Концепт «щастя» як новаційна соціальна категорія

Античність

Аристотель вважав, що щастя – це стан душі, коли людина отримує задоволення від ведення доброчесного життя та задоволення своїх потреб.

Також у Давній Греції розуміли щастя як сприятливу долю, коли людина була під захистом богів.

Буддійський погляд

Зовнішнє щастя (гроші, житло і т.д.) не може існувати без внутрішнього (духовний розвиток).

Коли людина досягне внутрішнього спокою, то зможе бути щасливою навіть у складних ситуаціях.

Далай-лама XIV

Фома Аквінський

• Для повноти життя людини, яка називається щастям, недостатньо матеріального добробуту та фізичного здоров’я.

• Найвищі радості життя – це радості

Джеремі Бентам

•Бентам стверджував, що діяльність людини визначається

болем і задоволенням.

•Задоволення є «єдиним благом», а біль «без винятку єдиним злом».

•Тому метою суспільства повинне бути максимальне задоволення для найбільшої кількості його учасників.

•Тобто, Бентам зробив акцент не на щасті, а на задоволенні.

•Такий підхід називають утилітаристичним.

Біологічний погляд

«Гормони щастя» - ендорфіни, серотонін та дофамін.

Ендорфіни впливають на короткочасні стани ейфорії та радості.

Дофамін є частиною системи «заохочення» мозку до корисних дій.

Серотонін створює фон щастя та довготривалої задоволеності.

Парадокс Істерліна

Статистичні дані, які було зібрано в різних країнах, показали, що зростання економіки і доходу на одиницю населення не завжди призводить до відповідного збільшення кількості щасливих людей, а в деяких країнах навіть спричиняється до її зменшення.

Це «парадокс Істерліна», також відомий як «парадокс щастя».

Рейтинг країн світу за рівнем щастя

Всесвітня доповідь про щастя —

щорічна доповідь, яку публікує підрозділ ООН з пошуку рішень стабільного розвитку.