AktualniProblemy-2013

190 Plant Ecology and Phytosociology

Вивчення урожайності травостою асканійського степу має глибоку історію (Teetzmann, 1845). У численних працях ХІХ– ХХ ст. дано загальну характеристику рослинності плакорних та депресійних місцезростань, здійснено оцінку багаторічних змін надземної фітомаси, описано її постпасквальний та постпірогенний стани і динаміку, але існуючі матеріали дотепер не узагальнені. При цьому, підземна фітомаса цілинного степу залишається малодослідженою, накопичені факти істотно різняться між собою, а оприлюднені матеріали мають значний проміжок у часі та, подекуди, різне методичне підґрунтя, зокрема у частині натурного збору інформації. Разом із тим, класичні дані щодо потужності та розподілу підземної фітомаси у корінних фітоценозах асканійського степу (Шалыт, 1930, 1950; Шалыт, Калмыкова,1935 та ін.) лишаються актуальними до сьогодні.

З метою аналізу вмісту підземної фітомаси модельних дернинних едифікаторів рослинності асканійського степу 19–20 червня 2013 р. у природному ядрі Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (мас. "Південний", кв. 68) було відібрано 30 монолітних проб ґрунту з дернинами Stipa ucrainica P. Smirn., Festucavalesiaca Gaudin таAgropyron pectinatum (M. Bieb.) P. Beauv (по 10 на кожен вид). Проби брались до глибини 20 см, з діаметром моноліту 15–20 см. Змінна величина об'єму моноліту пояснюється різницею у проекції фітогенного поля особини, що детермінується її віталітетом. Зразки A. pectinatum узято при підніжжі або у середній частині ховраховин, де реалізується екоценотичний оптимум даного виду, зразки S. ucrainica та F. valesiaca– з плакорного фону. При аналізі підземної фітомаси було виділено 2 фракції: підземна кладогенна частина дернини (А) та власне коренева мичка (Б). За результатами досліджень найбільшими запасами підземної фітомаси (у сухому стані) характеризуються дернини A. pectinatum (А = 3,5±0,89 г, Б = 177,9±41,34 г), найменшими – F. valesiaca (А = 1,5±0,33 г, Б = 32,8±4,56 г). Вміст підземної фітомаси

S. ucrainica складає 5,7±0,81 г (А) та 167,7±20,02 г (Б).

Максимальні об'ємні запаси підземної фітомаси притаманні крупним дерни-

нам S. ucrainica (62,2±7,06 г/дм3), мінімальні – типчаку F. valesiaca (24,8±5,42 г/дм3);

A. pectinatum займає цілком проміжну позицію – 43,3±6,75 г/дм3.

Аналіз фракційного вертикального розподілу фітомаси досліджених рослин показує, що надземна її компонента істотно поступається підземній. Дане співвідно-

шення у S. ucrainicaскладає 1:5,35, у A. pectinatum– 1:9,02, F. valesiaca – 1:9,86. Анало-

гічну пропорцію – 1:11,0 – отримано нами при загальній оцінці підземної фітомаси у ксероморфних ценозах ass. Stipaucrainica + Festucavalesiaca методом ударного буру з наступним перерахунком сумарної "коренемаси" у г/м2 за 10-см відрізками ґрунтового профілю.

Означене різке переважання підземної органічної маси над асимілюючою надземною забезпечує більш ефективне поглинання вологи та оптимальну реалізацію життєвих функцій ксероморфних рослин плакорних місцезростань, що сприяє нівелюванню та відносній стабілізації величини надземної фітопродукції у різні за вологозабезпеченістю сезони і детермінує пануючі позиції дернинних екобіоморф у багаторічному вимірі.

Peculiarities of pollen distribution of Artemisia vulgaris L. Simagina N.O.,Izyumskaya A.A.

Taurida National V.I. Vernadsky University

пр. ак. В.И. Вернадского 4, Симферополь, 95007, Украина e-mail: nsimagina@list.ru, aizjumskaja1492@rambler.ru

The biological and palynological features of Artemisia vulgaris L. are considered in the current report. It has been found that Artemisia vulgaris L. possesses high allergenic activity at the peak of its bloom: early August - mid-August, caus an increased incidence of allergic diseases of the population.

Во всем мире отмечается не только увеличение частоты, но и сложности аллергических заболеваний. Важнейший аллерген растительного происхождения – пыльца ветроопыляемых растений. Аллергические заболевания, вызываемые пыльцой растений, называются поллинозами. Заболевания имеют четко повторяющуюся сезонность, совпадающую с периодом цветения некоторых растений. На сенсибилизацию населения к пыльце в значительной мере влияют региональные особенности: распространенность тех или иных растений, степень аллергенности пыльцы этих растений, урбанизация населения и ряд других факторов. У детей аллергические заболевания представлены шире, чем у юношей и взрослых. По данным аллергологов, самой частой причиной заболеваемости поллинозами являются сорные травы, что связано с наибольшей степенью аллергенности их пыльцы. Одним из самых сильных аллергенов является пыльца растений рода Artemisia. Аллергенный профиль пыльцы A. vulgaris L. мало изучен. Цель исследования - изучение биологических и палинологических особенностей Artemisia vulgaris L.

Морфометрические параметры особей A. vulgaris L. измерялись в течение вегетационного периода в начале (17.07.12г.) цветения и в середине (7.08.12г.) цветения растения. Анализировались высота растений, количество листьев, соцветий и цветков в них. В популяции, согласно качественным морфологическим признакам, были отобраны 10 особей в генеративно-зрелом возрастном состоянии. В пределах фитогенного поля каждой особи, в четырех направлениях света – С, Ю, З, В, устанавливали основы с предметными стеклами для отбора пыльцы, на расстоянии – 50, 100, 150 см., и на высоте – 30, 50,100 см. В лабораторных условиях учитывали общее количество пыльцевых зерен и измеряли их размеры. Полученные результаты обрабатывались стандартными методами описательной математической статистики.

В результате проведённых исследований было выявлено, что в пределах фитогенного поля A. vulgaris L. с увеличением расстояния от особи уменьшается количество пыльцы на 1см2. Данный показатель снижается в 1,6 раза на градиенте удаления. А с увеличением высоты от поверхности земли на 1 метр количество пыльцы в воздухе уменьшается в 1,7 раза. Распространение пыльцы в пределах фитогенного поля A. vulgaris L. обусловлено особенностями формирования соцветия и метеорологическими показателями в определенный период. В первую фазу цветения наибольшее количество пыльцы на 1 см2 было зафиксировано в восточном направлении, а во вторую фазу – в западном.

Выявлено, что во вторую фазу цветения количество пыльцы в воздухе в пределах фитогенного поля особей в 2,1 раз больше, по сравнению с первым периодом. Это свидетельствует о высокой аллергенной опасности в данный период.

В результате проведённых исследований было установлено, что A. vulgaris L. обладает высокой аллергенной активностью в самый пик своего цветения – начало – середина августа. Это вызывает большее количество поллинозов у людей, подверженных данному заболеванию именно в данный период.

Ordination of forest communities of Kazan Veshenskii of the sandy massif

Sokolova T.A.

Southern Scientific Center of Russian Academy of Sciences (SSC RAS), Rostov-on-Don, st. Chehova, 41, Russia

Sta1562@yandex.ru

For the first time on the basis of a Braun-Blanquet method classification of sandy forest communities of the North of Rostov region is carried out. On the basis of allocated syntaxa, the DCA-ordination is completed.

Классификация лесной растительности севера Ростовской области проведена на основе метода Браун-Бланке (Braun-Blanquet, 1964). Нами было установлено более 25 синтаксонов разного ранга. В ординационном анализе были использованы синтаксоны рангом до ассоциации и безранговые сообщества. При выявлении особенностей расположения единиц классификации на осях DCA-ординации нами отмечено, что местообитания сообществ хорошо дифференцируются по степени задернения субстрата и увлажнению.

Сообщества асс. Aceritatarici-Quercetumtypicum связаны с местообитаниями со свежими почвами. Степень задернения почвы колеблется от минимальной до средней. В аренных дубравах часто формируются черноземовидные почвы, чаще всего супески, которые не обладают высоким содержанием гумуса, необходимого для развития разнотравья. Также, для дубрав, произрастающих на третьей террасе порой характерно полное отсутствие травяно-кустарничкового яруса. Многообразие условий (микрорельеф, освещенность) создает высокую гетерогенность среды, отчего возрастает флористическое разнообразие. В данной ассоциации выделено много вариантов.

Варианты базальных сообществ Populustremula и Betulapendulaи сообществаGaliumphysocarpum-Betulapendula формируются в довольно широком диапазоне экологических условий: от сухих к хорошо увлажненным и от сильно к среднезадерненным. С менее увлажненными местообитаниями связаны сообщества вариантов, в древесном ярусе которых доминирует Populustremula. Самые сырые местообитания занимают варианты сообществ с доминированием Betulapendula.

Сообщества ассоциации Aceritatarici-Alnetumglutinosae формируются примерно в одном диапазоне значений увлажнения – это хорошо увлажненные, иногда сырые местообитания, с глубиной залегания грунтовых вод не более 1 м. Степень задернения субстрата зависит от плодородия почв, их увлажнения, а также освещен-

ности местообитаний. В основном она - средняя. Самые сырые местообитания зани-

мают сообщества ассоциаций Urticodioicae-Alnetumglutinosae, Ficario-Ulmetumminoris

и Caricielongatae-Alnetumglutinosae. Грунтовые воды залегают на глубине не ниже 0,5 м, а порой выходят на поверхность, как в случае субассоциаций ассоциации Urticodio- icae-AlnetumglutinosaeиCaricielongatae-Alnetumglutinosae. Степень задернения почв средняя для всех выше указанных сообществ, только для Ficario-Ulmetumminorisона немного меньше.

Таким образом, можно выделить три группы сообществ. Первая – сообщества союза Aceritatarici-Quercetumroboris, которые занимают наиболее сухие местообитания с малой степенью задерненности субстрата. Вторая – сообщества союза Acerita- tarici-Alnionglutinosae – формируются на влажных и сырых местообитаниях, степень задернения – средняя. И третья – переходные сообщества между данными союзами, с доминантами в древесном ярусе Betulapendula и Populustremula. Эти сообщества занимают промежуточное положение по условиям увлажнения и имеют самые высокие показатели по степени задернения почвы.

Работа выполнена при финансовой поддержке Российского фонда фундаментальных исследований

(грант мол_а № 12-04-31387).

ЛИТЕРАТУРА

Braun-Blanquet J. Pflancensoziologie.Aufl.Wien; T. Y., 1964.865 s.

APPLYING OF HABITAT APPROACHES TO ASSESSING

OF BIODIVERSITY DEMUTATION TRENDS

OF TECHNOGENICALLY TRANSFORMED LANDSCAPES

Skibitska N.V.

Institute of Ecology of the Carpathians NASU,

Department of Nature Ecosystems Protection Kozelnitska Str., 4, Lviv, 79026, Ukraine e-mail: pasiflora@ukr.net

Habitat diversity of areas disturbed after extraction of sulfur in Jaworowski district, Lviv region analyzed. 42 types of habitats of 3-4 levels of classification (according to the EUNIS classification) are identified. Using of changing of diversity of habitat types for assess of demutation processes at technogenically transformed landscapes is proposed.

Для інтегральної оцінки демутаційних тенденцій біогеоценотичного покриву порушених територій перспективним є застосування оселищного підходу, оскільки певний тип оселища є інтегральним відображенням комплексу екологічних абіотичних і біотичних чинників, що зумовлюють можливість існування певної сукупності видів рослинних, тваринних організмів, грибів та мікроорганізмів тощо. Тому, аналіз оселищної структури території має важливе значення для оцінки її потенційної біорізноманітності.

Визначена оселищна різноманітність модельних полігонів території, що порушена видобутком сірки в межах Яворівського родовища (регіон Розточчя, Яворівський р-н Львівської обл.). Ідентифікацію типів оселищ проводили до 3-4 рівня класифікації EUNIS. Території, порушені внаслідок видобутку сірки, відзначаються високим рівнем оселищного різноманіття, що зумовлено значною ектопічною гетерогенністю, яка є наслідком антропогенного впливу.

На модельних територіях, що підлягали аналізу (території підземної виплавки нерекультивовані, відвали, гідровідвали, хвостосховища, території поверхневої рекультивація на площах підземної виплавки) виявлено 5 типів оселищ першого рівня, тобто, тут представлена практична вся макрорізноманітність оселищ, що характерна для регіону.

На базовому рівні диференціації, прийнятому в цьому дослідженні (3-4 рівень), виявлено 42 типи оселищ. Якщо взяти до уваги, що для регіону Українських Карпат і Закарпатської низовини загалом відомо 137 типів оселищ базового рівня (Проць, Кагало, 2012), правомірний висновок про надзвичайно високу оселищну гетерогенність зміненої території.

Упроцесі демутації біогеоценотичного покриву територій, порушених унаслідок видобутку сірки, буде відбуватися зменшення рівня оселищної різноманітності, перш за все за рахунок перетворення антропогенних типів у вторинні квазіприродні.

Відповідно, кількість антропогенних типів оселищ та інтенсивність зменшення їх різноманітності в процесі демутації біогеоценотичного покриву можна використати як показник швидкості відновлення порушеної території.

Загалом, попередньо можна відзначити, що найвищим рівнем оселищної диференціації відзначаються нерекультивовані території підземної виплавки, дещо менше різноманіття притаманне територіям підземної виплавки, які зазнали поверхневої рекультивації, але ця різниця неістотна.

Найменшим рівнем різноманіття відзначаються хвостосховища. Відвали й гідровідвали посідають проміжне положення, причому різноманіття відвалів дещо вище, оскільки вони відзначаються наявністю екотопів з альтернативним гідрорежимом і, навіть, наявністю водойм.

Уподальшому заплановано ідентифікувати оселищну різноманітність до 5-6 рівнів класифікації, що дасть змогу оцінювати в подальшому динаміку різноманітності типів оселищ у процесі демутації біогеоценотичного покриву і, відповідно, в певних межах прогнозувати зміни видового різноманіття фіто- й зообіоти, пов’язаної

зпевними типами оселищ.

Current research issues of higher aquatic vegetation in rural settlements in central and north-western Left-bank steppes of Ukraine Starovoitova M.Yu.

National Pedagogical University named after MP Dragomanov Street. Pirogov, 9, 01601, Kyiv, Ukraine

E-mail: kollikoshm@mail.ru

The study of rural vegetation is largely lagging behind the progress of modern urbophytocenology. The data on higher aquatic vegetation of the Sula basin around settlements are generally absent. Background research showed that the impact of human activities cause the process of human-driven evolution of vegetation. The depletion of floristic composition of natural communities is due to the widely distributed synanthropic (adventive) species forming specific synanthropic phytocenoses or cause synanthropization of natural communities.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що під впливом господарської діяльності людини відбувається процес антропогенної еволюції рослинності – збіднюється флористичний склад природних угруповань, отримують широке поширення синантропні (в першу чергу адвентивні) види, які формують специфічні синантропні фітоценози, або стають причиною синантропізації природних угруповань (Миркин, Наумова, 1998; Старовойтова, 2010). Головними факторами посиленого впливу соціуму на природу є ріст народонаселення, рівень споживання і розвиток різноманітних технологій. На території Лівобережного Лісостепу України (Геоботанічне районування…, 1977) ріст народонаселення збільшується не стрімко, однак, зростає рівень впливу на природний комплекс промисловості, комунального та сільського господарства. Процеси даного типу відбуваються не лише в містах, але й в населених пунктах сільського типу, де внаслідок збільшення рівня споживання розгорнулося масове будівництво більш комфортабельного житла в прибережній зоні, скупівля земель заплав та обладнання їх під території активного відпочинку, що зумовлює трансформацію рослинного покриву.

Вивченню рослинності селітебних територій присвячено чимало праць, однак, основним об’єктом досліджень геоботаніків і флористів є рослинний покрив паркових зон міст та урбофлоразагалом. Вивчення рослинності населених пунктів сільського типу в значній мірі відстає від прогресу сучасної фітоценології, а вищої водної рослинності території досліджуваного регіону – водойм басейну р. Сули взагалі є відсутнім.

Тому виходячи із вище сказаного, ставимо за необхідність виконання нового геоботанічного дослідження, яке має відобразити проходжувані зміни в рослинності, розробити більш повну синтаксономію як основу для здійснення довгочасного біологічного моніторингу.

Метою наших досліджень є побудова синтаксономії синантропної вищої водної рослинності населених пунктів сільського типу на території басейну р. Сули, вивчення її динаміки, фітоценотичних закономірностей та оцінка як об’єкту раціонального використання і охорони.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання: провести повторне повне геоботанічне дослідження вищої водної рослинності населених пунктів сільського типу водойм басейну р. Сули; побудувати синтаксономію синантропної рослинності включивши в її склад як раніше встановлені синтаксони при корекції їх діагностичних ознак, так і нові одиниці; оцінити рівень синантропізації угруповань різних класів рослинності; розробити рекомендації раціонального використання і охорони вищої водної рослинності населених пунктів сільського типу.

Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані дані можуть бути використані для організації біомоніторингу за поширенням адвентивних видів і оптимізації складу синантропної рослинності водойм території досліджуваного регіону з метою покращення стану навколишнього середовища населених пунктів.

ЛІТЕРАТУРА Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977. – 304 с.

МиркинБ.М., Наука о растительности. – Уфа: Гилем, 1998. – 413 с.

Старовойтова М.Ю.Адвентивная флора водоемов центральной и северозападной части Левобережной Лесостепи Украины // Биология внутренних вод: Тезисы докладов ХIV школы-конференции молодых ученых (Борок, 26-30 октября, 2010

г.), Борок, 2010. – 48.

Acer pseudoplatanus L. and Acer platanoides L. as bioindicators of urban pollution

Steindor K., Pawlak B., Bierza W., Franiel I.,Palowski B.

University of Silesia, Department of Ecology

Bankowa Str., 9, Katowice, 40-007, Poland e-mail: karolina.steindor@us.edu.pl

Traffic emissions on roads, industrialization and domestic chimneys are the source of heavy metal accumulation in the surrounding environment (El-Hasan et al., 2002; Briggs, 2003). Especially urban areas are exposed to high dust deposition, even 70% higher than rural areas (Krajewska, Niesiobędzka, 2001). Therefore constant monitoring of heavy metal deposition in cities should be performed.

The aim of the study was to determine the pollution level in Katowice city depending on the concentration level of five heavy metals (Pb, Cd, Zn, Cu and Fe) in leaves and bark of two maple species (Acer pseudoplatanus L. and Acer platanoides L.) and in soil material. The acid gaseous pollution was analyzed on the base of bark pH value.

The sampling points were located in Katowice, Upper Silesia - a heavily industrialized part of Poland, in nine locations of different exposure to urban pollution. The points were chosen in the near vicinity of non-ferrous metal smelter, near the coal mine, urban parks, fragments of forest and at the town squares in the city centre. Concentrations of investigated elements were analyzed on the atomic absorption spectrometer (AAS) and bark pH measurement were conducted according to Ostrowska et al. (1999).

The concentration of heavy metals in leaves did not differ between both tree species, as well as the sampling points, indicating no value of this material for biomonitoring. Oth-

erwise the differences in heavy metal concentrations in bark of both species between sampling points located in the town centre or near the smelter and points located in the outskirts of the city suggest maples bark as a good bioindicator of heavy metal pollution. The highest concentrations were recorded at the points related to high traffic and industry. The bark pH did not differ significantly between sampling points located in Katowice, but showed clear difference between the value in Katowice and Cekcyn (the unpolluted region in nothern Poland). Therefore maples bark may not be considered as a sensitive bioindicator of acid gaseous pollution but reflects impact of acidic pollution to a lesser degree. Low concentration of heavy metals in leaves at polluted sites implies that Acer pseudoplatanus and Acer platanoides are suitable tree species to plant in city centers.

REFERENCES

Briggs D. Environmental pollution and the global burden of disease// Brit. Med. Bull. - 2003. - 68, No1. - P. 1-24.

El-Hasan T., Al-Omaria H., Jiriesb A., Al-Nasir F. Cypress tree (Cupressus semervirens L.) bark as an indicator for heavy metal pollution in the atmosphere of Amman City, Jordan// Environ Int. - 2002. - Vol. 28 - P. 513– 519.

Karczewska A., Kabała C. Metodyka analiz laboratoryjnych gleb i roślin. - Wrocław: AR, 2005. - 45p.

Krajewska E., Niesiobędzka K. Toxic metals in urban dust// Ecol. Chem. Eng. - 2001.-8, No.7. - P. 699-705.

Leaf traits morphometric variability in silver birch under the influence of environment pollution Steindor K., Franiel I., Bierza W.

University of Silesia, Department of Ecology Bankowa Str. 9, Katowice 40-007, Poland e-mail: karolina.steindor@us.edu.pl

e-mail: izabella.franiel@us.edu.pl e-mail: wbierza@us.edu.pl

The analysis of morphometric traits and heavy metal concentration in leaves of the trees are commonly used as an indicator of environment quality (Aboal., Fernandez., Carballeira, 2004; Franiel, 2012; Gonzalez-Rodriguez, Oyoma, 2005).Our research concerns the ecological responses of Betula pendula Roth to environment pollution and shows their advantages in estimating the degree of pollution.

The goal was, to find out whether the degree of pollution conforms to the contents of the heavy metals (Pb, Zn, Cd) in leaves and the assessment of leaf traits morphometric variability. The investigations were carried out in Upper Silesia (south-western Poland) area influenced by various industrial and anthropogenic pollutants.

Our study has shown a statistically significant differences between the analysed sites in respect of heavy metal concentration in leaves and soil as well as leaves traits. The cluster analysis grouped the sites as polluted and unpolluted. In polluted sites the concentrations of heavy metals in leaves tissues were significant. The morphometric leaves traits and asymmetry among left and right part of leaves blade and their variability were higher in pol-

luted sites. The study shows that leaves traits correspond to the level of environmental pollution and can be used as a tool for assessment of the environment status.

REFERENCES

Aboal J.R., Fernandez J.A., Carballeira A. Oak leaves and pine needles as biomonitors of airborne trace elements pollution // Environ. Exp. Bot. – 2004. – 51, – P. 215-225

Franiel I. The biology and ecology of Betula pendula Roth on post-industrial waste dumping grounds: the variability range of life history traits. – Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2012. – 144p.

Gonzalez-Rodriguez A., Oyoma K. Leaf morphometric variation in Quercus affinis and Q. laurina (Fagaceae), two hybridizing Mexican red oaks // Bot. J. Linn. Soc. – 2005. – 147. – P. 427-435.

Ophrys taurica (Agg) Nevski antecology studing in Crimea 1Svolynsky A.D, 2Kucher E.N.

Taurida National V.I.Vernadsky University, Department of Biology

4, Academician Vernadsky Ave., Simferopol, Crimean Autonomous Republic, 95007, Ukraine 1e-mail: svolinskiy@gmail.com

2e-mail: cake@osliki.com

The features of Ophrys taurica pollination in Crimea are explored. The clear dependence between the plant׳s height and the pollinated flowers number were discovered. The males of wild bees Euceranigra Leb were registered as pollinators.

Orchidaceae Juss is an important family in the flora of Crimea. All members ofthis taxa are assigned to the rare and disappearing species which need proper conservation measures.

The main reason of orchids’ rarity is high pollination vulnerability. Nowadays, the orchids’ pollination process isn׳t investigated enough.

Therefore, the aim of our work was to investigate the ecological features of Ophrys taurica pollination in Crimea.

The research work was conducted on populations in the northeast slope of the mountain Mender-Krutoy (Bakhchisarai district) and a member of the association Carpineto

(orientalis)-Quercetum (petraea) cornoso-caricosum (cuspidatae) together with another 14 species of orchids (Вахрушева, 2002; Сволынский, 2006). In the period from 1999 to 2012

pollinators of flowers and the stigmata of having massuls, defines the percentage of pollinated flowers in populations, harvested and identification of insect pollinators were accounted. The specimen morphometric parameters were studied.

The results indicate a low efficiency in the pollination of plants nopopulations (the percentage of individuals in the stigma of the flower which is found massul’s not reach fifty, and the percentage of pollinated flowers in a population of less than twenty). The observed fact is explained by the specific features of the process of reproduction of orchids belonging to the genus Ophrys L. It is known that to attract pollinating insects, as which we have regis-

tered male wild bees Euceranigra Leb, in the genus is dominated mechanisms of sexual attraction and pollination success of individuals in such species is lower than that of orchids, reward pollinators with pollen, nectar etc. (Иванов, 2009).

The clear relationship between the plants height and the pollinated flowers number are discovered. The specimen of more than 25 cm height are more often visited by pollinators. The flowers of this cenopopulationы plants, which are located exclusively in the lower part of inflorescence (the flowers I-IV), are pollinated. These flowers bloom at the time of the nests have already started mass yield of pollinator species males and females are even more rare. Inexperienced males fly to the flowers Ophrystaurica, raised their appearance and smell. But, visiting flowers, and deceived, insects gain experience and don׳t repeat the mistakes never again That’s why, later blooming flowers are visited only rarely.

REFERENCE

Вахрушева Л.П.,Сволынский М.Д., Кучер Е.Н. Новое местонахождение

Ophrystaurica (Agg.) Nevski в Крыму // Экосистемы Крыма, их оптимизация и охрана.

– 2002. Вып. 12. – С. 164-169.

Сволынский М.Д. Новое местонахождение 15 видов орхидных // Нетрадиционное растениеводство. Экология и здоровье – 2006: Сб. науч. трудов Международного симпозиум. – Симферополь, 2006. – C. 195–196.

Иванов С.П.,Холодов В.В., Фатерыга А.В.Орхидеи Крыма: состав опылителей, разнообразие систем и способов опыления и их эффективность // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Сер. «Биология,

химия». – 2009. – Т. 22, № 1. – С. 24–34.

Syntaxonomy of Agropyretea repentis Oberd. оn the territory of Ivano-Frankivsk Tsapyuk L.M.

Precarpatian national university named after Vasil Stefanyk, Halytska str., 201, Ivano-Frankivsk, Ukraine

e-mail: lesja_flora@mail.ru

One of the common vegetation classes in Ivano-Frankivsk is Agropyretea, consisting of 8 asociations and 2 variations (subasociations), belonging to1 union and 1 ordes.

Швидкі темпи розвитку суспільства і посилення впливу людини на природний рослинний покрив спричинюють синантропізацію аборигенної флори та рослинності. Тому, одним з головних наукових завдань є вивчення сучасного стану рослинності та її змін внаслідок антропогенного тиску.

Місто Івано-Франківськ розташоване у зоні Передкарпаття, на території Бистрицької улоговини, що відзначається рівнинним рельєфом і абсолютними висотами в межах 250 – 300 м.

Дослідження проводились протягом 2008-2012 років на території м. ІваноФранківська традиційним геоботанічним методом (Григора, Соломаха, 2000). Геоботанічні описи були виконані за методикою Ж. Браун-Бланке. Обробка геоботанічних