, Молдові та Україні. Дуже близьким до нього є Seselile debourii G. Donfil. (=S. hippomarathrum subsp. hebecarpum (DC.) Drude), що зростає на