ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра мовної та психолого-педагогічної підготовки
Кваліфікаційна робота на тему:
«ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК
ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИЙ РЕСУРС ЖИТТЄЗДАТНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЮРИСТІВ В УМОВАХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АКУЛЬТУРАЦІЇ»
Виконала: студентка V1 курсу ЦЗФН, напрям підготовки «Психологія», групи 6зф12м
Терзі Тетяна Олександрівна Науковий керівник:
старший викладач кафедри МППП, кандидат педагогічних наук Чусова Ольга Миколаївна
Одеса - 2024
Актуальність дослідження
обумовлена тим, що війна в Україні актуалізувала виникнення дисбалансу на всіх рівнях соціальної взаємодії особистості та суспільства, що спричинило явища вимушеної міграції українських громадян на територію інших держав.
Тому актуальними є дослідження в сфері проблем психології міграції. Відповідно існує об’єктивна суспільна значущість психологічного трансформування комфортного життєвого простору для вимушених біженців та аналізу ресурсів їх життєздатності в умовах вимушеної міграції.
Об’єкт дослідження: |
Предмет дослідження: |
життєздатність |
|
психологічне благополуччя як професійно-особистісний |
українських юристів в умовах |
|
ресурс життєздатності українських юристів в умовах |
психологічної акультурації |
|
психологічної акультурації |
|
|
|
Мета дослідження:
науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічного благополуччя як професійно-особистісного ресурсу життєздатності українських юристів в умовах психологічної акультурації
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психологічні аспекти адаптації мігрантів у процесі акультурації.
2. На основі аналізу науково-психологічної літератури з’ясувати ступінь розробленості проблеми життєздатності українських юристів в умовах міграції.
3. Науково обґрунтувати сутність та структуру психологічного благополуччя як професійно- особистісного ресурсу життєздатності українських юристів в умовах акультурації.
4.Обґрунтувати обрані методики емпіричного дослідження психологічного благополуччя.
5.Описати і проаналізувати результати емпіричного дослідження.
6.Розробити соціально-психологічний супровід фахівців юридичної сфери в умовах акультурації та оцінити його ефективність.
Методи та вибірка дослідження
Методи:
Теоретичні - аналіз наукової літератури; синтез, узагальнення, систематизація; емпіричні: діагностичні (анкетування, опитувальник, психодіагностичні методики), формуючий експеримент; статистичні методи для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами й процесами – методи математико- статистичного аналізу та обробки даних: кількісний та якісний аналіз результатів дослідження з метою узагальнення даних експериментальної роботи, методи математичної статистики, зокрема t-критерій Стьюдента.
Психодіагностичний комплекс:
1.Авторська анкета «Психологічне благополуччя юристів: вплив акультурації».
2.Опитувальник «Індекс благополуччя ВООЗ-5» (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер).
3.Методика «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ» (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер).
4.Методика «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)»
5.Опитувальник професійного самоздійснення (О. Кокун).
Вибірку склали 52 громадянина України (юристи) віком від 43 до 50 років, які є вимушеними мігрантами (експериментальна група – 18 осіб жіночої статі і 8 осіб – чоловічої статі; контрольна група – 16 осіб жіночої статі і 10 осіб – чоловічої статі).
Життєздатність юристів в умовах акультурації визначено як інтегративну здатність збереження своєї ідентичності в життєвому самоздійсненні, детерміновану вимогами нового соціального середовища; як здатність до самовизначення, самостійного вибору свого життєвого шляху, організації власної життєдіяльності в умовах вимушеної міграції.
Психологічне благополуччя як професійно-особистісний ресурс життєздатності юристів – багатовимірне явище, концептами якого є складові елементи, що інтегрують результативність професіонала на різних рівнях організації життєдіяльності: особисте благополуччя – показник ступеню спрямованості особистості на реалізацію позитивного самоздійснення; професійне благополуччя – інтегральний показник особистісного вектору щодо здійснення професійного функціонування.
Модель взаємодії особистісного та професійного благополуччя
Життєві домагання |
|
Життєві досягнення |
|
|
|
|
Рефлексивна оцінка |
Переживання
особистісного
благополуччя
Переживання стану якості загальної життєдіяльності
Оцінка якості загальної життєдіяльності
Життєдіяльність в минулому, теперішньому, майбутньому
Професійна
ідентичність
|
|
|
|
Професійне |
|
Професійна юридична |
|
|
|
||
|
|
|
|||
|
|||||
діяльність |
|
|
|
самоставлення |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Професійна
детермінація
Інші сфери життєдіяльності
Структура авторської анкети «Психологічне благополуччя юристів: вплив акультурації»
1.Перший блок (запитання, що стосуються соціально- демографічних характеристик українців).
2.Другий блок запитань стосується стану психологічного благополуччя.
3.Третій блок присвячений проблемі професійного благополуччя.
4.Четвертий блок запитань, присвячений аналізу особливостей акультурації українських юристів, що перебувають в умовах міграції у зв’язку з війною.
Порівняння розподілів експериментальних і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за опитувальником «Індекс
благополуччя ВООЗ-5»
Групи |
|
|
КГ (26 осіб) |
|
|
|
|
ЕГ (26 осіб) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
||||
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
Рівень |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Низький |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
54 |
12 |
46 |
-8 |
14 |
54 |
6 |
23 |
-31 |
Середній |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
38 |
12 |
46 |
+8 |
8 |
31 |
12 |
46 |
+15 |
Високий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
8 |
2 |
8 |
0 |
4 |
15 |
8 |
31 |
+16 |
Порівняння розподілів експериментальних і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах за методикою «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БІБІСІ»
Групи |
|
|
КГ (26 осіб) |
|
|
|
|
ЕГ (26 осіб) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
||||
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
Рівень |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Низький |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
62 |
14 |
54 |
-8 |
16 |
61 |
8 |
29 |
-32 |
Середній |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
28 |
9 |
36 |
+8 |
8 |
29 |
12 |
45 |
+14 |
Високий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
10 |
3 |
10 |
0 |
3 |
10 |
7 |
26 |
+16 |
Порівняння розподілів експериментальних і контрольної груп на констатувальному та прикінцевому етапах
за методикою «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)»
Групи |
|
|
КГ (26 осіб) |
|
|
|
|
ЕГ (26 осіб) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
Дaнi |
Дaнi |
|
Приріст(∆) |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
констатувального |
прикінцевого |
|
||||
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
|
eтaпу |
eтaпу |
|
|
Рівень |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
абс. |
% |
абс. |
% |
% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Низький |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
62 |
15 |
58 |
-4 |
17 |
65 |
2 |
8 |
-57 |
Середній |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
27 |
7 |
27 |
0 |
7 |
27 |
13 |
50 |
+23 |
Високий |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
12 |
4 |
15 |
+3 |
2 |
8 |
11 |
42 |
+34 |