6. Наступним етапом виконання проекту є виконання технологічних розрахунків ( пункт 2.5 Технологічні розрахунки /заголовок/ пояснювальної записки). У підпункті 2.5.1 Визначення трудових витраті витрат машинного часу пояснювальної записки у табличній формі робимо розрахунки.

3. Відомість підрахунку трудомісткості робіт

16 32 Найменування робіт 16 16		Обсяг		Норма часу		Шифр норм	Трудомісткість			Машини і механізми			Робітники
		Одиниця виміру	Кількість	люд.-год.	маш.-год.		люд.-дн.	маш.-зм.	Назва і марка		Кількість	Професія, розряд		Кількість
8	1	2	3	5	6	7	8	9	10		11	12		13
8
8
8
8
	100	11	15	15	15	20	15	15	25		8	25		8

Примітки :

• Таблиця виконується в альбомному форматі.

• Норми часу застосовують з ДБН (ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи) та «Норм продуктивності на загально-будівельні роботи в агропромисловому будівництві».

• В таблицю записують всі будівельно-монтажні роботи, включаючи підготовчі, сантехнічні, електротехнічні, слабкострумні, інші невраховані роботи та благоустрій території.

Норми трудових витрат на спеціальні роботи приймають у відсотках від загальної трудомісткості на будівельно-монтажні роботи або в люд.-год. на 100 м³ будівлі

Роботи	Види будівель
	Цивільні та житлові	Промислові	С/господарські
Сантехнічні роботи, % Електротехнічні, % Слабкострумові, %	6 – 8 4 - 6 2 - 3	4 - 6 5 – 6 1 - 2	3 - 4 3 - 4 0,5 - 1

Норми трудових витрат на спеціальні роботи ( л. Год. На 100м3 )

Роботи	Види будівель
	житлові	цивільні	промислові	с/господ.
Опалення і вентиляція Водопровід і каналізація Електропостачання Газопостачання Слабкострумові	15 14 10 4 4	15 10 10 3 4	8 8 15 1 1	4 4 8 - 0,5

Норми трудових затрат, які не включені в номенклатуру згідно дбн ( % від бмр )

Роботи	Види будівель
	Цивільні	Промислові	С/господарські
Підготовчі роботи Благоустрій території Різні роботи	6 – 10 5 – 10 7 - 15	5 – 6 5 – 8 7 – 10	4 – 6 3 – 5 5 – 7

Колонки 1, 2 та 3 заповнюються згідно відомості підрахунку об’ємів робіт , бажано в технологічній послідовності їх виконання. (В колонці 2 одиниці виміру повинні відповідати одиницям виміру ДБН). Колонки 5, 6, 7 заповнюються згідно збірників ДБН. Трудомісткість робіт визначається (колонки 8, 9):

( люд.–дн., маш. – зм.), де

Ан – трудомісткість в люд-дн ( колонка 8),

Нч – норма часу в люд-год ( колонка 5),

V – об’єм робіт (колонка 3 )

8 – кількість годин в робочій зміні.

Трудомісткість в маш.-зм. ( колонка 9) визначається по тій же формулі, тільки норма часу береться в маш.-год. ( колонка 6).

Колонки 10 і 11 заповнюються на основі вибраних методів виконання робіт (підпункти пояснювальної записки 2.3.1 та 2.3.2 ). Колонки 12 та 13 заповнюють користуючись збірниками ЕНиР на відповідні роботи.

3.8 Далі приступаємо до побудови календарного плану.

При складанні календарного графіка враховують:

• нормативний термін будівництва об’єкта;

• технологічну послідовність виконання будівельно-монтажних робіт;

• дотримання правил охорони праці і техніки безпеки під час зведення будівлі;

• максимальне суміщення в часі окремих видів будівельно-монтажних робіт;

• рівномірну потребу в робітничих кадрах протягом часу зведення будівлі;

• виконання будівельно-монтажних робіт комплексними бригадами із застосуванням будівельних машин;

• виконання робіт, де працюють будівельні машини у дві зміни.

Спочатку складають чорновик календарного плану ( на міліметрівці), а під ним в тому ж масштабі часу будують графік руху робітників; розраховують коефіцієнт нерівномірності руху робітників. Якщо значення коефіцієнту руху робітників буде в межах допустимої норми, то календарний план можна викреслювати на креслярському аркуші.

Календарний графік складається за формою, яка наведена на сторінці ( ).

Графи « Найменування робіт», « Обсяг робіт». « Затрати праці» (по нормі) заповнюються на основі « Відомості підрахунку трудомісткості робіт». У графу « Найменування робіт» записуємо всі роботи по зведенню об’єкта в технологічній послідовності їх виконанняі групуємо за видами. При групуванні робіт необхідно дотримуватися певних правил. Роботи за можливості необхідно укрупнювати, об’єднувати, щоб графік був лаконічним та зручним для читання. У той же час укрупнення робіт має обмеження: не можна об’єднувати роботи, які виконуються різними виконавцями; в комплексі робіт, які виконує один виконавець, необхідно виділити та показати окремо ту частину роботи, яка відкриває фронт робіт для іншого будівельного підрозділу.

Кількість робітників в зміну і склад ланки (бригади) визначається у відповідності з трудомісткістю та продуктивністю праці, а також з врахуванням нормативного складу ланок, які приводяться в збірниках ЕНиР на будівельно- монтажні роботи.

В процесі складання календарного плану необхідно передбачити експлуатацію основних будівельних машин в 2 – 3 зміни.

Тривалість робіт в календарному плані визначається таким чином. Тривалість виконання механізованих робіт (в робочих днях) визначається за формулою:

, де

N – нормативне значення затрати машино-змін на виконання процесу

(береться по відомості підрахунку трудомісткості робіт;

n_м – кількість прийнятих машин, шт;

m – кількість змін роботи на добу.

Необхідна кількість машин (n_м) залежить від обсягу робіт і прийнятої організаційно-технологічної схеми зведення будівлі та встановлених строків будівництва об’єкта.

Роботи, які виконують вручну, в основному виконують в одну зміну. Тривалість робіт, які виконуються вручну (в робочих днях), визначається за формулою:

, де

А_н – нормативна трудомісткість робіт, люд.-дн (береться по відомості

трудомісткості робіт);

N – кількість робітників (в бригаді, ланці),які можуть зайняти фронт робіт ;

зм – змінність робіт.

Прийняту трудомісткість підраховуємо помноживши тривалість робіт на кількість робітників та змінність роботи.

При складанні календарного плану рекомендуємо користуватися прикладами, які наведені в додатках ( 3.1 – 3.17). В них показано взаємоув’язку робіт між собою, змінність та приблизне число робітників при виконанні робіт по зведенню об’єкта..