Семінар 4 етносоціологія
.docxЕтносоціологія — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає походження, суть, функції і загальні закономірності розвитку етносів, міжетнічні взаємини та розробляє основні методологічні принципи їх досліджень.
Етносоціологія намагається розкрити соціальну обумовленість етнічних рис культури і побуту, ціннісних орієнтацій, звичаїв, обрядів, міжособистісних національних взаємин, виявити національні особливості таких явищ і процесів як урбанізація, способи демографічного і соціального відтворення тощо. Тобто, етносоціологія — це наука, яка, головним чином, займається порівняльними дослідженнями етнічних груп, акцентуючи увагу на методах соціології (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент) і систематизуючи різноманітні підходи до етнонаціональної сфери суспільного життя.
1. Об'ект етносоцiологii
Об'єктом етносоціології є люди, які утворюють етнічні спільноти, які виступають суб’єктами в подіях, явищах і процесах соціально-етнічного характеру.
2.Предмет етносоцiологii
Предметом етносоціології є соціально-національні відносини, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп. А також: вплив національних факторів на соціальну структуру та міграцію населення; міжетнічні конфлікти; національні особливості стереотипів поведінки, культурних інтересів і потреб у соціальних групах; етномовні процеси тощо.
3. Основнi категорii етносоцiологii
Етнічна спільність – група людей, які пов'язані між собою спільним походженням та тривалим спільним існуванням. У процесі спільного життя виробляються спільні стійкі ознаки, що відрізняють одну групу від іншої. Це мова, особливості побутової культури, складаються звичаї і традиції тієї чи іншої народу чи етносу.
Наступна категорія - етнічна самосвідомість народу, в якій фіксуються його походження, успадковані традиції, розуміння ним свого місця серед інших народів та етносів.
Етнічні спільності називають також кровноспорідненими. До них належать клани, племена, народності, нації, сім'ї, роди. Вони об'єднуються на основі генетичних зв'язків і складають еволюційний ланцюжок, початком якого виступає сім'я.
Сім'я – це найменша кровноспоріднена група людей, пов'язаних єдністю походження. Вона включає бабусь, дідусів, батьків, матерів та їхніх дітей.
Декілька сімей, що вступили в союз, утворюють рід. Роди об'єднуються у клани.
Клан – це група кровних родичів, які мають ім'я певного предка. Клан зберігав загальну власність на землю, помсту, кругову поруку. Як пережитки первісного часу клани до сьогодні збереглися у різних куточках світу (на Кавказі, в Африці та Китаї, в американських індіанців). Декілька кланів, об'єднавшись, складають плем'я.
Плем'я - більш висока форма організації, що охоплює велику кількість родів та кланів. Вони мають власну мову або діалект, територію, формальну організацію (вождь, племінну раду), спільні церемонії. Їхня чисельність доходить до десятків тисяч людей.
У ході подальшого культурного та економічного розвитку племена перетворювалися на народність, а ті – на вищих стадіях розвитку – нації.
Народність - етнічна спільність, що займає на сходах у суспільному розвиткові місце між племенем і нацією. Народності виникають в епоху рабовласництва і є мовною, територіальною, економічною та культурною спільнотою. Народність за чисельністю перевищує плем'я, кровноспоріднені зв'язки не охоплюють всю народність.
Нація – автономна, не обмежена територіальними рамками спільність людей. Представники однієї нації вже не мають спільного предка та загального походження. У неї обов'язково мають бути спільна мова, релігія, але національність, що їх об'єднує, сформувалася завдяки спільній історії та культурі.
Нація виникає в період подолання феодальної роздробленості та зародження капіталізму.
4. Поняття: етнос..субетнос..дiаспора..народностi..нацii.
Субе́тнос — за теорією Льва Гумільова - етнічна одиниця в структурі етносу, що займає проміжне становище між мікроетнічною одиницею (людиною, родиною, консорцією — носіями етнічності) та етносом
5.Етнiчна культура-поняття
Етнічна культура - (етнокультура) частина світової культурної спадщини, самобутній комплекс матеріальних і духовних цінностей, зразків, досягнень, вироблених певним етносом упродовж його історії
6. Основнi фактори етнiчноi культури