методология 6 семинар

Тема 6. Аналіз документів

1. Основне призначення методу аналізу документів.

Аналіз документів дає змогу cхарактеризувати соціальні процеси соцієтального, групового, індивідуального рівня, виявити тенденції та спрогнозувати їхній подальший розвиток.

Також цей метод дає змогу досліднику-соціологу:

• сформулювати об’єкт, предмет, цілі, завдання та гіпотези дослідження; отримати інформацію для вирішення проблеми, що досліджується, або поглибити її аналіз;

• вивчити громадську думку й соціальне самопочуття населення загалом та окремих його прошарків;

• дослідити специфіку взаємодії особистості з різноманітними інституціями та організаціями суспільства;

• визначити головні норми, ідеали, цінності, що панують в окремих соціальних спільнотах, прошарках, класах, усьому суспільстві, головні тенденції їхнього соціального розвитку;

• порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень.

Сучасні технології аналізу документів, які застосовують комбінацію якісних і кількісних підходів до інтерпретації текстів, широко використовуються в дослідженнях різних груп людей, певних подій, реклами, а також соціально-культурних процесів.

3. Існує два основних типи аналізу:

• традиційний;

• формалізований кількісний (контент-аналіз).

Нормативні вимоги.

Вимоги до проведення традиційного аналізу у вигляді

формалізованого переліку питань.

1. Який контекст документа?

2. Хто автор документа?

3. З якою метою створено документ?

4. Яка надійність самого документа?

5. Яка достовірність зафіксованих у ньому даних?

6. Яке суспільне значення, резонанс документа?

7. Який фактичний зміст документа?

8. Який оціночний зміст документа?

9. Які висновки можна зробити про факти, що містяться в документі?

10. Які висновки можна зробити про оціночні установки, що містяться в

документі?

11. Які висновки можна зробити щодо автора документа?

12. Чи достатньо повні відомості, що містяться в проаналізованому

документі?

4. Формалізований аналіз.

Застосовується при необхідності позбутися від суб'єктивності

традиційного аналізу і знаходиться ближче до кількісних методів.

Контент-аналіз - являє собою переклад в кількісні показники масової

інформації (текстової, аудіовізуальної, цифровий) з подальшою

статистичною її обробкою.

Принципи застосування контент аналізу.

1. Застосування методу рекомендується у всіх випадках, коли потрібна

висока ступінь точності або об'єктивності аналізу.

2. Контент-аналіз зазвичай застосовується при наявності великого за

обсягом і несисте-матизованого матеріалу.

3. Контент-аналіз корисний у тих випадках, коли категорії, важливі для

цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в

досліджуваних документах, наприклад при роботі з відповідями на відкриті

запитання анкет або глибинних інтерв'ю.

4. Контент-аналіз дає хороші результати, коли велике значення для

досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, його специфічні

характеристики.

Документ як об'єкт аналізу.

Документ - це матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для передачі її в часі і просторі

2. Якісний аналіз документальної інформації.

Джерела документальної інформації.

Щодо писимових документів, то це можуть бути:

• книги (підручники, монографії);

• періодичні видання (журнали, бюлетені, наукові збірники);

• нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці);

• каталоги та прейскуранти;

• звіти про науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи;

• інформаційні видання (виставочні проспекти, інформаційні листки, експрес інформація);

• переклади іноземної науково-технічної літератури;

• матеріали науково-технічних і виробничих нарад;

• наукові роботи

3. Типи документів (письмові, аудіо- та відеодокументи, іконографічні).

Документи є джерелами різноманітної інформації про різні суспільні явища, та мають свою класифікацію:

1) За формою викладу:

а) статистичні;

б) вербальні;

2) по загальній значущості:

а) офіційні;

б) неофіційні;

3) за способом фіксації інформації:

а) письмові (рукописні, друковані), в яких інформація викладена у формі буквеного тексту;

б) іконографічні (картини, фотодокументи);

в) фонетичні або аудіо (магнітофонні записи). г) відео.

Основними джерелами статистичної документації можуть бути звітність державних і громадських організацій, результати опитувань населення та ін. Натомість, вербальні документи описують соціальні явища, ознаки та процеси в формі тексту. Від статистичних вони відрізняються більш низьким ступенем викладу. Офіційні документи - це всі документи, які носять «службовий» характер. Неофіційні документи представляють дані, складені за особистим приводу і не мають «офіційного» підтвердження їх правильності і дійсності.

Письмові документи - найбільш численний вид сучасної документації. Вони поділяються на: матеріали центральних архівів, архівів підприємств і організацій, пресу, особисті документи. Значним джерелом інформації при проведенні досліджень виступають довідкові видання з предмету дослідження, навчально-педагогічна література.

Важливим джерелом інформації є також документи, спеціально створені для цілей дослідження: анкети, опитувальні листи, протоколи спостережень.

4. Протокол аналізу документів: внутрішній та зовнішній аналіз.

У традиційному аналізі розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз.

Зовнішній аналіз - це аналіз "історичного контексту" документа, тобто

аналіз документа у власному розумінні цього слова і всіх тих обставин, які

супроводжували його появу. Мета зовнішнього аналізу - встановити вид

документа, його форму, час і місце появи, хто був його автором і ініціатором,

які цілі переслідувалися при його створенні, наскільки він надійний і

достовірний, який його контекст.

Внутрішній аналіз - це дослідження змісту документа. По суті, вся

робота соціолога спрямована на проведення внутрішнього аналізу документа,

що включає виявлення відмінності між фактичним і літературним змістом,

встановлення рівня компетенції автора документа в справах, про які він

висловлюється, з'ясування його особистого ставлення до написаного.

Ставлення автора найчастіше виступає джерелом спотворень.

Особливості, переваги та недоліки методу.

Головні переваги методу аналізу документів полягають у можливості уникнути впливу дослідника на досліджуваний об'єкт і досягнення порівняно високого ступеня надійності одержуваних даних, так як документи найбільш зручні для повторного огляду. Крім того, цей метод дозволяє отримувати інформацію, яку не вдається виявити за допомогою інших методів. Недоліком методу аналізу документів (Особливо контент-аналізу) є значна складність всієї процедури, необхідність високого рівня кваліфікації аналітиків. Але цьому методу відводиться незамінна роль при виявленні широкого кола соціально-психологічних явищ

Типові помилки.

Типові помилки при застосуванні методу аналізу документів в соціологічному дослідженні полягають в наступному: 1) дослідник використовує документальну інформацію в якості первинної соціологічної інформації без попередньої її аналізу; не перевірені справжність, достовірність, авторство документа, призначення інформації; 2) аналіз документів ведеться без попереднього плану, програми; 3) обрані для аналізу документи мають схожість з темою дослідження лише за назвою. Інформація, що міститься в них, не пов’язана з гіпотезами дослідження; 4) категорії аналізу не зіставлені з смисловим змістом і мовою тексту документів. У термінологічному позначенні категорій аналізу мається двозначність: в одну і ту ж категорію аналізу потрапляють істотно розрізняються смислові одиниці тексту; 5) не підготовлені заздалегідь і не апробовані методичні документи збору даних. Виникли труднощі реєстрації ознак; 6) не проведемо інструктаж серед реєстраторів і кодувальників, вони не пройшли спеціальну підготовку; 7) кодування не відповідає програмі обробки даних; 8) погано організовано робоче місце реєстратора; 9) немає списку (каталогу) документів, що використовуються в аналізі.

Підготовка реєстраторів (кодувальників) документальної інформації.

1. Надання теоретичної бази щодо роботи з документами. Ознайомлення з вимогами до роботи з документами

2. Практичні заняття з кодування документів: реєстрації, класифікації, індексації та складання різних видів списків тощо

3. Навчання використання спеціалізованих програмних засобів, що дозволяють автоматизувати процеси кодування документів.

4. Закріплення знань з практики роботи з документами через проведення практичних занять, які дозволяють ознайомитись з різними видами документів та їх обробкою.

5. Вивчення вимог щодо зберігання та захисту документів від несанкціонованого доступу.

6. Заключний етап підготовки полягає в проведенні тестування, що дозволяє перевірити рівень знань та вмінь реєстраторів.

Отже, на семінарському занятті ми розглянули метод аналізу документів, його особливості, переваги та недоліки. При правильному застосуванні цей метод може допомогти вивчити широке коло соціальних явищ.