15.Граматичне значення,граматична форма,граматичний спосіб.

Граматичне значення— це таке абстраговане поняття, яке оформляєлексичне значеннясловай виражає різні його відношення за допомогоюграматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюютьграматичну категорію.

Кожне словов мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакоюслова.

Граматичні значення словає додатковими (супровідними) щодолексичного значенняі слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні,синтаксичнііномінативні.

Класифікаційні граматичні значеннявиступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовленілексичним значеннямслова. Такими в українській мові є належність дочастини мови(синь, синій, синіти), виддієслів(йти, прийти),рідіменників(рік, ріка).

Синтаксичні граматичні значеннявикористовуються лише для зв'язку слів уреченні. Вони виступають у тому самомусловіі є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими єрід,числоівідмінокприкметників,рідічислодієслів, певною міроювідмінкиіменників.

Номінативні граматичні значеннявиступають теж у тому самомуслові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюютьлексичне значенняслова. Таку роль виконує, зокрема,числоіменника: різне реальне значення передають однина і множина того самогослова:день(це тільки один день) ідні(це більше ніж один день). Ступені порівнянняприкметниківвказують на різну інтенсивність вияву ознаки:холодний, холодніший, найхолодніший.

Граматична формаслова — це засіб вираженняграматичного значення, показникграматичних значень. Найчастіше виражає однеграматичне значенняабо й кілька якасьморфема, наприклад:закінчення-ивіменникавукраїнській мові(може бути родовийвідмінокоднини (доро́ги) і називнийвідмінокмножини (батьки́,дороги́)),-sвдієсліву англійській (третя особа однини теперішній час (reads,writes)).

Граматичне значенняі граматична форма нероздільні: не може бути граматичного значення, яке б не виражалося граматичною формою, і навпаки, немає таких граматичних форм, які не виражали б певного граматичного значення. Граматичне значення і граматична форма взаємно зумовлені і визначають одне одне, тому граматична форма становить єдність граматичних значень слова і способів його вираження.

Граматичний спосіб – матеріальне вираженняграматичнихзначень, напр., у словах “дорогої”, “золотої”граматичнезначення “прикметник жіночого роду родового відмінку однини” виражається закінченням – ої.

16.Основні та часткові функції мови.

Основною ф-єю мови є комунікативна і мислетворча.Не випадково один із найвидатніших мовознавцівXIXст. Гумбольдт назвавмову "органом, який творить думку"

Обидві ці ф-ії дуже тісно пов'язані між собою: для того, щоб спілкува­ тися, потрібно мислити й уміти передавати свої думки за допомогою мовних засобів.Усі інші функції мови, про які йдеться в мовознавчій літературі, похідні від головних, вони є ніби уточнен­ням, детальнішою видовою класифікацією їх. Так, зко­мунікативною функцією пов'язані такі конкретні функ­ції:

фатична (від гр. рНаібз "розказане"), тобто контактоустановлювальна;

репрезентативна (від фр. "представництво") — функція позначення світу ре­чей;

емотивна— функція вираження почуттів, емоцій;

експресивна(від лат.ехpresіо "вираження") — функціясамовираження, створення образу мовця, автора;

волюнтативна— функція волевияв­лення;

прагматична— функція,що вказує на ставлення мовця до висловленого;

естетич­на— функція вираження прекрасного, вихо­вання естетичного смаку;

метамовна — функція використан­ня мови, для опису іншої мови, тобто спеціальної науко­вої мови (метамова фізики, хімії, кібернетики, логіки тощо).

Із мислетворчою функцією пов'язані когнітивна, або гносеологічна (від гр, "знання, пізнання"), тобто пізнавальна,

аку­мулятивна. Мислячи з допомогою мови, людина пізнає навколиш­ній світ, нагромаджує (акумулює) знання про нього. Мова зберігає всі інтелектуальні здобутки попередніх поколінь, фіксує досвід предків. Так, зокрема, у словнику відобра­жено результати розумової діяльності людства, класифі­кований і систематизований весь навколишній світЗасвоюючи мову, людина засвоює знання про світ, що значно скорочує і спрощує шлях пізнання, оберігає людину від зайвих по­милок.

Деякі функції, наприклад, інформативна, або референтна, по­в'язані з обома головними. Інформація спершу осмис­люється (формується і формулюється), а відтак передає­ ться. Усі функції, як правило, реалізуються не ізольовано, а в різноманітних поєднаннях, бо кожне висловлювання здебільшого є багатофункціональним. У кінцевому резуль­таті всі функції працюють на комунікацію, і в цьому сенсі комунікативну функцію якоюсь мірою можна вважати про­відною.

Функції мови не можна сплутувати з функціями мов­них одиниць (фонем, морфем, лексем, речень), про які йтиметься у відповідних розділах.

Обов'язковим учасником спілкування, крім мовця, є та­кож слухач (реальний чи уявний), адресат висловлюваної думки. Вплив мови на слухача — це ще одна її функція.Цю функцію мови називають імпресивною абоапелятивною (лат. арреііаііо —звертання). До спеціальних мовних засобів, що сприяють виконанню імпресивної функції, нале­жать звертання, наказовий спосіб дієслів, деякі частки тощо. Імпресивна функція, як і експресивна, притаманна кожному висловлюванню, тому що завжди слухач (читач) якось ставить­ся до почутого, якось на нього реагує.

Крім цих функцій іноді виділяють ще певні факультативні, необов'язкові функції мови. До них належить, наприклад, магічна функція (у заклинаннях тощо). - У деякихлінгвістичних працях можна зустріти також поділ функцій мови на дрібніші різновиди. Так, емоційну функцію можна розділити на власне емоційну (вираження емоцій мовця) і волюнтативну (волевиявлення мовця) У Маслова виділено іще 2 функці

констатирующую— служить для простого «нейтраль­ного» сообщения о факте (средство повествовательнне предложения),

вопросительную— служить для запроса о факте (средство вопросительнне пред­ложения, вопросительнне слова).