ФНДР / Могографія-повний_варіант

-інтеграційне вдосконалення та навчання. Бізнес-організації повинні займатися систематичним, безперервним розвитком. Ця категорія охоплює діяльність, в якій організації прагнуть постійного покращення в таких сферах, як прийняття рішень, навчання, і спілкування. Це гнучка орієнтація на безперервний процес зміни поглядів, а не одноразова подія в пошуку стабільності. Розвиток спирається на вищезгадані категорії в його безперервності, еволюційні зміни потребують послідовного навчання; для змін необхідні відкрите спілкування та обмін знаннями.

-глибока клієнтоцентрованість. Для того, щоб адаптуватися та бути спритними, бізнес-організації повинні намагатися передбачити тенденції та зміни в навколишньому середовищі, зокрема потреби клієнтів. Якщо організації здатні передбачати ці зміни, вони можуть розвивати стратегічні плани на майбутнє для задоволення цих потреб в інший спосіб. Тобто вони можуть бути попереду змін.

-лідерство та рольове моделювання. Ця категорія практик відноситься до вищого керівництва, що забезпечує управління, мотивування та спілкування щодо ділових рішень, цілей, політики та стратегії, а також потреб бути спритним.

Багато з описаних вище практик є результатом сильного керівництва.

- стратегічне вирівнювання та управління талантами. Бізнес-організаціям рекомендується вкладати ресурси в пошук та управління талантами. Тобто організації повинні витрачати час і ресурси для найму якісних кандидатів і пропонувати можливості інтелектуального та кар’єрного розвитку, що дозволять співробітникам і організації в цілому бути гнучкими і спритними.

Запропоновані Benjamin E. Baran, Haley M. Woznyj38 сім основних категорій практик не вирішують всіх складнощів та викликів, пов’язаних зі світом VUCA.

Проте вони дають певні орієнтири, на що слід звертати увагу як в корпоративному навчанні та підвищенні кваліфікації, так і акцентують увагу на важливості так званих soft skills (м’яких навичок) під час академічного навчання

38 Benjamin E. Baran, Haley M. Woznyj Managing VUCA: DOI: 10.1016/j.orgdyn.2020.100787

51

майбутніх управлінців. Однією із важливих навичок є критичне мислення,

оскільки вона дозволяє управлінцю визначитись принаймні з власною позицією.

Адже «помилки мислення» керівника коштуватимуть дуже дорого для всієї організації39. Мова йде про так звані когнітивні упередження та викривлення сприйняття інформації управлінцем. До таких когнітивних викривлень слід віднести наступні: «прокляття знань», коли той, хто приймає рішення,

помилково вважає, що інші люди володіють тією самою інформацією та оцінюють ситуацію так само, як і управлінець; неприйняття втрат та ірраціональне посилення, коли рішення більш обумовлено тим, що вже було вкладено навіть за умов неефективності започаткованого, ніж перспективною реального прибутку; ілюзорна кореляція, коли зв’язки між подіями є більш уявні у сприйнятті людини, що приймає рішення, аніж у фактичній ситуації; та,

нарешті, «пророцтво, що самоздійснюється», призводить до того, що керівник, а

разом з ним і вся структура, що йому підпорядкована, підпадає під «замкнене коло» неуспішності. Розвиток критичного мислення – це найкращий спосіб подолати описані вище ризики у прийнятті рішень, які стають особливо небезпечними в сучасному нестабільному та непередбачуваному бізнес-

середовищі.

Викладене вище дозволяє стверджувати, що науковцями і практиками напрацьовані рекомендації щодо оптимізації діяльності бізнес-організації в

VUCA-світі, проте для їх реалізації досить важливою є зрозуміла позиція лідера,

його персональне бачення та розуміння ситуації. У такому випадку, на нашу думку, лідеру, при прийнятті управлінських рішень, може стати у нагоді розроблений у підходах критичного мислення алгоритм персонального самовизначення40.

39 Суббота С. Помилки мислення бізнесмена, які можуть вплинути на успіх усієї компанії. Forbes.

URL: https://forbes.ua/leadership/pomilki-mislennya-biznesmena-yaki-mozhut-vplinuti-na-uspikh-usiei-kompanii- 26062021-1920.

40 Мерзлякова О.Л., Хоружа Л.Л. Практикум з критичного мислення: навчально-методичний посібник. Київ:

Київський університет імені Бориса Грінченка, 2020. 160 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31543/

52

Отже, беззаперечно сучасний світ став мінливим та непередбачуваним,

складним та амбівалентним. Як зазначили Xiaohong Guo та Ling Cheng41, чим непевніше оточення бізнес-організації, тим більше їй потрібно бачити щось певне. Невизначеність приносить вищий рівень тривоги та невпевненості як окремим людям, так і бізнес-організації. Ця тривога і незахищеність певною мірою посилює мислення конкуренції. У VUCA-світі, зберігаючи чіткість почуття свідомості, знаходження недоліків й заповнення прогалин перетвориться на потужну науку інновацій та конкурентоспроможності.

Врахування трендів, існуючих технічних та технологічних рішень, що спостерігаються у сучасному світі і у яких функціонують бізнес-організації, а

також своєчасне навчання персоналу відповідним навичкам та умінням дозволить забезпечити ефективність функціонування бізнес-організацій в умовах невизначеності та мінливості середовища.

Sahaidak Mykhailo, DSс, Professor, Head of Management Department SHEE “Kyiv National

Economic University named after Vadym Hetman”, Ukraine, https://orcid.org/0000-0001-6526-1170

Сагайдак Михайло Петрович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна, https://orcid.org/0000-0001-6526-1170

Merzliakova Olena, Ph.D., Associate Professor of Chair of leadership in education of In-service Teacher Training Institute of Borys Grinchenko Kyiv University, Ukraine, http://orcid.org/ 0000- 0002-4035-9144

Мерзлякова Олена Леонідівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка,

Україна, http://orcid.org/ 0000-0002-4035-9144

Simshah Iryna, assistant of Management Department SHEE “Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman”, Ukraine

Сімшаг Ірина Олександрівна, асистент кафедри менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

41 Xiaohong Guo, Ling Cheng Challenges, core competence development and future prospects of appraisers in the VUCA era DOI: https://doi.org/10.2991/mmetss-19.2019.112

53

ЗМІНА ПАРАДИГМИ УПРАВЛІННЯ КОМПАНІЄЮ В УМОВАХ МЕРЕЖИВІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

Самойленко А.О.

В умовах глобалізації еволюція інтернаціоналізації, розширення продуктивних сил, поглибленням взаємозв’язків між національними економіками на рівні виробництва, обміну, споживання та розподілу факторів і результатів виробництва відбуваються трансформації в середовищі управління бізнес-

організаціями та форм ведення міжнародним бізнесом, які зумовлюють появу нових більш інноваційних компаній. На різних рівнях та етапах інтернаціоналізації виникнення або трансформації форм міжнародного підприємництва відбувається в межах тенденцій бізнес-середовища. При цьому міжнародний бізнес, створюючи умови для ТНК, формує нові глобальні господарські зв’язки в економічних системах на мезо-, макро- і мікрорівнях. За таких умов глобалізації суб’єкти міжнародної економіки інтегруються у світовий економічний простір, визначивши капітал, інформацію та технологію як фактори посилення такої інтеграції для виробництва глобального продукту на світовому ринку.

Сучасна міжнародна підприємницька діяльність в умовах своєї трансформації наразі зорієнтована на впровадження конкретних заходів щодо розширення ринків збуту, послуг, капіталу, робочої сили та пошук нових джерел виробничих і фінансових ресурсів, здійснення диверсифікації господарської діяльності тощо. Таке економічне підґрунтя міжнародного бізнесу визначає його як підприємництво, що здійснюється у межах світового господарства.

Враховуючи вплив вимог світового ринку, необхідність оптимального задоволення інтересів і потреб партнерів, господарські операції в даному контексті матимуть гнучкий характер у процесі оперативного управління на засадах застосування нових організаційних технологій42.

42 Кокоріна В.І. Основні тенденції розвитку форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. Ефективна економіка. 2012. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1205

54

Бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують весь виробничий процес в рамках світового господарства.

Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо 43.

Стратегічні трансформації форм ведення міжнародного бізнесу дозволяють ТНК виходити на зарубіжні ринки не лише шляхом прямого іноземного та венчурного інвестування, міжнародного виробництва, але й іншими способами виробництва без участі капіталу. Сучасні ТНК використовують різні форми та способи виробництва без участі капіталу, до яких відносяться підрядне промислове виробництво й аутсорсинг послуг, підрядне сільськогосподарське виробництво, управлінські контракти, ліцензування, франчайзинг та інші типи договірних відносин. Такими управлінськими важелями ТНК координують діяльність своїх філій і дочірніх компаній у рамках своїх глобальних виробничо-

збутових ланцюгів та впливають на управління компаніями у приймаючих країнах, не беручи участь у капіталі цих компаній. Відповідна політика ведення бізнесу надає великі переваги та дозволяє ТНК певним чином мінімізувати ризики, збільшити мобільність обігу капіталу у приймаючій країні тощо

(табл. 1).

Увага більшості сучасних науковців наразі прикута на аналізі основних та найбільш впливових структурних елементах середовища діяльності компанії:

економіка, політика, культура, технології, демографія, соціальна сфера. Проте для більш детального визначення ступеня впливу бізнес-середовища на розробку зовнішньоекономічної стратегії компанії такі параметри, як контроль з боку суб’єкта, складність умов середовища, межі його дослідження та вплив чинників стають значимими передумовами для подальшого прогнозування. Дві групи

43 Там само.

55

факторів (прямого та опосередкованого впливу на середовище) визначають елементний склад зовнішнього середовища та характеризують його стан.

Середовище прямого впливу включає наступні фактори: державне регулювання,

трудові ресурси, споживачі та конкуренти, постачальники. До середовища опосередкованого впливу включаються такі фактори, як стан економіки,

науково-технічний прогрес, соціально-культурні та політичні зміни в суспільстві, природно-географічні та демографічні показники44.

Таблиця 1 – Переваги нефінансових способів виробництва без участі

капіталу для розвитку бізнес-організації ТНК

Джерело: Сформовано автором за даними 45,46

Найбільш розповсюдженими та найчастіше застосовуваними моделями аналізу бізнес-середовища є PEST та SLEPT аналіз. Дані моделі дозволяють ідентифікувати ті чинники макросередовища, що суттєво впливають або можуть

44Лук’яненко О.Д., Пісна О.М. Моделі аналізу середовища бізнес-діяльності ТНК. Науковий вісник Полісся. 2016. № 4 (8). С. 323-328.

45Кокоріна В.І. Основні тенденції розвитку форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. Ефективна економіка. 2012. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1205

46Чинники, складові і результати запровадження і реалізації антикризової політики в окремих країнах світу та Україні. Прогноз соціально-економічного розвитку України у 2021р. Наук. ред. В. Юрчишин. Київ: Заповіт, 2021,

200c. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2021_ukraine_economic_forecast.pdf

56

вплинути на діяльність компанії на міжнародних ринках. Модель PEST аналізу

факторів макросередовища представлена в табл. 2.

Таблиця 2 – Модель PEST аналізу факторів макросередовища

Джерело: Складено автором за даними 47

Найбільш глобалізованими країнами на сьогодні залишаються Нідерланди,

Ірландія, Бельгія. Також простежується певне погіршення позицій Швеції,

Швейцарії, Великобританії. Німеччина опинилася поза десяткою лідерів,

натомість Угорщина увійшла до групи. Більшість фахівців схильні вважати, що покращення позицій країн у ключових рейтингах залежить, в першу чергу, від покращення ділового середовища, відповідно від реформ й стратегій глобального розвитку країни. При цьому виключно державна політика виступає

47 Лук’яненко О.Д., Пісна О.М. Моделі аналізу середовища бізнес-діяльності ТНК. Науковий вісник Полісся. 2016. № 4 (8). С. 323-328

57

рушієм реформ та стимулом для розвитку всіх складових бізнес-середовища. І

відповідно уряди країн, зацікавлені в розвитку національних економік, активно впроваджують реформи, що безпосередньо відображається на значенні індексу та позиціях в рейтингу 48.

За сучасних умов господарювання бізнес-офшоринг став матеріальним ядром сучасного світового середовища, який представлений масштабними транскордонними операціями з капітальними ресурсами, включаючи процедури отримання лізингу цінних паперів на міжнародних фондових майданчиках,

захист активів від недружніх поглинань, спрощення процедур їх продажу чи зміни власника, використання режимів гарантування захисту капіталу іноземних інвесторів та інші. За даними міжнародної дослідницької організації Tax Justice Network, в офшорних юрисдикціях акумульовано ніде не зареєстрованого інвестиційного капіталу на загальну суму від 21 до 32 трлн. дол. США, що становить близько третини глобального валового внутрішнього продукту. І це без урахування оформлених об’єктів нерухомого майна на суму близько

70 трлн. дол. США, або 30–45 % світового ВВП 49.

Сучасний бізнес-офшоринг створює власні конкурентні переваги для компаній й організацій, зокрема: оптимізація виробничих процесів, здобуття нових ринкових сегментів, розширення доступу до висококваліфікованого сегменту робочої сили, нівелювання інституційних бар’єрів у транскордонному русі товарів, послуг і факторів виробництва, поліпшення системи сервісного обслуговування клієнтів, а також раціоналізація системи обліку фінансово-

господарських операцій. Саме в такий спосіб у світовому господарстві в останні десятиліття активно формуються багатонаціональні компанії якісно нового типу,

які спеціалізуються на виробничому і сервісному обслуговуванні у форматі виробник-підрядник, динамічній розбудові у глобальних координатах міжнародних мереж зарубіжних філій. У такий спосіб ТНК здобувають

48Пісна О.М. Трансформаційні тренди в глобальному бізнес-середовищі. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 23. С. 32-37. URL: http://global-national.in.ua/archive/23-2018/9.pdf

49Столярчук Я. Імперативи трансформації глобального бізнес-офшорингу. Міжнародна економічна політика.

2021. №1 (34). С. 23-54. URL: http://iepjournal.com/journals/34/2021_34_2_Stoliarchuk_et_al.pdf

58

неперевершених конкурентних переваг у глобальній моделі міжнародного поділу праці, а також отримують широкі можливості уникати сплати податкових платежів на загальну суму близько 90 млрд. дол США щорічно 50.

Нині чітко виокремлюються п’ять груп глобалізаційних детермінантів розвитку офшорної індустрії. Кожна характеризується своїми специфічними механізмами реалізації і каналами впливу на її структурну динаміку, масштабами нагромадження і транскордонного руху капітальних активів, а також особливостями ведення конкурентної боротьби бізнес-структур різної національної приналежності за найвигідніші умови податкового адміністрування 51:

1) фінансово-валютні чинники, що пов’язані з системним впливом фінансового глобалізму, який представляється головним структурним компонентом системних процесів економічної глобалізації, справляє вагомий фундаментальний вплив на усі структурні підсистеми світового господарства.

Фінансовий глобалізм досить суттєво розширює масштаби транскордонного переміщення капітальних активів суб’єктів господарювання та їх можливості щодо глибокого «вбудовування» у глобальні виробничі, комерційні, збутові,

транспортно-логістичні і науково-технічні мережі. В таких умовах важливими стають інструменти й механізми валютної лібералізації, а саме: усунення валютних обмежень і запровадження режиму взаємної конвертованості ключових резервних валют, послаблення міждержавного контролю за валютним обміном, інтернаціоналізація цілої низки національних валют держав-колишніх аутсайдерів світогосподарських процесів;

2) глобалізаційні чинники, які представляються транснаціоналізаційними імперативами, які пов’язані із всебічним залученням національних економік до виробничих мереж, фрагментованого виробництва багатонаціональних підприємств, стабільно потужними потоками та їх прямого іноземного й портфельного інвестування, диверсифікацією організаційних структур ТНК. В

50Столярчук Я. Імперативи трансформації глобального бізнес-офшорингу. Міжнародна економічна політика.

2021. №1 (34). С.23-54. URL: http://iepjournal.com/journals/34/2021_34_2_Stoliarchuk_et_al.pdf

51Там само.

59

останні десятиліття за рахунок стрімкого нарощування масштабів своїх зарубіжних інвестиційних капіталовкладень ТНК сформували по суті глобальні мережі виробництва розподілу товарних потоків і фінансування господарських операцій. Масштабна фінансово-господарська діяльність багатонаціональних підприємств мультиплікує глобальний попит на джерела міжнародного кредитного капіталу, які не пов’язані з діючими національними обмеженнями його транскордонного руху;

3) інституційно-регуляторні детермінанти, які пов’язані з усуненням традиційних бар’єрів у транскордонному русі товарів і послуг у рамках Світової організації торгівлі, лібералізацією національних товарних ринків і податкових систем, глобальним поширенням ринкової економіки, загостренням міжнародної податкової конкуренції тощо. В умовах глобалізації на сьогодні на офшорний сектор припадає значна частка глобальної торгівлі товарами і послугами. Така ситуація пов’язана із закономірністю як активізації транснаціональної діяльності, так і стрімкого нарощування масштабів міжнародного товарообміну.

В таких умовах визначально впливовими стають процеси мереживізації глобальної офшорної системи, що спричиняють динамічне її географічно-

територіальне «розростання», що створює своєрідний демонстраційний ефект офшорного обслуговування бізнес-операцій;

4)соціально-майнові детермінанти, які пов’язані зі стрімким зростанням доходів світового населення, нарощуванням соціальних асиметрій на внутрішньо-країновому і міждержавному рівнях, зростаючою концентрацією глобального багатства в руках малочисельної за кількісних складом глобальної буржуазії і олігархічного класу;

5)система інформаційно-комунікаційних чинників, що набувають свого концентрованого втілення у сфері світових фінансів, інноваційних сферах та інформаційно-комунікаційних технологіях, системній діджиталізації транскордонних фінансових потоків, становленні і динамічному розвитку бізнесових інтернет-платформ, широкій імплементації у бізнес-практику

цифрових рішень і механізмів електронної комерції тощо. Глобальний розвиток

60