Техніка і технологія морського транспорту (порт). Конспект лекцій

90

при транспортуванні порожньої тари. Ящикові й стієчні піддони дозволяють штабелювання на складі в 4 – 5 ярусів. Власна маса піддона становить 8 – 10% його в/п. У складеному виді піддон займає 32% свого повного об’єму.

Застосування ящикових і стієчних піддонів дає значний економічний ефект і в ряді випадків дозволяє повністю відмовитися від дорогої транспортної тари, істотно підвищує використання в/п вагонів, автомобілів і суден у порівнянні з пакетуванням на плоских піддонах і в контейнерах.

Для формування укрупнених пакетів широко застосовують великовантажні піддони – флети. Розміри флетів в плані відповідають розмірам великотоннажних контейнерів. Флети виготовляються сталевими або у вигляді сталевої рами з дерев'яним настилом. Вони можуть бути плоскими зі знімними стояками, зі знімними або відкидними торцевими стінками, з незнімними стінками або у вигляді ящикових піддонів. Торцеві стінки флету дозволяють ставити їх один на іншій у кілька ярусів. У порівнянні з контейнерами вони дешевше у виготовленні, мають меншу масу, вільний доступ для навантажувачів при заповненні й спорожнюванні.

7.4.2 Технологія перевантаження пакетів на піддонах

Вагонна (автотранспортна) операція, розвантаження. Вантаж прибуває в критому вагоні (автомобілі) у пакетах на піддонах. Після відкриття дверей вагона (автомобіля), навантажувач із вилочним захватом вводить вила в спеціальні отвори в піддоні, піднімає пакет на 0,1 м і виїжджає з ним з вагона. Пакет установлюється на рампу біля вагона (автомобіля). Після звільнення просвіту дверей вагона (автомобіля), навантажувач заїжджає у вагон (автомобіль) і продовжує розбирання штабеля.

Розвантаження пакетів з вагона (автомобіля) здійснюють по його ширині (або ширині дверного прорізу) поярусно (пошарно).

При невеликій відстані до місця складування, навантажувач не залишає «підйом» на рампі, а транспортує його до місця складування.

Вагонна (автотранспортна) операція, завантаження. Навантажувач із вилочним захватом захоплює пакет і завозить його у вагон (автомобіль), де встановлює його на підлогу або раніше покладений пакет. При установці пакета зазор між ним і підлогою або раніше встановленим пакетом повинен бути не менш 0,1 м. Після правильної орієнтації пакета, він опускається на місце установки й навантажувач виводить вила з піддона. Навантажувач виїжджає з вагона (автомобіля) за наступним пакетом.

Завантаження пакетів у вагон (автомобіль) здійснюється по його ширині (або ширині дверного прорізу) поярусно.

Завантаження й розвантаження контейнерів (стафірування) здійснюються за технологією аналогічної вагонної операції.

Складська операція, формування штабеля. Навантажувач із вилочним захватом під'їжджає до пакета розташованому на рампі біля вагона (автомобіля) і робить його захват.

Подальша технологія складування аналогічна описаної в п. 7.2. При можливості формування штабеля краном технологія наступна.

91

Кран опускає ВЗП до місця стропування, докери підходять і здійснюють захвата пакета, після чого відходять на безпечну відстань.

Подальша технологія складування аналогічна описаної в п. 7.3. Складська операція, розформування штабеля. При зберіганні вантажу в

закритих складах або поза зоною дії кордонного крана технологія розформування штабеля аналогічна описаної в п. 7.2.

При можливості розформування штабеля краном технологія наступна. Кран опускає ВЗП до місця стропування, докери підходять і здійснюють

захват «підйому», після чого відходять на безпечну відстань.

Подальша технологія розформування штабеля аналогічна описаної в п.

7.3.

При формуванні й розформуванні штабеля, крановий «підйом» може складатися із двох пакетів розташованих друг на другу або поруч.

Суднова операція, розвантаження. При роботі крана в трюмі, докери повинні перебувати на безпечній відстані від зони його роботи. За командою сигнальника кран опускає порожній ВЗП на вантаж або поруч із місцем стропування. Докери підходять і здійснюють стропування пакета шляхом введення вил у піддон або введенням підхватів кранової підвіски в спеціальні виступи піддона, після чого відходять на безпечну відстань. Кран піднімає «підйом» на 0,3 – 0,5 м і, переконавшись у надійності стропування, переносить «підйом» на склад або на рампу.

Кран опускає «підйом» на рампу, докери підходять і здійснюють відстропку й відходять у безпечне місце. Кран піднімає порожні ВЗП й, переконавшись у надійності відстропки, переносить порожні ВЗП за наступним пакетом.

Переміщення вантажу з підпалубного простору на просвіт люка здійснюється за допомогою навантажувача з вилочним захватом. Навантажувач під'їжджає до підпалубному штабеля вантажу, робить захват пакета й вивозить його на просвіт люка, де формує крановий «підйом».

Формування кранового «підйому» може складатися в установці двох пакетів поруч або один на одного для можливості перевантаження краном відразу двох пакетів.

Суднова операція, завантаження. За командою сигнальника кран опускає «підйом» на висоту 0,3 – 0,5 м над місцем укладання в трюмі, докери підходять і за допомогою багрів або відтягнення розвертають його в необхідне положення. Після чого кран опускає вантаж на пайол (підлогу) трюму або раніше покладений вантаж, докери здійснюють відстропку й відходять у безпечне місце. Кран за командою сигнальника піднімає порожній ВЗП й, переконавшись у надійності відстропки, переносить порожні ВЗП за наступним пакетом.

Штабель формується пошарно по всій площі просвіту люка, доти, поки не буде досягнута необхідна висота укладання.

Переміщення вантажу в підпалубного простору із просвіту люка здійснюється за допомогою навантажувача з вилочним захватом. Навантажувач під'їжджає до місця відстропки кранового «підйому», робить захвата пакета й завозить його в підпалубний простір, де формує штабель вантажу.

Якщо в крановому «підйомі» пакети розташовані друг на другу, то наван-

92

тажувач спочатку бере верхній пакет.

Формують і розбирають штабель у підпалубному просторі стінкою на всю висоту з певним нахилом убік борта (перебирання).

Розвантаження й завантаження просвіту люка суден ведуть пошарно. Перший пакет при розвантаженні (останній пакет при завантаженні) перевантажують стропами.

7.4.3 Технологія перевантаження пакетів без піддонів

Вагонна (автотранспортна) операція, розвантаження. Вантаж прибуває в критому вагоні (автомобіля) пакетами в строп-стрічках. Після відкриття дверей вагона (автомобіля), навантажувач із вилочним або штировим захватом уводить їх у спеціальні петлі, розташовані зверху пакета (див. рис. 2, 56), піднімає пакет на 0,1 м і виїжджає з ним з вагона. Пакет установлюється на рампу або на раніше покладений гребінчастий піддон біля вагона (автомобіля). Після звільнення просвіту дверей вагона (автомобіля), навантажувач заїжджає у вагон (автомобіль) і продовжує розбирання штабеля.

При неможливості введення вилочного (штирового) захвата навантажувачем самостійна, докер піднімає й розправляє петлі, допомагаючи одягти їх на ВЗО навантажувача.

Розвантаження пакетів з вагона (автомобіля) здійснюються по його ширині (або ширині дверного прорізу) поярусно (пошарно).

При невеликій відстані до місця складування, навантажувач не залишає «підйом» на рампі, а транспортує його до місця складування.

Вагонна (автотранспортна) операція, завантаження. Захват пакетів у строп-стрічках (стропів-пакетів) може здійснюватися за петлі зверху навантажувачем з вилочним (штировим) захватом або знизу навантажувачем із багатовилочним захватом зі зштовхувачем.

При використанні навантажувача із багатовилочним захватом пакет у строп-стрічці перебуває на гребінчастому піддоні.

Навантажувач із вилочним (штировим) захватом захоплює пакет за петлі й завозить його у вагон (автомобіль), де встановлює його на підлогу або раніше покладений пакет. При установки пакета зазор між ним і підлогою або раніше встановленим пакетом повинен бути не менш 0,1 м.

Такий же зазор повинен бути між вилами (штирем) захвата і стелею вагона. Врахування цієї обставини та значна висота петель, за які здійснюють перевантаження, суттєво обмежує можливість укладання строп пакетів в декілька шарів по висоті в вагоні (автомобілі, контейнері).

Після правильної орієнтації пакета, він опускається на місце установки й навантажувач виводить вила (штирі) з петель. Навантажувач виїжджає з вагона (автомобіля) на рампу за наступним пакетом.

Завантаження пакетів у вагон (автомобіль) здійснюється по його ширині (або ширині дверного прорізу) поярусно.

Навантажувач із багатовилочним захватом вводить вила між гребенями під вантаж, при підйомі вил пакет знімається з піддона, а піддон залишається на рампі. Потім навантажувач заїжджає у вагон і переміщається до штабеля, роз-

93

ташовує вила з вантажем над місцем укладання й, упираючись у вантаж зштовхувачем, від'їжджає назад, виймаючи при цьому захват з-під вантажу. Уклавши в такий спосіб пакет вантажу в штабель, навантажувач вертається на рампу за наступним пакетом.

Завантаження й розвантаження контейнерів (стафірування) здійснюються за технологією аналогічної вагонної операції.

Складська операція, формування штабеля. Навантажувач із вилочним (штировим) захватом під'їжджає до пакета розташованому на рампі біля вагона (автомобіля) і робить його захват, шляхом введення ВЗО в петлі. Якщо використовується піддон, то навантажувач із вилочним захватом захоплює пакет за піддон.

Подальша технологія складування аналогічна описаної в п. 7.2. При можливості формування штабеля краном технологія наступна.

Кран опускає ВЗП до місця стропування, докери підходять і здійснюють захват пакета за піддон, після чого відходять на безпечну відстань.

Подальша технологія складування аналогічна описаної в п. 7.3.

Якщо гребінчастий піддон не використовується, то кран опускає комплект крюкових підвісок до місця стропування. Докери підходять і застроплюють 2 – 6 строп-пакетів (рис. 57), шляхом зачепа крюків (гаків) за петлі, і відходять на безпечну відстань.

Рис. 57. «Підйом» з 4 строп-пакетів

Подальша технологія складування аналогічна описаної в п. 7.3. Складська операція, розформування штабеля. При зберіганні вантажу в

закритих складах або поза зоною дії кордонного крана на гребінчастих піддонах, технологія розформування штабеля аналогічна описаної в п. 7.2.

При зберіганні строп-пакетів без піддонів навантажувач із вилочним (штировим) захватом захоплює пакет на штабелі за петлі й вивозить його зі

94

складу.

При можливості розформування штабеля краном технологія наступна. Якщо строп-пакети зберігаються на піддонах, кран опускає ВЗП до міс-

ця стропування, докери підходять і здійснюють захвата «пакета» за піддон, після чого відходять на безпечну відстань.

Подальша технологія розформування штабеля аналогічна описаної в п.

7.3.

Якщо строп-пакети зберігаються без піддонів, то кран опускає комплект крюкових підвісок до місця стропування. Докери підходять і застроплюють 2 – 10 строп-пакетів за верхні петлі, шляхом введення в них гаків кранової підвіски, і відходять на безпечну відстань.

Подальша технологія розформування штабеля аналогічна описаної в п.

7.3.

Суднова операція, розвантаження. При роботі крана в трюмі, докери повинні перебувати на безпечній відстані від зони його роботи. За командою сигнальника кран опускає комплект крюкових підвісок до місця стропування. Докери підходять і застроплюють 2 – 6 строп-пакетів, шляхом зачепа гаків за петлі, і відходять на безпечну відстань. Кран піднімає «підйом» на 0,3 – 0,5 м і, переконавшись у надійності стропування, переносить «підйом» на склад або на рампу.

Кран опускає «підйом» на рампу, докери підходять і здійснюють відстропку й відходять у безпечне місце. Кран піднімає порожні ВЗП й, переконавшись у надійності відстропки, переносить порожні ВЗП за наступним «підйомом».

При зберіганні строп-пакетів на піддонах, кран установлює «підйом» на заздалегідь покладені гребінчасті (або плоскі) піддони. При цьому для більше точної установки строп-пакетів на піддони, докери за допомогою багрів або відтягнення орієнтують «підйом» у необхідне положення.

Переміщення вантажу з підпалубного простору на просвіт люка здійснюється за допомогою навантажувача з вилочним (штировим) захватом. Навантажувач під'їжджає до підпалубному штабеля вантажу, робить захвата пакета за петлі й вивозить його просвіт люка, де формує крановий «підйом».

Формування кранового «підйому» складається в установці 2 – 10 строппакетів поруч для можливості перевантаження краном їх відразу.

Суднова операція, завантаження. За командою сигнальника кран опускає «підйом» на висоту 0,3 – 0,5 м над місцем укладання в трюмі, докери підходять і за допомогою багрів або відтягнення розвертають його в необхідне положення. Після чого кран опускає вантаж на пайол (підлогу) трюму або раніше покладений вантаж, докери здійснюють відстропку й відходять у безпечне місце. Кран за командою сигнальника піднімає порожній ВЗП й, переконавшись у надійності відстропки, переносить порожні ВЗП за наступним пакетом.

Штабель формується пошарно по всій площі просвіту люка, доти, поки не буде досягнута необхідна висота укладання.

Переміщення вантажу в підпалубний простору із просвіту люка здійснюється за допомогою навантажувача з вилочним (штировим) захватом. Навантажувач під'їжджає до місця відстропки кранового «підйому», робить захват па-

95

кета за петлі й завозить його в підпалубний простір, де формує штабель вантажу.

Формують і розбирають штабель у підпалубному просторі стінкою на всю висоту з певним нахилом убік борта (перебирання).

Формування штабеля в підпалубному просторі може здійснюватися навантажувачем із багатовилочним захватом. Тоді технологія суднової операції для цієї частини суднової партії аналогічна наведеної в п. 7.2.

За описаною технологією також перевантажуються м'які контейнери.Пакети без піддонів і строп-стрічок штабелюють на складі на піддонах

або без них. Технологія їхнього перевантаження аналогічна описаної раніше для строп-пакетів, за винятком того, що для їхнього перевантаження без піддонів крани в якості ВЗП використовують спеціальних захватів або стропи, а навантажувачі – вилочні й бічні ВЗО для захвата безпосередньо за вантаж.

8 Технологія перевантаження металів

8.1 Особливості перевантаження металів

Відповідно до транспортно-технологічній характеристиці металовироби можна розділити на дві групи: А – які намагнічуються й Б – немагнітні, а також які намагнічуються, але не допускають перевантаження магнітами. Кожну із цих груп у свою чергу можна умовно підрозділити на «малогабаритні», тобто з малими розмірами й масою одного місця, і «великогабаритні», що мають відносно великі розміри й масу.

До числа малогабаритних вантажів, які намагнічуються, відносять чавун у пацях, лом чорних металів, деталі рейкових колій (рейкові накладки й ін.), сталевий дріт-катанку в мотках без тканинного впакування.

Основні технологічні особливості цих вантажів: зберігання на складах і розміщення у вантажних приміщеннях транспортних засобів навалом, придатність до перевантаження вантажопідйомними магнітами й необхідність застосування різного роду тари для перевезення автотранспортом (ківшів (рис. 58), коробів, парашутів й ін.). Більшість із них можна також перевантажувати багатощелепним грейферами (крім катанки в мотках).

96

чуються (листова сталь у пачках, поштучно й у рулонах, сортовий сталевий прокат, труби й ін.) також можна перевантажувати магнітами, крім того, їх часто застроплюють за допомогою інших ручних, напівавтоматичних і автоматичних захватів. Переміщають вантажі ПТМ без тари по одному або груповими підйомами по кілька одиниць одночасно.

Великогабаритні немагнітні й віднесені до цієї ж підгрупи магнітні вантажі, але які перевантажуються не магнітами – сляби, блюми (блюмси), злитки кольорових металів, дріт у колах великого розміру (діаметр до 2 м і більше), упакований тканиною й інші – являють собою, як правило, УВМ із відносно великими розмірами й масою (3 т і більше), утворені на заводі-виготовлювачі перед відправленням за рахунок обв'язки, стяжки, скріплення різними з’єднувальними елементами. Перевантажують їх в основному за допомогою строп і в окремих випадках спеціальними захватами (див. п. 7.4.3).

До числа малогабаритних немагнітних і магнітних вантажів, що не перевантажуються магнітами, відносять колючий дріт у мотках, різний якісний дріт у тканинному впакуванні й без нього, інші неукрупнені металовироби.

Майже всі металовироби (крім упакованого дроту й деяких інших) зберігають на відкритих складах і перевозять у відкритому залізничному рухомому складі й автомобілях.

При перевантаженні металів, які намагнічуються, використовують підвіску обладнану вантажопідйомними електромагнітами. На підвісі електромагніт може бути один або декілька, як правило, 2 або 3. Кількість електромагнітів визначається в/п самого магніту й ПТО. При використанні декількох електромагнітів застосовуються траверси. ПТО обладнують стаціонарними живильними електромагнітними станціями.

При перевантаженні малогабаритних металів і металовиробів які не мають достатньої плоскої поверхні для надійного захвата електромагнітами, можливі відрив і падіння окремих одиниць вантажу або всього вантажного місця, тому їх не застосовують при обробці судна.

Знаходження людей у зоні роботи електромагнітів заборонено.

При використанні для перевантаження малогабаритних металів ківшів, застосовують підвіску із самовідчепленням, що забезпечує автоматичну відстропку передньої частини ківшу в потрібний момент і висипання вантажу при підйомі ВЗП або ківш нахиляють за рахунок переміщення підтримуючих і замикаючих канатів крана (як при роботі грейфера).

Метал звичайно перевантажують на універсальних ВПК, що мають велику глибину території й значні відкриті складські площі, які обслуговуються рейковими кранами. ЗВФ і автомобільні вантажні фронти виконують безрамповими. На них і складах установлюють портальні або козлові крани, а на причалах – портальні крани.

8.2 Технологія перевантаження малогабаритних металів які намагнічуються

Вагонна (автотранспортна) операція, розвантаження. Вантаж прибуває у відкритому рухомому складі, як правило, піввагоні або в автомобілі.

97

Вантаж з піввагонів (автомобілів) розвантажують кранами з підвіскою обладнаною вантажопідйомними електромагнітами. Кран опускає підвіску у вагон (автомобіль) на вантаж і робить його захват. Потім піднімає його на 0,3 м і, переконавшись у надійності захвата, переміщає «підйом» за призначенням.

При використанні самоскидів, розвантаження з них можлива за рахунок використання автомобільного механізму висипання вантажу.

Вагонна (автотранспортна) операція, завантаження. Завантаження вагонів (автомобілів) можуть здійснювати за допомогою крана обладнаного грейфером, ківшем або електромагнітами.

Кран опускає підвіску з електромагнітами (грейфер або ківш) у вагон (автомобіль) на підлогу або раніше покладений вантаж і робить його відстропку (висипання вмісту грейфера або ківшу). Потім кран піднімає «підйом» на 0,3 м, переконавшись у повній відстропці вантажу (спорожнюванні грейфера або ківшу), виносить «підйом» з вагона (автомобіля) за наступною партією вантажу.

Складська операція, формування штабеля. Формування штабеля може здійснюватися за допомогою крана обладнаного грейфером, ківшем або електромагнітами.

Кран подає «підйом» на місце формування штабеля на висоту 0,3 м над підлогою складу або раніше покладеного вантажу й робить його відстропку (висипання вмісту грейфера або ківшу). Після чого, переконавшись у повної відстропці вантажу (спорожнюванні грейфера або ківшу), виносить «підйом» зі складу за наступною партією вантажу.

Висота складування визначається припустимим навантаженням на підлогу складу.

Складська операція, розформування штабеля. Розформування штабеля може здійснюватися за допомогою крана обладнаного грейфером, ківшем або електромагнітами.

При використанні електромагнітів (грейфера), кран опускає захват на штабель вантажу й робить його захоплення. Потім піднімає його на 0,3 м і, переконавшись у надійності захвата, переміщає «підйом» зі складу за призначенням.

При використанні ківшів, розформування штабеля полягає в заповненні кошів вантажем, що може здійснюватися краном або ківшевим навантажувачем.

При заповненні ківшів краном, по раніше описаній технології формується крановий «підйом», який кран переміщає зі штабеля й розташовує над ківшем. Після чого здійснює відстропку (висипання) вантажу в ківш і, переконавшись у повній відстропці вантажу (спорожнюванні грейфера), переміщається за наступною партією вантажу.

При заповненні ківшів ківшевим навантажувачем, він під'їжджає до штабеля й робить захоплення вантажу, шляхом введення (впровадження) ківшу в штабель (черпання). Після чого переміщається до кранового ківшу та висипає в нього вантаж і вертається за наступною партією вантажу.

При розташуванні складської площадки поза дією зони крана здійснююче

98

завантаження транспортних засобів (суден, вагонів, автомобілів), вантаж передають (переміщають) до нього іншими кранами або використовують внутрішньопортовий транспорт, який перевозить завантажені ківші.

Суднова операція, розвантаження. Розвантаження здійснюється краном оснащеним багатощелепним грейфером. При роботі крана в трюмі не повинно бути людей.

Кран за командою сигнальника опускає грейфер на шар вантажу, робить його черпання (захват) і піднімає грейфер на 0,3 м. Переконавшись у надійності закриття грейфера й неможливості випадання вантажу, за командою сигнальника виносить його із трюму.

При великих підпалубних просторах, які не можливо розвантажити грейфером, переміщення вантажу з них здійснюється ківшевим навантажувачем або навантажувачем з електромагнітами. При роботі навантажувача в трюмі, робота крана в ньому припиняється (заборонена). Вантажопідйомні електромагніти живляться від переносних магнітних станцій, установлених на верхній палубі,

Навантажувач заїжджає в підпалубний простір, захоплює там вантаж і переміщає його на просвіт люка, де його штабелює. Після чого вертається за наступною партією вантажу. Після закінчення роботи навантажувача в трюмі, розвантаження трюму краном триває.

Суднова операція, завантаження. Завантаження судна здійснюється за допомогою грейфера або ківшів.

Кран за командою сигнальника опускає грейфер на висоту 0,3 м над пайолом трюму або шаром раніше покладеного вантажу й робить його спорожнювання (висипання вантажу). Переконавшись у повному спорожнюванні грейфера, за командою сигнальника виносить його із трюму.

При великих підпалубних просторах, які не можливо завантажити краном, переміщення вантажу в них здійснюється ківшевим навантажувачем або навантажувачем з електромагнітами. При роботі навантажувача в трюмі, робота крана в ньому припиняється (заборонена).

Навантажувач захоплює вантаж на просвіті люка й заїжджає з ним у підпалубний простір, де його штабелює. Після чого вертається за наступною партією вантажу. Судновий штабель формується від бортів (перебирання) до просвіту люка. Після закінчення роботи навантажувача в трюмі, завантаження трюму краном триває.

При невеликих підпалубних просторах, їхнє завантаження здійснюватися за допомогою ківшів.

Кран за командою сигнальника опускає завантажений ківш у трюмі на пайол або штабель вантажу. Якщо використовується підвіска із самовідчепленнями, то передня частина ківшу відстроплюються автоматично й при наступному підйомі ківш нахиляється й вантаж висипається. Якщо ж кран працює в режимі аналогічному грейферному, то спочатку піднімаються канати прикріплені до задньої частини ківшу, що також забезпечує його нахил та висипання вантажу.

За командою сигнальника кран виносить ківш із трюму на берег і опускає на заздалегідь підготовлене місце. Докери підходять, здійснюють відстропку

99

порожнього ківшу й відходять у безпечне місце. Кран переносить порожнє ВЗП до заповненого ківшу, докери підходять, здійснюють стропування завантаженого ківшу й відходять у безпечне місце. Кран, піднімає ківш на 0,3 м і, переконавшись у надійності стропування, переносить його в трюм.

Застосування ківшів, особливо спеціальних з подовженим носком, дозволяє подавати вантаж у підпалубний простір на досить велику відстань. Також треба враховувати, що частина підпалубного простору завантажується за рахунок сипкості вантажу – осипання частини штабеля розташованого на просвіті люка в підпалубний простір.

Перевантаження малогабаритних металів становить певну небезпеку, тому що при використанні грейферів і магнітів неможливо повністю виключити випадки падіння вантажу. Тому основні міри забезпечення безпеки праці й схоронності суден і портового встаткування наступні: сувора спеціалізація складів і вантажних фронтів, огородження зони виробництва ЗРР й припинення допуску в неї людей у період переносу вантажу крановими грейферами й магнітами, укриття суднових і берегових механізмів і пристроїв на шляху переносу вантажу щитами з дощок, іншими матеріалами і пристроями.

З піввагонів малогабаритні метали розвантажують самопливом через люки, що відкриваються, у ківші, які заздалегідь установлювані із двох сторін вагона. Після завантаження, ківші переносять за призначення. Подальша технологія їхнього перевантаження аналогічна описаної вище.

8.3 Технологія перевантаження сталевого прокату, труб і сталі в рулонах

Сталевий прокат і труби відносять до підгрупи великогабаритних вантажів, які намагнічуються. Номенклатура таких металовиробів досить велика: листова сталь у пачках і поштучно; сляби (заготівки товщиною 100 – 200 і шириною 275 – 1000 мм для прокату листової сталі); квадратні в перерізі заготівки від 40 40 до 450 450 мм, які транспортуються, як правило, поштучно; куток, швелер, двотавр, тавр і фасонні профілі малих розмірів у зв'язуванні та великих розмірів – поштучно; труби малого діаметра (до 150 мм) у зв'язуванні, середнього діаметра (150 – 550 мм) у зв'язуванні і поштучно й великого діаметра (більше 550 мм) поштучно без покриття й зі спеціальним поліетиленовим покриттям; шпунт, рейки й ін. Загальними рисами їхньої технологічної характеристики є значна довжина (від 4 до 22 м) і відносно велика маса одного вантажного місця (від 200 кг до 30 т).

Технологія перевантаження сталевого прокату й труб різних типів і розмірів принципово відрізняється тільки застосовуваними ВЗП. Від ступеня укрупнення вантажів та ефективності захватів і залежить, в основному, загальна ефективність технологічного процесу. Найбільш продуктивними і ефективними із захватів для сталевого прокату й труб є вантажопідйомні магніти, однак не у всіх випадках їх можна використовувати. Досить ефективні спеціальні автоматичні й керовані захвати. В інших випадках застосовують різні спеціальні захвати з ручним стропуванням і ручною або автоматичною відстропкою, також використовують і сталеві стропи із троса або ланцюгів.