- •1. Гпп як самостійна галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •2. Предмет і метод гпп
- •3. Господарсько-процесуальні правовідносини: поняття та ознаки
- •4. Поняття та система принципів гпп
- •5. Джерела гпп
- •6. Законодавство, що застосовується при вирішенні господарських спорів
- •7. Суб’єкти гп права
- •7. Суб’єкти господарського процесуального права.
- •8. Правова природа господарських судів і їх місце в судовій системі.
- •9. Історія виникнення господарських судів в Україні До 1917 р.
- •Після 1917 р.
- •Після 1991 р.
- •10. Система, склад і структура господарських судів
- •11. Процесуальна форма діяльності господарських судів.
- •12. Право на звернення до господарського суду
- •13. Стадії господарського процесу
- •14. Автоматизована система документообігу суду
- •15. Роль Верховного суду України у здійсненні господарського судочинства ст. 38 зу Про судоустрій та статус суддів»
- •16. Поняття, переваги та недоліки досудового врегулювання господарських спорів
- •17. Основні положення та порядок досудового врегулювання господарських спорів
- •18. Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення,зміни, розірвання господарських договорів
- •19. Підвідомчість справ господарським судам
- •20. Підсудність справ господарським судам
- •21. Територіальна підсудність
- •22. Виключна підсудність
- •23. Склад учасників господарського процесу
- •24. Господарський суд як учасник. Відвід судді
- •24. Господарський суд як учасник господарського процесу. Відвід судді.
- •25. Сторони в судовому процесі. Їх права і обов’язки
- •26. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача.
- •27. Процесуальне правонаступництво
- •28. Треті особи як учасники процесу
- •29. Представники сторін і третіх осіб у господарському процесі
- •30. Участь прокурора у розгляді господарських справ
- •31. Особи, що сприяють здійсненню правосуддя. Їх правовий статус в господарському процесі
- •32. Поняття та види доказів в господарському процесі
- •33. Належність і допустимість доказів. Підстави звільнення від доказування
- •34. Поняття доказування в діяльності господарських судів. Обов'язок доказування і подання доказів.
- •35. Призначення і проведення судової експертизи в господарському процесі
- •36. Витребування доказів. Оцінка доказів.
- •37. Поняття, зміст та призначення інституту запобіжних заходів у господарському процесі
- •38. Види запобіжних заходів та підстави їх вжиття
- •39. Порядок розгляду заяви про застосування запобіжних заходів. Припининення запобіжних заходів
- •40. Поняття та види процесуальних строків
- •41. Встановлення та обчислення процесуальних строків
- •42. Закінчення та зупинення процесуальних строків
- •43. Відновлення та продовження строків.
- •44. Поняття та склад судових витрат
- •45. Розподіл судових витрат
- •46. Поняття позову. Елементи та види позову
- •47. Форма і зміст позовної заяви. Документи, що додаються до позовної заяви
- •48. Ціна позову
- •49. Порядок подання позовної заяви
- •50. Пред’явлення зустрічного позову. Об’єднання позовних вимог
- •51. Відмова у прийнятті позовної заяви. Повернення позовної заяви
- •52. Порушення провадження у справі та дії судді по підготовці справи до розгляду
- •53. Підстави та заходи забезпечення позову
- •54. Порядок вирішення господарських спорів у суді
- •55. Порядок ведення засідання
- •56. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні
- •57. Зупинення провадження у справі та його поновлення
- •58. Припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду
- •59. Види процесуальних актів, які приймає суд під час вирішення господарських спорів
- •60. Порядок прийняття, форма та зміст судового рішення. Додаткове рішення, ухвала
- •61. Права господарського суду щодо прийняття рішення
- •62. Оголошення рішення та набрання ним законної сили. Надсилання рішень і ухвал
- •63. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду
- •64. Поняття, сутність і значення апеляційного оскарження
- •65. Право апеляційного оскарження, його суб'єкти. Об'єкти оскарження в апеляційному порядку
- •66. Порядок подання апеляційної скарги, вимоги щодо її форми та змісту. Порядок розгляду скарги
- •67. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції
- •68. Повноваження апеляційної інстанції. Постанова апеляційної інстанції
- •69. Підстави для скасування або зміни рішення в апеляційному порядку
- •70. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
- •71. Перегляд судових рішень в касаційному порядку. Поняття, сутність і значення касаційного оскарження
- •72. Право касаційного оскарження, його суб’єкти. Об’єкти оскарження в касаційному порядку
- •73. Строк та порядок подання касаційної скарги, її форма та зміст
- •74. Порядок розгляду касаційної скарги
- •75. Межі перегляду справи в касаційній інстанції
- •76. Повноваження качаційної інстанції. Постанова касаційної інстанції
- •77. Касаційні скарги на ухвали господарських судів
- •78. Перегляд судових рішень Верховним судом України
- •79. Повноваження всу. Обов’язковість судових рішень всу
- •80. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів всу, порядок її подання
- •81. Підготовка справи до розгляду у всу, порядок її розгляду та повноваження всу
- •82. Обов’язковість судових рішень всу
- •83. Поняття ново виявлених обставин. Підстави перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами
- •84. Порядок та строк подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами
- •85. Прийняття заяви та перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •86. Обов'язковість виконання рішень господарських судів. Поняття та сторони виконавчого провадження
- •87. Наказ господарського суду як виконавчий документ. Строк для пред’явлення наказу для виконання
- •88. Дії господарського суду у разі невиконання рішення, ухвали, постанови. Оскарження дій чи бездіяльності органів двс
- •89. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови
- •90. Провадження у справах за участю іноземних суб’єктів господарювання
28. Треті особи як учасники процесу
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору- це ймовірні суб’єкти спірних матеріально-правових правовідносин,які вступають у справу з метою захисту оспорюваних прав та законних інтересів.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою у неї є правові відносини.
Стаття 26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.
Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
Після вступу такої особи, справа розглядається спочатку.
Вступ третьої особи на стадії апеляційного чи касаційного оскарження не допускається!
Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
-----------------------------
Участь третіх осіб у господарському процесі надзвичайно важлива та необхідна для правильного та своєчасного розгляду та вирішення господарської справи, оскільки надає можливість зібрати максимум доказового матеріалу, з'ясувати дійсні взаємовідносини сторін, запобігти винесенню суперечливих і навіть взаємовиключних судових рішень.
Треті особи — учасники господарського процесу, які, як і сторони, перебувають у допроцесуальних правовідносинах з тією чи іншою стороною або з ними обома, хоча і відрізняються від останніх тим, що: 1) їхні права та інтереси повністю або частково не збігаються з правами та інтересами сторін; 2) вони вступають у справу, яка вже розпочата сторонами.
Відповідного до цього Кодексу у господарському процесі беруть участь два види третіх осіб, які розрізняються за характером процесуальних правовідносин між третіми особами і стороною чи сторонами судового процесу: 1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет позову (ст. 26); 2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову (ст. 27).
Треті особи обох видів віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, а тому мають юридичну заінтересованість, внаслідок того, що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом справи між сторонами. При цьому заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий полягає у тому, що рішення, яке буде винесене господарським судом щодо конкретного спору, може порушити матеріальні права третьої особи або стати підставою для сторони вимагати відшкодування шкоди від неї — пред'явити до третьої особи позов за правом регресу. Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає у недопущенні прийняття господарським судом несприятливого для себе рішення.
Треті особи із самостійними позовними вимогами не є співвідповідачами, адже останні адресують свої вимоги лише відповідачу, тоді як треті особи можуть заявляти їх або тільки до відповідача, або до них обох. Вимоги співпозивача до відповідача чи співвідповідачів обґрунтовуються наявністю спільного права, чого немає у третьої особи із самостійними позовними вимогами.
Отже, третіми особами, які заявляють самостійні вимоги, є суб'єкти господарських процесуальних правовідносин, що вступають у справу в господарському суді, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані законом інтереси.
Слід зазначити, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, відрізняються від іншого виду третіх осіб характером заінтересованості: вони заінтересовані не в предметі спору, а у певному результаті спору, оскільки той чи інший результат вирішення спору може вплинути на їх взаємовідносини з однією зі сторін у справі.
Коментована стаття та судова практика розрізняє два види третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) які беруть участь у процесі на стороні позивача; 2) які беруть участь у процесі на стороні відповідача. При цьому закон містить положення щодо кількості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову. Отже, одна й та сама особа може брати участь у справі як третя особа тільки з боку однієї сторони (позивача або відповідача), але на боці однієї сторони можуть брати участь декілька третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Залежно від порядку вступу у процес виділяють дві групи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: 1) які вступають у процес за власною ініціативою; 2) які залучаються до участі у справі.
Третя особа, яка бере участь у справі на стороні відповідача, не має права заявляти зустрічний позов, але з дозволу господарського суду може виконати дії, що означають зміну нею процесуальної правосуб'єктності, — вона може стати третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги, та співучасником.