Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

методология 7 семинар

.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
02.06.2026
Размер:
22.35 Кб
Скачать

Тема 7. Контент-аналіз

Метод контент-аналізу полягає у фіксації певних одиниць вмісту, який вивчається, а також у квантифікації отриманих даних. Об'єктом контент-аналізу може бути вміст різних друкованих видань, радіо- і телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет тощо.[6]

  1. Історія виникнення методу.

Контент-аналіз зародився з потреб масових комунікацій і розпочався, як кількісно-орієнтований метод аналізу преси. Наприкінці XIX ст. — початку XX ст. у США з'явилися перші контент-аналітичні дослідження текстів газет. Розроблені аналітичні методи систематичного, об'єктивного та кількісного опису матеріалів преси, які вийшли з американської школи журналістики, отримали назву кількісного газетного аналізу.[3]

Однією з перших робіт, яка описує використання газетного аналізу, є дослідження Дж. Спіда «Чи газети сьогодні дають новини?», опубліковане в журналі «Форум» за 1893 р. Дослідження мало на меті зафіксувати зміни тематичної структури недільних випусків нью-йоркської преси в період з 1881 по 1893 рр.[4]

Дослідженням функцій газет займався і Д.У.Уїлкокс, який у 1900р. в книзі «Американська газета у світлі соціальної психології»11 проаналізував зміст номерів 240 газет за один день, використавши таку класифікацію матеріалів:

  • «новини», які поділені на воєнні та цивільні; останні, у свою чергу, діляться на міжнародні, політичні, новини про злочини та людські недоліки, інші новини;

  • ілюстрації;

  • «література»;

  • думки (редакційні статті, листи);

  • «реклама».

В 1910 р. на першому засіданні Німецького Соціологічного товариства «Макс Вебер» закликав використовувати контент-аналіз для вивчення громадської думки.[5] Конкретною метою його мало стати вивчення ефектів впливу преси на тогочасну людину та культурні цінності.

Контент-аналіз почав використовуватися і для аналізу інших видів документів. Зокрема, ранні використання контент-аналізу були спрямовані на перевірку правдивості історичних документів.

  1. Проектування класифікатора контент-аналізу.

Класифікатор аналізу:

– класифікатор контент-аналізу являє собою методичний

документ, призначений для пояснення процесів виділення та

реєстрації ознак текстової інформації;

– класифікатор контент-аналізу – це загальна таблиця, у

якій зведені всі категорії і підкатегорії аналізу й одиниці

аналізу;

– основне призначення класифікатора – гранично чітко

зафіксувати, у яких одиницях аналізу виражається кожна

категорія, використовувана в дослідженні; класифікатор можна

уподібнити соціологічній анкеті, де категорії аналізу

виступають у ролі запитань, а одиниці аналізу – відповідей;

– класифікатор аналізу є основним методологічним

документом, який визначає зміст усіх інших інструментів.

Формулювання завдань до проектування класифікатора.

Етапи проектування класифікатора:

– формулювання завдань і проектування класифікатора;

– побудова категорій аналізу;

– термінологічне уточнення фіксованих ознак категорій

аналізу в мові тексту документа, усунення двозначності і

перетину двох або більше категорій;

– визначення випадків нетермінологічної фіксації ознак

категорій аналізу;

– установлення системи квантифікації;

– конструювання інструментів для вимірювання і реєстрації

одиниць аналізу (реєстраційних карток, лінійок тощо);

– побудова загальної логічної схеми категорій аналізу і

системи квантифікації;

– побудова загальної схеми класифікації в послідовності,

оптимальній для реєстрації ознак і їхнього наступного

опрацювання;

– проектування бланків аналізу на основі класифікатора;

– апробація проектів бланків і їхнє уточнення;

– розробка програми наступної обробки бланків аналізу;

– затвердження класифікатора, його розмноження.

Побудова категорій аналізу.

Категорії аналізу - ключові елементи дослідницької концепції, значеннєві одиниці, які реєструють відповідно до поставленої мети. Як категорії аналізу дослідник заздалегідь висуває певні проблеми або ідеї, теми. Наприклад, вивчаючи характер людини на підставі інтерв'ю чи анкетування, можна виокремити такі категорії: ставлення до себе, інших людей, діяльності, речей (предметів), природи. Досліджуючи тривожність як властивість особистості, розрізняють її складові: занепокоєння з приводу здоров'я, сімейного стану, кар'єри, фінансового стану тощо. Список категорій повинен бути вичерпним, забезпечувати можливість однозначного співвіднесення частин тексту з конкретною категорією.

Термінологічне уточнення ознак.

Оскільки відомості, що містяться в тексті, оцінки, поняття виражаються певними термінами і характерними словосполученнями, вони також враховуються при контент-аналізі. Таким чином, контент-аналіз починається з логічної, лінгвістичної і іншої формалізації тексту, що вивчається . Оскільки чаші всього досліджуються великі масиви інформації, часом вельми складні, то виділяється безліч смислових одиниць і розробляється відповідний математичний апарат їх кількісного аналізу.

Випадки нетермінологічної фіксації.

Визначення одиниць обліку, конструювання інструменту для вимірювання та реєстрації одиниць аналізу.

Одиницями обліку або ж рахунку можуть бути:

- фізична протяжність текстів;

- площа тексту, заповнена смисловими одиницями;

- число рядків (абзацев, знаків, колонок тексту);

- тривалість трансляції по радіо або ТВ;

- метраж плівки при аудіо- і видеозаписях,

- кількість малюнків з певним змістом, сюжетом і пр.

Також є поняття одиниці аналізу - лінгвістичну одиницю мови або елемент змісту.

За одиницю аналізу може бути прийнято:

- слово,

- тема,

- ідея,

- автор,

- соціальна ситуація,

- частина тексту, об'єднана чимсь, що відповідає значенню категорії аналізу.

Складні види контент-аналізу звичайно оперують не однією, а декількома одиницями аналізу. 

  1. Побудова загальної схеми класифікатора.

Проектування бланків аналізу інформації.

Протокол (бланк) контент-аналізу містить: по-перше, зведення про документ (його авторові, часі видання, об'ємі і т. п.); по-друге, підсумки його аналізу (кількість випадків вживання в ньому певних одиниць аналізу і наступні звідси висновки відносно категорій аналізу). Протоколи заповнюються, як правило, в закодованому вигляді, але не ради збереження таємниці підсумків контент-аналізу, а виходячи з бажання на одному листі паперу умістити всю інформацію про документ, щоб зручніше було зіставляти один з одним підсумки аналізу різних документів. Якщо в дослідженні здійснюється контент-аналіз малого числа документів, то можна обійтися без кодування і заповнювати ці протоколи у відкрито-змістовному вигляді.

  1. Програма обробки бланків аналізу.

Складання завдань та інструкцій реєстраторам та кодувальникам.

Інструкція кодувальнику. Її змістом виступає опис правил співвіднесення одиниць тексту з переліком категорій аналізу, а також правил реєстрації в кодировочная картці. Прикладом може служити список категорій і елементів регламентації, який називають кодифікатором (Кодом). Картка містить не тільки список спостережуваних індикаторів, але й дані в документі, який піддався кодування (наприклад, номер або назва підрозділу, в якому використовується дана інструкція, її обсяг в сторінках, число розділів і т.п.).

Інструкція кодувальнику містить зазвичай не тільки правила пошуку і реєстрації одиниць тексту, відповідних поділів кодификатора, а й приклади таких одиниць, слова, вислови, думки і т.п.

Після розробки інструкція перевіряється на однозначність її розуміння різними кодировщиками. Мета - з'ясувати, чи допомагає інструкція кодувальників отримувати однакові, стандартні результати, які не залежать від суб'єктивних особливостей сприйняття кодувальників. Робиться це в такий спосіб: один і той же текст дається групі кодувальників, які працюють з єдиними класифікаторами та інструкціями. Потім перевіряється збіг результатів. Випадки розбіжності результатів з'ясовуються, обговорюються їх причини. Ті вказівки інструкції, які не забезпечують однозначного сприйняття кодировщиками, уточнюються, після чого проводиться нова перевірка інструкції до отримання необхідного рівня збігу результатів.

Отже, на семінарі ми розглянули метод контент-аналізу і визначили, що він є технічно складним для застосування, має перелік вимог, але при цьому є корисним для аналізу великих масивів даних.

ПРОГРАМИ MaxQDA RapidMiner Atlas.ti Text Mining ТОЩО