ФНДР / ТЗ_Стаття(1)_

ресурсів. Відповідно до Національного плану економічного і соціального розвитку на 2006–2010 роки вдалося знизити енергоємність в економіці на 20%. В цілому, план на 2011–2015 роки включає підвищення продуктивності ресурсів на 15% кожні п'ять років. Але просто підвищення продуктивності ресурсів не достатньо при роботі з щорічним темпом зростання 7–10%, так що в 2012 році Китай вирішив створити більш докладний план для циркулярної економіки, яким буде

контролюватися загальне споживання в країні води, землі, енергії і матеріалів, а також скидання основних забруднюючих речовин. Уряд КНР ставить головне завдання циркулярної екоміки довести щорічний обсяг виробництва індустрії утилізації використаних ресурсів до 1,8 трильйона юанів (287 млрд дол. США) в грошовому вираженні до 2015 року [4]. Також буде регулюватися швидкість і масштаб економічного зростання з переходом до зеленого зростання. По-третє, Китай ставить сильний акцент на місцевих проектах. Пілотні проекти уряду з розширення циркулярної економіки проводились протягом восьми років на трьох різних рівнях. По-перше, мікрорівень, який охоплює окремі підприємства у сфері великого споживання ресурсів і високоенергетичних галузей і підприємств з рециркуляції відходів. Другий мезорівень представлено екологічно промисловими парками та їх симбіозом. І третій, макрорівень, за участю міст і регіонів, у тому числі областей в центральних і західних регіонах, залежних від деяких ресурсів, і навіть великих міст з обмеженими ресурсами, таких як Шанхай і Пекін. Початкові експерименти в основному зосереджені на утилізації низькоактивних відходів і розвитку високого рівня повторного використання продуктів і системи обслуговування продуктів. Нова група експериментальних установок спрямована на використання циркулярних практик економіки, що працює по всій країні, зміни бізнес-моделі до 2020 року.

Наразі уряд працює над четвертою сферою – розробкою оціночних показників для циркулярної економіки (система індексів для оцінки чотирьох аспектів кругової економіки: продуктивність ресурсів, скидання відходів, комплексне використання ресурсів і очищення відходів.

Продуктивність ресурсів або індекс інтенсивності матеріалів відноситься головним чином до виробленого ВВП на одиницю ресурсу; індекс скидання відходів відображає утворення відходів на душу населення; індекс комплексного використання ресурсів стосується рекультивації та утилізації твердих побутових відходів, стічних вод, міських побутових відходів; індекс очищення відходів в основному описує швидкість обробки твердих відходів, стічних вод. У наступні роки ці показники будуть вивчені, покращені, і більш тісно пов'язані з цілями циркулярної економіки та підвищення екологічної ефективності економічного зростання.

Висновки та пропозиції. Скорочення залежності від первинного використання ресурсів для економічного зростання є невід'ємною частиною переходу до стійкої економічної системи. Деякі підприємства показують інноваційне лідерство в коригуванні бізнес-моделі для ресурсоефективності. Циркулярна економіка буде підтримуватися більш послідовним національним підходом до утилізації побутових відходів.

Вимоги захисту довкілля необхідно зробити частиною процесу соціально-економічного розвитку, щоб процеси економічного розвитку сприяли охороні навколишнього середовища і покращували екологію. У теж час охорона навколишнього середовища теж повинна відігравати

9

активну роль у стимулюванні регулювання структури економіки та зміни моделі економічного розвитку. Зокрема, включаючи наступні аспекти:

1. затвердити захист навколишнього середовища в якості основного завдання державної політики. Замінити традиційну систему розрахунку ВВП на «зелену» систему розрахунку ВВП; 2. зробити завданням промисловості захист навколишнього середовища, прискорити перетворення науково-технічних природоохоронних досягнень у практичне виробництво, поступово формувати систему досліджень природоохоронних технологій, зробити екологічно дружні галузі новою точкою економічного зростання. Створити систему макрорегулювання екологізованих галузей, адаптованих до ринкової економіки;

3. Зробити розвиток циркулярної економіки головним напрямком роботи в новому етапі економічного розвитку, повністю відмовитися від традиційної екстенсивної моделі розвитку економіки. У процесі створення циркулярної економіки Китай має безперервно посилювати роботу зі створення системи природоохоронного законодавства. Удосконалюючи правову базу циркулярної

економіки, ефективно стимулювати її повномасштабний розвиток.

4. Розглядати міжнародне співробітництво як важливий інструмент для вирішення проблем охорони навколишнього середовища Китаю. Зміцнювати потенціал Китаю в галузі природоохоронної політики, управління, технологій. Активно залучати інвестування та передовий досвід в охорону навколишнього середовища. Забезпечити стимулювання та підтримку дій по захисту навколишнього середовища Китаю.

Список використаних джерел

1.Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chainsPublished by World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2014. – [Электронный ресурс] – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ENV_TowardsCircularEconomy_Report_2014.pdf

2.Jacqueline Cramer The basic principle of the circular city // Europe`s World. - June 15. – 2014. 3. Dajian Zhu China’s policies and instruments for developing the circular economy// Europe`s World. - June 15. – 2014.

4.Лю Хунъянь Многооборотное использование ресурсов – главная цель Китая. – [Электронный ресурс] – Режим доступу: http://www.2000.ua/novosti/mir_novosti/mnogooborotnoe-ispolzovanie resursov--glavnaja-tsel-kitaja_arhiv.htm

References

1. “Towards the Circular Economy: Accelerating the scale-up across global supply chains”, Published by World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2014. - available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ENV_TowardsCircularEconomy_Report_2014.pdf

2. Cramer J. (2014), “The basic principle of the circular city”, Europe`s World, June 15 2014. 3. Dajian Zhu (2014), “China’s policies and instruments for developing the circular economy”, Europe`s World, June 15 2014.

4. Lju Hunjan' (2013), “Mnogooborotnoe ispol'zovanie resursov – glavnaja cel' Kitaja”. available at: http://www.2000.ua/novosti/mir_novosti/mnogooborotnoe-ispolzovanie-resursov--glavnaja-tsel kitaja_arhiv.htm

10

УДК: 339.982

СИСТЕМНА АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ КИТАЮ ДО УМОВ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Гальперіна Л.Л., кандидат економічних наук, професор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Анотація. Досліджено особливості системної адаптації соціально-економічної моделі Китаю до умов глобальної нестабільності. Соціально-економічна модель Китаю дала змогу країні досягти світового лідерства за масштабими та темпами зростання економіки. Разом з тим, спостерігається відставаня за

якісними характеристиками, що знижує перспективи інноваційного лідерства. Оновлення соціально економічної моделі є, з одного боку, відповіддю на зміну передумов розвитку, а з іншого, має цілеспрямований характер урядової політики з метою створення інноваційних засад досягнення світового лідерства. Виокремлено нові передумови розвитку соціально-економічної моделі КНР, якими є:вичерпання потенціалу урбанізації;зміна демографічних показників (старіння населення, зменшення частки працездатного населення); зменшення престижу вищої освіти;зростання оплати праці випереджає зростання продуктивності; найвищий показник у світі зростання особистого споживання; зростання волатильності на зовнішніх ринках; зростання корпоративного боргу; зниження ефективності інвестицій; зниження прибутку від інвестицій; зростання впливу інтернету; зростання соціальної вразливості.

Ключові слова: китайська модель, адаптація, високотехнологічний експорт, інновації, експансія.

Аннотация. Исследованы особенности системной адаптации социально-экономической модели Китая в условиях глобальной нестабильности. Социально-экономическая модель Китая позволила стране достичь мирового лидерства по масштабам и темпам роста экономики. Вместе с тем, наблюдается отставаний по качественным характеристикам, что снижаю перспективы инновационного лидерства. Обновления социально-экономической модели является, с одной стороны, ответом на изменение предпосылок развития, а с другой, имеет целенаправленный характер правительственной политики с целью создания инновационных принципов достижения мирового лидерства. Выделены новые предпосылки развития социально-экономической модели КНР, которыми являются: исчерпание потенциала урбанизации, изменение демографических показателей

(старение населения, уменьшение доли трудоспособного населения); уменьшение престижа высшего образования, рост оплаты труда опережает рост производительности; самый высокий показатель в мире рост личного потребления; рост волатильности на внешних рынках; рост корпоративного долга; снижение эффективности инвестиций; снижение прибыли от инвестиций; рост влияния интернета; рост социальной уязвимости.

Ключевые слова: китайская модель, адаптация, высокотехнологичный экспорт, инновации, экспансия.

Annotation. The features of the system adapt social and economic model of China to the conditions of global instability. Socio-economic model China has allowed the country to achieve global leadership in scale and pace of economic growth. However, the observed gaps qualitative characteristics, which reduces the prospects for innovation leadership. Updates socio-economic model, on the one hand, in response to a change of preconditions, on the other hand, has focused government policies to create innovative principles of achieving global leadership. Thesis there is determined new conditions of socio-economic model of China, which are: depletion potential of urbanization, demographic change (aging population, reducing the share of working age population); reducing the prestige of higher education, wage growth outstripping the growth of productivity; the highest figure in the world of personal consumption growth; increased volatility in foreign markets; growth of corporate debt; reducing efficiency investments; lower profits from investments; the growing influence of the Internet; increased social vulnerability.

Keywords: the Chinese model, adaptation, high-tech exports, innovation, expansion.

Постановка проблеми. У сучасному світі одночасно співіснують різні типи суспільства, однак загальною тенденцією є формування глобального постіндустріального суспільства. Трансформація

11

індустріальної епохи в постіндустріальну відбувається великою мірою під дією інноваційно інформаційних чинників, що знайшло відображення у концепції інформаційного суспільства. При цьому виникає перманентна нестабільність у розвитку глобалізованого господарства. Оскільки у сучасному світі лідерство в створенні, генеруванні та поширенні інформаційно-комунікативних технологій на основі використанні інтелектуального капіталу визначає перерозподіл свiтoвoгo багатства. Таким чином, досягнення критеріїв постіндустріального (інформаційного) суспільства є

[9]. За кількістю мільярдерів Китай поступається лише Сполученим Штатам. Тим не менш, до першої сотні списку увійшли всього 6 китайців.

Ще більш наочними є відмінності між світовими лідерами за економічною потужністю. Так, КНР поступається США за більшістю субіндексів глобального індексу конкурентоспроможності (рис. 2). Тільки за субіндексом «макроекономічне середовище» КНР випереджає США, а за субіндексом «інституції та розмір ринку» має подібні результати.

Ефективність ринку праці

Рис. 2. Позиції КНР та США за субіндексами глобального індексу конкурентоспроможності

Джерело: побудовано автором за даними [11].

Наявність сенсу для розвитку країни – глобального лідера у витрачанні ресурсів на сприяння інклюзивному розвитку країни з екстрактивною політичною системою обумовлюється взаємозалежністю у глобалізованому світі, потребі зниження глобальних ризиків та, знову-таки, загостренням глобальної конкуренції між країнами – лідерами [7]. Однак, у сучасному світі лідерство визначається інноваціями, тому розглянемо позиції КНР та США за субіндексами Глобального інноваційного індексу (рис. 3). КНР поступається США за всіма субіндексами глобального інноваційного індексу окрім субіндексу «результати в галузі знань і технологій». Порівняльний аналіз складових глобального інноваційного індексу обох країн дає змогу стверджувати про відставання КНР. Інноваційна модель «наслідування лідера», де основним інструментом було копіювання інноваційних продуктів вичерпало себе, але для зміни моделі замало фінансування.

Необхідно створити передумови, якими є оновлення соціально-економічної моделі Китаю. Однак окрім потреби у зміни моделі для стимулювання інноваційного шляху розвитку в китайській економіці спостерігається зміна умов розвитку соціально-економічної моделі Китаю. Нові передумови розвитку соціально-економічної моделі КНР:

вичерпання потенціалу урбанізації; зміна демографічних показників (старіння населення, зменшення частки працездатного

населення); зменшення престижу вищої освіти;

зростання оплати праці випереджає зростання продуктивності; зростання особистого споживання близько 10 відсотків на рік (найвищий показник у світі, що

перевищує на сьогоднішній день розвинені країни і вдвічі швидше інших країн із середнім рівнем доходу);

13

зростання волатильності на зовнішніх ринках; зростання корпоративного боргу;

зниження ефективності інвестицій (600 млрд дол. США програми стимулювання); зниження прибутку від інвестицій; зростання впливу інтернету (57% загальної чисельності міського населення); зростання соціальної вразливості.

Інститути

Розвиненість бізнесу Розвиненість ринку

Рис. 3. Позиції КНР та США за субіндексами Глобального інноваційного індексу

Джерело: побудовано автором за даними [12].

Зміна передумов розвитку соціально-економічної моделі позначилась на зміні соціально-економічної політики Китаю, що знайшло відображення у Принципах економічної політики, викладених на 3-му пленумі ЦК КПК 18-го скликання, 2013 р.

Принципи економічної політики, викладені на 3-му пленумі ЦК КПК 18-го скликання, 2013 р.: ринок повинен стати основною рушійною силою економіки; вивільнення потенціалу трудової міграції; зміна ролі держави;

зростання приватної конкуренції у секторі послуг (освіта, охорона здоров'я, фінанси, телекомунікації);

інвестиції у внутрішні райони (проблема регіональних асиметрій); демонополізація ключових галузей економіки, включаючи залізниці та енергетику; уряд має взяти курс на продовження технологічної модернізації; жорстка бюджетна регіональна політика.

Одним з основних двигунів оновлення соціально-економічної моделі КНР є зміна ролі середнього класу. Зростання доходів міських мешканців (75 % міських споживачів Китаю буде заробляти до 2029 р. від 9000 до 34000 дол. США на рік призводить до зміни ментальності населення. Зростання середнього класу буде сильніше в менших, внутрішніх містах, ніж у містах східного

узбережжя (з 13% до 39% з 2002 до 2022 р.) (за даними mcKinsey [13]). Так, верхній середній клас Китаю вже зараз демонструє західний підхід до споживчих витрат (підвищення вимог до товарів, бажання новинок, емоцій) і ця тенденція буде посилюватсиь із зростанням відповідних верств населення.

Висновки та пропозиції. Соціально-економічна модель Китаю дала змогу країни досягти світового лідерства за масштабими та темпами зростання економіки. Разм з тим, спостерігається відставаня за якісними характеристиками, що знижую перспективи інноваційного лідерства. Виокремлено нові передумови розвитку соціально-економічної моделі КНР, якими є:вичерпання потенціалу урбанізації;зміна демографічних показників (старіння населення, зменшення частки працездатного населення); зменшення престижу вищої освіти;зростання оплати праці випереджає зростання продуктивності; найвищий показник у світі зростання особистого споживання; зростання

14

волатильності на зовнішніх ринках; зростання корпоративного боргу; зниження ефективності інвестицій; зниження прибутку від інвестицій; зростання впливу інтернету; зростання соціальної вразливості.

Оновлення соціально-економічної моделі є, з одного боку, відповіддю на зміну передумов розвитку, а з іншого, має цілеспрямований характер урядової політики з метою створення інноваційних засад досягнення світового лідерства.

Список використаних джерел

1. Acemoglu D. Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty / Daron Acemoglu and James Robinson. – New York : Crown Publishers, 2012. – p. 571 2. Будкін В. C. Україна–Китай: новий етап співробітництва / Будкін В. C. // Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право. – 2011. – №. 3. – С. 9-10. 3. Лі Лань та ін. Стратегічний вибір китайських підприємців/ Пер. изд. [The strategic choice of Chinese entrepreneurs] / голов. ред. Лі Лань– Пекін, 2011. – № 12. – C. 449– 466.

4.Meri T. China passes the EU in High-tech exports // Eurostat Statistic in focus. – 2009. – №

25.– P. 1–7.

5.Олійник О. М. Досвід Китаю з реалізації геополітичних інтересів шляхом здійснення іноземних інвестицій і надання закордонних кредитів: уроки для України / О. М. Олійник //Український соціум. – 2014. – №. 4. – С. 130-143.

6.Пуртов В. Ф. Особенности китайской модели развития / Пуртов В. Ф., Го Ц. Ф. //

Социальная экономика. – 2015. – №. 1. – С. 124–134.

7. Гальперіна Л. П. Нові сенси розвитку національних економік у постіндустріальну епоху // Actual problems of international relations. – 2016. – Т. 1. – №. 123. – С. 138-146. 8. Коммюнике 3-го пленума ЦК КПК 18-го созыва Агентство Синьхуа http://russian.news.cn/ 07:57.13/11/2013

9.Website of the World Bank - available at: http://data.worldbank.org/indicator

10.Website of the Forbes - available at: http://www.forbes.com/

11.The Global Competitiveness Report 2014–2015. Geneva: World Economic Forumб 2014. –

549 р. - available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf 12.

Website of the World Intellectual Property Organization (WIPO) - available at: http://www.wipo.int/publications/en

13. Website of the McKinsey & Company available at: http://www.mckinsey.com.

References

1. Acemoglu D. (2012) Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty / Daron Acemoglu and James Robinson. - New York: Crown Publishers, 2012. - p. 571 2. Budkin B. C. (2011) China-Ukraine: new stage of cooperation / Budkin B. C. // Strategy of Ukraine. Economics, sociology, and law. - 2011. - №. 3. - P. 9-10.

3. Li Lan et al. (2011) The strategic choice of Chinese entrepreneurs / Per. ed. [The strategic

choice of Chinese entrepreneurs] / heads. Ed. Li LanBeijing, 2011. - № 12. - C. 449-466. 4. Meri T. (2009) China passes the EU in High-tech exports // Eurostat Statistic in focus. - 2009. - № 25. - P. 1-7.

5.Oleynik O.M. (2014) Experience from implementation of China's geopolitical interests through foreign investment and foreign loans provide: lessons for Ukraine / O.M. Oleynik // Ukrainian society. - 2014. - №. 4. - P. 130-143.

6.Purtov V.F. (2015) Features of the Chinese model of development / V.F. Purtov, Ts. F. Guo // Social Economy. - 2015. - №. 1. - P. 124-134.

7.Galperina L.P. (2014) The new meaning of national economies in the post-industrial era / L.P. Galperina // Actual problems of international relations. - T. 1. - №. 123. - P. 138-146. 8. Kommyunyke 3rd Plenum of the CPC Central Committee 18th convocation Agency Xinhua) - available at: http://russian.news.cn/ 07: 57.13 / 11/2013

15

9.Website of the World Bank - available at: http://data.worldbank.org/indicator

10.Website of the Forbes - available at: http://www.forbes.com/

11.The Global Competitiveness Report 2014-2015. Geneva: World Economic Forumb 2014. - 549 p. - Available at: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf. 12. Website of the World Intellectual Property Organization (WIPO) Available at:

http://www.wipo.int/publications/en

13. Website of the McKinsey & Company - available at: http://www.mckinsey.com.

16

УДК 339.97

Вплив інституційно-регулятивних чинників на рівень інтеграції КНР до глобальної інноваційної мережі Гіренко Г.Т., здобувач,

Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ Мазуренко В.П., кандидат економічних наук, професор,

Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Анотація. Стаття присвячена визначенню впливу інституційно-регулятивних чинників на рівень інтеграції КНР до глобальної інноваційної мережі. КНР впевнено інтегрується до глобальної інноваційної мережі завдяки застосуванню випробуваних західними країнами та національних специфічних інституційно-регулятивних механізмів. Позитивний вплив мала деполітизація регулятивних інститутів, впровадження «реформ відкритості», стратегії «наздоганяючої модернізації». Завдяки планово-централізованій моделі управління економікою КНР мали можливості акумулювати значні матеріальні, сировинні, фінансові та людські ресурси для реалізації стратегію «наздоганяючої модернізації» із застосуванням таких інструментів, як створення вільних економічних зон, науково-технологічних парків, підтримки високотехнологічних підприємств, диференціації джерел фінансування НДДКР та освіти.

Державна стратегія КНР спрямована на стимулювання високотехнологічного виробництва та інтегрованої з бізнесом системи формування знань. Інтеграція до глобальної інноваційної мережі здійснюється під егідою двосторонніх Комісій з науки і техніки, що відбувається між міністерствами науки Китаю та іншої країни світу. Фонди двостороннього партнерства у галузі досліджень і інновацій спільно працюють для вирішення глобальних проблем людства. Найбільшими партнерами КНР у НДДКР є США, Великобританія та Японія. При цьому між країнами створюються Фонди двостороннього партнерства у галузі досліджень і інновацій, які спільно працюють в партнерстві для вирішення глобальних проблем людства.

Ключові слова: Китай, корпорації, глобальна інноваційна мережа, НДДКР, інновації.

Аннотация. Статья посвящена определению влияния институционально-регулятивных факторов на уровень интеграции КНР в глобальной инновационной сети. КНР уверенно интегрируется в глобальной инновационной сети благодаря применению испытанных западными странами и национальных специфических институционально-регулятивных механизмов.

Положительное влияние имела деполитизация регулятивных институтов, внедрение «реформ открытости», стратегии «догоняющей модернизации». Благодаря планово-централизованной модели управления экономикой КНР имели возможности аккумулировать значительные материальные, сырьевые, финансовые и человеческие ресурсы для реализации стратегии «догоняющей модернизации» с применением таких инструментов, как создание свободных экономических зон, научно-технологических парков, поддержки высокотехнологичных предприятий, дифференциации источников финансирования НИОКР и образования.

Государственная стратегия КНР направлена на стимулирование высокотехнологичного производства и интегрированной с бизнесом системы формирования знаний. Интеграция в глобальной инновационной сети осуществляется под эгидой двусторонних комиссий по науке и технике, что происходит между министерствами науки Китая и другой страны мира. Фонды двустороннего партнерства в области исследований и инноваций совместно работают для решения глобальных проблем человечества. Крупнейшими партнерами КНР в НИОКР являются США, Великобритания и Япония. При этом между странами создаются Фонды двустороннего партнерства в

области исследований и инноваций, которые совместно работают в партнерстве для решения глобальных проблем человечества.

Ключевые слова: Китай, глобальна інноваційна мережа, НДДКР, інновації.

Annotation. The article is devoted to defining the impact of institutional and regulatory factors on the integration of China into the global innovation network. China steadily integrating into global innovation networks through the use of proven Western countries and specific national institutional and regulatory mechanisms. The positive impact was depoliticization of regulatory institutions, implementation of "reforms

17

openness" strategy "catch-up modernization". With its centrally planned model of economy of China have the opportunity to accumulate significant financial, commodity, financial and human resources to implement the strategy of "catch-up modernization" with the use of tools such as the creation of free economic zones, science and technology parks, support high-tech enterprises, differentiation funding sources R & D and