Ідентифікація банкрутства підприємства, його причини й симптоми
Поняття банкрутства органiчно притаманне сучасним ринковим вiдносинам. Воло характеризує неспроможнiсть пiдприємства (органiзацiї) задовольнити вимоги кредиторiв щодо оплати товарiв, робiт, послуг, а також забезпечити обов'язковi платежi в бюджет та позабюджетнi фонди.
Закон України "Про банкрутство" пiд банкрутством розумiє зв'язок з позбавленням активiв у лiквiднiй формi неможливостi юридичної особи суб'єкта пiдприємницької дiяльностi задовольнити встановленi для цього строки, пред'явленi йому з боку кредиторiв вимоги та виконання зобовязання перед бюджетом.
|
Технічне банкрутство - це |
|
неплатоспроможність |
Реальне банкрутство - повна |
підприємства, яка викликана |
неспроможність підприємств |
суттєвим простроченням |
щодо відновлення в наступному |
дебіторської заборгованості та |
періоді своєї фінансової |
перевищенням цієї |
стабільності і платоспроможності |
заборгованості над |
при реальних втратах капіталу. |
кредиторською, а сума активів |
|
перевищує фінансові |
|
зобов'язання. |
Види банкрутства |
|
Навмисне банкрутство |
банкрутство – це |
заздалегідь неправдиве |
|
неплатоспроможність |
об’явлення підприємством про |
підприємства за рахунок |
свою неплатоспроможність мета |
надання недостовірних даних |
якої є введенняв оману |
про фінансовий стан боржника; |
кредиторів для отримання від них |
нанесення економічного збитку |
відстрочки виконання своїх |
в особистих інтересах або |
зобов’язань або знижки на суми |
інтересах інших осіб. |
кредиторської заборгованості) |
Банкрутство пiдприємств - це наслiдок глибокої фiнансової кризи. Пiд фiнансовою кризою розумiють фазу розбалансованої дiяльностi пiдприємства та обмежених можливостей впливу його керiвництва на фiнансовi вiдносини.
Фактори, якi можуть зумовити фiнансову кризу на пiдприємствi
зовнiшнi, або екзогеннi (якi |
внутрiшнi, або ендогеннi |
не залежать вiд дiяльностi |
(залежать вiд |
пiдприємства) |
пiдприємства) |
Головні екзогенні фактори фiнансової кризи на пiдприємствi:
Головні ендогенні фактори фiнансової кризи на пiдприємствi:
•нестабiльнiсть господарського та податкового законодавства; нестабiльнiсть фiнансового та валютного ринкiв; посилення конкуренцiї в галузi; посилення монополiзму на ринку; дискримiнацiя пiдприємства органами влади та управлiння; полiтична нестабiльнiсть в країнi мiсцезнаходження пiдприємства або в 8 країн пiдприємств-постачальникiв сировини (споживачiв продукцiї).
•низька якiсть менеджменту, дефiцiти в органiзацiйнiй структурi, низький рiвень квалiфiкацiї персоналу, недолiки у виробничiй сферi, прорахунки в галузi постачання, низький рiвень маркетингу та втрата ринкiв збуту продукцiї, прорахунки в iнвестицiйнiй полiтицi, брак iнновацiй та рацiоналiзаторства, дефiцити в фiнансуваннi, цiльковитий брак контролю або незадовiльна робота його служб .
Видiляють такi види криз:
•стратегiчна криза - коли на пiдприємствi руйнується виробнича потенцiал i бракує довгострокових факторiв успiху
•криза прибутку - перманентнi збитки "з`їдають" власний 9 капiтал i це призводить до недовiльної структури балансу
•криза лiквiдностi - коли пiдприємство є неплатоспроможним або iснує реальна загроза втрати платоспроможностi
Розрiзняють три фази кризи:
• а) фазу, яка безпосередньо не загрожує функцiонуванню пiдприємства (за умови переведення його в режим антикризового управлiння);
• б) фаза, яка загрожує подальшому iснуванню пiдприємства i потребує негайного проведення фiнансової санацiї;
• в) кризовий стан, який не сумiсний з iснуванням пiдприємства i призводить до його лiквiдацiї. |
|||
На своєму шляху до повної неплатоспроможностi пiдприємство проходить такi |
|||
1.Приховане |
стадiї погiршення економiчного стану: |
|
|
|
|
||
банкрутство |
|
3.Явне (реальне) |
|
характеризується |
2.Фiнансова нестабiльнiсть |
||
зовнiшньою |
вiдрiзняється порушенням грошових |
банкрутство |
|
невiдповiднiстю |
потокiв, нестачею оборотних коштiв. |
характеризується |
|
погiршення |
При цьому керiвництву слiд |
неспроможнiстю |
|
економiчного стану. |
слiдкувати за такими ознаками: |
пiдприємства |
|
Обсяг продажiв не |
• а) затримка з наданням звiтностi та |
сплачувати свої борги. |
|
зменшується, |
Тут виникає |
||
зниження її якостi, наявнiсть |
|||
працiвники не |
невiдповiднiсть |
||
помилок. Це свiдчить про неякiсну |
|||
звiльняють, |
грошових потокiв, а |
||
дiяльнiсть фiнансових служб |
|||
авторитет |
також зовнiшнi |
||
пiдприємства, що стає причиною |
|||
пiдприємства |
конфлiкти з |
||
недостатнього рiвня економiчного |
|||
начебто |
партнерами. |
||
аналiзу; |
|||
зберiгається. |
Об'єктивним виходом з |
||
• б) рiзкi змiни структури балансу та |
|||
Погiршення стану |
цiєї ситуацiї є санацiя |
||
фiнансових результатiв; |
|||
пiдприємства |
або порушення |
||
• в) пiдвищення рiвня конфлiктностi |
|||
усвiдомлює лише |
процедури банкрутства |
||
невелику групу |
на пiдприємствi через |
|
|
фахiвцiв. |
неузгодженiсть дiй рiзних |
|
|
|
пiдроздiлiв. |
|
|
Причини банкрутства пiдприємств (органiзацiй) можуть бути найрiзноманiтнiшими. Беручи загалом, їх можна роздiлити на двi групи:
1) зовнiшнi, якi практично дуже важко (iнодi неможливо) враховувати;
2) внутрiшнi, безпосередньо залежать вiд форм, методiв та
органiзацiй |
пiдприємствi. |
Результатом одно |
чинникiв є настання |
До основних причин вiдносяться:
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Серйозне |
|
порушення |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Тривалiсть |
||||
фiнансової стiйкостi |
2. Iстотна незбалансованiсть |
||||||
неплатоспроможностi |
|||||||
пiдприємства, що |
в межах тривалої перiоду |
||||||
пiдприємства, викликана |
|||||||
перешкоджає нормальному |
обсягiв його грошових |
||||||
низькою лiквiднiстю його |
|||||||
здiйсненню його |
потокiв. |
||||||
активiв. |
|||||||
господарської дiяльностi. |
|
|
|||||
|
|
|
|
||||
Симптоми банкрутства
1.Зниження попиту |
|
|
3.Зниження |
4. Збiльшення |
||
на продукцiю та |
2.Втрата клiєнтiв та |
величини |
||||
прибутковостi |
||||||
зменшення обсягiв |
покупцiв. |
нелiквiдних |
||||
виробництва. |
||||||
виробництва. |
|
|
оборотних коштiв. |
|||
|
|
|
|
|||
|
6.Низький рiвень |
|
|
|
||
|
використання |
|
|
|
||
5.Нерiтмiчнiсть |
виробничого |
7.Скорочення |
8.Збiльшення витрат |
|||
потенцiалу та |
||||||
виробництва. |
робочих мiсць. |
на виробництво. |
||||
зниження рiвня |
||||||
|
|
|
|
|||
|
продуктивностi |
|
|
|
||
|
працi. |
|
|
|
||
9. Припинення |
10.Зменшення |
11. Подання |
||||
поточних платежiв |
ринкової цiни цiнних |
|||||
та систематичне |
потоку грошових |
паперiв та |
||||
порушення термiнiв |
коштiв вiд |
|
скорочення |
|||
погашення |
здiйснення операцiй. |
виплачуваних |
||||
зобов'язань. |
|
|
дивiдендiв. |
|||
Всi цi симптоми подiляються на двi групи:
•ті, що характеризують тотальну заборгованiсть пiдприємства;
•ті, що характеризують повну неплатоспроможнiсть.
Фактично будь-яку методику прогнозування банкрутства, оцінки кредитоспроможності позичальника, аналізу інвестиційної привабливості підприємства можна вважати такою, що присвячена проблематиці діагностики фінансового стану. У науковій літературі розглядаються два
основні підходи до прогнозування кризи – кількісний та якісний.
Класифікація методів діагностики кризи
Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства
Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двофакторна модель.
Вона базується на двох ключових показниках:
•показнику поточної ліквідності,
•показнику частки позикових коштів, від яких залежить імовірність банкрутства підприємства.
Ці показники множать на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім додають до деякої постійної величини (const), також отриманої тим же дослідно-статистичним способом.
•Якщо результат Z виявляється від'ємним, імовірність банкрутства невелика.
•Додатне значення Z вказує на високу ймовірність банкрутства.
В американській практиці використовують такі вагові значення коефіцієнтів:
для показника поточної |
для показника питомої ваги |
постійна величина: -0,3877. |
ліквідності (покриття) (Кп): - |
позикових коштів у пасивах |
|
1,0736; |
підприємства (Кз): +0,0579; |
|
Формула розрахунку Z
Z-рахунок Альтмана
Для побудови індексу Е. Альтман досліджував 66 підприємств, половина яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 pp., а половина працювала успішно, і 22 аналітичні коефіцієнти, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння.
Індекс Альтмана являє собою функцію від показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за попередній період.