2.1. Формування спеціального фонду у військовій частині

Важливою складовою фінансових ресурсів держави є оборонні витрати. Оборонні витрати - це грошові витрати на підготовку оборони держави, що включають утримання збройних сил, розвиток оборонної промисло­вості, воєнні дослідження, а також видатки на ліквідацію їх наслідків. Розподіляються вони на три групи: прямі, побічні та приховані.

Прямі оборонні витрати охоплюють виграти силових міністерств та відомств і складають основну частку оборонних витрат. До них належать:

Виграти на утримання та навчання особового складу збройних сил, придбання, утримання та експлуатацію озброєння, воєнної техніки та майна, воєнні НД і ДКР, витрати на цивільну оборону, воєнну допомогу іноземним державам та деякі ін. Прямі оборонні витрати розподіляються на:

поточні,

капітальні.

До першої групи входять витрати, пов'язані в основному з підтримкою бойової могутності збройних сил на досягнутому рівні (грошове утриман­ня військовослужбовців та заробітна плата цивільного вільнонайманого персоналу, витрати на медичне обслуговування, транспортування та інші види забезпечення діяльності особового складу, витрати, пов'язані з експлуатацією та ремонтом воєнної техніки).

До другої групи належать капітальні витрати, які відображають процес матеріально-технічного переоснащення збройних сил та розвиток обо­ронної інфраструктури (витрати на воєнні НД і ДКР, купівля озброєння та воєнної техніки, військове будівництво).

Побічні оборонні витрати - це витрати, пов'язані з утриманням Збройних Сил, гонкою озброєнь, ліквідацією наслідків війн (відсотки та пога­шення державного боргу, пенсії та допомога ветеранам війни, інвалідам, сім'ям загиблих, витрати щодо відбудови руйнувань, спричинених війною, виплата репарацій).

Приховані оборонні витрати за своїм характером та значимістю опосередковано можуть враховуватись як оборонні витрати, але проходять по кошторисах цивільних міністерств і відомств: міністерства фінансів, торгового флоту, освіти, охорони здоров'я та ін.

Існують два підходи до визначення величини військових витрат. Один з них складається в оцінці того обсягу засобів, що необхідний для рішення всіх оборонних задач, і витребуванні його в держави, іншої — у встановленні верхньої межі асигнувань на військові потреби і відмовленні від витрат, що перевищують цю межу.

На практиці використовується проміжний варіант, що враховує психологію представників галузей влади, що затверджують державний бюджет. Вони не особливо поглиблюються в аналіз видаткових статей, знаючи, що список бажаних заходів, що підсилюють обороноздатність, можна продовжувати до нескінченності, і твердо вірячи, що не існує військових програм, реалізація яких абсолютно необхідна. Часто спостерігається ще одна особливість психологічного характеру — сліпе копіювання бюджету попереднього року.

Оборонний бюджет представляється у виді конкретного плану фінансування.

Становлення спеціального фонду військової частини, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється за рахунок власних надходжень та інших надходжень спеціального фонду.

Кошти спеціального фонду, які надходять від забезпечувального фінансового органу, спрямовуються виключно на цільові видатки, визначені забезпечувальним фінансовим органом, у межах бюджетних асигнувань за спеціальним фондом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

У 2014 р. в нас в Україні склалася досить не проста ситуація ми знаходимося на межі війни з Росією. Але в такий складний для країни час це не завадило МОУ поліпшити фінансування за такими напрямами:

• грошове забезпечення військовослужбовців та заробітна плата працівників;

• закупівля, модернізація, відновлення боєздатності озброєння та військової техніки (збільшено більш як у 2 рази);

• підготовка Збройних Сил.

Департамент фінансів Міністерства оборони України щорічно до 10 січня, виходячи з розпису доходів та видатків спеціального фонду Міністерства оборони України на рік, готує та доводить до бюджетних установ розпорядження щодо централізованого перерахування власних надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки головного розпорядника за відповідними бюджетними програмами з урахуванням нормативів, визначених Порядком обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України. Бюджетні установи здійснюють перерахування отриманих власних надходжень (за виключенням сум сплачених податків та спрямованих на відшкодування понесених витрат) з урахуванням нормативів, визначених Порядком обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ. Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень бюджетних установ лише в межах однієї бюджетної програми та однієї групи власних надходжень.

Формування спеціального фонду військової частини, що утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється за рахунок власних надходжень та інших надходжень спеціального фонду.

Діяльність військових частин, пов’язана з отриманням надходжень спеціального фонду, передбачає спрямування цих коштів на здійснення видатків, визначених у кошторисі за спеціальним фондом, і не має на меті отримання прибутку.