Лекція 9

ТЕМА: Основи методики навчання і виховання військовослужбовців в процесі фізичної підготовки.

План.

1. Реалізація принципів навчання в ході фізичної підготовки.

2. Послідовність навчання фізичним вправам.

3. Методика розвитку фізичних якостей.

4. Формування рухових навичок.

5. Розвиток засобами фізичної підготовки спеціальних якостей.

Методично вірне навчання фізичним вправам здійснюється у відповідності з дидактичними принципами, які витікають із сутності процесу навчання і відображають його закономірності.

Такими принципами є свідомість і активність, наочність, систематичність і послідовність, доступність, міцність. Крім того до ведучих дидактичних принципів відносяться принципи ідейності та науковості у навчанні і принцип навчання війську тому, що необхідно на війні. Ідейність і науковість у навчанні - передбачає формування у вояків світогляду, виховання патріотизму, відповідальності за підвищення боєздатності та боєготовності свого підрозділу військової частини, зміцнення військової дисципліни, вірного розуміння ролі фізичної підготовки у сучасних умовах.

Офіцери, які проводять заняття з фізичної підготовки (ФП), повинні формувати у підлеглих рухові вміння і навички з врахуванням рекомендацій педагогічних і природних наук, теоретичних основ з ФП і вимо настанов з ФП (НФП), впроваджувати у практику навачння все нове і передове з питань ФП і спорту (ФПіС).

Навчати війська тому, що необхідно на війні означає необхідність добиватись більшої прикладності навчальних занять, спортивної роботи, забезпечувати спеціальну спрямованість ФП. У цьому принципі виражається основна вимога спеціальної спрямованості ФП.

Свідомість і активність - забезпечує найбльш ефективні результати під час розвитку і вдосконалення фізичних якостей та рухових навичок. Реалізація вимог цього принципу у процесі ФП досягається:

0. Чіткою постановкою мети і задач заняття, а також усвідомлення підлеглими вимог командира.

1. Роз'ясненням сутності вправ, які вивчаються, прийомів (дій), їх впливу на організм і значення для підвищення бойової майстерності.

2. Виховання у підлеглих критичного відношення до власних успіхів і невдач під час виконання фізичних вправ у досягенні певних показників фізичної тренованості.

3. Постійною високою вимогливістю командира, чіткою організацією занять і цікавим їх проведенням.

4. Застосування у ході занять змагальних форм.

5. Розвиток у підлеглих творчого та ініціативного відношення до підвищення власного рівня ФП і спортивної майстерності, об'єктивної оцінки їх успіхів, заохочення за гарне відношення до занять.

6. Надання часу для самостійного виконання вправ.

Наочність - у цьому принципі втілюється єдність образного і логічного мислення у процесі навчання. Забезпечується зразковою демонстарцією вправ, коротким і дохідливим їх показником і вказівками про техніку виконання, використанням плакатів і схем, малюнків, кінофільмів, відеоматеріалів і т.ін.

Систематичність і послідовність - досягається регулярністю занять ФПіС. Дотримання цього принципу вимагає такого розподулу матеріалу, щоб наступні вправи грунтувались на попередніх, а інтервали між заняттями були оптимальними.

Зміст тренувань і інших форм ФП повинен бути послідовно спланований з врахуванням періодичності підвищення і зниження навантаження у навчально-бойовій діяльності військовослужбовців. Важливого значення набуває комплексування вправ під час проведення навчальних занять. Досліди і результати наукових досліджень свідчать, що включення у навчальні заняття вправ і прийомів та дій із різних розділів ФП дає кращий ефект у ЗФП і СФП особового складу, ніж проведення предметних (по одному із розділів) занять.

Доступність - досягається врахуванням плинного рівня ФП, об'єму вже набутих рухових навичок і вмінь. Основна вимога цього принципу - не допустити непосильних фізичних навантажень. Відповідність між руховими здібностями тих, хто навчається і складністю навчального завдання створює найбільш оптимальні умови для фізичного тренування. Слід дотримуватись правила: від відомого до невідомого, від простого до складного. У відповідності до цього здійснюється добір фізичних вправ до занять, визначається величина фізичного навантаження.

Міцність - забезпечується всім ходом навчання і передбачає міцне закріплення вмінь і навичок, збереження їх на протязі тривалого часу і здатності застосовувати їх у різних умовах. Між грунтовністю і темпом оволодіння навчальним матеріалом існує тісний зв'язок.

Надійне оволодіння руховими навичками досягається багаторазовим повторенням фізичних вправ, прийомів і дій. На першому етапі навчання повторення відбувається у простих умовах, які полегшують формування рухової навички. По мірі навчання (засвоєння навички) тренування проводиться у більш швидкому темпі, у різноманітних умовах у сполучення з іншими прийомами та діями.

Навчання фізичних вправ проводиться у наступній послідовності: ознайомлення, розучування, тренування.

Ознайомлення з вправою (прийомом, дією) проводиться з метою створення вірної уяви про вправу і ясне її розуміння. Під час ознайомлення застосовуються наступні методи (способи) навчання: словесні (пояснення і розповідь) і практичний показ.

Розучування проводиться з метою оволодіння технікою виконання вправи і формування у воїнів нових рухових навичок. У залежності від підготовленості воїнів і складності вправи застосовуються різні способи розучування: у цілому, по частинах і за допомогою підготовчих вправ.

Тренування - полягає у систематичному багаторазовому повторенні вправи з поступовим ускладненням її виконання і підвищення фізичних навантажень. Тренування забезпечується вдосконаленням рухових навичок, фізичних і спеціальних якостей. Воно здійснбється у наступній послідовності:

1. Виконання вправи у простій обстановці - спочатку без зброї і спорядження, а потім - із зброєю і спорядженням.

2. Виконання вправи після дій, які дають значне фізичне навантаження.

3. Виконання вправи у комплексі з іншими діями як спеціально підготовлених місцях, так і на різних за характером місцевості.

4. Виконання деяких вправ у засобах індивідуального захисту, в умовах обмеженого бачення і в ночі.

Під час навчальних занять тренування відбувається в кінці основної частини заняття.

Щільність заняття - відношення часу, який витрачається воїнами на виконання вправ до загального часу заняття (загальна і моторна), помножена на 100%.

Досвід військ свідчить, що моторна щільність навчально-тренувальних занять з різних розділів ФП (у %) наступна: гімнастика-40-50; рукопашний бій, прискорене пересування-50-60; долання перешкод-60-70; лижна підготовка і спортивні ігри-70-90. Щільність ранкової фізичної зарядки (РФЗ)-90%, а при чіткій організації і більше. Інколи командиру доводиться не підвищувати, а знижувати щільність заняття (+30 С і вище, високогіря)- до 50% навчального часу.

Фізичне навантаженя- велитчина і характер впливу на організм воїна м'язових напружень виникаючих під час виконання фізичних вправ (прийомів, дій). Вплив вправ на організм залежить від їх об'єму та інтенсивністю.

Дослідженнями встановлено, що при середній інтенсивності фізичного навантаження (повільний біг, пересування на лижах з невеликою швидкістю, виконання гімнастичних вправ у повільному темпі (ЧСС-120-140 уд\хв.) Велике навантаження (гімнастичні вправи у швидкому темпі, тривалі переповзання, швидка ходьба, швидкісне плавання або біг (ЧСС-150-10 уд\хв.) Дуже велике навантаження (максимально швидкий біг, плавання, гребля (ЧСС до 200 уд\хв.)

При плануванні фізичного навантаження слід враховувати особливості юойових дій, які вимагають вироблення готовності організму до раптового і швидкого зростаючого м'язового і психічного напруження.

Під руховими навичками розуміють довільні дії доведені до автоматизму в процесі навчання. При формуванні рухової навички спостерігається ряд закономірностей, до яких відноситься:

1. Об'єднання окремих елементів і рухів у єдине ціле (вивчення вправ, та дій відбувається по частинах, по елементах, а потім у цілому).

2. Усунення в ході навчання непотрібних і зайвих дій, які виникають спочатку.

3. Поступовість і нерівномірність формування навички (в окремі періоди можливі затримки у ході вдосконалення).

4. Висока стійкість, стабільність і гнучкість закріплених навичок, які можуть відтворюватись у різних умовах і за різних обставин.

Між розвитком фізичних якостей і формування рухових навичок існує певний зв'язок.

У навчально-бойовій діяльності від військовослужбовців вимагається прояв не тільки фізичних якостей, але і здатності протидіяти несприятливому впливу на організм умов існування у військовій техніці.

До таких якостей відносяться стійкість до перевантажень, нестачі кисню, обмеження рухової активності та ін.

Спеціальні якості у військовослужбовців поступово виробляються в ході бойової підготовкию Цей процес тривалий і не завжди завершується успішно.

Слід зазначити, що заняття фізичними вправами створюють передумови для випереджаючого розвитку важливих спеціальних якостей до початку оволодіння професійними діями або підтримання цих якостей на достатньому рівні під час перерв у професійній діяльності.

Перевантаження - характерні для бойової діяльності льотного складу. Виникають під впливом прискорень під час прямолінійного руху і під час здійснення еволюції.

Фізичне тренування до перевантажень повинно забезпечити підвищення функціональних здібностей організму до м'язевої роботи в умовах кисневого боргу, до тривалих силових напружень м'язів брюшного пресу та нижніх кінцівок, а також вироблення навички грудного дихання. Засоби - біг на короткі і середні дистанції, плавання, ходьба на лижах, спортивні ігри, вправи не спеціальних приладах (лопінг, батут, гімнастичні колеса), спеціальні вільні вправи.

Кисневий голод (гіпоксемія) виникає на значних висотах (більше 6000 м) і несприятливо впливає на організм (падає атмосферний тиск - зменшується парціальний тиск кисню.) Як наслідок порушення функцій ЦНС, кровообігу і дихання, болі у суглобах і м'язах, обтікають м'які тканини. Під час знаходження на висоті більше 13000 м навіть при диханні чистим киснем виникає киснева недостатність, виникає і в аварійних ситуаціях.

Засоби - плавання, пірнання, біг на короткі, довгі і середні дистанції, спортивні ігри. Стійкість організму до нестачі кисню має велике значення під час дій воїнів у гірській місцевості на висоті більше 1500 м. За умови вірного використання фізичних вправ можна здійснювати попередню рівнинну підготовку воїнів до дій у гірських умовах (прискорюєтьсяя процес адаптації, підвищується фізична і розумова працездатність особового складу).

Загойдування- результат багаторазового впливу невеликих по часу та величині прискорень. Проявляється у: втомі, сонливості, нудоті, рвоті, пітливості, головокружінні. Йому піддаються моряки, водії бойових машин, льотчики та ін. Причина- подразнення вестибулярного аналізатора і зміни психічного стану людини.

Засоби-вправи, супроводжуються кутовими (оберти, повороти, перевороти) і прямолінійними (швидкі нахили голови і тулуба, стрибки) прискореннями. Вправи виконуються на спеціальних гімнастичних приладах.

Дихання в умовах надлишкового тиску-у підводників, водолазів, аквалангістів. На людину, крім атмосферного тиску, впливає тиск оточуючого середовища. Дихання ускладнюється, утворюється киснева недостатність. Засоби- плавання у комплексі №1 (маска, ласти, дихальна трубка), пірнання, спеціальні вправи з багаторазовим видиханням у воду. Стійкість до несприятливих впливів обмеження рухової активності досягається вправами на розвиток загальної витривалості, а також за допомогою спеціальних комплексів вправ, які виконуються у різних умовах навчально-бойової діяльності.

До спеціальних якостей слід віднести стійкість до дії високої температури навколишнього середовища. Підвищена теплова стійкість характерна для людей, які тренуються на витривалість. Передбачаючи можливі дії в умовах підвищеної температури навколишнього середовища слід проводити спеціальні тренування особового складу.