45. Конституційні гарантії місцевого самоврядування

Україна не тільки визнає, а й гарантує місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України), тобто право територіальних громад, а також органів і посадових осіб місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування, зазначається в Європейській Хартії, повинні мати право на судовий захист для забезпечення вільного здійснення ними своїх повноважень і дотримання закріплених Конституцією і законами країни принципів місцевого самоврядування (ст. 11). Адміністративний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування має бути лише контролем за дотриманням законності та конституційних принципів.

Наведеш положення Європейської Хартії відтворюються у Конституції та законах України.

У Законі про місцеве самоврядування зазначається, наприклад, що: обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування, згідно з Конституцією та законами України, може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ст. 21); органи виконавчої влади, їхні посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом; органи та посадові особи місцевою самоврядування мають право звертатися до суду шодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 71).

Важливою гарантією місцевого самоврядування є встановлена вказаним Законом обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування,, прийнятих у межах наданих їм повноважень, для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території Закон також встановлює, що перелічені нище юридичні та фізичні особи несуть визначену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяль­ністю, а також у разі невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (ст. 73).

Значущим для місцевого самоврядування є й те, що його первинні суб'єкти—громади не можуть бути примусово об'єднані або скасовані у зв'язку з вдосконаленням державою первинної ланки адміністративно-територіального устрою.

Що ж стосується органів та посадових осіб місцевого самоврядування, то їх повноваження теж не можуть бути достроково припинені державними органами. У разі ж, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції і законів України, прав та свобод громадян, ігноруючи вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність до законів, або ж сесія цієї ради не проводиться без поважних причин у встановлені законом строки чи рада не вирішує питань, віднесених до її відання, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори до цієї ради.

Законом встановлено, що питання про призначення таких позачергових виборів порушується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Проте і в цьому випадку відповідна рада продовжує діяти до обрання нового складу цієї оали.

Так само вирішується питання про дострокові вибори сільського, селищного, міського голови в разі, якщо він порушує Конституцію або закбйи України, права й свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Слід зазначити, що при вирішенні питання Верховною Радою про призначення дострокових виборів ради чи сільського, селищного, міського голови обов'язковою умовою є рішення суду про визнання їх актів незаконними, а також висновок відповідного комітету Верховної Ради України.

Важливою гарантією місцевого самоврядування є наявність досить завершеної системи законодавства про місцеве самоврядування, хоча становлення її в Україні ще не завершилося. Особливо необхідними сьогодні є спеціальні закони про міста Київ та Севастополь. Ці міста, як відомо, є містами загальнодержавного значення В них, порівняно з іншими містами України, місцеве самоврядування має функціонувати разом зі здійсненням державної виконавчої влади в особі Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Згідно з Конституцією України (ст. ст. 118, 140), Законом про місцеве самоврядування (п. 1 ст. 24), правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, які мають бути передбачені законами про міста Київ і Севастополь.