Як виконувалась “Прощальна симфонія”
Патетичний характер першої частини визначається вже в головній партії, що відкриває симфонію відразу, без вступу. Експресивна, поступово спадаюча тонами мінорного тризвуку, тема скрипок загострюється характерним синкопованим ритмом акомпанементу, чергуванням форте і піано, раптовими модуляціями в мінорній тональності. Коротка заключна партія, теж мінорна, зі звивистими, немов благаючими мотивами, ще більш підсилює сумну патетику експозиції, майже позбавлену мажорних підвалин. За тим недовго триває “світлий” епізод і після паузи, з раптовою силою, проголошується головна тема — починається реприза.
Друга частина — адажіо — радісна і безтурботна, вишукана і елегантна. Звучить переважно струнний квартет. Тут використана сонатна форма з близькими за характером темами, що виконуються одними струнними, і стислою репризою, в якій головна партія прикрашена “золотою ходою” валторн.
Третя частина — менует — нагадує сільський танок з постійним чергуванням ефектів піано (тільки скрипки) і форте (весь оркестр). Несподівано мажор поступається місцем мінору, передрікаючи настрій фіналу, але повернення першого розділу змушує забути про цю скороминущу тінь.
Четверта частина образно перегукується з першою. Побічна партія знову мелодично несамостійна, але, на відміну від мінорної головної, забарвлена у безтурботні мажорні тони.
9
Після загальної паузи починається нове адажіо з варіаціями. Саме з цього моменту починається п’ята частина симфонії. Ніжна тема здається безтурботною, але звучність поступово згасає, виникає почуття тривоги. Один за одним замовкають інструменти, музиканти, які закінчили свою партію, гасять свічки, які горіли перед їх пюпітрами, мовчки піднімаються з місця і йдуть.
Гайдн цього наче і не помічає, продовжує диригувати. За валторністом сцену залишає флейтист, ніхто в оркестрі не звертає уваги на те, що вже і другий валторніст, а за ним і гобоїст, неспішно залишили сцену.
Одна за одною гаснуть свічки на пюпітрах, один за одним йдуть музиканти. Ось на сцені вже майже зовсім темно — залишилися тільки два скрипалі. Дві маленькі свічки осяяли їх серйозні, схилені до смичків обличчя. Кінець.
Та найдивовижнішим було те, що таке виконання Прощальної симфонії стало традиційним. Ось, що писала Лейпцизька газета про концерт 1799 року: “Коли оркестранти почали гасити свічки і тихо розходитися, у кожного глядача защеміло серце. Коли ж, нарешті, завмерли слабкі звуки останньої скрипки, слухачі почали розходитися принишклі й розчулені. Ніколи лейпцизька сцена, а може і жодна сцена світу не знала нічого подібного…”
До
сьогодні Симфонія № 45 Йозефа Гайдна
часто виконується при свічках. Щоразу
музиканти, один за одним, залишають
сцену, а оркестр звучить все тихіше, все
слабше, так само завмирають самотні
скрипки, і в серце закрадається легкий
смуток і солодка втіха.
10
Останні роки
В останні роки свого життя Гайдн буквально купається у променях своєї слави: композитор був почесним членом багатьох музичних товариств, його оголосили почесним громадянином Відня, у рідному місті спорудили монумент на честь маестро.
31 травня 1809 р. Йозеф Гайдн помер. Він був похований на кладовищі Hundsthurmer у Відні. Через 14 днів у церкві Schottenkirche під музику Реквієму Моцарта відбулося прощання з великим композитором.
Внесок Йозефа Гайдна у світову музичну культуру безцінний. Закладені ним основи класичної форми музичного твору служили відправною точкою у творчості багатьох відомих композиторів. Гайдна називають батьком симфонії, вважається, що саме він підняв на новий рівень досвід попередників, відкривши нову епоху у розвитку жанру.
11
Цікаві факти
Прийнято вважати, що день народження Йозефа Гайдна 31 березня. Але, в його свідоцтві була вказана інша дата - 1 квітня. Якщо вірити щоденникам композитора, то таке незначне зміна було зроблено для того, щоб не відзначати своє свято в "день дурня".
Коли в 47 років померла мама композитора, батько досить швидко взяв у дружини молоденьку служницю, якій було 19 років. Різниця між віком Гайдна і мачухи була всього 3 роки, причому "син" виявився старше.
Гайдн любив дівчину, яка чомусь вирішила, що життя в монастирі краще, ніж сімейне життя. Тоді музичний геній покликав заміж старшу сестру коханої - Анну Марію. Але це необдумане рішення ні до чого доброго не привело. Дружина виявилася сварливою, і не розуміє музичні захоплення чоловіка. Гайдн писав, що Анна Марія його нотними рукописами користувалася в якості кухонного начиння.
У біографії Гайдна є цікава легенда про назву Струнного квартету f-moll "Бритвений". Одного ранку Гайдн голився тупим бритвою, і коли терпець увірвався, він прокричав, що якби йому зараз дали нормальну бритву, він би подарував за це своє чудове твір. У цей момент неподалік був Джон Бленд, людина бажає видати рукописи композитора, які ще ніхто не бачив. Після почутого, видавець не роздумуючи вручив свої англійські сталеві бритви композитору. Гайдн стримав своє слово, і презентував нову роботу гостю. Так, Струнний квартет отримав таке незвичайне назва.
12
Фільми, в яких звучить музика Гайдна :
В "Шерлока Холмса" Гайя Річі 2009 року звучить адажіо з струнного квартету №3 D-dur під час сцени, де Уотсон і його наречена Мері обідають з Холмсом в ресторані під назвою "The Royal".
3-тя частина концерту для віолончелі використовується в англійському фільмі "Хіларі і Джекі" 1998р.
Концерт для фортепіано з оркестром звучить в кінострічці Стівена Спілберга "Спіймай мене, якщо зможеш".
Менует з 33й сонати вставлений в музичний супровід фільму "Наречена, що втекла" (продовження відомого фільму "Красуня").
Adagio e cantibile з сонати № 59 використовується в "Щоденниках вампіра" 1994 року зі Бредом Піттом у головній ролі.
Звуки струнного квартету B-dur "Схід сонця" лунають у фільмі жахів "Релікт" 1997 року.
В чудовому фільмі "Піаніст", який отримав 3 оскара, звучить квартет №5 Гайдна.
Також струнний квартет №5 доноситься з музики до кінострічок "Зоряний шлях: Повстання" 1998 року і "Форт
Симфонії №101 і №104 можна знайти у фільмі "Повелитель припливів" 1991 року.
33-й струнний квартет використовується в комедії "Джордж з джунглів" 1997 року.
3ю частину струнного квартету №76 "Імператор" можна знайти в кінострічках "Касабланка" 1941р., "Булворт" 1998р., "Дешевий детектив" 1978р, і "Брудна дюжина".
Концерт для труби з оркестром звучить в "Велика справа" з Марком Уолбергом.
В "двохсотлітнього людині" по книзі геніального письменника-фантаста Айзека Азімова можна почути симфонію Гайдна №73 "Полювання".
13
Список джерел інформації
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84_%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BD
https://uk.perish.info/1551-joseph-haydn-biography-interesting-facts-creativity.html
https://lib.oa.edu.ua/funds/music/classicism/joseph-haydn
https://muzabetka.com.ua/biograf_haydn.html
https://dovidka.biz.ua/yozef-gaydn-biografiya-skorocheno/
https://uamodna.com/articles/proschaljna-symfoniya-yozefa-gaydna/
https://classic-online.ru/ru/production/2721
https://arzamas.academy/micro/symph/1
https://soundtimes.ru/simfonicheskaya-muzyka/udivitelnye-simfonicheskie-proizvedeniya/proshchalnaya-simfoniya
14