
- •1. Генезис адміністративного процесу України. Камеральні науки. Поліцейське право. Адміністративне право. Адміністративна юстиція.
- •2. Історичні періоди становлення й розвитку адміністративного процесу.
- •3. Сутність адміністративного процесу. Концепція адміністративного процесу у сучасній українській адміністративно-правовій та адміністративно-процесуальній науці й законодавстві.
- •4. Взаємозв'язок адміністративного процесу, адміністративного судочинства й адміністративної юстиції.
- •5. Кодекс адміністративного судочинства України 2005 року – призначення й загальна характеристика.
- •I. Загальні положення
- •1. Відповідно до статті 124:
- •2. Відповідно до статті 125:
- •4. Відповідно до статті 127:
- •5. Відповідно до статті 129:
- •1. Відповідно до статті 8:
- •3. Відповідно до статті 55:
- •7. Стадії адміністративного процесу. Види та зміст стадій адміністративного процесу.
- •8. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі: поняття, зміст, підстави.
- •1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо:
- •9. Підготовка адміністративної справи до судового розгляду: поняття, зміст, призначення.
- •10. Попереднє судове засідання: поняття, зміст, призначення
- •11. Судовий розгляд адміністративної справи.
- •12. Апеляційне оскарження рішень адміністративних судів 1-ї інстанції (апеляційне провадження).
- •1) Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін;
- •13. Касаційне оскарження рішень адміністративних судів першої та апеляційної інстанції (касаційне провадження).
- •14. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •15. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
- •16. Поняття та класифікація принципів адміністративного процесу. (ст. 7 касу)
- •17. Учасники адміністративного суду: загальна характеристика та класифікація.
- •18. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі.
- •19. Процесуальне правонаступництво: поняття та процедура здійснення.
- •20. Поняття, ознаки, види третіх осіб в адміністративному процесі.
- •21. Поняття та види процесуального представництва.
- •7. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
- •22. Адміністративна юрисдикція n.B. Це стаття Бевзенка
- •23. Поняття та види підсудності адміністративних справ
- •24. Позов, позовна заява, адміністративний позов: поняття, особливості, співвідношення.
- •25. Судовий розгляд адміністративної справи
- •26. Судові рішення в адміністративному процесі.
- •27. Провадження у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
- •28.Провадження у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •1) Оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій (комісій з референдуму), членів цих комісій (стаття 172 касу)
- •2) Уточнення списку виборців (стаття 173 касу)
- •5) Скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (стаття 176 касу).
- •29.Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльностісуб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
- •30.Перегляд судових рішень Верховним Судом України.
- •2) Встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (пункт 2 частини першої статті 237 кас).
21. Поняття та види процесуального представництва.
Відповідно до ст. 47 КАС представники сторін або третіх осіб є особами, які беруть участь у справі.
Адміністративне процесуальне представництво є правовідносинами, у яких одна особа (представник) на підставі повноважень, наданих їй договором або законом, учиняє в адміністративному судовому процесі процесуальні дії, спрямовані на захист прав та інтересів іншої особи, а також публічних інтересів.
Процесуальне представництво в адміністративному процесі являє собою процесуально-правовий інститут, головним завданням якого є забезпечення здійснення фізичними та юридичними особами конституційного права на правову допомогу у судових органах.
У ч. З ст. 56 КАС України закріплено, що представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Тому, виходячи із цього законодавчого положення, можна говорити про те, що процесуальне представництво буває таких двох основних видів як договірне і законне процесуальне представництво.
Договірне процесуальне представництво.
Цей вид представництва виникає внаслідок домовленості між особою, яка бере участь у розгляді адміністративним судом справи в якості сторони або третьої особи та особою, яка є фахівцем в галузі права, володіє необхідними професійними знаннями.
! посвідчення адвоката, адвокатський ордер, диплом про ВЮО
! повинні володіти адм.-проц. дієздатністю
Законне представництво, на відміну від договірного, виникає не на підставі договору, а внаслідок законодавчо закріпленого обов'язку конкретної особи здійснювати в адміністративному процесі в інтересах інших представницькі функції Так, у ч. 4-8 ст. 56 КАС України закріплено перелік суб'єктів, які можуть виступати в адміністративній справі законними представниками, та визначені особи, щодо яких може здійснюватись такий вид процесуального представництва.
4. Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
5. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
6. Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
7. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
8. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками
1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок.
2. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.
Стаття 58. Документи, що підтверджують повноваження представників
1. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
2. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.
3. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.
4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
5. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.