Особливості наукового стилю

Основні ознаки: ясність (зрозумілість) і предметністьтлумачень, логічнапослідовністьі довідність викладу, узагальненість понятьіявищ, об'єктивнийаналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументаціяй переконливістьтверджень, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень, докладні висновки.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені: значною кількістю науковоїтермінології, наявністю схем,таблиць,графіків,діаграм,мап, системматематичних,фізичних,хімічнихта інших знаків і позначок, оперуванням абстрактними, переважно іншомовнимисловами, уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук, залучуванням цитатіпосилань на першоджерела, здебільшого відсутністю авторської індивідуальної манери й емоційно-експресивноїлексики, наявністю виразної композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи,частини,пункти, підпункти,параграфи,абзациіз застосуваннямцифровоїаболітерноїнумерації), наявністю дієслівнихформ, зазвичай безособових, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграютьдієприслівниковійдієприкметниковізвороти, які додатково окреслюютьдії, предмети та явища, специфічною монологічністютекстів, переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).

Підстилі та жанри наукового стилю мовлення

Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:

• власне науковий. Основне призначення власне наукового підстилю — об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяютьнауково-інформативний різновидз жанрами(реферат,анотація,резюме,огляд) танауково-довідковий(довідники,словники,каталоги).

• науково-популярний.Характерний використанням елементівхудожньоготапубліцистичного мовлення(епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача.

• науково-навчальний.Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики.

До основних жанрів наукового стилю належать:монографія,стаття,реферат,анотація,дисертація,тези,підручники,посібникита ін.

8. Худо́жній стиль— цестильхудожньої літератури, який використовується в художнійтворчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив налюдськупсихіку,почуття,думкичереззмісті форму створенихавторамипоетичних,прозовихтекстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературниххудожніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесьлексичнийпотенціалмови.

Художній стиль реалізований у формі драми,прозитапоезії, які у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри.

Використання

Художній стиль мовленняможна розглядати якузагальненняй поєднання всіхстилів, оскількиписьменникиорганічно вводять ті чи інші складники стилів дотворів, надаючи їм більшої переконливості та вірогідності взображенніподій.

Цей стиль широко використовується у творчій діяльності, різних видахмистецтва, укультурійосвіті.

Як у всіх зазначених царинах, так і в белетристиці(красному письменстві) цей стиль, окрімінформаційноїфункції, також виконуєестетичну: впливає засобами художньогословачерез системуобразівнарозум,почуттяйволючитачів, формуєідейніпереконання,моральніякості й естетичні смаки.