методички / Фармакологія Крок 1

І.І. Заморський С.П. Мельничук Т.Г. Копчук Т.С. Щудрова А.Є. Петрюк

ФАРМАКОЛОГІЯ

для підготовки до

«Крок 1»

І.І. Заморський С.П. Мельничук Т.Г. Копчук Т.С. Щудрова А.Є. Петрюк

ФАРМАКОЛОГІЯ

посібник-довідник для підготовки до ЛІІ «Крок 1.

Загальна лікарська підготовка»

Чернівці

2018

1

УДК 615(071)

Ф24

Заморський І. І., Мельничук С. П., Копчук Т. Г., Щудрова Т. С., Петрюк А. Є.

Фармакологія: посібник-довідник для підготовки до ЛІІ «Крок 1. Загальна лікарська підготовка». – Чернівці: Медуніверситет, 2018. – 272 с.: іл.

У посібнику, який має довідниковий характер, викладені сучасні відомості про базисні знання із загальної фармакології та основні лікарські препарати ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка». Описані групова належність, основні механізми дії, фармакологічні ефекти, показання і протипоказання до застосування, побічні ефекти лікарських препаратів, на які складені тестові завдання бази

«Крок-1».

Для студентів спеціальності 222 «Медицина», фармакологів, лікарів і провізорів, викладачів медичних, фармацевтичних і біологічних навчальних закладів.

Рецензенти: доктор медичних доктор наук, професор Г. І. Степанюк –

професор кафедри фармакології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова

доктор медичних наук, професор К. А. Посохова – професор кафедри фармакології з клінічною фармакологією ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Друкується за рішенням Вченої ради ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 4 від 23 листопада 2017 року).

3

ВСТУП

Більше 20 років тому державний ліцензійний інтегрований іспит (ЛІІ) «Крок» у формі тестів ввели як пробний варіант, проте з 2000 року незалежне тестування стало вводитися як обов’язкове, адже дозволяє встановити відповідність рівня професійної компетентності майбутнього лікаря. Дисципліна фармакологія входить в блок предметів, що здаються в іспиті «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» після третього курсу студентами спеціальності «Медицина». До 2016 року критерій «склав/не склав» було встановлено на рівні 50,5%, проте з 2016 р. встановлено нові критерії «склав /не склав» для іспитів «Крок 1» та «Крок 2» на рівні 60,5% правильних відповідей. Саме тому питання якісної підготовки студентів до здачі іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» є актуальним та надзвичайно важливим завданням кафедр медичних вишів.

Мета навчального посібника — розширити та вдосконалити знання студентів медичних факультетів з фармакології, підвищити ефективність їх підготовки до ЛІІ «Крок 1. Загальна лікарська підготовка». Оптимальний обсяг навчальної інформації, що викладений в посібнику, дозволяє студентам швидко і якісно заповнити прогалини вивченого матеріалу та суттєво поповнити необхідний запас знань. До посібника ввійшли понад 750 тестових завдань з бази ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» із розгорнутими і водночас чіткими, логічними та лаконічними коментарями до них з найновішими даними з класифікації, механізму дії, фармакологічних ефектів, показань до застосування та побічної дії лікарських препаратів, знання яких є обов’язковим для успішного складання підсумкових модулів та ліцензійного іспиту.

У посібнику охоплено всі основні теми програми з фармакології для студентів спеціальності 222 «Медицина». Це дозволить студентам легко перевірити свої знання з певної теми та підвищить ефективність підготовки їх до окремих практичних занять з фармакології.

Автори посібника намагалися поєднати необхідний науковометодичним рівень характеристики лікарських препаратів з легкістю викладення та висвітлення матеріалу. Посібник достатньо ілюстрований рисунками, що дасть можливість зацікавити та полегшити сприйняття фармакології студентами.

Сподіваємось, що цей посібник, який має довідниковий характер, може бути цікавим також на післядипломному етапі освіти для згадування лікарями різних спеціальностей та провізорами стислих відомостей про основні сучасні лікарські засоби.

4

ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ

ФАРМАКОЛОГІЯ (грец. pharmacоn – ліки, отрута; лат. lоgоs – вчення) – наука про ліки та їх взаємодію з організмом людини.

Хронофармакологія (грец. chrоnоs – час + фармакологія) – це розділ фармакології, який вивчає вплив біоритмів (добових, місячних, сезонних) на вираженість фармакологічних ефектів і здійснює оцінку впливу медикаментів на ритмічні коливання функцій організму.

Знання хронофармакології дозволяє скласти для пацієнта індивідуальну схему застосування лікарського препарату та підібрати оптимальну дозу, що сприятиме підвищенню ефективності і безпеки застосування ліків.

Розділ фармакології, присвячений залежності фармакологічного ефекту від добового періодизму, називається:

A.Хронофармакологія*

B.Фармакогенетика

C.Імунофармакологія

D.Токсикологія

E.Фармакогнозія

Два розділи фармакології, що визначають взаємодію ліків з організмом людини: фармакокінетика і фармакодинаміка

ФАРМАКОКІНЕТИКА (грец. pharmacоn; kіnetіkоs – те, що стосується руху) – вивчає процеси руху і перетворення ліків в організмі (вивчає те, що робить організм з ліками): всмоктування – абсорбція (резорбція); транспорт, розподіл; перетворення – біотрансформація; виведення – екскреція; видалення з організму – елімінація.

Шляхи введення (надходження) ліків в організм

Шляхи введення ліків поділяються на ентеральний – введення ліків через різні ділянки травного каналу (пероральний, сублінгвальний, дуоденальний, ректальний), парентеральний – введення ліків поза шлунково-кишковим трактом (ін’єкційний, нашкірний, інгаляційний, електрофорез)

Сублінгвальний шлях (sub lіngua – під язик) – різновид ентерального шляху надходження ліків, при якому таблетку, капсулу або декілька крапель розчину ліків тримають під язиком до повного розсмоктування, що характеризується швидким – через 1-3 хв (внаслідок високого кровопостачання слизової оболонки ротової порожнини) і вираженим ефектом (препарати, не зазнають руйнівного впливу соляної кислоти і ферментів ШКТ; їх всмоктування здійснюється через систему верхньої

5

порожнистої вени, що забезпечує надходження в загальний кровотік, минаючи печінку) – нітрогліцерин при нападі стенокардії.

У чоловіка, 48 років, виник напад стенокардії. Лікар призначив йому таблетку нітрогліцерину під язик. Чому лікар вибрав сублінгвальний метод введення препарату?

A.Сублінгвальна дія розвивається швидше*

B.Руйнується під дією шлункового соку

C.Через виключно шкідливий вплив на печінку

D.Активується слиною ротової порожнини

E.Погано всмоктується з кишечнику

Ректальний шлях (per rectum – через пряму кишку) – різновид ентерального шляху надходження ліків (у вигляді супозиторіїв або клізм), який використовується у випадках, коли пероральне приймання засобу утруднене або неможливе чи є необхідним вплив на слизову оболонку прямої кишки.

Забезпечує досить швидкий розвиток ефекту препарату (через 5-7 хв), ліки потрапляють у кров системою нижньої порожнистої вени, минаючи печінку

(відсутній ефект первинного проходження через печінку – метаболізм лікарських засобів у печінці до потрапляння в системний кровотік).

Ефект препарату (сила фармакологічної дії) і точність дозування вищі, ніж при пероральному (проте неможливо передбачити інтенсивність абсорбції).

До лікаря звернулась мати 3-річної дитини з ГРВІ. У дитини спостерігається підвищена температура тіла +38,7°С. Для зниження температури лікар призначив лікарський препарат парацетамол з ентеральним шляхом введення. До ентерального шляху введення лікарських засобів відноситься:

A.Ректальний*

B.Інгаляційний

C.Трансдермальний

D.Підшкірний

E.Внутрішньовенний

При ректальному введенні препарату сила фармакологічної дії вища,

ніж при його пероральному застосуванні в такій же дозі. Який фактор це зумовлює?

A.Відсутність ефекту первинного проходження*

B.Полегшена дифузія

C.Активний транспорт

D.Потенціювання

E.Кумуляція

6

Внутрішньовенний шлях – різновид парентерального шляху надходження ліків, який дозволяє прискорити транспортування ліків (ліки одразу надходять у кров), дає можливість швидко створювати в організмі максимальну концентрацію і отримувати чіткий лікувальний ефект, що надає йому перевагу при невідкладних станах.

Який шлях введення лікарських речовин забезпечує 100% їх

біодоступності?

A.Внутрішньовенний*

B.Підшкірний

C.Пероральний

D.Ректальний

E.Трансдермальний

У чоловіка, 36 років, з черепно-мозковою травмою дихання ослаблене,

пульс ниткоподібний, рефлекси відсутні. Який шлях введення

пірацетаму найбільше доцільний у даному випадку?

A.Внутрішньовенний*

B.Підшкірний

C.Пероральний

D.Ректальний

E.Інгаляційний

Інгаляційний шлях (через дихальні шляхи) – різновид парентерального шляху надходження ліків, який використовується у вигляді аерозолів переважно для отримання місцевого ефекту (бронхорозширювальні засоби – сальбутамол при бронхіальній астмі, антисептичні засоби – при запальних процесах дихальних шляхів) або резорбтивного (засоби для інгаляційного наркозу), що забезпечує швидке надходження лікарських речовин у кров, при цьому ефектом легко керувати, змінюючи концентрацію речовини у вдихуваному повітрі.

До чоловіка, 22 років, викликано бригаду швидкої медичної допомоги з приводу нападу бронхіальної астми. Який шлях введення салбутамолу

найбільш доцільний у даному випадку?

A.Інгаляційний*

B.Внутрішньовенний

C.Внутрішньом’язовий

D.Підшкірний

E.Сублінгвальний

7

Найбільш інтенсивно ліки всмоктуються в тонкому кишечнику завдяки великій поверхні всмоктування, тривалому знаходженню вмісту, секреторній активності та різним значенням рН. В більшості абсорбція речовин у кишечнику пропорційна ступеню їх ліпофільності. Всмоктування переважно відбувається завдяки пасивному транспорту речовин без затрат енергії, та активному – з її витратами (транспорт натрію, калію, спирту етилового).

Основним механізмом всмоктування лікарських засобів в тонкому кишечнику є:

A.Пасивна дифузія*

B.Піноцитоз

C.Активний транспорт

D.Полегшена дифузія

Виведення лікарських речовин та їх метаболітів через стінку кишок відбувається тільки шляхом:

A.Пасивної дифузії*

B.Активного транспорту

C.Полегшеної дифузії

D.Фільтрації

E.Піноцитозу

На шляху всмоктування лікарські засоби проходять біологічні бар’єри (гістогематичні, гематоенцефалічний (ГЕБ), плацентарний). Здатність ліків проникати крізь ГЕБ пропорційна їх розчинності в ліпідах, але проникати можуть лише ті речовини, що не зв’язані із білками плазми (перебувають у вільній формі).

Який із вказаних параметрів є обов’язковою умовою швидкого проникнення лікарської речовини через гематоенцефалічний бар’єр?

A.Розчинність у ліпідах*

B.Стійкий зв’язок з білками

C.Розчинність у воді

D.Нейонізований стан

E.Хімічна структура

Лікарські речовини проходять через гематоенцефалічний бар’єр головним чином шляхом:

A.Пасивної дифузії*

B.Фільтрації

C.Піноцитозу

D.Активного траспорту

E.Полегшеної дифузії

9