8)Функції моралі

1. Регулятивна функція. Регулює поведінку людей відповідно до вимог моралі. За своїм обсягом і багатогранністю впливу на особистість мораль ширше права. Свої регулятивні можливості вона здійснює за допомогою норм-орієнтирів, норм-вимог, норм-заборон, норм-рамок, обмежень, а також норм-зразків (етикет).

2. Ціннісно-орієнтуюча функція. Орієнтує людину в світі оточуючих її культурних цінностей. Виробляє систему переваги одних моральних цінностей над іншим, дозволяє виявити найбільш моральні оцінки і лінії поведінки.

3. Пізнавальна (гносеологічна) функція. Передбачає пізнавання не об'єктивних характеристик, а сенсу явищ в результаті практичного освоєння. Завдяки цій функції, етичні знання, принципи, норми, кодекси в конкретних конфліктних ситуаціях допомагають сформувати модель моральної поведінки.

4. Виховна функція. Приводить в певну виховну систему моральні норми, звички, звичаї, звичаї, загальновизнані зразки поведінки.

5. Оціночна функція. Оцінює з позицій добра і зла освоєння людиною дійсності. Предметом оцінки є вчинки, відносини, наміри, мотиви, моральні погляди і особистісні якості.

6. Мотиваційна функція. Дозволяє людині оцінювати і по можливості виправдовувати свою поведінку за допомогою моральної мотивації. Чисті і благородні мотиви - найважливіший елемент моральної поведінки особистості.

7. Комунікативна функція. Виступає як форма спілкування, передачі інформації про цінності життя, моральних контактів людей. Забезпечує взаєморозуміння, спілкування людей на базі вироблення спільних моральних цінностей, а звідси - службове взаємодія, «почуття ліктя», підтримку та взаємовиручку

9)Прикладна етика: види та дилеми

Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого обґрунтування пов'язує з граничними можливостями людського життя, не виходячи за його межі. До того ж багато вимірів моральної практики не можуть обійтись без теоретичного осмислення, обґрунтування, моделювання та прогнозування. 

Предметним полем прикладної етики є якісно нове наукове завдання - інтелектуально осмислити соціальну реальність, в якій перестали домінувати традиційні механізми трансляції моральнісної культури. 

Процедури запровадження прикладної етики не передбачають простого вивчення абстрактного змісту базових принципів і категорій моралі. Вона пропонує через спільне (робота в групах, підрозділах, організаціях) осмислення конкретних складних типових ситуацій підвищувати розуміння наявності морально-етичного виміру в них та уміння давати більш правильні оцінки і відповідно діяти. 

Прикладна етика може прискорити подолання, знецінення таких проявів, як помста, кругова порука, різновиди групового егоїзму.

Види:

Біоетика — знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань передання життя, генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. Основні дилеми: аборт, евтаназія, трансплантологія.

Екологічна етика–галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Так, екологічна етика як професійна етика виступає своєрідною діяльністю з охорони природи еколога/органу/організації, що здійснюють контроль за станом навколишнього середовища.

ціннісні засади:

♦ вища цінність - це гармонія у відношенні "людина - природа";

♦ природа і людина - елементи єдиної системи;

♦ взаємодія людини з природою - це дія на природу, що обертається на взаємодію з природою;

♦ природа є суб'єктом взаємодії з суспільством;

♦ цінності розповсюджуються і на взаємини людей і на взаємини зі світом природи.

Основні концепції та напрямки екологічної етики: екоцентриські моделі, біоцентричні моделі, екобіоцентричні моделі, етика дикої природи.

Політична етика - галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади у широкому розумінні), професійну етику суб´єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).

Економічна етика — розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.

Юридична етика — це галузь вчення про етику, що досліджує роль і значення моральних принципів у сфері здійснення правосуддя і правоохоронної діяльності. Юридична етика регулює відносини суспільства та особи, а саме: етику суддів, слідчих, адвокатів.

За ознаками спеціалізації юридична етика поділяється на :

- Слідча етика, що досліджує та розвиває морально-етичні стосунки між слудчим та учасниками слідчо-оперативного процесу в робочий та поза робочий час;

- Суддівська етика, досліджує та розвиває спектр морально-етичних стосунків між суддею та учасниками судового процесу в час служби та поза службою;

- Адвокатська етика, що розвиває дослуджує морально-етичну поведінку адвоката з суддями, колегами, слдучими, клієнтами;

- Етика нотаріуса;

- Етика юрисконсультанта.