Тезисы / НЕРАВЕНСТВО В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАГНАЦІЇ

НЕРАВЕНСТВО В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАГНАЦІЇ

Гуменюк Володимир Андрійович

Студент

Одеський національний економічний університет

м. Одеса, Україна

dir.vladimir@gmail.com

Анотація: Світова економіка вступила у 2022 рік у слабшому стані, ніж очікувалося раніше. Світовий економічний спад, що триває з 2020 року, пов'язаний з поширенням коронавірусної інфекції, показав, наскільки гостро у світі стоїть проблема економічної нерівності та перерозподілу благ. За оцінками, нині нерівність є причиною смерті щонайменше 21 300 чоловік щодня - або одну людину кожні чотири секунди. [1, с 23.] З моменту початку пандемії кожні 26 годин з'являється новий мільярдер. Десять найбагатших людей світу подвоїли свої статки, тоді як понад 160 мільйонів людей, за прогнозами, опинилися у злиднях [2]. Тим часом, за оцінками, 17 мільйонів померли від COVID-19 - це масштаб втрат, небачений з часів Другої світової війни. [3] Метою цієї статті є аналіз впливу проблеми нерівності на світову економіку.

Ключові слова: Економічна стагнація, нерівність, пандемія, соціальна диференціація, дохід, економічне зростання, бідність, рух.

Поняття «нерівність» є досить широким і не може бути розглянуте в контексті жодного соціально-економічного явища. Цей термін включає такі поняття як, економічне нерівність, нерівність можливостей, гендерне нерівність, переважно ринку праці тощо. Далі буде розглянуто глобальну нерівність у доходах та її вплив на економіку.

Економічна нерівність.

Під цим терміном мається на увазі високий рівень розшарування в доходах між різними класами в більшості країнах світу. Цей аспект проблеми нерівності є відображенням нерівномірного перерозподілу національного блага в більшості країнах світу, що також породжує високий рівень соціальної диференціації. Сучасна нерівність доходів та багатства дуже велика. «Середньостатистична доросла людина заробляє 16 700 євро за ППС (23 380 доларів США за ППС) на рік (на 2021), і середня доросла людина володіє майном у розмірі 72 900 євро (102 600 доларів США)». [4] За цими середніми показниками ховаються великі відмінності як між країнами та всередині країн. Найбагатші 10% світового населення нині отримують 52% світового доходу, тоді як найбідніша половина населення заробляє 8,5% від цього доходу. У середньому, людина з верхніх 10% світового розподілу доходів заробляє 87 200 євро (122 100 доларів США) на рік, тоді як людина з найбіднішої половини світового розподілу доходів заробляє 2 800 євро (3 920 доларів США) на рік (мал. 1).

Рис. 1. Глобальна нерівність у перерозподілі доходів та активів [4]

Нерівність доходів і багатства зростала майже повсюдно з 1980-х років, після серії програм дерегулювання та лібералізації, які у різних країнах набували різних форм. Зростання не було рівномірним: у деяких країнах спостерігалося вражаюче зростання нерівності (включаючи США, Росію та Індію), тоді як в інших (європейські країни та Китай) зростання було відносно меншим. Для оцінки рівня нерівності у країні чи регіоні використовується коефіцієнт Джіні, який показує ступінь розшарування у суспільстві. Джині дорівнює нулю, якщо у всіх був однаковий дохід, і дорівнює одиниці, якщо одна людина мала весь дохід. У таблиці нижче наведено дохід після сплати податків і трансфертів, скоригований з урахуванням різниці у розмірі домогосподарства в деяких країнах ОЕСР (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень нерівності доходів за рівнем коефіцієнта Джині на 2019 [5]

Країна	Коефіцієнт Джіні
Китай	0,514
США	0,394
Великобританія	0,366
Південна Корея	0,345
Росія	0,317
Швеція	0,28

Такий рівень нерівності, породжує бідність і змушує громадян брати кредити з рекордною в історії швидкістю, незважаючи на реальні наявні доходи і спроби ЦБ охолодити ринок підвищенням ключової ставки і посиленням нормативів. Наприклад, у Росії за підсумками червня 2021 року, борг фізосіб перед банківською системою досяг 22,756 трлн рублів. З початку 2021 року банки наростили кредитування фізосіб на 2 трлн рублів, а за останні 12 місяців - на 4,368 трлн рублів - суму, що дорівнює 8% грошових доходів населення. Швидкість, з якою споживачі закопуються (не зовсім з власної волі) в боргову яму, збільшується як і абсолютному, і у відносному вираженні: у березні 2021 року це було 283 млрд рублів, у травні вже – 469 млрд. Така тенденція зберігається і по сьогодні, і вже в серпні 2021 року, росіяни взяли кредит на суму 647 млрд рублів, що на 32,7% більше за показники серпня минулого року. Це історичний рекорд. Згідно з дослідженням зростання боргу пов'язане з підготовкою дітей до школи та сезонною відпусткою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Lawson M., Jacobs D. Inequality Kills: Methodology note С. 22.

2. Forbes Billionaires 2021: The Richest People in the World [Електронний ресурс]. URL: https://www.forbes.com/billionaires/ (дата звернення: 16.12.2022).

3. The pandemic’s true death toll | The Economist [Електронний ресурс]. URL: https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-estimates (дата звернення: 16.12.2022).

4. World Inequality Report 2022 С. 234. 5. OECD Income (IDD) and Wealth (WDD) Distribution Databases - OECD [Електронний ресурс]. URL: https://www.oecd.org/social/income-distribution-database.htm (дата звернення: 16.12.2022)