Реферат - ЗМІ, Інтернет, соціальні мережі як способи впливу

У цьому рефераті я розгляну декілька аспектів впливу ЗМІ, Інтернету та соціальних мереж на людину:

1. Інформаційний аспект діяльності ЗМІ;

2. Світоглядний аспект діяльності ЗМІ;

3. Як працюють алгоритми соціальних мереж;

4. Поява віртуальних аватарів особистості;

5. Висновок.

• Інформаційний аспект

«Хто володіє інформацією, володіє світом». Так казав Вінстон Черчілль. Чи був він правий?

У людей здавна була потреба в інформації. Виходячи с печери, людина повинна була орієнтуватися, в якій стороні є загроза, а в якій можна знайти їжу. Зараз нічого не змінилося. У людей збереглася потреба в інформації. Звідки ж зараз люди беруть інформацію?

Серед українців найпопулярнішим джерелом інформації є соцмережі, які випередили телебачення.

Такі результати показало опитування громадянської мережі "ОПОРА", проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 3 до 26 травня 2022 року.

Для отримання інформації соцмережі використовують 76,6% українців, а телебачення – 66,7%.

61,2% українців читають новини з інтернету без використання соцмереж.

Найменше респонденти обирали радіо, його слухають близько 28,4% громадян України, а друковані ЗМІ читають лише 15,7% опитаних.

Основною функцією ЗМІ є розповсюдження важливої інформації. Проте важливість та неважливість – поняття відносні. Тому часто в повідомленнях ЗМІ з’являються повідомлення про аварії, побутові вбивства і таке інше, що важко назвати важливим для масової аудиторії. Але ці події можуть бути «на слуху» та викликати в людей емоційну реакцію, тим самим зацікавлюючи їх до перегляду статті. Багатьом ЗМІ це вигідно, адже в своїх матеріалах чи між ними вони розташовують рекламу, на доходи від якої вони отримують заробітню платню. Також є ЗМІ, які фінансуються окремими людьми чи організаціями, а отже підкоряються їхньому баченню певних подій, і висвітлюють лише їхню точку зору. Також існують ЗМІ, що керуються редакційною політикою, яку їм дають з органів державної влади. В Україні прикладом цього є Єдиний телемарафон новин, редакційна політика якого формується Державним комітетом телебачення і радіомовлення України. Є також ЗМІ, які існують завдяки пожертвуванням з боку читачів, наприклад, російське інтернет-видання Медуза.

Отже, різні ЗМІ презентують різні точки зору щодо певного явища, події чи людини, або пропонують обмежену кількість інформації з певного питання, яка подана однобічно, і тому сприяє формуванню в читачів чи слухачів певної думки. Це може бути через низький професіоналізм журналістів або через умисне викривлення дійсності чи надання неповної інформації задля маніпулювання громадською думкою.

Прикладами маніпуляцій є статті в Інтернеті, в яких людям доносять, яку кількість зброї США поставляє і поставить Україні, називають цифри, проте не порівнюють їх з реальними потребами української армії а також з поставками минулих місяців. Згідно даних з відкритих джерел, які збирає та публікує інтернет-ресурс Protect Ukraine Now, збройна допомога США за листопад впала у більш ніж 2 рази, порівняно з жовтнем, і це залишається поза увагою більшості.

• Світоглядний аспект

Інформаційні повідомлення можуть формувати в людей уявлення про інші країни та людей. Ми бачимо приклади, як ЗМІ впливають на формування думки населення з приводу певних питань.

Наприклад, за результатами соціологічного опитування, проведеного Центром моніторингу, аналізу та стратегії (Cemas), серед виборців ультраправої німецької партії "Альтернативи для Німеччини" майже половина з респондентів погодилася із твердженнями, що Україна фактично є частиною Росії і що Росія була змушена вступити у війну через провокації НАТО. Зі твердженням, що Путін бореться з "глобальною елітою", погодилися 40% виборців цієї партії.

Нещодавно аналітичні центри Policy Solutions та Závecz Research провели в Угорщині широке соціологічне дослідження, за результатами якого близько 40% угорців не вважають Путіна воєнним злочинцем.

Варто завважити, що економіки як Німеччини, так і Угорщини, суттєво залежали від імпорту дешевої російської нафти та газу, а також є дані про істотні російські кошти, на які підтримувалися ультраправі та ультраліві партії в Німеччині та провладна партія Віктора Орбана в Угорщині, і саме це вплинуло на редакційну політику багатьох ЗМІ в Німеччині та Угорщині, в яких воєнні злочини Росії та Путіна висвітлювалися в меншії мірі та з іншими інтерпретаціями і коментарями, ніж в Україні, Польші та інших країнах Європи, і це, як ми бачимо, суттєво вплинуло на формування громадської думки в цих країнах.

• Як працюють алгоритми соціальних мереж

Алгоритми соціальних мереж, які пропонують людям стрічку відео- фото- чи текстових публікацій, працюють в цілому однаково. Вони аналізують кількість часу, яку витратив користувач на перегляд публікації, його дії щодо цієї публікації (лайки, коментарі, репости), і на основі цього формує картину вподобань користувача, просто змішуючи тематики публікацій пропорційно щодо позитивного зворотного зв’язку.

Так користувач соцмережі опиняється в так званій «інформаційній бульбашці». Це означає, що йому висвічуються лише ті публікації та та інформація, такі погляди, які йому подобаються. Ці алгоритми існують з однією простою метою – щоб користувач проводив більше часу в соціальній мережі і переглядав рекламу, яка там з’являється.

Соціальні мережі також впливають на рівень інформованості населення з приводу певних питань. Наприклад, під кінець останніх президентських виборів у США після перемоги Джо Байдена на виборах розпочалися масові протести в підтримку президента Дональда Трампа, що вилилися в подальший штурм Капітолію (будівлі, в якій розташовується Конгрес), в результаті якого загинули та були поранені десятки людей. Згідно однієї з точок зору, тогочасні висловлювання Дональда Трампа в Twitter підбурювали людей до вчинення актів насильства, і тому всі його акаунти в соціальних мережах були заблоковані. Хоча, на мою думку, такі дії були продиктовані політичною боротьбою, адже в іншій ситуації - після вбивства наркомана та злочинця поліцейськими у травні 2020 року розгорнулися протести організації Black Lives Metter по всій країні, що супроводжувалися 220 погромами різних будівель. При цьому ніхто з натхненників цих погромів не був заблокований в соцмережах.

Також цікавим прикладом є вплив соцмереж, ЗМІ та Інтернету на людей під час протестів та революцій. Наприклад, під час Революції Гідності учасники протестів могли координуватися за допомогою зв’язку та соціальних мереж, таких як Вконтакте, Фейсбук та інші. Це, а також велика кількість незалежних від влади СМІ, поширювала інформацію про протести та сприяла власне поширенню самих протестів по всій країні.

Натомість, під час невдалих протестів у Білорусі та Казахстані, перше, що зробила влада – вимкнула Інтернет та зв’язок у містах з великими протестами, тим самим ізолювавши їх один від одного і не давши їм розростись. Також там не було ЗМІ, що незалежно висвічували події, вони намагалися змістити акценти з протестів на щось інше.

• Поява віртуальних аватарів особистості

У зв’язку з поширенням Інтернету, в західному світі, люди все більше часу проводять в Інтернеті. За даними аналітиків DataReportal спільно з компаніями WeAreSocial і Hootsuite, людина в середньому проводить в інтернеті 6 годин 43 хвилини на . Тобто приблизно 40% свого часу поза сном. Близько половини часу онлайн (50,1%) люди проводять за смартфонами.

Активне спілкування в соціальних мережах спричинило появу так званих аватарів – віртуальних особистостей. Аватар – це той образ, який людина сама створює про себе в соціальній мережі, і він може не співпадати з тим, як людина репрезентує себе поза віртуальністю. Інколи людина в Інтернеті може видавати себе за іншу особистість Натомість, спілкування в соцмережах надає людині можливість познайомитися з людьми з іншого кінця світу, і це розширює можливості для спілкування.

Також набуває поширення технологія віртуальної реальності (VR), яка власне має схожу функцію з комп’ютерними іграми. Нові технології віртуальної реальності можуть доповнювати знання людини про світ та надають їй можливість отримувати новий досвід, який вона не може отримати поза віртуальністю.

• Висновок

Не дивлячись на це, всі важливі суспільні процеси досі відбуваються поза віртуальністю та Інтернетом, але роль соціальних мереж, ЗМІ та Інтернету в нашому житті суттєво збільшилась за останні десятиліття.

Усе це говорить про те, що Інтернет, соцмережі та ЗМІ мають великий вплив як на окремих людей, так і на суспільство в цілому. Цей вплив, як позитивний, так і негативний, докорінним чином змінив життя людей і суспільств і буде змінювати далі.