Вантажознавство (продовольчі вантажі – біологічні процеси і впливи). Навчальний посібник

130

порошків (суміші речовини з наповнювачами й з поверхнево-активними речовинами (ПАР)), які змочуються. Препарати стійкі при зберіганні; при змішуванні з водою дають досить стійкі суспензії, що забезпечують її розтікання по оброблюваній поверхні й утримання на ній. Якість суспензії залежить від ступеня дисперсності основної речовини, яка повинна бути досить високою;

–системи, у яких розчиняється речовина і середовище що розчиняє (рідини), називаються емульсіями. Крім діючої речовини й води будь-яка емульсія містить ще емульгатор, який надає їй стійкість. Для цієї мети можна використовувати желатин, каучук, мила, смоли, ПАР й ін.;

–пастами називають густі мазі, які містять не менш 25% порошкоподібних нерозчинних речовин. При зберіганні на холоді пасти можуть розшаровуватися. Робочі концентрації емульсій і паст виготовляють із додаванням води;

–мазі займають проміжне положення між рідинами й твердими речовинами. У них входять вазелін або вазелінове масло, віск, парафін і діючі речовини;

–аерозолі (від лат. solutio – розкладання) – завислі в повітрі вільні частки рідини або твердого тіла Аерозолі можна одержати за допомогою спеціальних генераторів, при спалюванні горючих сумішей, шашок, при тлінні інсектицидного паперу;

–гранули (від лат. granulum – зернятко) за структурою близькі до дустів, але значно крупніші. Вони значно повільніше втрачають свої токсичні властивості й діють більш тривалий час, що створює передумови для підвищення ефективності хімічних обробок;

–пестициди також можна застосовувати у вигляді кремових принад;

–для знищення личинок, що перебувають у рідких середовищах, використовують піни. Вони не пропускають повітря до поверхні субстрату, що призводить до кисневого голодування й наступної загибелі личинок.

Методи застосування хімічних засобів боротьби зі шкідниками наступні:

–обприскування (волога обробка) – нанесення на поверхню, яку оброблюють, речовин у вигляді розчину, емульсії або суспензії з використанням спеціальних апа- ратів-обприскувачів. До переваг обприскування відносяться: можливість рівномірного розподілу й гарного покриття оброблюваної поверхні при малій нормі витрати діючої речовини. Недоліком – деяка складність готування робочих составів і псування апаратури в результаті корозії (від лат. corrosio – роз'їдання);

–обпилювання здійснюється порошкоподібними тонко-дисперсними препаратами – дустами. Обпилювання в багатьох випадках менш ефективно, ніж малооб’ємне обприскування. Достоїнством обпилювання є його простота. Недоліки: сильне запилення повітря робочої зони; велика витрата препарату в порівнянні з іншими способами обробки; знесення пилової хмари вітром, змивання дощем;

–обробка аерозолями – суспензіями дрібних крапель рідини (туманом) або твердих часток (димом) речовин у повітрі. Їх одержують отриманням дисперсії (рос. диспергированием) рідкої речовини в генераторах, розчиненням речовини в летучій рідині або спалюванням составів, які містять отруйну речовину. Переваги: забезпечується гарна проникаюча здатність, простота й ефективність застосування в недостатньо герметичних об'єктах. Забороняється обробка: складів – при вітрі більше 2 м/с,

131

елеваторів – при вітрі більше 7 м/с. Перед обробкою необхідне ретельне механічне очищення всіх приміщень; запиленість не повинен перевищувати 10 г/м3;

–фумігація – знезаражування шляхом заповненням закритих (герметичних) об'єктів парами (газами) отруйних речовин – фумігантів. Перевага – можливість проведення боротьби зі шкідливими організмами, які живуть у малодоступних місцях (наприклад, в ґрунті, щілинах, тріщинах, дрібних отворах та ін.). Висока ефективність може бути отримана при гарній герметизації об'єкта, дотриманні техніки фумігації й необхідної експозиції (від лат. expositio – виклад, опис). Фуміганти в нормальних умовах можуть перебувати у твердому, рідкому або газоподібному стані. Найважливішими властивостями фумігантів є летючість, випаровуваність, дифузія, сорбція, займистість, корозійність, розпізнаваність, можливість нейтралізації (рос. нейтрализуемость) – дегазація;

–волого-газовий – комбінований спосіб знезаражування одного об'єкта двома речовинами, одна з яких є препаратом фумігантної, а друга – контактної дії;

–отруєні принади – змішування отрутних компонентів із приманним матеріалом на харчовій основі.

Харчові отруєні принади найбільш ефективні при відсутності або нестачі природного корму.

Приманні отруєні укриття (схованки) застосовують у місцях, де часто відсутні природні укриття. Вони можуть одночасно виконувати роль і харчових отруєних принад. Для готування отруєних принад використовують кишкові або контактні інсектициди й зооциди. Витрата препаратів при застосуванні отруєних принад мінімальна у порівнянні з іншими способами їхнього використання.

Отруєні принади готовлять різними способами. Розрізняють принади вологі, напівсухі й сухі:

–волога – приманна речовина просочена розчином або суспензією отрути;

–напівсуха – приманна речовина обприскана розчином, емульсією або суспензією отрути;

–суха – приманна речовина змішана з порошкоподібною отруйною.

Іноді, щоб порошок краще утримувався й прилипав до поверхні приманної речовини, до складу принади вводять додатково речовину, яка клеїть (наприклад, рослинне масло, клейстер й ін.). Сухі отруєні принади готовлять також висушуванням вологих або напівсухих принад.

4.2Дезінфекція

4.2.1Проведення дезінфекції

Під інфекцією розуміється впровадження (попадання) й розмноження в організмі людини або тварини хвороботворних мікроорганізмів, а під дезінфекцією – знищення на об'єктах зовнішнього середовища або видалення з них патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів фізичними, хімічними й біологічними методами.

Дезінфекція в перекладі означає знезаражування, тому в систему заходів по дезінфекції часто включають: саму дезінфекцію (у вузькому змісті слова), дезінсек-

133

При закладці, овочі й фрукти обробляють захисними препаратами, які допомагають знешкодити гнильні мікроорганізми й вилікувати деякі пошкодження. При цьому також виявляють патогенну мікрофлору, яка надалі може призвести до пошкодження вантажу через дію мікроорганізмів.

Дезінфекція плодоовочів уже закладених на зберігання, здійснюється звичайно тими ж препаратами, що й при закладці на зберігання, але в більше високій концентрації.

Такий вид дезінфекції знищує гнильні бактерії, які вже встигли розвитися, локалізує осередки гниття, запобігає впливу гниття на плодоовочі, які не піддалися псуванню. При зберіганні варто контролювати стан овочів і фруктів, забирати ті, що почали псуватися, щоб процес захворювання не передався «здоровим» екземплярам.

Обов'язковою умовою транспортування овочів і фруктів морем є своєчасна дезінфекція трюмів і постійне підтримування їх у гарному санітарному стані. Перед завантаженням плодоовочів всі вантажні трюми й твіндеки повинні бути ретельно вимиті гарячою водою із содовим розчином, після чого – просушені.

У всіх чартерах на перевезення швидкопсувних вантажів вказується, що вантажні приміщення суден повинні бути:

–чистими й не мати сторонніх запахів;

–оглянуті й прийняті сюрвейером або представником відправника вантажу (інспектором (від лат. inspectio – огляд) фрахтувальника);

–охолоджені до початку завантаження.

В природних умовах на поверхні овочів і фруктів існує 105 – 107 мікроорганізмів (наприклад, кишкова паличка, сапрофіти, протеї, коки, актиноміцети, цвілеві гриби, дріжджі й ін.), які призводять до швидкого псування продуктів і утворенню в них токсинів.

Озон має потужну бактерицидну дію й здатний ефективно руйнувати різні види бактерій, вірусів, цвілевих грибів і дріжджів. Цей газ не залишає після себе залишкових токсичних речовин, і є екологічно безпечним засобом дезінфекції, дезінсекції й дератизації складів, він екологічно сумісний із продуктами овочівництва й садівництва.

Здатність озону вбивати спори дозволяє ефективно використовувати його для збільшення строку зберігання продуктів в рефрижераторних приміщеннях. Він запобігає небезпеці появи неприємного запаху та інших небажаних наслідків використання антисептиків.

Озонування запобігає формування цвілевих колоній на стінах сховища, дерев'- яних ящиках й інших пакувальних матеріалах. Наприклад, при дезінфекції озоном концентрацією 10 мг/м3 протягом 3,5 – 4 год. кількість грибів з міцелієм (цвілі) на поверхні стін зменшується на 97 – 98 %, бактерій – на 87 – 88 %, а дріжджі майже всі гинуть; у повітрі гине до 99 % всіх видів мікроорганізмів

При певних концентраціях, озон може вбивати комах, відлякувати гризунів, руйнувати більшість токсичних хімічних сполук на поверхні овочів і фруктів.

Високий бактерицидний і фунгіцидний ефект дає навіть нетривала (протягом 10 хв.) обробка повітря приміщень двоокисом азоту, що, як і озон, має сильні окисні

134

властивості, що й обумовлює широкий антимікробний спектр дії й високий ефект, при його використанні.

4.2.2 Санітарно-ветеринарна обробка водного транспорту

Судна (морські й річкові), які підлягають СВ обробці по I категорії, очищають від гною, сміття й інших забруднень, а потім промивають. Промивання палуби, трюмів і інших поверхонь здійснюють гарячою (не нижче 60 °С) водою із застосуванням палубних щіток і швабр, тиск води не менш 2 атм. Промивання проводять до просвітління (знебарвлення) стікаючої води.

Для промивання морських рефрижераторних суден після перевезення м'яса, можна використовувати морську воду, підігріту до 95 – 98 °С з інтервалом в 1 годину у вигляді струменя, що б'є, під тиском 20 атм. з відстані 20 см від поверхні яка промивається; витрата води 10 л/м2.

Судна, що підлягають СВ обробці по II категорії, піддають механічному очищенню, промиванню й дезінфекції. Дезінфекція повинна здійснюватися у карантинного причалу. Трюми й палуби дезінфікують зрошенням поверхонь розчинами дезінфікуючих засобів (вологий метод) або створюючи аерозолі дезінфікуючих засобів. Температура робочих розчинів повинна бути не нижче 20 – 25 °С. Промивні води після обробки суден по II категорії підлягають збору в спеціальні судна або автомашини для відправлення їх на очисні спорудження.

Для вологої дезінфекції трюмів і палуби використовують розчин хлорного вапна з вмістом 2 – 3 % активного хлору; 5 % розчин хлораміну; 3 – 4 % розчин їдкого натру; 2 % розчин формальдегіду. Витрата дезінфікуючих засобів 0,5 л/м2, експозиція (час витримки) 30 хв.

Аерозольну дезінфекцію здійснюють при температурі повітря в трюмах не нижче 12 °С й ВВ не менш 50 %. Розчини подаються за допомогою установки ТАН. Для дезінфекції використовують наступні засоби: 38 – 40 % розчин формальдегіду при витраті 40 мл/м3, експозиція 1 година.

Для нейтралізації формальдегіду використовують аерозоль нашатирного спирту в половинній дозі до дезінфектанту.

Судна, що підлягають СВ обробці по III категорії піддають очищенню й промиванню, потім дезінфікують. Перед механічним очищенням внутрішні стіни, підлогу разом із гноєм і забрудненнями зрошують дезінфікуючим розчином. Малоцінні предмети встаткування, інвентарю спалюють. Через 30 хв. транспортний засіб ретельно промивають гарячою водою, потім дезінфікують.

Для вологої дезінфекції суден по III категорії використовують: 6 % розчин формальдегіду; 15 % розчин одно-хлористого йоду; 10 % розчин надоцтової кислоти; 12 % розчин хлораміну. Для кращого змочування оброблюваних поверхонь до робочих розчинів додають 0,1 – 0,2 % ПАР. Нанесення дворазове по 0,25 л/м2. Експозиція після другого нанесення 3 години.

Аерозольну дезінфекцію трюмів суден проводять 38 – 40 % формаліном з розрахунку 55 мл/м3; експозиція – 3 години. Для створення аерозолів використовують

135

насадки типу ТАН.

У зимовий час, з огляду на замерзання дезінфікуючого розчину, який наноситься на поверхні транспортних засобів й ін. об'єктів, необхідно, щоб під час дезінфекції температура оброблюваних поверхонь була вище 0 °С. Для цього треба:

–промивання проводити гарячою (не нижче 80 °С) водою при закритих люках і

дверях;

–дезінфекцію здійснювати відразу після промивання гарячими дезінфікуючими розчинами при температурі їх на виході розпилювача не нижче 50 °С, крім розчину хлорного вапна, температура якого повинна бути не вище 25 °С.

Перед дезінфекцією до розчинів дезінфікуючих засобів додають поварену сіль

укількості 10 – 15 %.

4.2.3 Обробка транспортних засобів і тари проти плісняви

Транспортні засоби (ізотермічні вагони, контейнери), у яких було виявлене м'я- со або ін. вантажі, уражені цвіллю, або зіпсовані залишки м'ясних продуктів (наприклад, м'ясна крихта й ін.), після очищення й промивання дезінфікують розчинами гіпохлору, гіпохлориту кальцію, що містять 5 % активного хлору, або 4 % (по діючій речовині (ДР)) глутарового альдегіду з розрахунку 1 л/м2. Через 1 годину після дезінфекції вагони вдруге промивають гарячою водою й просушують.

Трюми суден у тих випадках, якщо м'ясо й інші продукти при розвантаженні виявилися ураженими цвіллю, після їхнього очищення й промивання дезінфікують проясненим розчином хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору, або 2 % розчином формальдегіду. Через 1 годину після цього приміщення промивають гарячою водою (60 – 70 °С), а потім просушують і провітрюють.

Для обробки проти цвілі застосовують також препарат комплекцид, що містить 1,5 % ДР і 0,2 ПАВ. Норма витрати 1 л/м2, експозиція 1 година. Після закінчення експозиції проводять промивання гарячою водою й провітрювання.

Можлива комплексна обробка транспортних засобів від бактерій і цвілі.

Для одночасної дезінфекції транспортного засобу по II категорії, дезодорації й обробки проти цвілі застосовується препарат комплекцид з вмістом 3 % формальдегіду. Витрата препарату 1 л/м2, експозиція 1 година.

Для одночасної дезінфекції транспортного засобу по III категорії, дезодорації й обробки проти цвілі застосовується препарат комплекцид з вмістом 3,5% формальдегіду. Витрата препарату 1,5 л/м2 (нанесення дробове 1 л/м2, через 30 хв., витрата 0,5 л/м2). Експозиція 1 година після другого нанесення. Після нейтралізації водяним розчином аміаку транспортний засіб промивають гарячою водою, провітрюють.

Контроль якості СВ обробки транспортних засобів здійснюють за допомогою бактеріологічного й хімічного методу контролю.

Тару, що була у вживанні, необхідно мити й дезінфікувати. Ступінь зниження чисельності мікроорганізмів у процесі мийки залежить від санітарного стану й характеру поверхні тари, температури води й ступеня її зараження (рос. обсемененно-

136

сти) мікроорганізмами.

Дезінфікують тару хімічними речовинами, гарячою водою або парою, випромінюванням яке іонізує, озоном, УФВ й ін. Наприклад, ефективна обробка дерев'яної тари двоокисом азоту має ряд переваг: при короткочасному впливі досягається високий фунгіцидний і бактерицидний ефекти, тара після обробки не робить негативного впливу на товарну якість харчових продуктів, не здобуває стороннього запаху й не перетерплює небажаних змін. Двоокис азоту, як і озон, не адсорбується поверхнею тари.

Ефективна обробка дерев'яної, бляшаної, полімерної, скляної тари, деревної стружки, полімерних і тканинних пакувальних матеріалів стандартним і розведеним розчином йодинолу. Розведені розчини (1:10, 1:25) йодинолу ефективні при невисокому (103 – 104 клітин на 1 см2) ступеню зараженості об'єктів.

Тару із шорсткуватою поверхнею й нерівністю, де можуть накопичуватися мікроорганізми, а також тюки й рулони тканинних і полімерних матеріалів можливо піддавати радіаційній обробці.

Для деяких видів тари може застосовуватися термічна обробка водою (98 – 100 °С) або перегрітою парою.

Дезінфікують тару в спеціальних камерах фумігаційного типу, віддалених від основних виробничих приміщень, відповідно до діючої нормативної документації.

4.3Дезінсекція

4.3.1Поняття дезінсекції

Дезінсекція – це комплекс профілактичних і винищувальних заходів, спрямованих на знищення комах, кліщів (дезакарізація) і їхніх зародків, які є резервуарами й переносниками збудників інфекційних і паразитарних захворювань, небезпечних для людини й тварин, а також наносять шкоду харчовим, с/г й іншим вантажам. Дезінсекція містить у собі також комплекс заходів спрямованих на попередження появи ко- мах-шкідників.

Епідеміологічна й епізоотологічна (від грець. zoon – тварина) спрямованість заходів щодо знищення комах визначає доцільність виділення осередкової (рос. очаговой) й профілактичної дезінсекції.

Осередкова дезінсекція, у свою чергу, підрозділяється на поточну й заключну. Поточна осередкова дезінсекція передбачає винищування переносників, як на

самому джерелі зараження, так і в його оточенні.

Профілактична дезінсекція направляється на створення умов, несприятливих для розмноження й розвитку членистоногих.

Також розрізняють дезінсекцію: медичну, ветеринарну, с/г:

–медична – комплекс заходів, спрямованих на боротьбу із синантропними членистоногими;

–ветеринарна – знищення комах і кліщів, що заподіюють шкоду здоров'ю тварин і які викликають зниження їхньої продуктивності;

–с/г – включає знищення шкідливих членистоногих на посівному й посадко-

137

вому матеріалі, у запасах харчових і фуражних продуктів й технічної сировини в складських приміщеннях й ін.

Розмаїтість біологічних особливостей окремих видів членистоногих, а також умов їхнього існування вимагає застосування найрізноманітніших способів боротьби з ними. Залежно від природи використовуваних реагентів розрізняють три методи винищувальної дезінсекції:

–фізичний;

–хімічний;

–біологічний.

Необхідність проведення дезінсекції і її вид визначається на підставі визначення зараженості об'єкта. Зараженими шкідниками можуть бути як вантажі, так і вантажні приміщення.

Зараженість складів і навісів визначають оглядом стін, підлог, дерев'яних опор, дверей, плінтусів (від грець. plinthos – плита, плитка), стропил, прийомних пристроїв, нижніх і верхніх галерей, транспортерів каналів та ґрат активного вентилювання, аерожолобів, усього встаткування, а також аналізом просипів і, що зметено, зерна й продукції, зібраних у різних місцях приміщень та витягнутих із щілин у стінах, підлозі, стовпах, з-під плінтусів й з устаткування.

На елеваторах і зерносховищах обстежують всі приміщення, силоси, галереї над та під силосами, зерносушарки, устаткування, що транспортує, зерноочисне, технологічне, вагове й для аспірації (від лат. aspiro (aspiratio) – дму, вдихаю, видихаю), пилові камери, циклони (від грець. kyklon – що кружляє), цехи й бункери для відходів, оглядаючи їх і аналізуючи зібрані в процесі обстеження просипи зерна, продукції й що зметено (рос. сметки).

Зараженість зерносушарок, потокових ліній, пересувних зерноочисних машин, транспортерів, ЗР механізмів, а також інших пересувних машин й інвентарю визначають оглядаючи їх зовнішні й внутрішні поверхні, аналізуючи зібрані просипи, що зметено, пил.

Зараженість території визначають оглядом її й аналізом просипів зерна (інших вантажів), що зметено, ґрунту з домішкою органічних залишків, органічного пилу, зібраних на ділянках, які прилягають до складів (на відстані не менш 5 м), а також на площадках у місцях перевантаження зернових й інших вантажів, виявлення просипів зерна й органічних залишків.

Транспортні засоби перевіряють на зараженість шкідниками, оглядаючи внутрішні й зовнішні поверхні вагонів і кузовів автомобілів, на суднах – стіни трюмів, палубу й зовнішні стіни надпалубних будівель і аналізуючи зібрані в процесі обстеження просипи й що зметено. На суднах установлюють видовий склад шкідників у кожному трюмі окремо.

Зараженість вантажів визначають по середніх зразках, відібраним від загальної їхньої кількості за правилами відбору проб.

Розрізняють явну й сховану зараженість вантажів.

При визначенні явної зараженості встановлюють кількість і видовий склад шкідників, що перебувають у шпаринах (просторах між зернами). Явну зараженість

138

дають практично всі види комах і кліщів При визначенні явної зараженості встановлюють її ступінь або рахують кількість шкідників.

Сховану форму зараженості дають шкідники, які в процесі еволюції зв'язали своє життя із зерном (плодами), пристосувалися до перебування в ньому (них). По шкідливості й небезпеці ці шкідники стоять на першому місці.

Самки одних шкідників прогризають отвір і відкладають яйця, інших – відкладають яйця на поверхні, а личинки вгризаються усередину зерна (плода), де й завершують розвиток до імаго. Шкідники невеликих розмірів можуть утворити хибну сховану зараженість. Воні забираються або відкладають яйця в порожнині, залишені після виходу інших шкідників.

Сховану зараженість дуже трудно визначити. Метод повинен бути об'єктивним, зручним, швидким, точним, чутливим, а також визначати не тільки факт зараження, але й розмір зараженості, вид, стадію розвитку шкідника, відмінність живих і мертвих. Ідеальних (від грець. idea – ідея, поняття, подання) методів не існує. Є стандартні й нестандартні методи визначення схованої зараженості.

До стандартних відносяться:

–метод розколювання уздовж борозенки зерна. Він трудомісткий, непродуктивний, зерно не можна потім використовувати;

–метод фарбування штучно збільшених корок (рос. пробочек). Використовується тільки для довгоносиків, складний, малопродуктивний, потрібні реактиви.

До нестандартних відносяться:

–метод народження (рос. отрождения) комах. Зразок витримують в оптимальних умовах, а потім рахують живих комах і визначають видовий склад;

–метод хімічної індикації (від лат. indicator – покажчик) – зразок роздавлюють на пресі між двома аркушами паперу, обробленого хімічними реактивами. Від живих комах залишаються пофарбовані плями;

–рентгеноскопічний метод – комаха виїдає навколо себе порожнину. При просвічуванні на рентгенівській плівці залишаються темні плями, але важко відрізнити живих комах від мертвих;

–акустичний (від грець. akustikos – слуховий) метод – механічні вібрації живих комах уловлюють чутливі датчики й перетворюють в електронний сигнал. Він виконується в умовах звукоізоляції, тому що реєструються будь-які шуми. По частоті акустичних шумів неможливо визначити, де шкідник перебуває (усередині зерна або поза ним) і його вид.

4.3.2 Методи винищувальної дезінсекції

Фізичний метод іноді називають фізико-механічним або розділяють на механічний і фізичний.

До механічних методів дезінсекції для генеральних вантажів відносяться звичайні прийоми, які використовуються при прибиранні приміщень і окремих предметів (наприклад, пилосос, витрушування, вибивання й ін.), застосування різних пасток, липкого паперу, сіток на вікнах і дверях. Вони мають другорядне значення по ефек-

139

тивності й об'єкту їхнього застосування та розглядаються тільки як доповнення до хімічних способів.

Заражене зерно механічно очищають із використанням стаціонарних і пересувних зерноочисних машин. При цьому знижується чисельність шкідників. За допомогою очищення можна видалити із зерна тільки відкрито живучих шкідників, а шкідники в схованій (не явній) формі зараженості залишаються.

Очищення зерна (насипних вантажів) з метою боротьби зі шкідниками варто застосовувати тільки в холодну пору року, коли одночасно досягається охолодження зерна, що створює умови для повної загибелі шкідників. Очищення в теплу пору року не рекомендується, тому що це може призвести до поширення шкідників.

Фізичні методи складаються з машинного й сонячного сушіння зерна й зернопродуктів, охолодження й проморожування активним або пасивним способом, а також застосування іонізуючих випромінювань з метою знищення шкідників.

Для знезаражування зерна, призначеного на продовольчі, кормові або технічні цілі, що вимагає по своєму стану зниження вологості, доцільно застосовувати сушіння на шахтних зерносушарках при максимально припустимих температурних режимах; зерно насінного призначення піддавати знезаражуванню шляхом сушіння на зерносушарках не треба, тому що температура, яка допускається для сушіння насінного зерна, недостатня для знищення шкідників.

Температура тіла членистоногих, які практично не володіють здатністю до терморегуляції, залежить від температури навколишнього середовища. Під дією високих температур в організмі комах відбуваються різкі необоротні зміни (насамперед згортання білків), що призводять їх до загибелі.

Високі температури (50 – 60 °С) діють згубно на членистоногих у всіх стадіях їх розвитку, у тому числі в стані схованої зараженості, але стійкість їх до дії цього фактора сильно коливається залежно від виду. При сушінні зараженого зерна в шахтних зерносушарках або на сонці варто орієнтуватися на строки загибелі шкідників різних видів у всіх стадіях розвитку. Застосування високих летальних температур для знезаражування зерна супроводжується зниженням його вологості. Тому даний спосіб дезінсекції особливо сприятливий при знезаражуванні зерна з високою вологою.

Підвищити температуру зерна для його дезінсекції можна різними способами: інфрачервоними променями (сонячною й штучною радіацією), передачею теплоти конвекцією, токами високої частоти й ін.

Надійним способом боротьби зі шкідниками є охолодження й проморожування зерна й деяких інших вантажів. При дезінсекції холодом необхідно домагатися зниження температури зерна до 5 – 10 °С нижче нуля, тому що тільки при цих умовах досягається повна загибель комах і кліщів. У морозні дні можна швидко знищити шкідників у сушильних камерах стаціонарних або пересувних сушарок різкими перепадами температур, пропускаючи через камери із зараженим зерном поперемінно холодне зовнішнє повітря й тепле. Наприклад, у зерні, охолодженому до –(5 – 10) °С повна загибель різних шкідників наступає через 5 год. – 26 діб, при мінус 15 ° – через 3 год. – добу, а при різкому перепаді температур від +35 до –10 ° – через декілька годин.