11. Судовий розгляд адміністративної справи.

Дане питання регулюється Главою 3 “Судовий розгляд справи” Розділу ІІІ “Провадження в суді 1-ї інстанції” Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

Відповідно до статті 122 КАС (“Розгляд адміністративної справи у судовому засіданні”):

– адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі (загальне правило, є винятки);

– судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження;

– особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (тобто зазвичай особи, які беруть участь у справі, мають бути присутні на судовому засіданні, а відхилення від цього має бути оформлене клопотанням);

– судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань; окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Відповідно до статті 122-1 КАС допускається участь сторони, іншого учасника адміністративного процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що постановляється ухвала за власною ініціативою суду або за їх клопотанням, яке може бути подано не пізніш як за 7 днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь.

Відповідно до статті 123 КАС при розгляді справи судом 1-ї інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження; головуючий у судовому засіданні: 1) керує ходом судового засідання, 2) забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, 3) забезпечує здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, 4) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи, 5) вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Відповідно до статті 124 КАС у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається; секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Далі йдуть номери і назви статей з резюме їх змісту:

Стаття 125. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присяга перекладача + встановлення особи перекладача, попередження про кримінальну відповідальність, підписання тексту присяги.

Стаття 131. Роз'яснення прав і обов'язків експерта, присяга експерта + попередження про кримінальну відповідальність, підписання тексту присяги.

Стаття 132. Роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків.

Стаття 126. Повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами + тиша в залі.

Стаття 127. Встановлення осіб, які прибули у судове засідання, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу + перевірка повноважень осіб, оголошення імен експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря.

Стаття 128. Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі – суд відкладає розгляд справи в певних випадках; + що не є перешкода для розгляду справи, можливість письмово провадження.

Стаття 129. Наслідки неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста – суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи + думку про привід.

Стаття 130. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків + видається пам'ятка.

Стаття 133. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі – негайно, постановл. ухвала.

Стаття 134. Обов'язки присутніх у залі судового засідання: при вході і виході суду встати, говорити із судом і заслухати постанову стоячи, звертатися до судді “Ваша честь”, беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил + документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Стаття 135. Початок судового розгляду справи по суті: доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

Стаття 136. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду: це можливо протягом всього часу судового розгляду.

Стаття 137. Зміна позовних вимог:

– позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи;

– до початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Стаття 138. Дослідження доказів – предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі; для їх встановлення у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Стаття 139. Пояснення осіб, які беруть участь у справі – щодо кожної позовної вимоги, конкретність…

Стаття 140. Встан. порядку дослідження інших доказів – залежно від характеру спірних правовідносин.

Стаття 141. Порядок допиту свідків: окремо, щоб не спілкувалися, встановлення особи, особистих даних відношення до справи і стосунків з іншими особами, роз’яснення прав і обов’язків, попередження його про кримінальну відповідальність; приведення до присяги, підписання тексту присяги, пропозиція розповісти все, що відомо, порядок запитань; можливий одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

Стаття 142. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків…

Стаття 143. Дослідження письмових доказів – пред'являються для ознайомлення.

Стаття 144. Дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції – у відкритому засіданні – тільки за згодою осіб, визначених ЦК України.

Стаття 145. Дослідження речових доказів: оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення…

Стаття 145-1. Зберігання речових доказів – у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду, якщо не можуть бути доставлені до суду – за їх місцезнаходженням.

Стаття 146. Дослідження звуко– і відеозаписів – шляхом їх відтворення.

Стаття 147. Огляд доказів на місці – якщо їх не можна доставити до суду.

Стаття 148. Дослідження висновку експерта – оголошується в судовому засіданні, можливі запитання.

Стаття 149. Консультації та роз'яснення спеціаліста – усні консультації або письмові роз'яснення.

Стаття 150. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді:

–відкладається розгляд справи у випадках, встановлених КАС, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб; якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку (якщо сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено);

–оголошується перерва у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи; провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано..

–суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання;

Стаття 151. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами – дається можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази, далі відбувається перехід до судових дебатів.

Стаття 152. Судові дебати – складаються з промов осіб, які беруть участь у справі, у яких можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні;

–першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім відповідачеві, його представнику;

–третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник вист. після сторін у справі;

–треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь;

–якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.

Стаття 153. Вихід суду для ухвалення рішення – суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення; можливе поновлення судового розгляду для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки, з оголошенням після цього судових дебатів з приводу додатково досліджених обставин.

Стаття 154. Таємниця нарадчої кімнати – тільки склад суду, який розглядає справу; хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті не розголошується.

Отже, судовий розгляд адміністративної справи є ключовою стадією адміністративного процесу, на якій відбувається найповніша реалізація принципів адміністративного судочинства (рівність, змагальність, диспозитивність, офіційне з'ясування всіх обставин у справі, гласність, відкритість), з'ясування істини у справі шляхом безпосереднього дослідження судом (складом суду) доказів та безпосереднього (як правило) вербального контакту з особами, які беруть участь у справі, із суворим підкоренням процесуальним нормам КАС України, за результатом чого стає винесення судового рішення, що має на меті досягнення завдань адміністративного судочинства в кожній конкретній ситуації.