Основні навчальні форми самостійної роботи студентів

(зразки вирішення задач і завдань)

ЗРАЗОК

ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ

З НАПИСАННЯ МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВИРОКУ

ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Задача №7 (Практикум (3-є видання), с.351; наводиться фрагмент щодо Віщуна)

«Вирішуючи питання про міру покарання підсудному С.В. Віщуну, суд враховує:

ступінь тяжкості вчиненого злочину – характер і ступінь його суспільної небезпеки; за характером суспільної небезпеки цей злочин є найтяжчим злочином проти життя людини – найвищої соціальної цінності в Україні; підвищений ступінь суспільної небезпеки вчиненого С.В. Віщуном злочину суд вбачає в тому, що він містить декілька обтяжуючих обставин, передбачених ч.2 ст.115 КК України, і здійснений підсудним щодо близької для нього людини – його дружини;

особу винного – за місцем роботи С.В. Віщун характеризується в цілому позитивно, за місцем проживання – неоднозначно (належне виконання батьківських обов’язків супроводжувалося численними сварками з дружиною, що негативно впливало на психіку неповнолітньої доньки); суд також бере до уваги, що на досудовому слідстві і під час судового розгляду підсудний визнав свою вину, але не розкаявся у вчиненому;

обставини, що обтяжують покарання, – тяжкі наслідки, завдані злочином, та вчинення його щодо особи, яка перебуває в матеріальній залежності від винного.

Обставин, що пом’якшують покарання С.В. Віщуна, суд не вбачає.

При призначенні покарання підсудному С.В. Віщуну суд враховує стадію вчиненого ним злочину – мав місце незакінчений замах на умисне вбивство при обтяжуючих обставин, однак з боку підсудного були вчинені всі дії, необхідні для доведення злочину до кінця. Оскільки найбільш суворим видом покарання за ч.2 ст.115 КК України є довічне позбавлення волі, положення ч.3 ст.68 КК України до С.В. Віщуна не застосовується.

Суд також бере до уваги те, що злочин було вчинено у співучасті і підсудний С.В. Віщун діяв як підбурювач (ініціатор).

З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне призначити підсудному С.В. Віщуну основне покарання у виді позбавлення волі на строк, наближений до середнього показника (медіани), передбаченого санкцією ч.2 ст.115 КК України, і додаткове покарання у виді конфіскації майна.»

ЗРАЗКИ

ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ

З НАПИСАННЯ ФРАГМЕНТУ РЕЗОЛЮТИВНОЇ ЧАСТИНИ ВИРОКУ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Задача №1.

(“Класична сукупність”)

Дороша було засуджено за ч.2 ст.286 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, за ч.1 ст.135 КК - до обмеження волі на строк 2 роки, за ч.2 ст. 342 КК - до штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Напишіть резолютивну частину вироку, в якому Дорошу буде призначене остаточне покарання, обравши найбільш суворий з можливих його варіантів.

Резолютивна частина.

Визнати Дороша винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286; ч.1 ст.135; ч.2 ст.342 КК, та призначити йому покарання: за ч.2 ст.286 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, за ч.1 ст.135 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч.2 ст.342 КК – у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.ч. 1,2,3 ст.70 КК призначити Дорошу шляхом повного складання основних покарань у виді позбавлення волі та обмеження волі і приєднання додаткового покарання остаточне покарання за сукупністю вчинених ним злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки; відповідно до ч.3 ст. 72 КК виконати самостійно покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

Строк відбування покарання обчислювати з 1 квітня 2010 року, зарахувавши в цей строк час тримання Дороша під вартою як запобіжного заходу.