3. Уроки позакласного читання на підготовчому етапі

У системі прилучення учнів самостійно читати виділяється три етапи: підготовчий, початковий, основний.

Підготовчий етап припадає на той час, коли діти оволодівають грамотою. Вони ще не вміють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. Для неї відводиться щотижня на одному з уроків грамоти 15-20 хвилин. Цей час учитель розподіляє приблизно так:

1) коротка бесіда (2-3 хв.), учитель підводить дітей до слухання твору;

2) виразне читання (3-7 хв.), учитель читає і перечитує твір;

3) відтворення прослуханого, обговорення прочитаного (4-6 хв.);

4) розгляд дитячої книги, в якій надруковано твір, відшукування його (3-4 хв.);

5) рекомендація щодо читання книг вдома (1 хв.).

Доцільною є така методика розгляду книжок.

Структура заняття:

1. Показ об’єктів, які допоможуть зосередитись на сприйнятті літературного твору – 3-4 хв.

2. Виразне читання і перечитування вчителем дібраного твору – 6-8 хв.

3. Колективне відтворення змісту прослуханого, роздуми над почутим – 6-8 хв.

4. Розгляд дитячої книжки, в якій вміщено твір – 4-5 хв.

5. Рекомендації до самостійної роботи з книжками вдома чи у класі в позаурочний час – 1 хв.

Послідовність компонентів заняття і час, відведено на кожний, бажано не змінювати. Творчість учителя виявлятиметься в доборі навчального матеріалу, у визначенні методичних прийомів і засобів навчання.

У ІІ півріччі першого року навчання дитини – читача, які працюють за системою 1-4, мета навчання і структура заняття зберігаються.Учитель продовжує вести дітей від слухання до читання книжок (ведучий метод). При цьому книжка вперше з’являється у руках педагога, з неї він (учитель, а не учні) читає тільки один твір, а тоді перевіряє, як діти сприйняли його на слух.

3.1 Уроки позакласного читання на початковому етапі

Основне завдання уроків позакласного читання на початковому етапі (2 клас) – пробудити і сформувати інтерес до самостійного читання книжок.

На цьому етапі для позакласного читання відводяться окремі уроки. Структура уроку залишається приблизно такою, як і на підготовчому етапі. Спочатку коротка бесіда вчителя, за нею – читання вчителем твору, з метою збудження інтересу до самостійного читання. За цією частиною уроку іде колективний розгляд книжки і розмова з приводу прочитаного, потім триває кількахвилинний самостійний розгляд нової книги. Після цього дітям пропонується самостійне мовчазне читання твору. Завершується урок бесідою за змістом прочитаного твору.

Названа послідовність ходу уроку може бути змінена. До вказаних пунктів уроку може бути внесена додатково робота над загадками, прислів’ями…

У чому особливості підготовки і проведення уроків на цьому етапі навчання? Перша – вводиться самостійне мовчазне читання. Діти читають не повністю знайомий їм твір, а той, який щойно вголос прочитав учитель. Друга – діти працюють на уроці не з одним твором, а з кількома, принаймні з двома. Третя особливість полягає в тому, що книги для читання на кожен урок позакласного читання відбирає учитель, при потребі пов’язуючи їх з тематикою творів класного читання.

Учитель має бути переконаний, що методика досліджує закономірності навчання дітей не окремому навчальному предмету, а тільки через навчальний матеріал, тобто через усвідомлення фактів, явищ, процесів оточуючого дітей реального світу, через правильно організовану діяльність з об’єктами, фактами, явищами і процесами, він зуміє допомогти кожній дитині на доступному йому рівні пізнати не тільки «чужий» світ, але і самого себе.

Отже, провідною діяльністю в цей період стає індивідуальна робота дитини з книжкою.

Структура навчального процесу тепер така:

1. Розв’язування завдань на орієнтування в дитячих книжка – 5 хв.

2. Виразне читання вчителем твору 5-7 хв.

3. Бесіда – роздуми про прочитане – 6 хв.

4. Самостійне ознайомлення з новою книжкою 4-5 хв.

5. Самостійне читання учнями вказаного твору про себе – 10-12 хв.

6. Виявлення і оцінки якості самостійного читання-розгляду – 5-7 хв.

7. Рекомендації до позаурочної роботи з книжками на наступні тижні – до 3 хв.

Читання для себе і про себе займає на уроці 10-12 хв. На перший погляд – начебто замало часу. Але вголос учні перечитують текст, коли відповідають на запитання вчителя, коли в процесі бесіди хочуть переконати слухачів у правомірності своєї думки (вибіркове читання). В окремих випадках, якщо твір всім дуже сподобався, можна перечитати текст від початку до кінця. Це допускається замість заключної бесіди про прочитане.

Щоб виконати навчальне завдання початкового етапу (сформувати інтерес до самостійного читання), треба мати до 15-16 книжок «колективом» - комплектів однакових книжок за кількістю учнів.

Учителеві вільно вибирати як для свого читання вголос, так і для самостійного читання учнями ті твори і книжки, які, на його погляд, потрібно саме його класові, які викликають позитивні емоції. Для цього він може використовувати всі доступні тонкі дитячі книжки. Чому тонкі? Тому, що з товстими книжками другокласники ще не впораються.

Навчальна діяльність другокласників перевіряється учителем та керівництвом школи. Систематичному обліку підлягають, по-перше - хід навчання, тобто його зміст і послідовність, по-друге - результати: обсяг і глибина читацького кругозору школярів, ставлення до книжки і самостійного читання, рівень дотримання загальноприйнятих норм і правил під час самостійного добору та читання дитячих книжок.

Провідний метод обліку – повсякденне спостереження за читацькою діяльністю учнів.

Облік позакласного читання повинен вестись як самим учнем, так і вчителем.

Є учні, які дуже багато читають книжок, але при потребі вони в змозі назвати тільки кілька з них, тому що забули назви прочитаних книжок, прізвища їх авторів, а іноді змішують і зміст однієї книжки з іншою. Отже, доцільно привчити учнів обліковувати прочитані ними книжки.

На заняттях з позакласного читання вчитель шляхом бесіди, опитування учнів виявляє, що учні прочитали за минулий тиждень.

Так само в бесідах з батьками, з окремими учнями, через ознайомлення з абонентними картками в бібліотеці, вчитель дізнається про те, який учень читає більше, який менше, що саме читає кожен учень.

Всі ці дані вчитель заносить до свого зошита обліку і ним керується в організації позакласного читання дітей. У цьому зошиті на кожного учня відводиться сторінка: так вчитель може зробити ще помітки, як читає учень – регулярно чи час від часу, з яких тем більше читає книжок, як використовує прочитане самостійно у своєму навчанні.

Диференційовано оцінюється в журналі навчальна діяльність тих учнів, які, виконавши колективну роботу, позитивно виявили себе під час відповідей на запитання за змістом, усної розповіді, виразного читання і перечитування окремих епізодів тексту, переказу прочитаного, тощо. Від незадовільних оцінок, як правило, треба відмовитись.

Процес самостійного читання і на цьому етапі продовжує бути складним, особливо для тих учнів, у яких низька техніка читання. Водночас цей процес приваблює учнів, бо переборення труднощів, нехай і незначних, веде до задоволення, відганяє страх перед читанням незнайомої книжки.Отже, слід не вимагати, а рекомендувати читати книжки на ту ж тему, чи художні твори тих авторів, які опрацьовувались на уроці позакласного читання, складати цікаві запитання – загадки, загадувати їх батькам, а потім своїм товаришам у класі, робити ілюстрації до окремих епізодів, спостерігати за описаним, «говорити» з автором книжки, щось завчити напам’ять.