
- •3. Джерела вивчення іпс
- •4. Аборигени Австралії як джерело вивчення іпс
- •5. Синполітейне перв.Нас.Ам. Як джер. Вивч. Іпс
- •6. Синполітейне перв. Нас. Сибіру як джер. В. Іпс
- •7. Антропосфера. Соціосфера, техносфера, ноосфера
- •8.Місц.Особливості розвитку антропосфери та виникнення цивілізацій
- •11. Господарсько-культурні типи та історико-етнографічні спільності
- •12.Престижна економіка пізньопервісного сус-ва
- •13.Історичні типи етносів та етногенетичні процеси
- •14. Рушійні сили антропосоціогенезу
- •15. С,4245
- •16.Вогонь в житті первісного суспільства
- •17.Житлобудівництво первісної епохи. Соціальні функції жител та поселень
- •18. С.98-100
- •19. Привласнювальне господарство
- •20. Раннє відтворювальне господарство
- •21. 118
- •22. Криза палеолітичничного мисливського господарства та шляхи подолання
- •23. Неолітична революція (теорія г.Чайльда)
- •24.1,2 Поділи праці
- •25.Первісне людське стадо та прагромада палеоантропів.
- •26. Виникнення родової громади (виникнення екзогамії)
- •27.Виникнення та розвиток племені
- •28. Матріархат та патріархат
- •29. Структура суспільства ранньої та пізньої родової громади, організація управління
- •30. Виникнення грабіжницьких воєн. Військова демократія як зародок державної влади
- •31.Протоцивілізації в Україні
- •32.Прикладні знання первісного суспільства
- •33. Мистецтво палеоліту як джерело вивчення світогляду раннього первісного суспільства
- •34.Памятки духовної культури первісного суспільства на території України
- •35.Форми світогляду раннього первісного суспільства
- •36.Австралійські чурінги та їхні аналоги в археологічних джерелах
- •Гроти Кам’яної могили
- •Петрогліфи (наскельні зображення)
- •37. Світогляд розвинутого первісного суспільства. Культ вмираючого та воскресаючого бога
- •38. Курганний поховальний обряд як джерело вивчення світогляду стародавнього суспільства
- •40.Релікти та пережитки первісного суспільства в сучасності
28. Матріархат та патріархат
Матріархат (лат. mater - мати і грец. άρχη - влада) – ранній період у розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався наявністю материнського роду і рівноправним з чоловіком, а пізніше провідним становищем жінки у суспільстві. За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) основними заняттями населення були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство, причому збиральництвом займалися жінки, мисливством – чоловіки, а рибальством – одні й другі. Це було основою для рівноправного становища жінки й чоловіка в суспільстві. Розвинутий М. характеризувався переважним становищем жінки в суспільстві. Основними галузями господарства було мотичне землеробство, досить розвинуте рибальство, розведення свійських тварин. Осередком матріархального суспільства була материнська сім’я – велика група (200-300 чол.) близьких родичів по жіночій лінії. На чолі сім’ї стояла старша жінка. Ці сім’ї були господарськими одиницями. З них складався материнський рід, який колективно володів родовою общинною землею. На чолі материнського роду була старша жінка старшої в роді сім’ї. В межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов’язаний шлюбними відносинами з іншим родом (т.зв. дуальна екзогамія). Згодом дуальна організація (зародок племені) переросла у фратріальну (поділ племені на дві половини, що складалися кожна з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокальне поселення), зберігався груповий шлюб. Діти не знали свого батька. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. З розвитком матріархального роду дислокальні поселення замінювалися матрилокальними. У той час виник парний шлюб.
Дальший розвиток продуктивних сил зумовив перехід до нової організації родового суспільства – патріархальної. Оскільки М. був історичною стадією розвитку людства, його пережитки ще довго мали місце в багатьох європейських та інших народів, зокрема й українського.
Патріархат (від грец. πατήρ - батько і άρχή - початок, влада) – останній період в історії первіснообщ. ладу. Заступив матріархат і передував класовому суспільству. Існування П. збіглося в часі з мідним віком, бронзовим віком та раннім періодом залізного віку. Перехід до П. відбувся в результаті значного розвитку продуктивних сил. Розвиток скотарства, плужного землеробства, рибальства, ремесел (особливо обробки металів) створили умови для економічного життя кількісно менших, ніж родова община, колективів, підніс значення праці чоловіка. Родовід по материнській лінії змінився батьківським, матрилокальне поселення (життя подружжя в родовій общині дружини) – патрилокальним (дружина переселялася в родову общину чоловіка), материнський рід – батьківським або патріархальним, основним економічним осередком якого стала патріархальна сім’я. Сукупність патр. сімей або їх груп (патронімій) становила патріархальний рід, члени якого були зв’язані спільністю походження. Рід номінально вважався власником інтенсивно використовуваної землі, що розподілялася між сім’ями та патроніміями. За П. відбувся перехід від парного шлюбу до моногамії. Жінка значною мірою була витіснена з галузі основного виробництва й обмежена вузькими рамками домашнього господарства, позбавлена майнових та спадкових прав і опинилася в підневільному становищі. Відповідно змінилася і духовна культура первісного суспільства. Особливого розвитку набули загальнородові чоловічі культи, що зміцнювали зв’язок між членами роду в період розкладу інших родових зв’язків. П. був часом поступового розкладу первіснообщинного ладу. За першим великим поділом праці – виділенням скотарських племен – стався 2-й – відокремлення ремесла від землеробства, з’явився торговий обмін. Розвиток П. привів до виділення в складі патріархальної сім’ї малої сім’ї, виникла сусідська община.
+с.172-181