31.Ріст клітинної стінки.

У процесі диференціації клітин їх стінки дуже розтягуються. Первинна стінка росте шляхом інтусусцепції (входження нових порцій пектинів та целюлозних фібрил в проміжки між вже існуючими такими речовинами) локальної дії (вверх або вбік). Ріст кліт. стінки пов’язаний з ростом клітин. Стінка молодих клітин однакова, з рівною товщиною та гладка. Стінка дорослих клітин нерівномірно потовщена. Якщо рівномірна товщина стінки – це паренхімні клітини, якщо нерівномірні то це зірчасті, видовжені та ін.

Інтуссусцепція та опозиція.

32.Вторинні хімічні зміни клітинної стінки.

У ній переважає целюлоза (40-98%) і зменшується к-ть води. В матриксі з’являються – лігнін, суберин, кутин, воски тощо. Так досягається міцність клітини і твердість вторинної, як наслідок втрата еластичності – клітина не здатна до поділу. Суберин в поєднанні з воском спричинює окорковіння кліт. стінки. Кутин формує кутикулярний шар назовні стінки, завдяки чому вона стає майже непроникною. Після досягнення необхідної товщини втор. стінки діяльність протопласта припиняється, і порожнина заповнюється водою чи повітрям.

33.Потовщення клітинної стінки.

Часто втор. стінка відкладається у вигляді потовщень типу: спіраль різної крутизни, подвійна спіраль, кільця та сітка. Проміжні типи потовщень: кільчасто-спіральний. Таки типи характерні для ксилеми (судин). Спіральні та кільчасті судини характерні для ранніх фаз розвитку. Коли ріст органа в довж. закінчується, судини доповнюються драбинчастими і пористими потовщеннями. У деяких клітинах вторинна стінка утворює численні вирости у бік протопласта – протуберанці, які утворюють у кліт. ст. складний лабіринт (клітини які трансп. мінерали й органіку). Особливим потовщеннями є утвор. цисто літів – гроноподібні вирости стінки у внутр. порожнину клітини. Є зовнішні потовщення (був. на кліт. ст. пилкових зерен у вигляді гачечків, шипиків тощо).

Які речовини відкладаються за типом інкрустації, а які за типом адкрустації.

34.Облямовані пори. В яких тканинах зустрічаються?

До складних пор належать облямовані пори. Облямовані пори зустрічаються в стінках судин і трахеїд провідної тканини та мають складну будову.Вони найчастіше утворюються в провідних елементах голонасінних і регулюють водопостачання. Облямована пора складається з порового каналу та камери, тобто лійкоподібної розширеної частини. У сосни, ялини утворюється торус, який представляє собою ділянку серединної пластинки, вкритої з обох боків первинною оболонкою. Діаметр торуса більший, ніж діаметр отвору пори. Тому, розглядаючи облямовану пору з поверхні клітини вона виглядає як два кола, вписані одне в одне. Менше коло — це канал пори, а більше — куполоподібне підвищення вторинної оболонки, яке оточує канал.

35.Перфорації клітинної стінки.

Перфорації – наскрізні отвори. Тут клітинна стінка розчиняється в місцях з’єднань у двох напрямках. Перф. Ксилеми водоносних елементів можуть скл. з одного великого, або сукупності дрібних отворів. Перший випадок – перфорація, другий – множинна перфорація. Ефедроїдні перфорації – перф. у ефедри та гнетума, такі перф. складені з окремих круглих отворів. Велика к-ть перфорацій в попереч. Перегородках сприяє ефективному зв’язку протопластів клітин у вигляді товстих цитоплазматичних тяжів, по яких рух. органіка, так зване флоемне транспортування.