geotektonika
.docxВаріант 1
1. Геотектоніка вивчає:
1. Фізичні поля |
2. Мінеральний склад гірських порід |
3. Будову і розвиток Землі |
4. Особливості будови рельєфу |
|
2. До плікативних структур відносяться:
1. Складки |
2. Розломи |
3. Насуви |
4. Зсуви |
|
3. Границя Конрада розділяє:
1. Літосферу і астеносферу |
2. Земну кору і мантію |
3. Гранітний і базальтовий шари земної кори |
4. Мантію і ядро Землі |
|
4. Для вивчення давніх тектонічних рухів використовують:
1. Формаційний аналіз |
2. Вивчення річкових терас |
3. Повторне нівелювання |
4. Мінералогічний аналіз |
|
5. За кінематичною характеристикою Північно-Байкальський розлом є:
1. Скидом |
2. Підкидо-насувом |
3. Лівим зсувом |
4. Правим зсувом |
|
6. Астроблеми виникають в результаті:
1. Вулканічної діяльності |
2. Падіння метеоритів |
3. Інтрузивної діяльності |
4. Солянокупольної тектоніки |
|
7. Найбільшою рифтовою структурою континентів є:
1. Байкальський рифт |
2. Рейнський грабен |
3. Грабен Осло |
4. Східно-Африканський рифт |
|
8. В умовах розтягу формуються:
1. Підкиди |
2. Скиди |
3.Ш ар’яжі |
4. Зсуви |
|
9. Зеленокам'яні пояси притаманні етапу розвитку:
1. Фанерозойському |
2. Ранньодокембрійському |
3. Архейському |
4. Рифейському |
|
10. У дивергентних зонах формується кора:
1. Континентальна |
2. Океанічна |
3. Субконтинентальна |
4. Субокеанічна |
|
11. Моноклінальне залягання найбільш характерне для:
1. Чохла платформ |
2. Фундаменту платформ |
3. Складчастих систем |
4. Вулканічних поясів |
|
12. Перші геосинкліналі Землі були закладені в:
1. Археї |
2. Палеопротерозої |
3. Рифеї |
4. Палеозої |
|
13. Типовим прикладом палео- мезоархейських зеленокам’яних поясів є:
1. Барбертон |
2. Абітібі |
3. Ашанті |
4. Зеленокам’яна мегазона Уралу |
|
14. Найважливішим металогенічним етапом Західно-Африканського кратону був:
1. Палеоархейський |
2. Мезоархейський |
3. Неоархейський |
4. Палеопротерозойський |
|
15. Найдревнішим з перерахованих є кратон (щит):
1. Канадський |
2. Західно-Африканський |
3. Каапвааль |
4. Їлгарн |
|
16. Урало-Монгольський складчастий пояс відрізняється від Середземноморсько-Гімалайського:
1. Зональною будовою |
2. Віком завершальних тектонічних фаз |
3. Наявністю різновікових рудно-магматичних систем |
4. Наявністю вулканічних поясів |
|
17. В межах якого геосинклінально-складчастого поясу розміщена Зайсанська складчаста система:
1. Урало-Монгольського |
2. Східно-Азіатського |
3. Середземноморського |
4. Атлантичного |
|
18. Родовища нафти і газу зазвичай приурочені до:
1. Глибоководних западин |
2. Коралових рифів |
3. Континентального шельфу |
4. Вулканічних островів |
|
19. Головною нафтогазоносною структурою України є:
Карпатська складчаста споруда |
Донецька складчаста споруда |
Скифська плита |
Дніпровсько-Донецька западина |
|
20. Імпактні структури це:
Тектонічні западини |
Кратери вулканів |
Сліди падіння метеоритів |
Техногенні утворення |
|
Варіант 2
1. Одним із основних підрозділів геотектоніки є:
1. Стратиграфія |
2. Петрологія |
3. Геодинаміка |
4. Палеонтологія |
|
2. Структурами розтягнення є:
1. Підкиди |
2. Зсуви |
3. Скиди |
4. Насуви |
|
3. Границя Гутенберга розділяє:
1. Літосферу і астеносферу |
2. Земну кору і мантію |
3. Гранітний і базальтовий шари земної кори |
4. Мантію і ядро Землі |
|
4. Для вивчення новітніх тектонічних рухів використовують:
1. Формаційний аналіз |
2. Вивчення річкових терас |
3. Повторне нівелювання |
4. Мінералогічний аналіз |
|
5. Насуви є типовою структурою стадії розвитку:
1. Ранньогеосинклінальної |
2. Пізньогеосинклінальної |
3. Платформної |
4. Тектоно-магматичної активізації |
|
6. Діапірові кільцеві структури, пов’язані із соляними куполами, характерні для:
1. Геосинклінально-складчастих областей |
2. Вулканічних поясів |
3. Прогинів платформного чохла |
4. Океанічних западин |
|
7. Для континентальних рифтових структур характерний вулканізм:
1. Лужний базальтоїдний |
2. Толеїтовий |
3. Платобазальтовий |
4. Коматіїтовий |
|
8. Головною директивною текстурою осадових порід є:
1. Сланцюватість |
2. Шаруватість |
3. Трахітоїдність |
4. Флюїдальність |
|
9. Вік Землі становить:
1. 2,1 млрд р. |
2. 1,6 млрд р. |
3. 4,6 млрд р. |
4. 8,4 млрд р. |
|
10. Під час колізії зіштовхуються:
1. Континентальна і океанічна плити |
2. Дві континентальні плити |
3. Дві океанічні плити |
4. Давня і молода океанічні плити |
|
11. В межах Карпатської покривно-складчастої системи найбільше значення мають:
1. Скиди |
2. Підкиди |
3. Шар’яжі |
4. Горсти |
|
12. До головних структур платформного чохла Східноєвропейської платформи належать:
1. Туранська плита |
2. Тіманський кряж |
3. Волино-Подільська плита |
4. Балтійський щит |
|
13. Типовим прикладом неоархейських зеленокам’яних поясів є:
1. Барбертон |
2. Абітібі |
3. Ашанті |
4. Зеленокам’яна мегазона Уралу |
|
14. Кратон Пілбара від кратону Каапвааль відрізняється:
1. Віком консолідації |
2. Відсутністю зеленокам’яних структур |
3. Відсутністю великих родовищ золота ??? |
4. Відсутністю структур платформного чохла |
|
15. ЗКП Абітібі розміщений на кратоні (щиті):
1. Канадському |
2. Західно-Африканському |
3. Каапвааль |
4. Їлгарн |
|
16. До основних структур Середземноморсько-Гімалайського складчастого поясу належить:
1. Уральська складчаста система |
2. Кавказька складчаста система |
3. Сіхоте-Алінська складчаста система |
4. Апалачська складчаста система |
|
17. В межах якого геосинклінально-складчастого поясу розміщена Кавказька складчаста система:
1. Урало-Монгольського |
2. Східно-Азіатського |
3. Середземноморського |
4. Атлантичного |
|
18. Найбільші родовища газу відомі в:
1. Охотському морі |
2. Північному морі |
3. Баренцовому морі |
4. Середземному морі |
|
19. Головним залізорудним басейном України є:
Криворізький |
Приазовський |
Керченський |
Нікопольський |
|
20. До імпактних належить така структура України:
Болтиська западина |
Западина Чорного моря |
Дніпровсько-Донецька западина |
Передкарпатський прогин |
|
Варіант 3
1. Для вивчення глибинних зон Землі використовується:
1. Повторне нівелювання |
2. Глибоководне буріння |
3. Магнітометрія |
4. Сейсмометрія |
|
2. Олістолітами називають:
1. Рифогенні споруди |
2. Відносно молоді стяжіння у древньому матриксі |
3. Фрагменти давніх порід у молодшому матріксі |
4. Уламки порід певного літологічного складу |
|
3. Межі між сучасними літосферними плитами проводять уздовж:
1. Серединно-океанічних хребтів |
2. Передгірських прогинів |
3. Гранулітових поясів |
4. Континентальних окраїн |
|
4. Для вивчення сучасних тектонічних рухів використовують:
1. Формаційний аналіз |
2. Вивчення річкових терас |
3. Повторне нівелювання |
4. Мінералогічний аналіз |
|
5. Для ранньогеосинклінальної стадії характерний розвиток:
1. Насувів |
2. Зсувів |
3. Скидів |
4. Підкидів |
|
6. Фундамент древніх континентальних платформ складений утвореннями:
1. Рифейськими |
2. Палеозойськими |
3. Фанерозойськими |
4. Ранньодокембрійськими |
|
7. Байкальський рифт є структурою:
1. Протерозойською |
2. Палеозойською |
3. Мезозойською |
4. Кайнозойською |
|
8. За нахилом осьової площини розрізняють складки:
1. Нахилені |
2. Перекинуті |
3. Ізоклінальні |
4. Подібні |
|
9. До головних структур платформного чохла Східноєвропейської платформи належать:
1. Туранська плита |
2. Московська синекліза |
3. Західно-Сибірська плита |
4. Балтійський щит |
|
10. Межі між сучасними літосферними плитами проводять уздовж:
1. Передгірських прогинів |
2. Серединно-океанічних хребтів |
3. Гранулітових поясів |
4. Складчастих поясів |
|
11. До тектонітів шовних зон розломів належать:
1. Мілоніти |
2. Еклогіти |
3. Ультрабазити |
4. Ріоліти |
|
12. Серед порід, що складають Карпати переважають:
1. Вапняки |
2. Флішові утворення |
3. Кременисті відклади |
4. Галогенні відклади |
|
13. Типовим прикладом палеопротерозойських зеленокам’яних поясів є:
1. Барбертон |
2. Абітібі |
3. Ашанті |
4. Зеленокам’яна мегазона Уралу |
|
14. Західно-Африканський кратон від кратону Каапвааль відрізняється:
1. Віком консолідації |
2. Відсутністю зеленокам’яних структур |
3. Відсутністю великих родовищ золота |
4. Відсутністю структур платформного чохла |
|
15. ЗКП Ашанті розміщений на кратоні (щиті):
1. Канадському |
2. Західно-Африканському |
3. Каапвааль |
4. Їлгарн |
|
16. Розвиток Середземноморсько-Гімалайського складчастого поясу пов’язаний з існуванням океану:
1. Япетус |
2. Тетис |
3. Панталасса |
4. Праатлантичний |
|
17. Апалачська складчаста система утворилася в:
1. Протерозої |
2. Палеозої |
3. Мезозої |
4. Кайнозої |
|
18. Розсипні родовища виникають в умовах:
1. Серединно-океанічних рифтів |
2. Океанічних плит |
3. Пасивних континентальних окраїн |
4. Гайотів |
|
19. Головним марганцеворудним басейном України є:
Криворізький |
Приазовський |
Керченський |
Нікопольський |
|
20. З імпактними структурами можуть бути пов’язані родовища:
1. Заліза |
2. Нафти і газу |
3. Марганцю |
4. Бурштину |
|
Варіант 4
1. До основоположників мобілізму відноситься:
1. Г.Штіллє |
2. А.Вегенер |
3. В.Білоусов |
4. М.Ломоносов |
|
2. Головною складовою офіолітів є:
1. Вапняки, кремені |
2. Пісковики, алевроліти, аргіліти |
3. Ріоліти, дацити, андезити |
4. Перидотити, дуніти, піроксеніти |
|
3. Нова океанічна кора формується у зонах:
1. Субдукції |
2. Спредингу |
3. Акреції |
4. Колізії |
|
4. До континентальних відносяться фації:
1. Дельтові |
2. Шельфові |
3. Озерні |
4. Метаморфічні |
|
5. Зсуви є типовою структурою стадії розвитку:
1. Ранньогеосинклінальної |
2. Пізньогеосинклінальної |
3. Платформної |
4. Тектоно-магматичної активізації |
|
6. До головних структур фундаменту древніх платформ належать:
1. Антеклізи |
2. Граніто-гнейсові купола |
3. Вулканічні кальдери |
4. Континентальні рифти |
|
7. Найактивнішими структурами океанів є:
1. Серединно-океанічні хребти |
2. Океанічні плити |
3. Океанічні западини |
4. Рифтові системи |
|
8. До вулканічних структур належать:
1. Плутони |
2. Кальдери |
3. Пегматити |
4. Гранітогнейсові куполи |
|