- •Завдання
- •Вихідні данні для роботи:
- •1. Маркетингові дослідження пасажирського регіону. Аналіз попиту і пропозиції на ринку пасажирських перевезень обраного регіону
- •1.1 Аналіз умов експлуатації пасажирських суден в регіоні
- •1.2 Характеристика основних пасажирообразующих портів
- •1.3. Аналіз компаній, що оперують в регіоні
- •1.4. Аналіз попиту в регіоні
- •2. Аналіз флоту для організації пасажирських перевезень
- •Deck 14 - Sky-Golf
- •Deck 09 - Lido-Pools-Cabins-Serenity Deck 10 - Panorama-Cabins-Kids
- •3. Побудова схем маршруту по заданим портам і вибір найкращою
- •4. Розрахунок технічних показників рейсу і складання розкладу
- •4.1 Розрахунок елементів часу круїзного рейсу
- •4.2. Складання розкладу руху судна
- •5. Розрахунок економічних показників роботи суден
- •5.1. Визначення витрат при експлуатації суден
- •5.2. Визначення доходів від експлуатації судна
- •5.3. Визначення фінансового результату
- •6. Особливості оформлення деяких документів на пасажирських суднах
- •Request
- •Request
- •Imo general declaration
- •Imo crew list
- •Imo passenger list
- •Imo ship’s stores declaration
- •Морська медико-санітарна декларація maritime declaration of health
- •Висновок
- •Список використанної літератури
1. Маркетингові дослідження пасажирського регіону. Аналіз попиту і пропозиції на ринку пасажирських перевезень обраного регіону
1.1 Аналіз умов експлуатації пасажирських суден в регіоні
Північне море розташоване у північно-східній частині Атлантичного океану, будучи його окраїнним морем. Простягнувшись між Північно-Західною Європою і Великою Британією, Оркнейськими і Шетландськими островами, на півночі воно з'єднується з Норвезьким морем, на сході — через протоки Скагеррак, Каттегат і Данські протоки (Великий Бельт, Малий Бельт і Ересунн), а також Кільський канал — з Балтійським, а на південному заході, через протоки Па-де-Кале і Ла-Манш, сполучається з Атлантикою. У дуже давні часи цей морський басейн був частиною великих рівнин Північної Європи, яку в кінці льодовикового періоду затопили води Атлантичного океану.
Разом з затокою Скагеррак площа Північного моря становить 544 тис. км². Північне море відносно мілководне — його середня глибина становить 96 м. У південній частині моря трапляються мілини, шар води над якими не перевищує 40 м; під впливом вітрів і сильних морських течій вони постійно переміщаються, що дуже ускладнює навігацію. Найбільші глибини (в тому числі і максимальна — 809 м) розташовані в глибоководному Норвезькому жолобі, який простягається вздовж південного узбережжя Норвегії від протоки Скагеррак до Норвезького моря; глибоководні (понад 450 м) розломи виявлені і в західній частині моря, наприклад, на схід від Единбурга.
Характерна риса донного рельєфу Північного моря — різка зміна глибин і великі мілини, звані тут банками. Над найбільшою з них, Доггер-банкою біля північних берегів Англії, глибина становить всього 15-30 м. Колись тут розташовувалося плоскогір'я, що піднімалося над рівниною. Тепер ці води добре прогріваються сонцем, тому вони багаті на корм, отож тут скопичуються величезні косяки риби (голландське dogger буквально означає «ловити тріску»). Інша знаменита мілина — Гудмін-Санд біля берегів графства Кент на південному сході Англії.
Температура поверхневих вод у лютому (мінімум) коливається від 2 °C в протоці Скагеррак до 7,5 °C на північному заході, а в серпні (максимум) — від 12,5 °C до 18 °C, відповідно. Така порівняно висока температура зумовлена впливом теплої Північно-Атлантичної течії, яка потрапляє сюди з Норвезького моря. На межі з Балтикою помітно холодніше. Солоність води становить 31-35 проміле і сягає максимальних значень на півночі, де море зливається з Атлантикою. На сході солоність Північного моря помітно нижча через приплив холодних і менш солоних вод Балтики, а також впадіння в нього таких великих річок, як Рейн, Ельба, Везер, Шельда і Темза. Висота припливів коливається від 0,2 м біля берегів Норвегії до 7,6 м біля узбережжя Англії; морські течії орієнтовані проти годинникової стрілки і рухаються зі швидкістю близько 1 км/год.
Акваторія моря лежить в помірному кліматичному поясі. Над морем увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Спостерігаються значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє або надмірне. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними вітрами; прохолодне літо з більш спокійною погодою.
Західні, південно-західні і північно-західні морські вітри приносять часті тумани й дощі, тоді підняті поривами вітру хвилі сягають 6-7 м висоти, а біля узбережжя Шотландії — 11 м, що сильно ускладнює судноплавство.
Береги Німеччини — південна межа Північного моря — заболочені низини, які під час морських припливів ховаються під водою. Уздовж берега тягнеться ланцюжок Північно-Фризьких (найбільший з них — Зільт) і Східно-Фризьких островів. Оскільки Північна Німеччина розташована в зоні західних морських вітрів, зими в цих місцях найчастіше м'які, з середньою температурою січня 1 °C, а літо досить прохолодне — близько 16 °C (липень).
На заході Північне море обмежене Великою Британією, найбільшим з Британських островів. Це сусідство створює додаткову температурну аномалію: взимку тут набагато тепліше, ніж в інших регіонах, що розташовані на тій же географічній широті — середньомісячна температура січня тут коливається в межах 4-7 °C. Водночас через близькість моря влітку біля берегів Великої Британії прохолодно і температура не піднімається вище 13-17 °С[15]. Кількість опадів помірна — 750 мм на рік (для порівняння: на заході Норвегії — 2000-3000 мм)
Східний кордон Північного моря частково проходить вздовж південно-західного узбережжя Норвегії. Для цієї ділянки берегової лінії характерні фіорди — вузькі, довгі, що глибоко вдаються в сушу розгалужені річкові долини зі стрімкими краями.
Південніше Норвегії, за протокою Скагеррак, східна частина Північного моря обмежена данським півостровом Ютландія, на західних берегах якого переважають нескінченні дюни, часто розсіченим затоками або невеликими озерами. На південь від міста Есберг вздовж берега протягнувся ланцюжок Північно-Фризьких островів, які відділені від материка широкими ватами — ділянками, що затоплюються під час припливу.
