- •1. Зовнішні умови роботи судів на напрямку перевезень
- •1.1 Район плавання судів
- •1.2 Характеристики заданих портів
- •1.3 Транспортна характеристика вантажів, що пред'являються до перевезення
- •1.4. Вимоги до проектного типу судна
- •1.5. Вибір судна-прототипу
- •2. Розрахунок параметрів напрямку перевезень
- •3.2 Визначення діапазону значень по швидкості і чистої вантажопідйом ності проектних суден.
- •3.3 Визначення варіантів потужності головного двигуна судна
- •3. Обгрунтування розрахункових варіантів проектного типу судна
- •3.1. Обгрунтування найбільшої вантажопідйомності судна
- •4. Розрахунок показників з обґрунтування кращого варіанту судна
- •4.1 Розрахунок експлуатаційних показників
- •4.2 Розрахунок економічних показників
- •4.2.1 Розрахунок добових витрат з утримання судів на ходу, на стоянці
- •4.2.2. Показники, які характеризують підсумкові результати використання суден
- •5. Вибір найкращого варіанту
- •6. Завдання на проектування судна
- •Література
1.3 Транспортна характеристика вантажів, що пред'являються до перевезення
Основні елементи транспортної характеристики кожного з заданих до перевезення вантажів представлені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3. Транспортні характеристики вантажів
Назва вантажу |
Упаку- вання |
Можливість СУВМ |
Вага місця, т |
ПО, м3/т |
ПНО, м3/т |
Цукор |
кипи |
Так |
0,05 |
1,61 |
1,27 |
Чорні метали |
насипом |
Так |
- |
- |
до 1,1 |
Цукор
Цукор-пісок Технологічна схема виробництва цукру-піску включає такі операції: очищення буряків від домішок, одержання бурякової стружки, одержання дифузійного соку, очищення дифузійного соку (дефекація, сатурація, сульфітація, фільтрація), загущення соку, очищення і варіння сиропу, одержання утфелю, центрифугування і пробілювання, сушіння цукру-піску. Дифузійний сік містить, крім сахарози, значну кількість розчинних нецукрів. Найпростішим і найдешевшим способом очищення є обробка дифузійного соку вапном (дефекація) з наступним виділенням надлишку останнього вуглекислим газом (сатурація). Сульфітація — це обробка цукрових розчинів діоксидом сірки. Мета сульфітації — знебарвлення барвників шляхом їх відновлення і перетворення в лейкоз'єднання, блокування карбонільних груп альдегідів і кетонів, щоб запобігти утворенню барвників. Цукор-пісок повинен бути сипучим, а в цукрі-піску для промислової переробки допускаються грудки, що розпадаються при легкому надавлюванні. Розчин має бути прозорим або зі слабкою опалесценцією, без нерозчинного осаду, механічних або інших сторонніх домішок. Смак передбачено солодкий, без сторонніх присмаку і запаху як у сухому цукрі, так і в його водному розчині (10г цукру-піску у 100 см3 дистильованої води). Колір цукру-піску повинен бути білим, в цукрі для промислової переробки допускається жовтуватий відтінок.
Цукор-рафінад Цукор-рафінад чистіший порівняно з цукром-піском. Вміст домішок у ньо000му не більше 0,1%. Основною сировиною для виробництва цукру-рафінаду є цукор-пісок, а на деяких заводах також рідкий цукор 2-го сорту чи тростинний цукор-сирець. Цукровий сироп фільтрують і піддають адсорбційному очищенню. Для надання кристалам рафінованого цукру-піску світло-голубого відтінку на початку загущення у сироп вносять розчин індигокарміну (1,5 г речовини на 2 т утфелю). Загущення сиропу проводять при якомога вищому розрідженні у вакуум-апараті. Кристали цукру у перенасиченому цукровому розчині заводять за допомогою тонко подрібненої рафінадної пудри. Утворені кристали відділяють від міжкристального відтоку і пробілюють клерсом (насичений розчин цукру у воді). Міцність цукру рафінаду залежить від кількості клерсу, що залишився на поверхні кристалів. Цукор-рафінад випускають у вигляді цукру-піску рафінованого, цукрурафінаду пресованого колотого, у дрібному фасуванні, рафінадної пудри, пресованого швидкорозчинного.
Цукор-пісок рафінований відрізняється від цукру-піску більш вираженою білизною, чіткістю граней, вищою (як і весь цукор-рафінад) масовою часткою сахарози — не нижче 99,9% сухої речовини, нижчою масовою часткою редукуючих речовин — не вище 0,03% сухої речовини і дуже низькою масовою часткою вологи —до 0,1%. Розміри кристалів цукру-піску рафінованого, мм: дрібний — від 0,2 до 0,8, середній — від 0,5 до 1,2, крупний — від 1,0 до 2,5..
Цукор-рафінад пресований швидкорозчинний випускають у вигляді кусочків; пресують на автоматизованих лініях під меншим тиском. Міцність його 15 кг с/см3.
Цукор-рафінад у дрібному фасуванні загортають по два кусочки спочатку в підпергамент, а потім у художньо оформлену етикетку. Рафінадну пудру виробляють у вигляді тонко подрібнених кристалів розміром не більш як 0,2 мм.
Загальна характеристика вантажу:
1) за галузевою ознакою: продукція харчової промисловості;
2) за тарою: тарний;
3) за вагою: звичайний ( маса 1 місця вантажу 50 кг );
4) за розмірами: габаритний;
5) за способом навантаження: штучний ( на піддонах );
6) за умовами захисту від зоинішніх впливів: потребують захисту від
атмосферних опадів ;
7) за використанням вантажопідйомності автомобіля:2 клас ( = 0,8);
8) за ступенем безпеки: малонебезпечний;
9) за специфічними властивостями: гігроскопічний, здатний до злежування;
10) за умовами зберігання: цінний вантаж, який може зіпсуватись від зміни
вологи повітря, вимагає зберігання на закритих складах
11) за сумісністю на рухомому складі: продукція харчової промисловості;
12) ПНО – 1,27 м3/т
Перевезення і зберігання цукру
Цукор перевозять всіма видами транспорту, проте цукор, фасований в поліетиленові пакети і упакований в ящики з гофрованого картону, можна транспортувати тільки автомобільним транспортом. Криті вагони, цукровози і контейнери повинні бути сухими, без щілин, з верхом, який не протікає. При перевезенні цукру автомобільним транспортом мішки слід складати на дерев'яні піддони, а коли вони відсутні кузов автомобіля застелити брезентом чи папером. Після укладання мішки з цукром або ящики треба накрити брезентом. Перед закладанням на зберігання склади слід ретельно очистити, провітрити і просушити. Для зберігання цукру-піску необхідно дотримуватись таких умов: відносна вологість повітря не повинна бути вищою за 70% на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру, а цукру-рафінаду — 75%; температура не вище 40° С, а при тривалому зберіганні — не вища 12° С. Строк зберігання упакованого цукру-піску в опалювальних складах — до 8 років, у неопалювальних — від 1,5 до 4 років з урахуванням умов зберігання і виду тари; цукру-ра-фінаду в опалювальних складах — до 8, у неопалювальних — до 5 років.
Чорні метали
Чорні метали (рос. черные металлы; англ. ferrous metals; нім. Eisenmetallen;) — метали й сплави на основі заліза, марганцю, хрому. Найбільш масове виробництво: сталі, феросплави, чавуни.
За вмістом вуглецю сталі поділяють на дві групи:
м'яка сталь, або технічне залізо (містить до 0,3 % вуглецю)
тверда сталь (містить від 0,3 до 2,14 % вуглецю).
Чавуни, які виплавляють у доменних печах поділяють на
• переробні, які використовуються для виробництва сталі у кисневих конверторах, електропечах, мартенівських печах;
• ливарні, які використовуються для одержання виливків у ливарних цехах машинобудівних чи ливарних заводів. Частка цих чавунів зменшується й не перевищує 10 %.
Фероспла́ви — напівпродукти металургійного виробництва — сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом і іншими елементами, використовувані при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, додання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (т.з. передільні феросплави).
Отримання концентратів чорних металів з руд здійснюється гравітаційним, магнітним і флотаційним методами.
Метали і сплави на основі чорних металів отримують в результаті наступної металургійної переробки концентратів.
Чорна металургія споживає майже увесь об'єм залізних руд, 90 — 95 % марганцевих і більшу частину хромових.
Залізовуглецеві сплави — основа конструкційних матеріалів, що застосовуються у всіх галузях промисловості.
Зберігання брухту чорних металів на підприємстві визначається в залежності від можливостей. Зокрема лом, підготовлений під відвантаження, зберігається для переплавлення або переробки. Важливо, що вторинний чорний метал повинен зберігатися окремо, будучи відсортованим по групах або маркам. При цьому стружка зберігається в окремих судинах. Оцинкований метал зберігається в умовах складу, оскільки цинкування руйнується під дією слабких кислот, що містяться в опадах. Це означає, що даного матеріалу не місце на повітрі. Потрібно також стежити й за вологістю, адже конденсат здатний чинити негативний вплив. Для цього аркуші горизонтально укладаються на дерев'яний майданчик.
Звичайні розміри: довжина та ширина – до 80 см, висота – до 120 см. Маса – до 1 т. Нейтральний вантаж.
ПНО – до 1,1 м3/т, залежно від виду металу.
