- •Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопія
- •1. Будова біологічного мікроскопа з імерсійним об'єктивом. Порядок роботи з мікроскопом, розрахунок збільшення і дозволу.
- •2. Відмінності темнопольної мікроскопії, її призначення.
- •3. Принцип фазово-контрастної мікроскопії, необхідне обладнання.
- •4. Принцип дії люмінесцентної мікроскопії.
- •5. Будова електронного мікроскопа і принципи електронної мікроскопії.
- •Морфологія бактерій. Прості методи фарбування
- •1. Принципи класифікації мікроорганізмів.
- •2. Класифікація прокаріотів за Берджі.
- •4. Прості методи забарвлення.
- •Морфологія і структура бактерій. Фарбування бактерій за грамом
- •1. Капсула, будова і функції
- •2. Клітинна стінка - будова і функції
- •3. Цитоплазматична мембрана - будова і функції.
- •4. Будова і значення джгутиків.
- •5. Як класифікуються бактерії в залежності від кількості та розташування джгутиків.
- •6. У чому полягає явище плазмолізу? Практичне використання.
- •7. Принцип методу забарвлення по Граму.
- •1. Спірохети (трепонеми, борелії, лептоспіри). Особливості морфології і будови (оболонка, фімбрії, блефаропласт, рухливість). Забарвлення за Романовським - Гімзою.
- •2. Морфологічні особливості рикетсій,
- •3. Актиноміцети, морфології. Повітряний і субстратної міцелій, друзи.
- •4. Спороутворення. Поняття про бацилу і клостридії. Виявлення спор за методом Ожешко.
- •5. Структура клітини грибів. Особливості структури цитоплазматичної мембрани і клітинної стінки.
- •6. Вегетативні спори, ендоспори, екзоспори, статеві спори.
- •7.Методи вивчення морфології грибів.
- •8.Кислотостійкі бактерії - методи вивчення.
- •Фізіологія мікроорганізмів. Виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій
- •3. Дихання бактерій. Енергетичні потреби бактерій. Джерела і шляхи отримання енергії у фотоаутотрофів, хемоаутотрофів.
- •Муравьинокислое брожение
- •6. Ріст і розмноження мікроорганізмів. Способи розмноження мікроорганізмів. Фази розвитку мікроорганізмів у періодичній культурі.
- •7. Біоплівки, їх значення у медичній практиці. Асоціації мікроорганізмів та чисті культури.
- •8. Методи культивування анаеробних бактерій.
- •9. Значення бактеріологічного (культурального) методу у діагностиці інфекційних захворювань.
- •10. Особливості культивування рикетсій, хламідій, спірохет.
- •11. Среды для культивирования
- •Загальна вірусологія. Бактеріофаги
- •1. Визначення вірусів, як особливих форм організації живого.
- •2. Відмінність структурної організації та хімічного складу віріонів від бактерій.
- •3. Репродукція вірусів. Основні типи взаємодії вірусу з клітиною хазяїна.
- •4. Бактеріофаги, особливості їх взаємодії з бактеріальною клітиною.
- •Явище лізогенії. Фагова конверсія
- •5. Практичне застосування фага. Фагодіагностика (рнтф, фаготипування), фагопрофілактика і терапія.
- •6. Методи культивування вірусів в клітинних культурах, в курячому ембріоні і в організмі тварин.
- •7. Методи виявлення (індикації) вірусів за цитопатичної дії (цпд). 8. Реакції гемаглютинації і гемадсорбції, бляшкоутворення, внутрішньоклітинні включення. 9. Методи ідентифікації вірусів
- •Мікробіологічні основи стерилізації і дезінфекції. Поняття про асептику і антисептику
- •1. Механізм дії на мікроби високих і низьких температур, тиску, ультразвуку, різних видів променевої енергії, рН, рО, рСо2, осмотичного тиску і різних груп хімічних сполук.
- •2. Поняття про стерилізацію та її види.
- •3. Одноразові, дрібні і комбіновані способи стерилізації.
- •4. Сучасна апаратура для стерилізації.
- •5. Поняття про асептику, її зміст.
- •6. Поняття про антисептику. Розробка наукових принципів антисептики (і. Земмельвейс, д. Лістер).
- •7. Поняття про дезінфекцію, її зміст.
- •Химическая дезинфекция
- •8. У чому відмінність понять асептики, антисептики, стерилізації та дезінфекції, хоча всі вони спрямовані проти мікроорганізмів?
- •9. Як визначити ефективність стерилізації, асептики, антисептики та дезінфекції?
- •Хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики
- •1. Поняття про хіміотерапію і хіміопрофілактику.
- •2. Властивості хіміотерапевтичних препаратів. Хіміотерапевтичний індекс.
- •3. Визначення поняття «антибіотики». Історія відкриття антибіотиків.
- •4. Класифікація антибіотиків за походженням. Приклади.
- •5. Класифікація антибіотиків за механізмом дії. Навести приклади.
- •6. Класифікація антибіотиків за спектром дії.
- •7. Лікарська стійкість мікроорганізмів.
- •8. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків.
- •8. Мікробіологічні основи раціональної антибіотикотерапії.
- •9. Негативні наслідки застосування антибіотиків.
- •1. Осложнения со стороны макроорганизма:
- •2. Побочные действия на микроорганизмы:
- •Мікробіом організму людини. Дисбіоз. Пробіотики
- •1. Поняття про мікробіом тіла людини, його роль і функції в організмі.
- •2. Поняття про біотоп, мікробіоценоз, мікроекологічну систему організму людини.
- •4. Гнотобіологія. Її значення в медичній мікробіології і імунології.
- •5. Поняття про біотехнології.
- •6. Автохтонна і алохтонна мікрофлора тіла людини.
- •7. Мікробіом ротової порожнини. Асоціативна взаємодія різних груп мікроорганізмів. Утворення біоплівок.
- •8. Мікробіом шкіри
- •Дихальних шляхів
- •Травної
- •Сечостатевої систем.
- •9. Поняття про колонізаційну резистентність та її роль в інфекційній патології.
- •10. Дисбіоз (умови виникнення, наслідки розвитку, класифікація за збудником і локалізацією).
- •11. Методи діагностики, корекції дисбіозів.
- •12. Еубіотики і пробіотики - препарати для відновлення нормального мікробіому організму людини. Механізм дії
- •Санітарна вірусологія та бактеріологія
Спиртовое брожение (дрожжей) -- сахар расщепляется на спирт и углекислый газ, небольшое количество побочных – глицерин, уксусная кислота, уксусный альдегид и др.
Молочнокислым брожением (лактобацилл, бифидобактерий, стрептококков) называется превращение сахара в молочную кислоту.
Муравьинокислое брожение
Масляно–кислое брожение – разложения сахара бактериями в анаэробных условиях, в результате которого образуется масляная кислота, углекислый газ и водород, выделяются побочные – бутиловый и этиловый спирт, ацетон и уксусная кислота.
Уксуснокислым брожением называется окисление микроорганизмами этилового спирта в уксусную кислоту. Возбудителями этого брожения являются уксуснокислые бактерии – бесспоровые палочки. Они развиваются в виде пленок на поверхности продуктов, содержащих спирт. Уксуснокислое брожение проходит только при доступе кислорода.
Гниение (палочка протея, кишечная, сенная, картофельная и др.) – процесс разложения белковых веществ, вызываемый микроорганизмами.
Аэробное гниение. Конечными продуктами аэробного гниения являются, кроме аммиака, диоксид углерода, сероводород и меркаптаны.
Анаэробное гниение. Конечными продуктами анаэробного гниения являются продукты декарбоксилирования аминокислот.
5. Ферменти бактерій і їх класифікація. Конститутивні і індуктивні ферменти, генетична регуляція. Специфічність дії ферментів. Екзо- і ендоферменти. Використання мікробів і їх ферментів в біотехнології для отримання амінокислот, пептидів, органічних кислот, вітамінів, гормонів, антибіотиків, кормового білка, для обробки харчових і промислових продуктів, біологічної очистки стічних вод, отримання рідкого і газоподібного палива.
Бактериальные ферменты.
Ферменты имеют большое значение в жизни бактериальной клетки. Они являются биологическими белковыми катализаторами, характеризуются высокой субстратной специфичностью действия, участвуют во всех метаболических процессах.
У бактерий обнаружены ферменты 6 классов: |
По месту функционирования микробные ферменты делятся на 2 группы: |
В соответствии с механизмами генетического контроля у бактерий различают ферменты: |
оксидоредуктазы — ОВР |
эндоферменты — в периплазматическом пространстве, ЦПМ и ЦП; катализируют внутриклеточные реакции (синтетические процессы, дыхание); |
конститутивные — синтезируются и работают постоянно |
трансферазы —переноса групп атомов с одной молекулы на другую |
экзоферменты — выделяются во внешнюю среду. Осуществляют процессы расщепления высокомолекулярных субстратов до низкомолекулярных соединений, способных проникать внутрь клетки. |
индуцибельные — их синтез индуцируется наличием субстрата для данного фермента. Работают по мере необходимости: если внести во внешнюю среду субстрат, то через 2–3 с повышается активность ферментов, его утилизирующих. Соотношение у микроорганизмов сдвинуто в сторону индуцибельных ферментов, обеспечивающих легкую приспособляемость и выживаемость бактерий благодаря способности переключать метаболизм с одного субстрата на другой. |
гидролазы —гидролитическое расщепление различных соединений |
|
|
лиазы — отщепления от субстрата химической группы негидролитическим путем с образованием двойных связей |
|
|
изомеразы —реакции изомеризации |
|
|
лигазы (синтетазы) —реакции связывания, сопровождающиеся расщеплением пирофосфатной связи в молекуле АТФ или аналогичного трифосфата. |
|
|
Протеолитическая активность бактерий обусловливает наличие неспецифических клинических симптомов при бактериальных инфекциях (головная боль, головокружение, слабость, утомляемость). Некоторые патогенные бактерии продуцируют особые ферменты-токсины (гиалуронидазу, коллагеназу, нейраминидазу, лецитиназу, плазмокоагулазу, фибринолизин, ДНК-азу, РНК-азу, гемолизины), субстратом действия которых являются клетки и ткани макроорганизма. Эти ферменты рассматриваются как факторы патогенности.
Микробные ферменты широко используют в биотехнологии и медицине. С их помощью осуществляют генноинженерные исследования, получают биологически активные вещества, вакцины, сыворотки. В медицине, например, для улучшения пищеварения применяют амилазу и диастазу из аспергиллов, для заживления ран (ожогов) - коллагеназу из клостридий. Препараты грибных амилолитических ферментов применяют в производстве этилового спирта из крахмалсодержащего сырья вместо зернового солода; в хлебопекарной промышленности — взамен солода при изготовлении заварного ржаного хлеба; грибные амилазы добавляют и в пшеничное тесто. В этом препарате кроме амилазы в небольших количествах содержатся мальтаза è протеазы, что ускоряет изготовление теста, увеличивает объем и пористость хлеба, улучшает его внешний вид, аромат и вкус. Применение этих ферментных препаратов в пивоварении позволяет частично заменить солод несоложеным (не подвергшимся прорастанию) ячменем. Пектолитические ферментные грибные препараты используют в сокоморсном производстве и виноделии, что ускоряет процесс выделения сока, повышает его выход, улучшает процесс его фильтрации и осветления. Ферментные препараты, содержащие микробные протеазы, используются для предотвращения белкового помутнения пива и вина, а в сыроделии — взамен сычужного фермента. Спиртовое брожение используется в виноделии, хлебопекарной промышленности.
