ФНДР / ТЗ_Стаття(1)_

Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Українська асоціація китаєзнавців Центр сучасного Китаю “Тянься лінк”

КИТАЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІСТЬ. ПЕРСПЕКТИВИ СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ КНР В XXI СТОЛІТТІ

Матеріали IX наукової конференції

22 вересня 2015 року

КНЕУ 2015

УДК 339.92

ББК У 580

Відповідальні за випуск:

Л. Л. Антонюк, д.е.н., проф.

В. О. Кіктенко, д.ф.н., проф.

Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУ

Протокол № 6 від 24 грудня 2015 р.

Китайська цивілізація: традиції та сучасність. Перспективи соціально-економічного та політичного розвитку КНР в XXI столітті [Електронний ресурс]: матеріали IX наукової конференції (22 вересня 2015 р.); ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана», Інститут сходознавства ім. А.Кримського НАНУ. – К.: КНЕУ, ІВО, 2015. – 117 с.

ISBN 978-966-926-168-7

Матеріали IX наукової конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність. Перспективи соціально-економічного та політичного розвитку КНР в XXI столітті» містять наукові результати учасників.

Рекомендовано для широкого кола науковців і всіх, хто цікавиться традиціями китайської цивілізації, перспективами соціально-економічного та політичного розвитку КНР в XXI столітті, а також особливостями сучасних міжнародних відносин КНР.

УДК 339.92 ББК У 580

Наукове видання

Л. Л. Антонюк, В. О. Кіктенко

Китайська цивілізація: традиції та сучасність.

Перспективи соціально-економічного та політичного розвитку КНР в XXI столітті .

Матеріали IX наукової конференції (22 вересня 2015 р.)

Видано в авторській редакції

Формат 60 84/8. Зам. 175309

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи (серія ДК, № 235 від 07.11.2000)

Тел./факс (044) 537-61-41; тел. (044) 537-61-44 E-mail: publish@kneu.kiev.ua

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу КНЕУ заборонено

ISBN 978-966-926-168-7 © КНЕУ, 2015

1

Зміст Стор.

Антонюк Л.Л. КОНКУРЕНТНИЙ РОЗВИТОК КИТАЮ В 21 СТОЛІТТІ …………………......... 3

Артеменко Л.П. ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ПРОМИСЛОВОСТІ КИТАЮ………………… 7

Гальперіна Л.П. СИСТЕМНА АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ КИТАЮ ДО УМОВ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ……………………… 11 Гіренко Г.Т., Мазуренко В.П.

ВПЛИВ ІНСТИТУЦІЙНО-РЕГУЛЯТИВНИХ ЧИННИКІВ НА РІВЕНЬ ІНТЕГРАЦІЇ КНР ДО ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ …… 17 Goncharova O.V. CHINA-CENTRIC

GLOBALIZATION …………………………………………. 23 Гук О.В. СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА КИТАЮ ………………………………………… 25

Гурова Ю.С. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО РЕСУРСУ КИТАЮ ТА ЙОГО

28

МІСЦЕ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СПІЛЬНОТІ ………………………

Єфремов Д.П. МАСШТАБИ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА КИТАЮЗА МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО КАПІТАЛІЗМУ ………………………………………….…….. 42 Завадська Ю.С.

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ КИТАЮ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ… 47 Ilnytskyy D.O. Khomenko O.V.

STRATEGIES OF COMPETITIVE LEADERSHIP OF CHINA: FORMATION OF INTELLECTUAL RESOURCES……………………………..… 51 Кальченко Т.В. КИТАЙСЬКИЙ ГЕГЕМОНІЗМ В ГЛОБАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ: ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ…………………………………… 55 Кислицина О.В. ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЙНИХ

ПРОЦЕСІВ КНР…………………………… 60 Костенко А.А., Миносян А.С., Юрченко Л.И. КУЛЬТУРА И ОБЩЕСТВЕННОЕ РАЗВИТИЕ СОВРЕМЕННОГО

КИТАЯ……………………………………………………….. 63 Кудирко Л.П., Севрук І.М. КНР ЯК

ЦЕНТР ГЛОБАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ ……………... 66 Набока О.В. УЧАСТЬ США В РОЗГРОМІ ТАЙПІНСЬКОГО ПОВСТАННЯ В КИТАЇ (1850– 1864)………………………………………………………………………………… 70 Николюк О.М.

ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ТА КИТАЮ

……………………………………………………………………………. 74 Панченко Є.Г., Кір’якова М.Є. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ ЗЛИТТІВ ТА ПОГЛИНАНЬ ЗА УЧАСТЮ КИТАЙСЬКИХ КОМПАНІЙ…………………….. 79 Smotrytska M. THE SILK ROAD: HISTORY AND NEW

PERSPECTIVES………………….…... 84 Стрельник С.О., Зарицька І.А. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ В КИТАЇ……………... 86 Ткаленко С.І. РОЗВИТОК КИТАЮ В ХХІ СТОЛІТТІ: ВИКЛИК БІЗНЕСУ………………..….. 89

Цимбал Л.І. ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ КИТАЮ: ІННОВАЦІЙНИЙ ТА ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ …………………… 93 Шапран О.С. РОЗВИТОК НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ КИТАЮ В УМОВАХ ЦІНОВИХ ФЛУКТУАЦІЙ

………………..……………………………………. 100 Юшко І.О. ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙ ЯК СТРАТЕГІЯ КИТАЙСЬКИХ КОРПОРАЦІЙ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ

……………………………………………..………. 106 Яценко О.М. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЮ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

…………………………………………………………. 111

2

УДК: 339.982

КОНКУРЕНТНИЙ РОЗВИТОК КИТАЮ В 21 СТОЛІТТІ Антонюк Л.Л., доктор економічних наук, професор

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація. Проаналізовано міжнародну конкурентоспроможність Китаю та досліджено механізми забезпечення його високого конкурентного статусу на світовій арені , а також проаналізовано фактори його стратегічного лідерства у 21 столітті. Виявлено, що виважена політика уряду дозволила Китаю перейти до політики відкритої економіки, заснованої на експортно-орієнтованій моделі розвитку таким чином, що зростання валютної виручки від продажів направляється на інвестування техно- i наукоємності економіки, освоєння новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, впровадження сучасних схем промислової логістики тощо. Саме інноваційний шлях розвитку Китаю, нарощення темпів витрат на НДДКР, кількості дослідників, підтримка та стимулювання інноваційного розвитку може забезпечити подальший стрімкий розвиток Китаю та досягнення глобального економічного лідерства в майбутньому.

Ключові слова: Китай, інновації, конкурентні переваги, міжнародна конкурентоспроможність.

Аннотация. Проанализировано международную конкурентоспособность Китая и исследованы механизмы обеспечения его высокого конкурентного статуса на мировой арене, а также проанализированы факторы его стратегического лидерства в 21 веке. Выявлено, что взвешенная политика правительства позволила Китаю перейти к политике открытой экономики, основанной на экспортно-ориентированной модели развития таким образом, что рост валютной выручки от продаж направляется на инвестирование техно- i наукоемкости экономики, освоение новейших информационно-коммуникационных технологий, внедрение современных схем промышленной логистики и тому подобное. Именно инновационный путь развития Китая, наращивание темпов расходов на НИОКР, количества исследователей, поддержка и стимулирование инновационного развития может обеспечить дальнейшее стремительное развитие Китая и достижения глобального экономического лидерства в будущем.

Ключевые слова: Китай, инновации, конкурентные преимущества, международная конкурентоспособность.

Annotation. Analyzes the international competitiveness of China and explored mechanisms to ensure its high competitive status in the global arena, and also analyzed the factors of its strategic leadership for the 21st Century. Founded that deliberate government policy allowed China to move to a policy of open economy based on export-oriented development model so that the increase in foreign exchange earnings from sales of investments directed to i technological knowledge-intensive economy, the development of new information and communication technologies and introduction of modern schemes industrial logistics and so on. This innovative way of development in China, increasing the pace of R & D expenditure, number of researchers, supporting and encouraging innovative development can provide further rapid development of China and the achievement of global

economic leadership in the future.

Key words: China, innovation, competitive advantage, international competitiveness

Постановка проблеми. Одним із головних пріоритетів соціально-економічної політики держави в умовах глобалізації та нестабільності конкурентного середовища є формування конкурентоспроможної економіки. Перед науковцями постає завдання теоретичного осмислення та узагальнення відповідного досвіду країн-лідерів сьогодення, а перед урядами держав – розроблення ефективних національних стратегій розвитку, орієнтованих на досягнення глобальної конкурентоспроможності.

За останні десятиліття виважена політика уряду Китаю дозволила країні стати другою за величиною економікою світу, найбільшим експортером товарів, другим за величиною імпортером товарів, другим за величиною одержувачем прямих іноземних інвестицій та найбільшим власником валютних резервів тощо. Китай нарощує конкурентні позиції на глобальному ринку високотехнологічної продукції завдяки зростання фінансування науки i досліджень, захисту інтелектуальної власності, мотиваційній складовій для науково-дослідницького персоналу.

Аналіз останніх досліджень. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи конкурентоспроможності, аналіз причин і умов виникнення конкурентних переваг, а також проблеми

3

забезпечення високої конкурентоспроможності окремих країн та пошуку ними новітніх форм її досягнення, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: М. Портер, Дж. Сакс, А. Харт, С. Коен, Р.Камані, Р. Хаггінс, Г.Хемел, К.Прахалад, Е. Харгадон, С. Харісон, Г.Чесброу, Й, Шумпетер, Дж.Хау, М.Робінсон А.Баркер, Е.Дандон, Лі Цзяньпін, Лі Мінрон, Ван Цінан, Лі Ціанціан. та багато інших.

Мета і методика дослідження. Метою дослідження є аналіз міжнародної конкурентоспроможності Китаю та дослідження механізмів забезпечення високого конкурентного статусу КНР на світовій арені. Результати досліджень. Світовий досвід доводить, що глобальна конкурентоспроможність національної економіки може швидко підвищуватись внаслідок реалізації системи цілеспрямованих дій, в яких значна роль належить інститутам держави. Відомий експерт із теорії конкурентоспроможності М. Портер у своїх останніх роботах зазначає, що метою будь-якого уряду та його стратегічним напрямком є створення такого середовища, в якому фірми зможуть підвищувати свої конкурентні переваги, а добробут населення зростатиме. В умовах глобалізації конкурентоспроможною може бути лише та національна економіка, що відкрита для міжнародної конкуренції, забезпечує гнучкість використання усіх ресурсів та потенціалу, що, в кінцевому рахунку призводить до зростання якості життя населення.

За результатами щорічного звіту глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього Економічного Форуму Китайська Народна Республіка у 2014-2015 роках знаходиться на другому етапі економічного розвитку, що базується на ефективності та продуктивності функціонування економіки та займає 28 місце у рейтингу Глобального Індексу Конкурентоспроможності серед 144 країн світу. У рейтингу КНР знаходиться поряд з такими країнами як Франція (23 місце), Саудівська Аравія (24 місце), Ірландія (25 місце), Республіка Корея (26 місце) та Ізраїль (27 місце). Разом з тим необхідно відзначити, що Китай міцно

тримає свої позиції та упевнено їх покращує. Якщо ще 10 років тому у 2005 році Китай займав у рейтингу 46 позицію з результатом у 4,29 бали, то з року в рік цей показник зростав i сьогодні у звіті за 2014-2015 роки Китай займає 28 позицію з результатом у 4,89 бали. Для порівняння можна відзначити, що тодішній лідер рейтингу Фінляндія маючи результат у 5,95 балів, сьогодні займає лише 4 місце з результатом у 5,50 балів, що на 7,56% менше. Індекси інших країн лідерів рейтингу 2004-2005 років також впали. Наприклад, результат США знизився на 4,81%, Швеції – на 5,42%; Данії – на 6,54%; Норвегії – на 3,78%. Важливо також зазначити, що попри існування багатьох проблем Китай залишається лідером серед країн БРІКС за глобальним індексом конкурентоспроможності та з великим відривом випереджає Росію(53 місце), Південну Африку (56 місце), Бразилію (57 місце) та Індію (71 місце). Як зазначають експерти Всесвітнього економічного форуму Азійсько-Тихоокеанський регіон розвивається набагато швидшими темпами ніж решта світу. Саме тут зосереджені три з десяти лідерів рейтингу конкурентоспроможності Сінгапур, Японія, Гонконг; лідери категорії «нові азійські країни, що розвиваються» - Тайвань, Нова Зеландія та Малайзія; такі економічні гіганти як Китай та Індія.

За факторами ефективності Китай є безперечним лідером за розміром ринку після Сполучених Штатів. Китай займає першу сходинку в рейтингу за розмірами зовнішнього ринку та другу позицію за розмірами

внутрішнього ринку та ВВП. Досить високі результати Китай має i у сьомій категорії «Ефективність ринку праці» займаючи 15 місце в рейтингу за такими показниками як практика найму і звільнення та оплата праці i продуктивність. Крім того, Китай має гарні показники за здатністю до залучення талантів з усього світу (27 місце). На невисокому рівні залишається якість системи освіти (52 місце); якість навчання математичним і природним наукам (56 місце); якість управління в школах (85 місце);

доступ до мережі Інтернет у школах (38 місце). Слабким залишається фінансовий ринок та технологічна складова розвитку. Хоча певних зрушень було досягнуто у питаннях доступу до кредитів (21 місце) та у доступності венчурного капіталу (13 місце).

Результати звіту про конкурентоспроможність доводять, що інноваційна сфера залишається пріоритетною для уряду Китаю і потребує подальшого розвитку. За останні роки було втілено в життя багато проектів та реформ для підвищення інноваційності економіки Китаю: постійно зростають витрати на дослідження та розробки (23 місце в рейтингу); зростають витрати уряду на закупівлю передових технологій (10 місце); уряд підтримує кооперацію університетів та приватного сектора у питаннях проведення досліджень, невпинно зростає обсяг високотехнологічного експорту та імпорту тощо. Завдяки такій злагодженій роботі уряду Китай з року в рік займає все вищі позиції за показниками інноваційності Бурхливий розвиток Китаю почався у 1979 році із започаткування нових економічних реформ. Перший етап реформування почався з реалізації сільської реформи, що дозволяла фермерам продавати частину урожаю на відкритому ринку, та експерименту з розширення самостійності підприємств. В 80-х роках було започатковано існування чотирьох спеціальних зон, що мали стимулювати зростання іноземних інвестицій, обсяг експорту та імпорт високих технологій до Китаю [2].

4

Періодом радикальних змін стали 90-ті роки, коли була поставлена ціль створити систему соціалістичної ринкової економіки. Економічний контроль над багатьма підприємствами передавався місцевим та провінційним урядам, які отримували дозвіл застосовувати ринкові принципи діяльності. Крім того, уряд стимулював започаткування власного бізнесу населенням. Прибережні райони і міста отримували статус відкритих міст і зон розвитку, що дозволило їм експериментувати з використанням ринкових реформ та використовувати податкові та торгові пільги для залучення іноземних інвестицій. Експериментуючи з використанням тих чи інших ринкових методів та механізмів, було визначено які з них були найбільш дієвими та принесли найкращий результат для розвитку китайської економіки і пізніше були започатковані й в інших регіонах країни.

Починаючи з 1979 року середній приріст ВВП Китаю складав близько 10%, таким чином Китай збільшував розмір своєї економіки вдвічі кожні 8 років. Негативний вплив економічної кризи 2008 року позначився і на прирості ВВП, показник якого впав з 14,2% в 2007 році до 9,6 в 2008 році та до 9,2% в 2009 році. У відповідь китайський уряд реалізував цілий пакет економічних стимулів та реформ. Ці заходи дозволили збільшили внутрішні інвестиції та споживання та допомогли запобігти різкому уповільненню економічного зростання в Китаї. З 2009 по 2011 рік, річне зростання ВВП стабілізувалося на рівні 9,6%. В останні декілька років темпи зростання ВВП Китаю продовжили спадати і у 2014 році цей показник склав 7,4%, що за заявою президента КНР Сі Цзіньпіна є абсолютно очікуваним результатом, який він назвав «новою нормою»

Незважаючи на поступове вповільнення розвитку економіки Китаю, показники темпу приросту ВВП є одними з найвищих у світі. Стрімке зростання китайської економіки спонукало активні дискусії навколо питання глобального економічного лідерства КНР у найближчому майбутньому. У 2014 році обсяг ВВП Китаю складав близько 60% ВВП Сполучених Штатів Америки (порівняно з 59% у 2013 році), але цей розрив поступово скорочується завдяки високим темпам рості ВВП Китаю. За даними ж Міжнародного Валютного Фонду в 2014 році Китай обійшов США та решту країн світу за обсягами ВВП за паритетом купівельної спроможності. ВВП Китаю за ПКС у 2014 році складає 17617,3 млрд дол. США, Сполучених Штатів Америки – 17418,9 млрд дол. США. Прогнозовані показники на 2015 рік підтверджують гіпотезу глобального лідерства КНР, адже розрив у показниках буди лише зростати. Так, за прогнозами Міжнародного Валютного Фонду, ВВП Китаю за ПКС стабілізується на рівні 18975,9 млрд дол. США, в той час як ВВП США виросте лише до рівня 18124,7 млрд дол. США.

Висновки та пропозиції. Виважена політика уряду дозволила Китаю перейти до політики відкритої економіки, заснованої на експортно-орієнтованій моделі розвитку таким чином, що зростання валютної

виручки від продажів направляється на інвестування техно- i наукоємності економіки, освоєння новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, впровадження сучасних схем промислової логістики тощо. Саме інноваційний шлях розвитку Китаю, нарощення темпів витрат на НДДКР, кількості дослідників, підтримка та стимулювання інноваційного розвитку може забезпечити подальший стрімкий розвиток Китаю

та досягнення глобального економічного лідерства в майбутньому. Довгострокові стратегічні плани розвитку КНР також викладені у звіті «Китай 2030 – будуючи сучасне, гармонійне та креативне суспільство», що був розроблений за сприяння Міністерства фінансів КНР, Науково-дослідного центру розвитку КНР та Світового банку. Аналізуючи показники розвитку Китаю за останні десятиліття та ситуацію в світі, дослідники розробили нову довгострокову національну стратегію, виокремивши шість основних напрямків розвитку, що дозволять використати потенціал китайської економіки та подолати ті виклики, що постали на шляху її розвитку. Основні стратегічні напрямки розвитку КНР:

•реалізація структурних реформ для зміцнення основ ринкової економіки через переосмислення ролі уряду; реформування та реструктуризацію підприємств і банків;

•розвиток приватного сектору; заохочення конкуренції; запровадження земельних, фінансових та трудових реформ;

•розвиток інноваційної сфери та створення відкритої інноваційної системи, що спонукатиме китайські підприємства не лише проводити та використовувати власні дослідження, а й брати участь у глобальних загальносвітових інноваційних та дослідницьких проектах;

•розвиток зелених технологій через використання ринкових стимулів, правил, державних інвестиції, промислової політики тощо адже підвищуючи ефективність використання енергії, Китай не лише поліпшить рівень добробуту населення, а й зможе вирішити дедалі більші екологічні проблеми;

•сприяння розширенню можливостей та соціального захисту для всіх людей шляхом сприяння надання однакового доступу до робочих місць, фінансів, якісних соціальних послуг і соціального страхування;

5

• створення стійкої фіскальної системи шляхом мобілізації додаткових коштів і забезпечення місцевого уряду достатнім фінансуванням для виконання іх обов'язків;

• розвиток взаємовигідних відносин з рештою світу. Китай має стати активним гравцем світової економіки, членом різних міжнародних організацій та використовувати переваги членства в національних інтересах.

Список використаних джерел

1. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: Регіональний аспект

[Електронний ресурс]. — Режим доступу: file:///C:/Users/pc/Downloads/2005_1_antoniuk_ukr%20(6).pdf 2. China 2030. The World Bank. Development Research Center of the State Council, the People’s Republic of China. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/China-2030-complete.pdf

3.China and the World: Scenarios to 2025 / World Economic Forum [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Scenario_ChinaWorld2025_Report_2010.pdf 4. China Outlook 2015 KPMG [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kpmg.com/CN/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/China-Outlook-2015- 201501-v1.pdf

5.China’s Economy Realized a New Normal of Stable Growth in 2014 National Bureau of Statistics of China / 20/01/2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.stats.gov.cn/english/PressRelease/201501/t20150120_671038.html

6.The Global Competitiveness Report 2014 – 2015 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report-2014-2015

7.The Global Innovation Index 2014 The Human Factor in Innovation [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://global-indices.insead.edu/gii/documents/GII2014report.pdf

8.The World in 2025 Rising Asia and Socio-ecological Transition [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/social-sciences/pdf/the-world-in-2025-report_en.pdf

References

1. Antoniuk L.L. (2005) Mizhnarodna konkurentospromozhnist` krayin: Regional`ny`j aspekt [The

international competitiveness of countries: regional aspect], available at: http:///C:/Users/pc/Downloads/2005_1_antoniuk_ukr%20(6).pdf

2. China 2030. The World Bank. Development Research Center of the State Council, the People’s Republic of China, available at: http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/China-2030- complete.pdf

3. China and the World: Scenarios to 2025 / World Economic Forum available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Scenario_ChinaWorld2025_Report_2010.pdf

4. China Outlook 2015 KPMG, available at: http://www.kpmg.com/CN/en/IssuesAndInsights/ArticlesPublications/Documents/China-Outlook-2015- 201501-v1.pdf

5.China’s Economy Realized a New Normal of Stable Growth in 2014 National Bureau of Statistics of China / 20/01/2015, available at : http://www.stats.gov.cn/english/PressRelease/201501/t20150120_671038.html

6.The Global Competitiveness Report 2014 – 2015, available at:

http://www.weforum.org/reports/global-competitiveness-report-2014-2015

7. The Global Innovation Index 2014 The Human Factor in Innovation, available at: http://global indices.insead.edu/gii/documents/GII2014report.pdf

8. The World in 2025 Rising Asia and Socio-ecological Transition, available at: http://ec.europa.eu/research/social-sciences/pdf/the-world-in-2025-report_en.pdf

6

УДК 338.45;338:504

ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ПРОМИСЛОВОСТІ КИТАЮ Артеменко Л.П., кандидат економічних наук, доцент

Національний технічний університет України «Київський Політехнічний інститут»

Анотація. В статті розглянуто сутність, принципи та концепція циркулярної економіки. Концепція циркулярної економіки впливає на формування нових робочих місць, безпеку постачань, кращу якість життя, підвищення конкурентоспроможності, «зелене» зростання та здійснення повторної індустріалізації. Наведено особливості циркулярної економіки Китаю та етапи її розвитку. Сучасний етап розвитку циркулярної економіки Китаю спрямовано на чотири основні сфери: формування в Китаї нормативної бази для циркулярної економіки; встановлення цілей для підвищення продуктивності ресурсів; пілотні проекти уряду з розширення циркулярної економіки на трьох різних рівнях (мікрорівень, який охоплює окремі підприємства в сфері великого споживання ресурсів, високоенергетичних галузей і підприємств з рециркуляції відходів; мезорівень представлено екологічно промисловими парками та їх симбіозом; макрорівень − за участю міст і регіонів); розробка оціночних показників для циркулярної економіки (система індексів для оцінки основних аспектів циркулярної економіки: продуктивність ресурсів, скидання відходів, комплексне використання ресурсів і очищення відходів). Відповідно до Національного плану економічного і соціального розвитку на 2006–2010 роки. Китаю вдалося знизити енергоємність в економіці на 20%. В цілому, план на 2011–2015 роки включає підвищення продуктивності ресурсів на 15% кожні п'ять років. Взаємна інтеграція економічного розвитку та охорони навколишнього середовища складається в здійсненні суворої природоохоронної політики, відновленні важливих екосистем, реалізації в певних регіонах стратегічного підходу з пріоритетною охороною довкілля.

Ключові слова: циркулярна економіка, розвиток, промислова політика.

Аннотация. В статье рассмотрены сущность, принципы и концепция циркулярной экономики. Концепция циркулярной экономики влияет на формирование новых рабочих мест, безопасность поставок, лучшее качество жизни, повышение конкурентоспособности, «зеленый» рост и осуществления повторной индустриализации. В статье приведены особенности циркулярной экономики Китая и этапы ее развития. Современный этап развития циркулярной экономики Китая направлен на четыре основные сферы: формирование в Китае нормативной базы для циркулярной экономики; установление целей для повышения производительности ресурсов; пилотные проекты правительства по расширению циркулярной экономики на трех разных уровнях (микроуровень, который охватывает отдельные предприятия в сфере значительного потребления ресурсов, высокоэнергетических отраслей и предприятий по рециркуляции отходов; мезоуровень представлен экологически промышленными парками и их симбиозом; макроуровень - с участием городов и регионов) разработка оценочных показателей для циркулярной экономики (система индексов для оценки основных аспектов циркулярной экономики: производительность ресурсов, сброс отходов, комплексное использование ресурсов и очистки отходов). В соответствии с Национальным планом экономического и социального развития 2006–2010 гг. Китая удалось снизить энергоемкость в экономике на 20%. В целом, план 2011–2015 гг. включает повышение производительности ресурсов на 15% каждые пять лет. Взаимная интеграция экономического развития и охраны окружающей среды состоит в осуществлении строгой природоохранной политики, восстановлении важных экосистем, реализации в определенных регионах стратегического подхода с приоритетной охраной окружающей среды.

Ключевые слова: циркулярная экономика, развитие, промышленная политика.

Annotation. The article describes the essence of the principles and the concept of a circular economy. The concept of circular economy affects the formation of new jobs, security of supply, better quality of life, increase competitiveness, "green" growth and implementation of re-industrialization. The article presents the characteristics of China's circular economy and the stages of its development. The current stage of development of circular economy in China is aimed at four main areas: the formation of China's regulatory framework for the circular economy; setting targets to improve the productivity of resources; pilot projects of the government to expand the circular economy at three different levels (micro level, which covers some

7

enterprises in significant resource consumption, high-energy industries and enterprises for waste recycling; meso level presented eco industrial parks and their symbiosis; the macro level - with the participation of cities and regions) development performance indicators for circular economy (index system to evaluate the basic aspects of the circular economy: resource productivity, waste dumping, comprehensive utilization of resources, and waste treatment). In accordance with the National Plan for Economic and Social Development 2006–2010 years China succeeded in reducing the energy intensity of the economy by 20%. In general, the plan for 2011–2015 years includes increasing the productivity of resources by 15% every five years. Mutual integration of economic development and environmental protection is to implement a strict environmental policy, restoration of important ecosystems and the implementation of certain parts of a strategic approach to environmental protection a priority.

Keywords: circular economy, development, industrial policy.

Постановка проблеми. Економічний розвиток Китаю стикається з обмеженнями, обумовленими браком ресурсів, але сутність проблеми криється в тому, що економічне зростання Китаю відбувається екстенсивним шляхом. Зростання економіки в основному спирається на великі вкладення ресурсів, що призвело до великих нераціональних витрат ресурсів. Екстенсивна модель економічного розвитку також викликала серйозний дисбаланс у структурі товарів Китаю, технологічній структурі експорту та імпорту. Такий розвиток в кінцевому результаті може призвести до різкого погіршення стану навколишнього середовища. Якщо Китай при збереженні ринкової економіки перетворить дану модель економіки, тоді це може стимулювати безперервний технологічний ріст, невпинний розвиток нових видів ресурсів, підвищення ефективності використання ресурсів,

здійснення ефективного розподілу.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження впливу ресурсоефективності на економічний розвиток в країнах – лідерах «зеленої» модернізаці досліджували вчені: К. Гейзер, Б. М. Данилишин, Л. А. Мусіна, Т. К. Кваша, Д. Пуджарі, С. Морх, К. Самерс. Фонц Деккер, Г. Кротова, Крамер Дж., Даджайн Ж., Л. Хунъянь розробляли проблеми циркулярної економіки різних країн.

Мета і методика дослідження. Метою даної статті є розкриття сутності, принципів, концепції циркулярної економіки, виявлення сучасних етапів розвитку циркулярної економіки Китаю, формування напрямів змін моделі економічного розвитку.

Результати досліджень. Циркулярна економіка є промисловою системою, що відновлюється або регенерується за задумом і конструкцією. Вона замінює лінійну концепцію використання на відновлення, зміщується в бік використання поновлюваних джерел енергії, виключає використання токсичних хімічних речовин і прагне до усунення відходів через чудовий дизайн матеріалів, виробів, системи та бізнес-моделі [1]. Концепція циркулярної економіки впливає на формування нових робочих місць, безпеку постачань, кращу якість життя, підвищення конкурентоспроможності, зелене зростання і здійснення повторної індустріалізації..

Циркулярна економіка представляє шанс, щоб створити стабільну економії ресурсів, продовжити економічне зростання з перебуванням у екологічних обмеженнях планети. Основний принцип циркулярної економіки міста є те, що всі продукти і матеріальні потоки можуть бути повернуті в цикл після використання, і стати ресурсом для нових продуктів і послуг. Основна відповідальність за створення циркулярної економіки може бути зосереджені в промисловості, але місцеві органи влади можуть відігравати роль посередника і диригента [2]. Коли традиційне регулювання ускладнює інновації, муніципалітет може допомогти змінити правила гри, і це може підвищити інвестиційні можливості для підприємств циркулярної економіки за допомогою просторового планування та економічної політики.

Створення «економічного дива» Китаю одночасно супроводжується забрудненням навколишнього середовища, атмосфери, води відходами, нераціональним споживанням енергетичних ресурсів. Циркулярна економіка Китаю проходить три етапи розвитку за останні 20 років. У період з 1998 по 2000 роки, концепція була вперше введена і теоретичні дослідження проводились у вищих навчальних закладах. Другий етап з 2001 по 2005 роки з'явилося чисте виробництво на підприємствах і в еко-промислових парках, в той же час державний департамент з охорони навколишнього середовища почав розширюватися. Але з 2006 року Китай стикається з серйозними проблемами дефіциту ресурсів та екологічних загроз, тому циркулярна економіка представлена в якості альтернативної моделі розвитку національною комісією Китаю з розвитку і реформ (NRDC) [3]. Це пришвидшило третій етап, з якого китайський уряд вживає дії в чотирьох основних сферах. По-

8

перше, були зроблені зусилля по створенню в Китаї нормативної бази для циркулярної економіки, у 2008 році прийнято закон, який стосується наступних ініціатив:

1. забезпечення економічного зростання від споживання ресурсів і забруднюючих речовин. Циркулярна економіка була введена в заходи зеленої економіки, а також в якості нової моделі розвитку Китаю;

2. перехід від вузької процедури очищення твердих відходів до ідеї замкнутого контуру матеріальних потоків на всіх етапах, які працюють від експлуатації, виробництва, розподілу, споживання та переробки відходів. Закон розглядає переробку відходів, повторне використання продуктів і частин, і ідеї, що ми повинні продавати послуги, а не продукти;

3. встановлення основних систем сприяння розвитку циркулярної економіки на національному, провінційному, муніципальних та районних рівнях, представляючи політику й інструменти для контролю всієї кількості споживання ресурсів та скидання забруднюючих речовин, розширюючи обов'язки виробників продуктів і вдосконалення системи оцінки з переробки та скидання забруднюючих речовин. Всупереч європейської політики, китайська версія циркулярної економіки займає підхід зверху вниз і використовує не ринкові, а адміністративно-контролюючі інструменти управління.

Друга сфера, в якій Китай вживає заходів є встановлення цілей для підвищення продуктивності