- •Міністерство освіти і науки України
 - •Передмова
 - •Предмет метеорології та кліматології
 - •1.2 Державна гідрометеорологічна служба
 - •1.3 Значення метеорології та кліматології для народного господарства
 - •1.4 Коротка історія розвитку метеорології та кліматології.
 - •2. Атмосфера Землі
 - •2.1. Хімічний склад сухого повітря нижніх шарів атмосфери
 - •2.2. Склад повітря у високих шарах атмосфери
 - •2.3. Густина повітря
 - •2.4. Вертикальна будова атмосфери
 - •2.5. Методи дослідження атмосфери
 - •3. Сонячна, земна та атмосфера радіація
 - •3.1. Випромінювання Сонця
 - •3.2. Основні закони випромінювання
 - •3.3. Спектральний склад сонячної та земної радіації
 - •3.4. Сонячна стала
 - •3.5. Пряма сонячна радіація
 - •3.6. Послаблення сонячної радіації в атмосфері
 - •3.7. Сумарна сонячна радіація
 - •3.8. Засвоєння сонячної радіації земною поверхнею
 - •3.9. Випромінювання земної поверхні та атмосфери
 - •3.10. Радіаційний баланс земної поверхні
 - •4. Тепловий режим земної поверхні та атмосфери
 - •4.1. Тепловий баланс земної поверхні
 - •4.2. Нагрівання й охолодження ґрунту
 - •4.3. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту
 - •4.4 Розповсюдження тепла у глибину ґрунту
 - •4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
 - •4.6. Особливості нагрівання і охолодження водойм
 - •4.7. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою
 - •4.8. Добовий хід температури повітря
 - •4.9. Неперіодичні зміни температури повітря
 - •4.10. Приморозки
 - •4.11. Річні зміни температури повітря
 - •4.12. Вертикальний розподіл температури повітря
 - •4.13. Географічний розподіл температури повітря поблизу земної поверхні
 - •4.13.1. Мінливість середніх місячних температур повітря
 - •4.13.2. Приведення температури повітря до рівня моря
 - •4.13.3.Географічний розподіл середньої річної температури повітря
 - •4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
 - •4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
 - •4.13.6. Екстремальні температури
 - •4.14. Температурні інверсії
 - •4.14.1. Приземні інверсії
 - •4.14.2. Висотні інверсії
 - •4.15. Адіабатичні процеси в атмосфері
 - •4.15.1. Сухоадіабатичні зміни температури повітря
 - •4.15.2. Вологоадіабатичні зміни температури повітря
 - •4.16. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага сухого повітря
 - •4.17. Стратифікація атмосфери та вертикальна рівновага насиченого повітря
 - •4.18. Добовий хід стратифікації атмосфери та конвекції
 - •4.19. Тепловий баланс системи Земля – атмосфера
 - •Питання для самоперевірки
 - •5. Вода в атмосфері
 - •5.1. Випаровування води
 - •5.1.1. Тиск насиченої водяної пари
 - •5.1.2. Швидкість випаровування води
 - •5.2. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності
 - •5.3. Характеристики вологості повітря
 - •5.4. Добовий та річний хід тиску водяної пари
 - •5.5. Добовий та річний хід відносної вологості повітря
 - •5.6. Географічний розподіл вологості повітря
 - •5.7. Конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері
 - •5.8. Міжнародна класифікація хмар
 - •5.9. Мікроструктура та водність хмар
 - •5.10. Світлові явища у хмарах
 - •5.11. Добовий та річний хід хмарності
 - •5.12. Тривалість сонячного сяйва
 - •5.13. Серпанок, туман, імла
 - •5.13.1. Умови утворення туманів
 - •5.13.2. Географічний розподіл туманів
 - •5.14. Наземні гідрометеори
 - •5.15. Ожеледь. Ожеледиця. Зледеніння літаків
 - •5.16. Умови утворення атмосферних опадів
 - •5.17. Класифікація атмосферних опадів
 - •5.18. Електризація хмар та опадів
 - •5.19. Гроза
 - •5.19.1. Куляста блискавка
 - •5.19.2. Вогні святого Ельма
 - •5.20. Активний вплив людини на атмосферні процеси
 - •5.21. Режим атмосферних опадів
 - •5.21.1. Добовий хід атмосферних опадів
 - •5.21.2. Річний хід атмосферних опадів
 - •5.21.3. Тривалість та інтенсивність опадів
 - •5.22. Географічний розподіл атмосферних опадів
 - •5.23. Показники зволоження території
 - •5.23.1. Коефіцієнти зволоження території
 - •5.23.2. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища
 - •5.24. Водний баланс земної кулі
 - •5.24.1. Обіг вологи в атмосфері
 - •5.25. Сніговий покрив
 
4.13.6. Екстремальні температури
При характеристиці клімату місцевості крім середніх температур слід називати й крайні можливі їх значення за період спостереження, тобто абсолютні мінімуми та максимуми.
Полюсом холоду землі є Антарктида і за середніми температурами і за абсолютним мінімумом. Тут на станції „Восток” (78,10 пд.ш.,96,60 с.д., висота 3488 м) в липні 1983 р. зафіксована температура -89,20С, а на поверхні снігу – -90,40С! У північній півкулі найнижчу температуру -700С зафіксовано в Якутії (Верхоянськ 67,5 пн.ш., 133,4 с.д., Оймякон 63,20 пн.ш., 143,1 с.д.). Вважається також, що таке зниження температури можливе на о. Гренландія.
Абсолютний мінімум у Європі також дуже низький. У басейнах річок Щугор та Уса (притоки річки Печори) зафіксована температура -550С. Абсолютний мінімум температури повітря в Україні зареєстрований в січні 1935 р. в Луганській області і становить -420С. У Північній Америці на плоскогір’ї Юкон та в басейні річки Макендзі зафіксовано -640С. У Південній Америці на плоскогір’ях Патагонії – -350С. В Африці та в Австралії абсолютний мінімум температури нижче -50С. Сніг у Сахарі може випадати навіть на широті тропіка.
Абсолютні максимуми земної кулі також вражають. Найвищу температуру зафіксовано в Лівійській пустелі на станції Азізія майже 580С (57,80С), у долині Смерті в Каліфорнії – майже 570С (56,70С). В Австралії найвища температура досягає 550С, в Азії на території Індії – 530С, а в пустелях Середньо Азії 500С. В Європі найвища температура була в Італії – 470С, а в Україні 410С в Луганській та Одеській областях в 1936 р. У Південній Америці температура досягає 490С, а в Антарктиді на узбережжі на станції Оазис у грудні 1956 р. зафіксовано11,60С.


4.14. Температурні інверсії
Зниження температури повітря з висотою – це нормальний стан тропосфери. Однак інколи у якомусь шарі атмосфери температура повітря з висотою не змінюється (мал. 4.9 б). Цей випадок називають ізотермією, а шар
і
зотермічним.
Коли ж температура повітря у якомусь
шарі з висотою підвищується, що
спостерігається досить часто, то це є
відхиленням від нормально стану і
називається інверсією. Інверсії помітно
впливають на розвиток атмосферних
процесів. Інверсійні шари мають
найстійкішу стратифікацію і тому
перешкоджають розвитку висхідних течій
повітря. Вони тонкі порівняно з товщиною
тропосфери.
І
	 
	Мал.
	4.9. Типи розподілу температури повітря
	з  висотою (криві стратифікації): а –
	приземна інверсія, б – ізотермія, в –
	нормальний стан тропосфери, г – висотна
	інверсія. 
	
	
