Тема :: Блок 3 Анатомія людини, Фізіологія людини і тварин, Імунологія

256. ОСНОВНА МАСА АНТИТОКСИНІВ І ПРОТИМІКРОБНИХ АНТИТІЛ НАЛЕЖИТЬ ДО:

     • IgE

     • IgG

     • IgM

     • IgA

257. ПРОЦЕС СКЛЕЮВАННЯ АНТИГЕННИХ КОРПУСКУЛЯРНИХ ЧАСТОЧОК МОЛЕКУЛАМИ ГОМОЛОГІЧНИХ АНТИТІЛ, ЯКИЙ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ ВИДИМОГО НЕОЗБРОЄНИМ ОКОМ КОМПЛЕКСУ:

     • опсонізація

     • аглютинація

     • преципітація

     • лізис

258. ЗНАЧНО ШВИДША ТА ЕФЕКТИВНІША САНАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПРИ ПОВТОРНОМУ ПОТРАПЛЯННІ АНТИГЕНА У ВИПАДКУ УСПІШНОЇ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ТАКИМ ІМУНОЛОГІЧНИМ ФЕНОМЕНОМ ЯК:

     • алергічна реакція

     • імунна пам’ять

     • імунна відповідь

259. ЦЕНТРАЛЬНИМ ОРГАНОМ ІМУННОЇ СИСТЕМИ Є:

     • апендикс

     • селезінка

     • лімфатичні вузли

     • тимус

     • печінка

260. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЛІМФОЇДНИЙ ОРГАН, У ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ЛІМФОПОЕЗ БІЛЬШОСТІ Т-ЛІМФОЦИТІВ ОРГАНІЗМУ:

     • Фабрицієва сумка

     • тимус

     • апендикс

     • лімфатичні вузли

     • селезінка

     • печінка

     • кістковий мозок

261. КУДИ ІЗ ЛІМФОВУЗЛА МІГРУЮТЬ ІМУННІ Т-ЛІМФОЦИТИ-ЕФЕКТОРИ:

     • немає правильного варіанту

     • тимус

     • вогнище запалення

     • кістковий мозок

262. ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ПАТОГЕНІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПОЛЯГАЄ У РОЗПІЗНАВАННІ ПАТОГЕНА ЛІМФОЦИТАМИ, ДЕСТРУКЦІЇ ТА ЕЛІМІНАЦІЇ ПОШКОДЖЕНИХ ПАТОГЕНОМ КЛІТИН:

     • імунна пам’ять

     • імунна толерантність

     • аутоімунна реакція

     • імунна відповідь

     • алергічна реакція

263. ОБЕРІТЬ ФУНКЦІЮ В-ЛІМФОЦИТІВ:

     • антитілозалежна цитотоксичність

     • стимуляція гуморальної імунної відповіді

     • руйнування пухлинних клітин

     • синтез антитіл

     • (презентація антигенів)

264. АНТИТІЛА, ЗДАТНІ УТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС АНТИГЕН-АНТИТІЛО БЕЗ ПОЯВИ IN VITRO ВИДИМОГО ФЕНОМЕНА АГЛЮТИНАЦІЇ, ПРЕЦИПІТАЦІЇ ТА ЛІЗИСУ НАЗИВАЮТЬ:

     • повними

     • неповними

     • гаптенами

265. НАЙКРАЩИМИ ГЕМОЛІТИЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ВОЛОДІЮТЬ:

     • IgD

     • IgM

     • IgG

     • IgA

     • IgЕ

266. ЧЕРЕЗ ПЛАЦЕНТУ ЗДАТНІ ПРОНИКАТИ ІМУНОГЛОБУЛІНИ КЛАСУ:

     • А

     • G

     • Е

     • D

     • М

267. ОСОБЛИВІ РОЗЧИННІ БІЛКИ З ПЕВНОЮ БІОХІМІЧНОЮ СТРУКТУРОЮ, ЯКІ НАЯВНІ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ТА ІНШИХ БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ І ЯКІ ОРГАНІЗМ ВИРОБЛЯЄ ДЛЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ АНТИГЕНІВ:

     • алергени

     • імуноглобуліни

     • антигени

268. АНАФІЛАКСІЯ ЦЕ:

     • немає правильних варіантів

     • приклад алергічної реакції негайного типу

     • приклад алергічної реакції уповільненого типу

     • приклад алергічної реакції клітинного типу

269. У СТРУКТУРНОМУ ВІДНОШЕННІ АНТИГЕН СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЧАСТИН:

     • активного центру та детермінантних груп

     • двох поліпептидних ланцюгів, з’єднаних дисульфідними зв’язками

     • високомолекулярного носія і високо- або низькомолекулярного детермінантного угрупування

270. СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ, ВИКЛИКАНИЙ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ ПЕРЕДАЄТЬСЯ ТАКИМИ ШЛЯХАМИ:

     • парентерально, через слину, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко, через укуси комарів

     • парентерально, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко, від матері до дитини трансплацентарно

     • парентерально, через слину, статевими контактами, від матері до дитини через грудне молоко

271. НАЙБІЛЬШ ТРИВАЛОЮ СТАДІЄЮ РОЗВИТКУ ВІЛ-СНІДУ Є:

     • стадія маніфестації індикаторних захворювань

     • безсимптомний період

     • грипоподібний синдром

272. ОДНА З ФОРМ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ, ЯКА ПОЛЯГАЄ У ФОРМУВАННІ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛЮДИНУ, ДО РЕЧОВИН РІЗНОМАНІТНОГО СКЛАДУ ТА ПОХОДЖЕННЯ:

     • імунний параліч

     • імунодефіцит

     • імунна пам’ять

     • алергія

273. РІЗНОВИД АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ПРИ ЯКИХ АЛЕРГЕН НАЛЕЖИТЬ КЛІТИНАМ ШОКОВИХ ОРГАНІВ АБО АДСОРБОВАНИЙ НА НИХ, АНТИТІЛА ПРОТИ ЦИХ АЛЕРГЕНІВ ВІДНОСЯТЬ ДО КЛАСУ IGG:

     • реакції туберкулінового типу

     • реакції цитотоксичні та цитолітичні

     • імунокомплексні реакції

     • реакції атопічні та анафілактичні

274. АНТИГЕНИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ПРОДУКЦІЮ СПЕЦИФІЧНИХ АНТИТІЛ І ЗДАТНІ ВЗАЄМОДІЯТИ З НИМИ IN VIVO ТА IN VITRO НАЗИВАЮТЬ:

     • антитілами

     • неповними антигенами

     • повними антигенами

275. ЗДАТНІСТЬ АНТИГЕНУ ВЗАЄМОДІЯТИ ТІЛЬКИ З ТИМИ АНТИТІЛАМИ Й СЕНСИБІЛІЗОВАНИМИ ЛІМФОЦИТАМИ, ЯКІ УТВОРИЛИСЯ ПІД ЙОГО ВПЛИВОМ:

     • конкуренція антигенів

     • валентність антигену

     • специфічність антигену

276. РЕЧОВИНИ, ЯКІ НЕСУТЬ ОЗНАКИ ГЕНЕТИЧНО ЧУЖОРІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І ПРИ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ВИКЛИКАЮТЬ ІМУНОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ:

     • лімфокіни

     • антигени

     • гаптени

     • імуноглобуліни

277. ОБСЯГ ПОВІТРЯ, ЯКИЙ МІСТИТЬСЯ В ЛЕГЕНЯХ ПІСЛЯ МАКСИМАЛЬНО ГЛИБОКОГО ВДИХУ, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • резервним обсягом вдиху

     • загальною ємністю легень

     • залишковим

     • дихальним

278. СУБКОРТИКАЛЬНІ ТА КОРТИКАЛЬНІ ЦЕНТРИ ЗОРУ ЗНАХОДЯТЬСЯ В:

     • таламусі та лобовій частці кори

     • довгастому мозку та потиличній частці кори

     • середньому мозку та потиличній частці кори

     • проміжному мозку і потиличній частці кори

279. СВІТЛОЧУТЛИВІ КЛІТИНИ МІСТЯТЬ:

     • рогівка

     • судинна оболонка

     • сітківка

     • райдужна оболонка

     • білкова оболонка

280. СПРИЙНЯТТЯ КОРОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ІНФОРМАЦІЇ АКТИВУЄТЬСЯ:

     • ретикулярною формацією

     • блідою кулею

     • чорною субстанцією

     • червоним ядром

281. НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ АНАЛІЗАТОРНИХ СИСТЕМ НЕСУТЬ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ПЕРИФЕРІЇ ДО КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЧЕРЕЗ ТАЛАМУС, ЗА ВИНЯТКОМ:

     • слухового аналізатора

     • нюхового аналізатора

     • рухового аналізатора

     • аналізатора шкірної чутливості

282. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА ЯКОГО АНАЛІЗАТОРА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЛІМБІЧНІЙ СИСТЕМІ?

     • слуху

     • рухового та вестибулярного

     • зору

     • смаку

     • нюху

     • шкірного чуття

283. СУКУПНІСТЬ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЗУМОВЛЕНА СПАДКОВІСТЮ І ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ ДАНОГО ІНДИВІДУУМА, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • типом нервової системи

     • домінантою

     • другою сигнальною системою

     • першою сигнальною системою

284. ОБЕРІТЬ СТРУКТУРИ МОЗКУ, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО КОЛА ПАПЕЦА (ЛІМБІЧНИЙ МОЗОК):

     • гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса – поясна звивина – гіпокамп – мамілярні тіла – гіпоталамус

     • гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса - поясна звивина – гіпокамп – мамілярні тіла – таламус

     • гіпоталамус – передньовентральне ядро таламуса – поясна звивина – мамілярні тіла – таламус

     • гіпоталамус – поясна звивина – мамілярні тіла – таламус

285. РІЗНОВИДАМИ ВНУТРІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:

     • згашувальне і диференційоване

     • замежове і згашувальне

     • замежове і індукційне

286. РІЗНОВИДАМИ БЕЗУМОВНОГО ЗОВНІШНЬОГО ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ Є:

     • запізнювальне і умовне гальмо

     • диференціювальне і запізнювальне

     • індукційне і замежове

     • згашувальне і диференціювальне

287. УМОВНІ РЕФЛЕКСИ, ЯКІ УТВОРЮЮТЬСЯ ПІД ДІЄЮ ПРИРОДНИХ УМОВНИХ ПОДРАЗНИКІВ, НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • рефлексами вищих порядків

     • гальмівними

     • штучними

     • натуральними

288. СКЛАДНІ БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • умовне гальмо

     • індукцією

     • інстинктами

     • домінантою

289. ЯКА СТРУКТУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ Є ВИЩИМ ІНТЕГРАТИВНИМ ЦЕНТРОМ ВЕГЕТАТИВНИХ ТА ЕНДОКРИННИХ ФУНКЦІЙ:

     • середній мозок

     • базальні ядра

     • таламус

     • гіпоталамус

     • мозочок

290. В ЯКИХ СЕГМЕНТАХ СПИННОГО МОЗКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТІЛА ПЕРИФЕРИЧНИХ ПАРАСИМПАТИЧНИХ НЕЙРОНІВ:

     • куприкових

     • грудних

     • поперекових

     • крижових

     • шийних

291. ОБЕРІТЬ ВІДДІЛ МОЗКУ, У ЯКОМУ РОЗМІЩУЄТЬСЯ ВИЩИЙ ЦЕНТР БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ:

     • мозочок

     • міст

     • таламус

     • епіфіз

     • базальні ядра

292. РУХОВИЙ НЕЙРОН – ЦЕ НЕРВОВА КЛІТИНА:

     • яка з’єднує чутливі та рухові нейрони

     • відростки якої не виходять за межі центральної нервової системи

     • аксон якої проводить нервові імпульси від рецептора

     • аксон якої проводить нервові імпульси до м’язів

293. ДЕ В НЕЙРОНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ КОДУВАННЯ ЗБУДЖЕННЯ:

     • в дендритах

     • в тілі клітини

     • в ділянках аксона, покритих мієліном

     • в місці відходження аксона від тіла клітини

294. ХТО З ВЧЕНИХ СФОРМУЛЮВАВ ГІПОТЕЗУ "КОВЗАННЯ":

     • Е. Пфлюгер, Г. Бергер

     • А. Хакслі, Дж. Хенсон

     • Д. Екклс, Ю. Бернштейн

     • А. Ходжкін, Б. Катц

295. НЕПОВНИЙ (ЗУБЧАСТИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:

     • періодом після завершення повного циклу скорочення

     • латентним періодом скорочення

     • розслаблення м’яза

     • фазою скорочення м’язів

296. СУЦІЛЬНИЙ (ГЛАДЕНЬКИЙ) ТЕТАНУС ВИНИКАЄ В УМОВАХ, КОЛИ ПОВТОРНІ НЕРВОВІ ІМПУЛЬСИ НАДХОДЯТЬ ТАК ЧАСТО, ЩО СПІВПАДАЮТЬ З:

     • періодом після завершення повного циклу скорочення

     • розслаблення м’яза

     • латентним періодом скорочення

     • фазою скорочення м’язів

297. ЯКИЙ ТИП СКОРОЧЕННЯ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ШВИДКІСНІ СИЛОВІ РУХИ:

     • контрактура

     • динамічне

     • статичне

     • тонічне скорочення

298. ВЕЛИКІ РУХОВІ ОДИНИЦІ ПЕРЕВАЖНО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ М’ЯЗІВ:

     • тулуба і кінцівок

     • дрібні м’язи обличчя

     • пальців кисті і очного яблука

299. НАЙМЕНША СИЛА ПОДРАЗНИКА (ПРИ НЕОБМЕЖЕНІЙ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ), ЩО ВИКЛИКАЄ РЕАКЦІЮ-ВІДПОВІДЬ, НАЗИВАЄТЬСЯ:

     • акомодацією

     • хронаксією

     • реобазою

     • корисним часом

300. ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ В ЗБУДЛИВИХ ТКАНИНАХ ЗУМОВЛЕНЕ ЗМІНОЮ ІОННОЇ ПРОНИКНОСТІ КЛІТИННОЇ МЕМБРАНИ ПРИ ДІЇ НА КЛІТИНУ ПОДРАЗНИКА. ПРИ ЦЬОМУ ПРОНИКНІСТЬ МЕМБРАНИ ДЛЯ ІОНІВ НАТРІЮ:

     • понижується або не змінюється

     • не змінюється

     • підвищується

     • понижується

301. ЕЛЕКТРОПОЗИТИВНИЙ ЗАРЯД В СТАНІ СПОКОЮ ЗНАХОДИТЬСЯ:

     • на внутрішній поверхні клітинної мембрани та в цитоплазмі клітини

     • в цитоплазмі клітини

     • на зовнішній поверхні клітинної мембрани

     • на внутрішній поверхні мембрани

302. В СТАНІ СПОКОЮ МЕМБРАНА НЕРВОВИХ КЛІТИН НАЙБІЛЬШ ПРОНИКНА ДЛЯ ІОНІВ:

     • кальцію

     • хлору

     • калію

     • натрію

303. ЗА БІОЛОГІЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ ПОДРАЗНИКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА:

     • субмаксимальні, максимальні і супермаксимальні

     • адекватні і неадекватні

     • підпорогові, надпорогові, порогові

     • фізичні, фізико-хімічні і біологічні

304. ВІДКРИТТЯ ЯКОГО ВЧЕНОГО ПОКЛАЛО ПОЧАТОК РОЗВИТКУ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ:

     • Р. Декарта

     • В. Гарвея

     • Гіппократа

     • І. М. Сєченова

     • І. П. Павлова

305. АНАЛІЗАТОР СКЛАДАЄТЬСЯ:

     • аферентного та еферентного нейронів

     • периферичного, провідного та центрального відділів

     • з безумовнорефлекторної та умовнорефлекторної частин

     • з рецептора, доцентрового і відцентрового нейронів та робочого органа (м’яза чи залози)

306. РЕФЛЕКТОРНА ДУГА (ПРОСТА) СКЛАДАЄТЬСЯ:

     • аферентного та еферентного нейронів

     • рецепторного, провідного та центрального відділів

     • з периферичного, проміжного та мозкового відділів

     • з рецептора, доцентрового і відцентрового нейронів та робочого органа (м’яза чи залози)

307. ВЕЛИКЕ КОЛО КРОВООБІГУ:

     • починається з лівого шлуночка і закінчується у лівому передсерді

     • починається з лівого шлуночка і закінчується у правому передсерді

     • починається з правого шлуночка і закінчується у лівому передсерді

     • починається з правого шлуночка і закінчується у правому передсерді

308. ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ:

     • усі великі за розмірами

     • виділяють інкрети за межі залози

     • густо оточені капілярною сіткою

     • не мають вивідних проток, густо пронизані капілярною сіткою і виділяють гормони у кров та лімфу

309. ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ЦЕНТРИ – ДИХАЛЬНИЙ, СЕРЦЕБИТТЯ, СУДИННОРУХОВИЙ – РОЗМІЩЕНІ У:

     • середньому мозку

     • проміжному мозку

     • задньому мозку

     • довгастому мозку

310. АОРТА – ЦЕ:

     • найбільша вена малого кола кровообігу

     • найбільша артерія малого кола кровообігу

     • найбільша вена великого кола кровообігу

     • найбільша артерія великого кола кровообігу

311. ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА СКЛАДАЄТЬСЯ З:

     • лімфатичного русла та лімфоутворюючих органів (лімфатичних вузлів)

     • лімфатичних проток та лімфи

     • лімфатичних судин та лімфатичних стовбурів

     • лімфи та лімфатичних капілярів

312. ГОЛОВНИЙ МОЗОК:

     • вкритий корою

     • покритий двома мозковими оболонками

     • не покритий мозковими оболонками

     • належить до центральної нервової системи, має п’ять відділів

313. СПИННОМОЗКОВИЙ НЕРВ:

     • руховий за функцією

     • чутливий за функцією

     • утворюється злиттям передніх та задніх корінців і є змішаний за функцією

314. ДО ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НАЛЕЖИТЬ:

     • сірі та білі нервові волокна

     • соматичні та вегетативні сплетення

     • вузли

     • спинномозкові та черепно-мозкові нерви

     • головний та спинний мозок

315. СУДИНИ, ПО ЯКИХ КРОВ ТЕЧЕ ВІД СЕРЦЯ НАЗИВАЮТЬСЯ:

     • синуси

     • капіляри

     • артерії

     • вени

316. НЕРВОВА СИСТЕМА:

     • іннервує сому

     • іннервує органи чуттів

     • контролює ті органи, котрі у будові стінки мають гладенькі м’язи та залозистий епітелій

     • керує і узгоджує роботу усіх органів, об’єднує окремі органи й системи у єдине функціональне ціле, здійснює зв'язок організму з довкіллям

317. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЮ ОДИНИЦЕЮ ЛЕГЕНІ Є:

     • нейрон

     • ниркова артерія

     • нефрон

     • ацинус

318. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА – ЦЕ:

     • сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію

     • сукупність органів, які продукують і видаляють сечу

     • сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін

     • сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій

319. СТАТЕВА СИСТЕМА – ЦЕ:

     • сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію

     • сукупність органів, які продукують і видаляють сечу

     • сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін

     • сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій

320. ПЕРЕРАХУЙТЕ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ:

     • жовчоутворююча, бар'єрна, депо глікогену, дезінтоксикаційна

     • рецепторна, бар'єрна, антитоксична

     • жовчоутворююча, кровотворна, очисна

     • бар'єрна, дезінтоксикаційна, депо глікогену

321. ТРАВНА СИСТЕМА – ЦЕ:

     • сукупність органів, які виробляють статеві клітини і гормони, здійснюють репродуктивну функцію

     • сукупність органів, які продукують і видаляють сечу

     • сукупність органів, по яких циркулює вдихуване і видихуване повітря та здійснюється газообмін

     • сукупність органів, які приймають їжу, забезпечують механічну, а потім хімічну її обробку, всмоктують поживні речовини в кров та лімфу і виводять неперетравлені рештки у вигляді фекалій

322. М’ЯЗ – ЦЕ ОРГАН, ЯКИЙ СКЛАДАЄТЬСЯ:

     • із сукупності тканин, основною з яких є м’язова

     • із сукупності тканин, основною з яких є епітеліальна

     • із сукупності тканин, основною з яких є сполучна

     • із сукупності тканин, основною з яких є кісткова

323. СКЕЛЕТ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:

     • нерви та судини, які розміщені у цій частині скелета

     • стегно, гомілка і ступня та суглоби, які сполучають кістки пояса кінцівки та вільну кінцівку між собою

     • плечовий пояс, плече, передпліччя та кисть

324. СКЕЛЕТ ГОЛОВИ – ЧЕРЕП – УТВОРЮЮТЬ:

     • тім’ячка у дорослих людей

     • переважно неперервні (шви, хрящові та кісткові зрощення) з’єднання

     • покрівля та основа

     • 23 кістки: лицевий (15 кісток) та мозковий (8 кісток) відділи а їх з’єднання

325. СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ УТВОРЮЮТЬ:

     • нерви та судини, які розміщені у цій частині скелета

     • тазовий пояс, стегно, гомілка і стопа

     • суглоби, які сполучають кістки кінцівки та вільну кінцівку між собою

     • плече, передпліччя та кисть та їх з’єднання

326. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК БУВАЮТЬ:

     • циліндричні, блокоподібні, кулясті, плоскі

     • одноосьові, двоосьові, багатоосьові

     • неперервні, напівперервні, суглобові

     • прості, складні, комбіновані та комплексні

327. ДО СКЛАДУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ВХОДЯТЬ:

     • лімфатична та імунна системи

     • нервова, серцево-судинна та ендокринна системи

     • кісткова та м’язова системи

     • травна, дихальна, сечова та статева системи