- •Ідентифікація банкрутства підприємства, його причини й симптоми
- •Поняття банкрутства органiчно притаманне сучасним ринковим вiдносинам. Воло характеризує неспроможнiсть пiдприємства (органiзацiї) задовольнити
- •Банкрутство пiдприємств - це наслiдок глибокої фiнансової кризи. Пiд фiнансовою кризою розумiють фазу
- •Видiляють такi види криз:
- •Причини банкрутства пiдприємств (органiзацiй) можуть бути найрiзноманiтнiшими. Беручи загалом, їх можна роздiлити на
- •Симптоми банкрутства
- •Фактично будь-яку методику прогнозування банкрутства, оцінки кредитоспроможності позичальника, аналізу інвестиційної привабливості підприємства можна
- •Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства
- •Z-рахунок Альтмана
- •Z-рахунок Альтмана
- •одель Ліса для оцінки фінансового стану
- •Модель Таффлера
- •етод аналітичних показників Бівера
- •Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
- •Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
- •Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число)
- •-модель прогнозу ризику банкрутства
- •Модель Фулмера
- •Модель Спрингейта
- •Показник діагностики платоспроможності Конана і Гольдера
- •Визначення переваг та недоліків застосування на вітчизняних підприємствах західних моделей оцінки ймовірності банкрутства
- •Висновок
- •Дякую за увагу!
Z-рахунок Альтмана
Індекс кредитоспроможності (Z-рахунок) розраховується за формулою:
Де:
•К1 - робочий капітал / сума активів;
•К2- нерозподілений прибуток / сума активів;
•К3 - операційний прибуток / сума активів;
•К4 - ринкова вартість акцій / сума заборгованості;
•К5- виторг / сума активів.
Результати численних розрахунків за моделлю Альтмана показали, що якщо Z-рахунок становить :
1,8 і менше, то |
|
|
за показника 3 і |
|
|
від 2,8 до 2,9 - |
вище |
||
ймовірність |
від 1,81 до 2,7 - |
|||
банкрутство |
ймовірність |
|||
банкрутства є |
висока; |
|||
можливе; |
банкрутства |
|||
дуже високою; |
|
|||
|
|
дуже мала. |
||
|
|
|
У 1983 році Е. Альтман отримав модифікований варіант своєї формули для компаній, акції яких не котирувалися на біржі:
де , К4 - балансова, а не ринкова вартість акцій.
одель Ліса для оцінки фінансового стану
Модель Ліса – це чотирифакторна модель для прогнозування ймовірності банкрутства підприємства. У 1972 році Роман Ліс отримав таку формулу для підприємств Великобританії:
е:
Х1 - оборотний капітал / сума активів; Х2 - операційний прибуток / сума активів;
Х3 - нерозподілений прибуток / сума активів; Х4 - власний капітал / позиковий капітал.
раничне значення для цієї моделі становить 0,037.
Перевага такої моделі банкрутства у тому, що показники економічної діяльності оцінюються з погляду забезпеченості активами. Незалежно від того, чи ця стаття є доходною або видатковою частиною. Сума активів – це те, з чого складається підприємство. Чим більше активів і чим вища їхня ліквідність (здатність перетворюватися на гроші), тим вона стійкіша.
Модель Таффлера
Модель Таффлера – методика прогнозування банкрутства підприємств з урахуванням його фінансових показників, запропонована 1977 року британськими вченими Р. Таффлером і Р. Тишоу. Дана модель була розроблена ними за результатами тестування більш ранньої моделі Альтмана на даних звітності британських компаній, яка більш відповідала новим економічним реаліям. Чотирьохфакторна модель Таффлера має такий вигляд:
Де:
•Х1 - операційний прибуток / короткострокові зобов'язання;
•Х2- оборотні активи / сума зобов'язань;
•Х3- короткострокові зобов'язання / сума активів;
•Х4 - виторг / сума активів.
Якщо величина Z-рахунку більша ніж 0,3, це свідчить, що фірма має непогані довгострокові перспективи, а якщо менше ніж 0,2, то банкрутство більш ніж імовірне.
етод аналітичних показників Бівера
Комплексна однокритеріальна оцінка фінансового стану підприємства розроблена Уільямом Бівером, який вивчав проблеми підприємств, пов’язаних з нездатністю виконувати свої фінансові зобов’язання (або труднощі з погашенням заборгованості у встановлений строк). У. Бівер створив базу даних, яку потім використовував у своїй моделі для статистичного тестування надійності 30 фінансових коефіцієнтів. Отримані значення даних показників порівнюються з їх середніми значеннями для трьох груп підприємств: благополучних підприємств; підприємств, що збанкрутували впродовж п’яти років; підприємств, що збанкрутували впродовж одного року.
Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
Досить поширеною в Україні є діагностика банкрутства підприємства за моделлю О.О. Терещенка, яка базується на застосуванні методології дискримінантного аналізу на основі фінансових показників вибіркової сукупності вітчизняних підприємств і комплексна оцінка фінансового стану підприємства на основі використання матричних моделей (розробки О. Хотомлянського, Т. Перната, Г. Северина).
Де:
•Х1 – Cash-Flow (ф. 2 2350 або 2355 + аморт. Ф.2 к. 1195) / зобов’язання (ф.1 к. 1595 + 1695);
•Х2 – валюта балансу (ф. 1 к. 1300) / зобов’язання (ф.1 к. 1595 + 1695);
•Х3 – прибуток (ф. 2 к. 2350 або 2355) / валюта балансу (ф. к. 1300);
•Х4 – прибуток (ф.2 к. 2350 або 2355) / виручка від реалізації (ф.2 к. 2000);
•Х5 – виробничі запаси (ф.1 від 1101 до 1104) / виручка від реалізації (ф. 2 к. 2000);
•Х6 – оборотність основного капіталу (виручка від реалізації) (ф. 2 к. 2000) / валюта балансу (ф. 1 к. 1300).
Одержані значення показника Z можна інтегрувати так:
•Z > 2 – підприємство є фінансовою стійким і йому не загрожує банкрутство;
•1 < Z < 2 – у підприємства порушено фінансову рівновагу (фінансову стійкість), але йому не загрожує банкрутство за умови переходу на антикризове управління;
•0 < Z < 1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;
•Z < 0 – підприємство є напівбанкрутом.
Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
Переваги дискримінантної моделі О.О. Терещенка:
•модель є зручною у застосуванні та розроблена на використанні вітчизняних статистичних даних;
•ураховується сучасна міжнародна практика;
•за рахунок використання різноманітних модифікацій базової моделі до підприємств різних видів діяльності вирішуються проблеми критичних значень показників;
•ураховує галузеві особливості підприємств
Недоліки дискримінантної моделі О.О. Терещенка::
•відсутність поглибленої класифікації стійкості фінансового стану (існує лише задовільний та незадовільний фінансовий стан);
•широкий інтервал невизначеності, що зобов’язує проводити додатковий аналіз для ідентифікації стійкості фінансового стану;
•недостатнє теоретичне обґрунтування критичних точок (чи інтервалів) для окремих фінансових індикаторів, що призводить до неточностей у фіксуванні нормативних значень фінансових показників.
Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число)
P. С. Сайфулін запропонував використати для експрес-оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:
Де:
•Кзвк - коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кзвк≥0,1);
•Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл≥2);
•Кі - інтенсивність обігу капіталу, що характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених у діяльність підприємства (Кі ≥2,5);
•Км - коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до величини виторг від реалізації;
•Квк - рентабельність власного капіталу - відношення балансового прибутку до власного капіталу (Квк ≥0,2)
Якщо рейтингове число R для підприємства має значення більше ніж 1, то підприємство перебуває в задовільному стані. Якщо значення R менше за 1, то це означає незадовільний стан.
-модель прогнозу ризику банкрутства
Учені Іркутської державної економічної академії запропонували чотирифакторну модель прогнозу ризику банкрутства (модель R) :
Де:
•К1 - оборотний капітал / активи;
•К2 - чистий прибуток / власний капітал;
•К3 - виручка від реалізації / активи;
•К4 - чистий прибуток / інтегральні витрати.
Визначення ймовірності банкрутства за чотирифакторною
моделлю
Значення R (коефіцієнта ймовірності Імовірність банкрутства, % банкрутства)
Менше ніж 0 |
Максимальна (90-100) |
|
|
0-0,18 |
Висока (60-80) |
|
|
0,18-0,32 |
Середня (35-50) |
|
|
0,32-0,42 |
Низька (15-20) |
|
|
Більше ніж 0,42 |
Мінімальна (до 10) |
Модель Фулмера
Американський економіст Джон Фулмер в 1984 року опублікував свою работу, у якій представив модель класифікації банкрутства виходячи з обробки даних 60 підприємств: 30 потерпілих крах і 30 нормально працюючих – із середнім річним оборотом $455 000. Точність прогнозів, зроблених з допомогою даної моделі на рік уперед - 98%, на два роки - 81%. Початковий варіант моделі містив 40 фінансових коефіцієнтів, остаточний використовує лише 9. Формула моделі виглядає:
Де:
•V1 – нерозподілений прибуток попередніх років/сукупні активи;
•V2 – обсяг реалізації / сукупні активи;
•V3 – прибуток до сплати податків / сукупні активи;
•V4 – грошовий потік / сукупні активи;
•V5 – борг / сукупні активи;
•V6 – пасиви / сукупні активи;
•V7 – log(матеріальні активи);
•V8 – оборотні капітали / сукупні зобов’язання;
•V9 – прибуток до сплати процентів та податків / сплачений процент.
За результатами моделі можна отримати такий прогноз:
•за H<0 - втрата платоспроможності неминуча;
•за H>0 - компанія функціонує нормально.
Модель Спрингейта
Модель Спрінгейта орієнтована на визначення рівня використання доходів підприємства, має вигляд:
Де:
•Х1 – частка оборотних активів у валюті балансу;
•Х2 – частка операційного прибутку, суми податків, відсотків за користування позиковим капіталом у загальній вартості активів;
•Х3 – частка прибутку у сумі короткострокової заборгованості та податків;
•Х4 – швидкість обороту всього капіталу підприємства (співвідношення обсягу продажу та загальної вартості активів).
Якщо ZС < 0, 862, то фінансовий стан підприємства нестабільний і воно є потенційним банкрутом. Коли ZС > 2,45, то загроза банкрутства мінімальна.
У цілому похибка прогнозу можливості банкрутства за цією моделлю не перевищує 10%, що є нормальним для правильного обґрунтування рішень по управлінню фінансовими ресурсами
