- •1.Фонема та її функції
- •2. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне
- •3.Структура мовознавчої науки.
- •4. Фонема і її алофони.Варіант і варіація фонеми
- •5. Зовнішні і внутрішні причини мовних змін.
- •6. Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу
- •7.Супрасегментні звукові явища.
- •8.Синхронія і діахронія
- •9.Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •10.Мова як особлива знакова система.
- •11. Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
- •12. Мова і мовлення
- •13. Наголос. Типологія наголосу.
- •14.Семіотика.Типи знаків. Мовні знаки.
- •15.Граматичне значення,граматична форма,граматичний спосіб.
- •16.Основні та часткові функції мови.
- •18. Лінгвістичний (функціональний) аспекту вивченні звуків. Поняття фонеми.
- •19. Порівняльно-історичне мовознавство. Формування, становлення, сучасний стан.
- •20. Система фонем як система опозиції. Диференційні та інтегральні ознаки фонем
- •21 . Мова, мислення, свідомість.
- •22. Принципи виділення фонеми представниками Московської таСанкт-Петербурзької фонологічних шкіл.
- •23. Мовна система і мовна структура.
- •25. Типологічна класифікація мов.
- •28. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
28. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
Звуконаслідувальна гіпотеза: рос. кукушка, болг. кукувица - відтвор крику зозулі. Вигукова гіпотеза: сприймаючи предмети, явища, людина реагувала на них вигуками — особливими словами, які виражають емоції. Гіпотеза соціального договору: люди домовилися називати певні предмети, явища певними словами. Гіпотеза трудових викриків: мова виникла з трудових викриків що сприяли ритмізації, організації праці. Вона пов'язує походження мови з працею. Вони не виражають ніякої інформації і не виконують комунікативної функції. Гіпотеза суспільних регуляторів: мова з'явилася в суспільстві, у людей як соціальних істот. Потребу в спілкуванні породила колективна праця. Гіпотеза жестів: первісно мова була не звуковою, а кінетичною і виражалася жестами, передусім рухами рук. Гіпотеза ігор: людина примітивно моделювала дійсність, заступаючи реальні речі звуковими замінниками, що й стали з часом елементами мови. Контактна гіпотеза (Василь Абаєв): в давні часи всередині племені люди розуміли одне одного і без мови, а ось зіткнення двох різних племен породило звукові сигнали типу ми, вони, свої, чужі. Моногенез: людина (й мова) виникла десь в одному місці земної кулі. Це означає, що спочатку була тільки одна мова. В процесі її розвитку відбувалися певні зміни, інші мови утворювалися шляхом поділу первісної. Цей поділ багаторазово повторювався. Полігенез: людина (і мова) виникла у двох точках земної кулі — у Східній Африці і в Південній Азії.
Теорія моногенезу. Ця теорія пов'язана з біблійним ученням, з ідеями італійського мовознавця Альфредо Тромбетті (1866-1929) про спорідненість деяких сімей мов і правомірність їх об'єднання в макросім'ї,.
Нині зроблено перші вдалі спроби об'єднання сімей у макросім'ї, як, наприклад, ностратична макросім'я, до якої входять індоєвропейські, картвельські, уральські, дравідські й алтайські мови. Вважають, що до ностратичних мов належать і ескімосько-алеутські мови. Генетична спорідненість ностратичних мов доведена наявністю в них великої кількості споріднених морфем. Низка подібних рис, зокрема в займенникових позначеннях осіб у всіх мовах світу, також підтверджує єдність походження всіх мов світу.
Теорія полігенезу(від гр. poly "багато" і genesis "народження, походження") - протилежний моногенезові погляд. Пов'язана з ідеєю декількох різних центрів походження людини і відповідно різних мов. Цей погляд зараз вважається менш імовірним.
