- •Грунтознавство
 - •1. Предмет і завдання грунтознавства
 - •10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
 - •11. Систематика, класифікація та загальні закономірності географії грунтів
 - •12. Грунти арктичних і тундрових областей
 - •13. Грунти бореальних областей
 - •14. Грунти суббореальних областей
 - •15. Грунтовий покрив субтропіків
 - •1. Предмет і завдання грунтознавства
 - •1.1. Поняття про грунт
 - •1.2. Грунтознавство як наука, його основні положення
 - •1.3. Короткий огляд історії вивчення грунту
 - •1.4. Розвиток грунтознавства в Україні
 - •1.5. Методологія і методи дослідження грунту
 - •1.6. Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
 - •1.7. Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
 - •Контрольні питання
 - •2. Морфологія грунту
 - •2.1. Фазовий склад грунту
 - •2.2. Морфологічна будова грунту
 - •2.3. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів
 - •2.3.1 .Забарвлення грунту
 - •2.3.2. Структура грунту
 - •I тип: 1 – крупногрудкувата; 2 – грудкувата; 3 – дрібногрудкувата;
 - •2.3.3. Гранулометричний склад грунту
 - •2.3.4. Складення грунту
 - •2.3.5. Новоутворення і включення
 - •2.4. Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
 - •2.5. Переходи між горизонтами в профілі
 - •Контрольні питання
 - •3. Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
 - •3.1. Вивітрювання гірських порід
 - •3.2. Грунтоутворюючі породи та їх категорії
 - •3.3. Первинні мінерали
 - •3.4. Вторинні мінерали
 - •3.5. Фізичні властивості грунтів і порід
 - •Контрольні питання
 - •4. Хімічний склад мінеральної частини грунту
 - •4.1. Загальний хімічний склад грунтів
 - •4.2. Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
 - •Контрольні питання
 - •5. Органічна речовина грунту
 - •5.1. Джерела гумусу у грунті
 - •5.2. Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
 - •5.3. Гумус: склад, властивості
 - •5.4. Органо-мінеральні сполуки в грунті
 - •5.5. Груповий та фракційний склад гумусу
 - •5.6. Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
 - •5.7. Географічні та екологічні закономірності розповсюдження гумусових речовин
 - •Контрольні питання
 - •6. Грунтові колоїди та поглинальна здатність грунту
 - •6.1. Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
 - •6.2. Фізичний стан грунтових колоїдів
 - •6.3. Природа та види поглинальної здатності грунтів
 - •6.4. Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
 - •6.5. Екологічне значення поглинальної здатності
 - •Контрольні питання
 - •7. Рідка та газова фази грунту
 - •7.1. Стан і форми води в грунтах
 - •7.2. Водно-фізичні властивості грунту
 - •7.3. Грунтовий розчин
 - •7.4. Кислотність грунтів, її форми
 - •7.5. Лужність грунтів та її форми
 - •7.6. Окисно-відновний режим грунтів
 - •7.7. Грунтове повітря
 - •Контрольні питання
 - •8. Родючість грунту
 - •8.1. Фактори і закономірності природної родючості грунтів
 - •8.2. Категорії грунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
 - •8.3. Підвищення родючості та окультурювання грунтів
 - •8.4. Закон "спадаючої родючості грунтів", його критика
 - •Контрольні питання
 - •9. Фактори грунтоутворення
 - •9.1. Поняття про фактори грунтоутворення
 - •9.2. Роль живих організмів у грунтоутворенні
 - •9.2.1. Роль первинних продуцентів у процесах грунтоутворення
 - •9.2.2. Водорості та лишайники – "піонери" грунтоутворення
 - •9.2.3. Грунтова фауна та грунтоутворення
 - •9.2.4. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
 - •9.2.5. Біогенне структуроутворення
 - •9.3. Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
 - •9.3.1. Водний режим грунтів
 - •Мертвий горизонт
 - •9.3.2. Теплові властивості й тепловий режим грунтів
 - •9.4. Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
 - •9.5. Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
 - •Контрольні питання
 - •10. Біогеохімія грунтоутворення та грунтотворний процес
 - •10.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
 - •10.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
 - •10.3. Великий геологічний кругообіг речовин
 - •10.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
 - •10.5. Малий біологічний кругообіг речовин
 - •10.6. Міграційні потоки елементів
 - •10.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
 - •10.8. Баланс грунтоутворення
 - •10.9. Загальна схема грунтоутворення
 - •10.10. Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
 - •10.11. Тип грунтоутворення
 - •Контрольні питання
 - •11. Систематика, класифікація та загальні закономірностігеографії грунтів
 - •11.1. Поняття про класифікацію грунтів
 - •11.2. Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
 - •11.3. Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
 - •11.4. Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
 - •Контрольні питання
 - •12. Грунти арктичних і тундрових областей
 - •12.1. Арктичні грунти
 - •12.2. Тундрові глейові грунти
 - •Контрольні питання
 - •13. Грунти бореальних областей
 - •13.1. Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
 - •13.2. Дерново-підзолисті грунти
 - •13.3. Мерзлотно-тайгові грунти
 - •13.4. Болотні грунти
 - •13.5. Дернові грунти
 - •13.6. Болотно-підзолисті грунти
 - •Контрольні питання
 - •14. Грунти суббореальних областей
 - •14.1. Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
 - •14.2. Грунти суббореальних степових областей
 - •14.2.1. Грунти зони Лісостепу
 - •14.2.1.1. Сірі лісові грунти
 - •14.2.1.2. Чорноземи Лісостепу
 - •14.2.2. Чорноземи степу
 - •14.2.3. Грунти сухого степу
 - •14.2.4. Засолені грунти
 - •14.2.4.1. Засолені грунти, солончаки
 - •14.2.4.2. Солонці
 - •14.2.4.3. Солоді
 - •14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
 - •14.4. Грунти суббореальних пустель
 - •14.4.1. Сіро-бурі пустельні грунти
 - •14.4.2. Пустельні примітивні грунти
 - •14.4.3.Такири
 - •Контрольні питання
 - •15. Грунтовий покрив субтропіків
 - •15.1. Грунти вологих субтропічних лісів
 - •15.2. Грунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
 - •15.2.1. Коричневі грунти
 - •15.2.2. Сіро-коричневі грунти
 - •15.3. Грунти субтропічних напівпустель і пустель
 - •Контрольні питання
 - •16. Грунтовий покрив тропіків
 - •16.1. Грунти постійно вологих тропічних лісів
 - •16.2. Грунти сезонно-вологих лісів і високотравних саван
 - •16.3. Грунти тропічних ксерофітних лісів
 - •16.4. Грунти тропічних сухих саван
 - •16.5. Грунти тропічних напівпустель і пустель
 - •Контрольні питання
 - •17. Алювіальні грунти
 - •17Л. Заплавне грунтоутворення
 - •17.2. Класифікація та властивості алювіальних грунтів
 - •17.3. Сільськогосподарське використання алювіальних грунтів
 - •Контрольні питання
 - •18. Гірські грунти
 - •18.1. Загальні особливості грунтоутворення на гірських схилах
 - •18.2. Особливості будови, складу і властивостей гірських грунтів
 - •18.3. Грунти Українських Карпат
 - •18.4 Сільськогосподарське використання гірських грунтів
 - •Контрольні питання
 - •19. Охорона грунтів
 - •19.1. Завдання охорони грунтів
 - •19.2. Патологія грунтового профілю та генетичних горизонтів
 - •19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
 - •19.2.2. Охорона грунтів від переущільнення
 - •19.2.3. Виведення грунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
 - •19.3. Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем
 - •19.3.1. Захист грунтів від девегетації та дегуміфікації
 - •19.3.2. Грунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
 - •19.4. Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
 - •19.4.1. Опустелювання грунтів
 - •19.4.2. Селі та зсуви
 - •19.4.3. Захист грунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
 - •19.4.4. Вторинна кислотність грунтів
 - •19.4.5. Охорона грунтів від переосушення
 - •19.5. Забруднення та хімічне отруєння грунтів
 - •19.5.1. Захист грунтів від забруднення агрохімікатами
 - •19.5.2. Захист грунтів від впливу продуктів техногенезу
 - •19.6. Патологія грунтів і здоров'я людини
 - •19.7. Моніторинг грунтів
 - •Контрольні питання
 - •Термінологічний словник
 - •Список рекомендованої літератури Основна
 - •Додаткова
 
14.3. Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
Ьурі напівпустельні грунти – зональний тип напівпустельної зони суббореального поясу. В субтропічному поясі зустрічаються аналоги бурих напівпустельних – бурі евтрофні грунти. Найбільші масиви бурих напівпустельних грунтів знаходяться в Євразії на території Китаю, Монголії (Гобі), на північних узбережжях Каспійського та Аральського морів, у південній частині Казахського дрібносопковика; в Північний Америці – на південному сході США.
Клімат території розповсюдження бурих напівпустельних грунтів сухий, різкоконтинентальний, середньорічна температура складає 6-7°С, літо довге, засушливе, спекотне, зима холодна, малосніжна; сума опадів = 100-250 мм на рік, Кз = 0,2-0,25, ТВР аридний. Рельєф носить неоднорідний характер: у Прикаспії – рівнинно-сла-бохвилястий, з лиманами, в інших районах – розчленований. Грунтотворні породи: лесоподібні суглинки, морські, алювіальні, озерні, вапняки – різного гранскладу, часто засолені. Рослинність бідна, дуже розріджена, малопродуктивна: полин, типчак та інші ксерофітні солестійкі види, кірочки лишайників і водоростей. У грунтах дуже мало мікрофлори.
Генезис бурих напівпустельних грунтів включає такі ЕГП: дерновий, розсолення, осолонцювання, осолодіння, кіркоутворення.
Дерновий процес дуже ослаблений, сухість клімату викликає незначний розклад та гуміфікацію рослинних залишків, причому остання йде по шляху формування фульвокислот і гумінових кислот спрощеної будови. Розсолення йде на незначну глибину, така ж тенденція характерна для міграції карбонатів і гіпсу. Осолонцювання – осолодіння при утворенні бурих напівпустельних грунтів відбувається за схемою К.К.Гедройца, проте головним джерелом Na вважається напівпустельна рослинність. Майже всі грунти, крім східносибірських, солонцюваті. Утворення кірки – процес до кінця не вивчений, головними причинами цього явища є значна розпиленість грунту, безструктурність, карбонатність, контрастний гідротермічний режим, діяльність водоростей.
Будова профілю типового бурого напівпустельного грунту така:
К – крупнопориста кірочка потужністю 2-4 см;
Не – гумусово-елювіальний, пухкий, шаруватий, світло-сірий, потужністю 10-15 см;
НРі/к – перехідний ілювійований, ущільнений, більш темний, тріщинуватий, брилистий, у нижній частині спостерігається нагромадження карбонатів;
Pks – материнська порода.
Найбільш характерною відмінністю бурих напівпустельних грунтів від каштанових є малопотужний гумусовий горизонт. Широко розповсюджені грунти легкого гранскладу, що характеризуються розтягнутістю, слабкою диференціацією профілю, на відміну від типового грунту, описаного вище.
Бурі напівпустельні грунти характеризуються низьким вмістом гумусу (1-2,5% в горизонті Не), який поступово знижується вниз по профілю. Гумусові кислоти мають спрощену будову, переважають фульвокислоти, пов'язані з R2О3, незважаючи на карбонатність грунту. ЄП залежить від гранскладу, на противагу каштановим грунтам вона максимальна в НРі/к-горизонті (3-25 мг-екв), в складі обмінних основ переважають Са та Mg, вміст Na коливається від 1 до 14% від ЄП. Реакція по всьому профілю слабо лужна (рН=7,3-8,0). Грунти завжди в тій чи іншій мірі карбонатні, багато з них містять гіпс і водорозчинні солі. Мулувата фракція звичайно розподілена по профілю нерівномірно, накопичується в НРі-горизонті, де також дещо акумулюються R2О3. Грунти бідні на азот і фосфор. Водно-фізичні властивості та водний режим грунтів несприятливий для росту рослин.
Головний фактор, що лімітує ріст сільськогосподарських культур, – нестача вологи. Землеробство можливе лише при зрошенні. Велика кількість тепла дозволяє при зрошенні вирощувати цінні сільськогосподарські культури, перш за все зернові, баштанні, овочеві, плодові. Зрошення передбачає проведення комплексу заходів з попередження вторинного засолення й осолонцювання грунтів. Являє загрозу розвиток дефляції на значних площах грунтів легкого гранскладу.
Зона бурих напівпустельних грунтів традиційно є базою пасовищного тваринництва, в першу чергу вівчарства. Продуктивність пасовищ підвищується шляхом лиманного зрошення, використання фосфорних та азотних добрив.
Лугово-бурі напівпустельні грунти – напівгідроморфні грунти, що формуються в межах зони бурих напівпустельних грунтів, але на знижених елементах рельєфу, в яких збирається сніг і делювіальний стік. Інколи грунтові води в западинах залягають на глибині 2-5м. Рослинний покрив зімкнутий, представлений полинно-злаковими асоціаціями. Будова профілю лугово-бурих грунтів, загалом, повторює морфологічну будову бурих напівпустельних грунтів. Відмінністю є те, що в нижній частині профілю наявні сліди оглеєння. Інколи вони знаходяться на більшій глибині – 3-4 м.
