4. Метод комбінаторики

Метод морфологічного аналізу був вдосконалений та застосовувався в різних областях знань. Цей метод був названий комбінаторним. Комбінаторика – термін, взятий з розділу математики.

Він складається, як і морфологічний, з двох частин: аналізу та синтезу. Відмінність лише в способі аналізу, який містить поняття робочого органа, робочого середовища, агрегатного стану речовини, признаки геометричної форми та структури робочого органа, признака взаємозв’язку частин робочого органа на макро- та мікрорівні і т.д.

При синтезі використовується перелік цілей удосконалюваного об’єкту, що полегшує оцінку рішень. Цей метод простіший, зрозуміліший. Відрізняється й в області застосування: морфологічний призначений для різний областей, а комбінаторний – лише для винахідництва.

Цей метод дозволяє спростити складання формули та опису винаходу. Він містить багато логічних етапів роботи, тому його легше вивчити та має в собі можливість для розвитку.

Застосовуючи комбінаторний метод, не ставлять задачу отримання єдиного рішення, а намагаються отримати велику кількість винаходів, які збільшують теорію та практику новими рішеннями.

5. Метод мозкового штурму

"Мозковий штурм" - один з найбільш поширених методів психологічної активізації колективної творчої діяльності, розроблений американським підприємцем і винахідником А. Осборном у 1953 р. Він застосовується для одержання нових ідей у науці, техніці, адміністративній та торгівельній діяльності.

Для усунення психологічних перешкод, які викликані страхом критики, Д. Осборн запропонував розділити в часі процеси генерування ідей та їх критичну оцінку. У процесах беруть участь різні люди. Ці думки є основою його методу, згодом названого прямим мозковим штурмом.

Основні правила мозкового штурму.

1. Задачу послідовно вирішують 2 групи людей по 4-15 чоловік у кожній (оптимальний склад 6-12 чоловік).

Перша група лише висуває різні ідеї - група "генераторів ідей". Це, бажано, люди, схильні до абстрагування, з бурхливою фантазією. Задача "штурмується" протягом 20-40 хвилин. Друга група - "експерти" - по закінченні штурму виносить судження про цінність висунутих ідей. У її складі краще працюють люди з аналітичним, критичним складом розуму.

Умови задачі перед її штурмом формулюються лише в загальних поняттях.

2. Основна задача групи "генераторів" - видати за відведений час якнайбільше ідей (у тому числі фантастичних, явно помилкових і жартівливих). Чим найреальніші ідеї, тим сильніше позначається їх дія на наступному процесі генерації. Погані ідеї - це каталізатори, без них не буде гарних. При остаточному розборі, що відбудеться пізніше, багато пропозицій виявляться марними. Однак сам процес повинен викликати бурхливий потік ідей, що випливають беззупинно, доповнюючи і взаємо збагачуючи один одного. Колективний розум допомагає генерувати послідовність пропозицій. Регламент на кожну ідею - не більше двох хвилин. Усі вони висловлюються без доказів і записуються до протоколу чи фіксуються на магнітній стрічці.

3. При генерації ідей заборонена всяка критика, не лише явна словесна, але й у виді скептичних поглядів. Небажано включати в одну групу людей, присутність яких може втримувати інших, наприклад керівників і підлеглих.

4. Експертизу і добір ідей після закінчення процесу генерування варто проводити дуже уважно. При їхній оцінці треба ретельно аналізувати всі ідеї, навіть ті, котрі вважаються нереальними чи абсурдними.

5. Процесом рішення задачі керує керівник "штурму", що забезпечує дотримання всіх умов і правил.

Керівник повинен виконувати свої обов'язки без наказів і критики, направляти роботу в потрібне русло. Він задає різні питання, іноді щось підказує, уточнює, не допускаючи при цьому перерв у бесіді. Крім того, йому потрібно стежити за тим, щоб висловлення ідей не відбувалося лише в раціональному напрямку, у противному випадку керівник повинен сам висловити свідомо фантастичну ідею, оголосити "п'ятихвилинку" для висловлення тільки непрактичних ідей.

6. Якщо задача не вирішена в ході штурму, можна повторити процес рішення (однак краще це зробити з іншим колективом). Коли ж повторна сесія проводиться з тим же колективом, проблему потрібно обговорити в іншому аспекті, в більш широкому формулюванні, що робить стару задачу невпізнанною. Учасники штурму сприймають її як нову, і це сприяє руху думок в іншому руслі.

Для активізації процесу генерації ідей у ході штурму рекомендується використовувати різні прийоми. Наприклад, "інверсія" (зроби навпаки), "аналогія" (зроби так, як це зроблено в інших рішеннях), "емпатія" (вважай себе частиною вдосконалюваного об'єкта і з'ясуй при цьому свої почуття, відчуття), "фантазія" (зроби щось фантастичне). Керівник може використовувати також списки контрольних питань, запропонованих А. Осборном і іншими авторами.

При аналізі ідей потрібно прагнути витягти з них раціональне зерно, розвити висловлену ідею. Якщо вона відкидається, необхідно ще раз задати собі питання: "А чому все ж це погано?" Ідеї можна оцінювати, наприклад, по десятибальній системі, а потім виводити середній бал, з огляду на думку кожного експерта. Якщо по якійсь ідеї вони різко відрізняються (всі експерти поставили 2 бали, а один - 9), необхідно з'ясувати причину розбіжностей.

У 50-х роках метод мозкового штурму швидко поширювався, претендуючи на роль головного прийому творчого мислення у всіх областях науки і техніки. Доцільність застосування методу підтверджувалася повідомленнями про результати його практичного застосування.

Віце-президент однієї американської фірми Р. Андерсон виступив з доповіддю, у якому стверджував, що в результаті застосування методу можна одержати 50 ідей за 15 хвилин. Фірма вислала своїм підрозділам телеграми з умовами задачі і через три дні одержала 831 ідею, 177 з них були практично використані.

З'явився ряд різновидів методу мозкового штурму: індивідуальний, зворотній, парний і масовий, двоступінчастий, з оцінкою ідей, "конференція ідей", з додатковим збором пропозицій і т.д.

Індивідуальний мозковий штурм проводить одна людина, послідовно генеруючи ідеї, а потім оцінюючи їх.

У зворотному мозковому штурмі основне значення приділяють критиці. Задачу підбирають не загального характеру, а більш конкретну. Особливість методу і його ефективність полягають у розкритті протиріч, дефектів, недоліків і обмежень технічного об'єкта чи висловленої ідеї, які треба удосконалити у великій аудиторії. Всіх учасників поділяють на оперативні групи по 5-7 чоловік. Керівників груп за 2-3 дні попереджають про майбутню сесію, знайомлять з порядком її проведення і задачею, яку потрібно вирішувати. Сесія починається з прямих колективних мозкових атак в оперативних групах. Задача формулюється як особиста.

Встановлено, чим складніше проблема, тим більше часу на поставлену задачу, що дає позитивний ефект. Так, наприклад, у ході одного мозкового штурму за 44 хвилини одержали 105 пропозицій, а наступного дня було подано ще 23 додаткові пропозиції, чотири з який виявилися краще кожної з перших 105.

Питання про авторство і пріоритет рішень, знайдених у результаті мозкового штурму, досить складний, тому що на сесіях присутня іноді по 40, 100 і навіть 200 чоловік. Одні ідеї розвивають інші і є їх основою. Крім того, будь-яка ідея, висловлена в даний момент кожним з учасників сесії, могла бути думкою колеги, що очікує слова.

У зв'язку з цим рекомендується проводити мозковий штурм малими колективами по 5-6 чоловік, а питання авторства вирішувати двома шляхами: або визнанням всіх учасників авторами на однакових правах, або встановленням авторства за обличчями, що зробили заключний крок у формуванні нової ідеї і рішення. В обох випадках порядок встановлення авторства повинен бути обговорений заздалегідь.

Найкращі результати метод дає при розгляді проблем організаційного характеру (наприклад, знайти нове застосування продукції, що випускається, знайти нову форму реклами і т.д.) та при розв’язку нескладних винахідницьких задач.