6. Біологічне значення води для організму

Вода виконує важливі функції. Це розчинник мінеральних і органічних речовин, що є у складі їжі і продуктів обміну. Приймає участь у реакціях обміну: гідролізу, гідратації, окиснення, відновлення тощо. Вода бере участь у терморегуляції організму. Біля 25% надлишку теплової енергії організму виділяється з водою (випаровування з поверхні шкіри). Близько 25% теплоти виділяється з парою видихуваного повітря. Це дає можливість організму підтримувати ~ сталу температуру, відповідні форми органів та повноцінний перебіг всіх реакцій, просторової (вторинної, третинної) та інших структур протеїнів і багатьох сполук й утворень (мембрани).

9. Макро-і мікроелементи і їх роль для організму тварин

Більше 70 хімічних елементів виявлено в організмі. З них 47 міститься постійно у клітинах і тканинах. Це біогенні хімічні елементи. Вони утворюють неорганічний і органічний склад речовин. Основою неорганічних речовин є вода і мінеральні сполуки (солі, основи, кислоти). Вода складає ~66% загальної маси тіла тварини, а мінеральні і органічні сполуки, відповідно – 5,6% і 28,4 %.До елементів, які постійно присутні в біологічних тканинах, належать С, N, O, H, K, Na, Ca, Mg, S, P, J, Fe, Mn, Cu, Co, Zn, Se. Ці елементи називають біоелементами. Вміст макроелементів не нижче 10-3 % (>0,001%) маси організму (О, С, Н, Са, К, N, P, S, Cl, Mg, Na), макроелементи є в органах і тканинах у мг; Вміст мікроелементів коливається в межах від 10-3 до 10-6 % (від 0,001 до 0,000001 %) маси організму (Cu, Fe, Mn, Zn, B, Co й ін.), мікроелементи є в органах і тканинах у мкг і нг Біологічне значення мінеральних речовин характеризується

•підтриманням нормального водного балансу і розподіленням води в тканинах,

•забезпеченням постійного осмотичного тиску та кислотно-лужної рівноваги,

•нормалізацією нервово-м’язового збудження і проведенням нервових імпульсів,

•генерацією біотоків та ін.

Мінеральні речовини входять до складу

•опорних тканин (Са, Р і Mg),

•біологічно-активних сполук (Р, Fe, Zn, Co, J, Cu і Mn),

•високо енергетичних сполук (Р і S),

•сполук, які впливають на ферментну активність, захисні функції організму, транспорт поживних речовин Найбільше мінеральних речовин у кістках (48 – 74 % від загальної маси) і хрящах (2 – 10 %). Мінеральні речовини є в тканинах і клітинах можуть бути у вільному і зв’язаному стані. Так, у кістках, хрящах і дентині – у вигляді міцних нерозчинних відкладів – неорганічних солей вугільної, ортофосфорної та інших кислот. В окремих біорідинах (кров, лімфа, молоко, травний сік) багато з них міститься у вільному стані або у вигляді окремих йонів. Частина з них входить у склад біоорганічних сполук.

Ферум – у склад гемоглобіну, каталази і трансферинів. Фосфор – у нуклеїнових кислотах, протеїнах, фосфоліпідах, фосфорних естерах вуглеводів, макроергів (АТФ, АДФ) тощо. Сульфур – КоА, глутатіон, цистеїн, цистин і т.д. Йод – у молекулах гормонів щитовидної залози. Мінеральні речовини – будівельний матеріал для кісток, мембран тощо. Розчинні мінеральні речовини – регулятори фізикохімічних процесів (осмосу, осмотичного тиску...).

Натрієві і калієві солі фосфорної, вугільної та деяких органічних кислот утворюють з протеїнами тканин і крові буферні системи.

З наявністю заряду неорганічного йона пов’язані фізико-хімічні властивості колоїдів організму (явища гідратації, в’язкість, розчинність, здатність до набрякання... Окремі катіони (Ca2+ , Mg2+ , Mn2+ і Zn2+ ) є активаторами або інгібіторами ензимних реакцій. Деякі метали входять до складу вітамінів, гормонів та інших сполук. З наявністю мінеральних речовин (NaCl) у кормі пов’язані засвоєння його організмом і секреторна функція травного каналу. Деякі мінеральні речовини (H2SO4 ) приймають участь у нейтралізації отруйних речовин і продуктів, що утворюються в організмі при обміні речовин, чи надходять ззовні.