Режисери:

Алов Олександр Олександрович, Наумов Володимир Наумович

Оператор: Леван Пааташвілі

Консультатн: Олена Булгакова

Рік: 1970

Про те, як знімали фільм «Біг» cо слів кіноопертаора Левана Пааташвілі на підставі книги Левана Пааташвілі «Півстоліття у стіни Леонардо».

Фільм «Доктор Живаго" Девіда Ліна за романом Бориса Пастернака був заборонений до показу на великому радянському екрані. Проте ж радянські партійні боси зважилися-таки показати цю картину вузькому колу глядачів: учасникам знімальної групи фільму «Біг». Тоді це був грандіозна за своїм розмахом і задумом картина, особливо вразила чудова гра акторів ну і звичайно ж віртуозна операторська робота Фредді Янга. Видно перегляд був дозволений не випадково. Хотілося отримати таку ж значущу і гідну картину.

Пощастило в тому, що тоді ще була жива дружина М.Булгакова Олена Сергіївна Булгакова. Протягом усього фільму вона була його консультантом і зробила неоціненну допомогу в його створенні. За словами Наумова, це була прекрасна і містична жінка: «Я не розумію, наші відносини сон або дійсність? ..».

Художник по костюмах Ліда Нови запропонувала кілька варіантів тканин для шинелей червоноармійців і білогвардійців, які також необхідно було приладнати до широкого формату плівки. Адже при широкому форматі бачення ширини, глибини, різкості зовсім інші ніж в звичайному. Ну і звичайно ж треба було врахувати хроматичне рішення фільму.

На роль генерала Хлудова запросили молодого актора Владислава Дворжецький. Він всього себе віддавав зйомок, намагаючись вникнути в цей непростий образ булгаковського персонажа, вражав своєю виразною фігурою і пронизливим поглядом, в ньому була якась чертовщінка, притаманна булгаковським героям. Особливо цікаві сни Хлудова, зйомки яких вироблялися на чорно-білій плівці.

Декараціі були вкрай складними. Це були цілі комплекси. Адже треба було показати палацові ансамблі, паризькі і константинопольські квартири і відповідно інтер'єри, церковні, залізничні декорації.

Ну ось, наприклад: декорація «вулиця Константинополя» з екстер'єром і інтер'єром будинку, в якому жили росіяни. В одному з кадрів на балконі будинку коштує Чарнота і вимовляє монолог під постріли з пістолета. На іншому плані вже видно вулиця з будинками і проїзною частиною, де йде сцена із моряками і перехожими. Ці кадри знімалися під «натуру» в павільйоні.

Вельми складно далися перегони тарганів. Як це не смішно, але були задіяні спеціальні дресирувальники, які взялися організувати неорганізовані маси тарганів у відповідності з сюжетом булгаковського роману. Словом, були відібрані найкращі таргани, кожен отримав прізвисько, і переданий на виховання дресирувальникам. Які годували їх різними делікатесами щоб приручити.

Однак як тільки починалася зйомка і включався яскраве світло, новоспечені «актори» розбігалися хто куди і зібрати їх в купку було вже неможливо, не кажучи вже про бої.

Зрозумівши, що з живими тарганами номер не пройде, організатори зйомок звернулися до кібернетикам. Виявилося, що створити штучного робота-таргана не представляється ніяких труднощів, проте ж коштуватиме це буде недешево. Грошей звичайно ж не було. Стали шукати рішення. І ось хтось згадав про поведінку домашніх тарганів, які тікали в темряву при включенні яскравого світла. Довелося зробити таку конструкцію: на великому більярдному столі встановили кілька крихітних скриньок з заслінками, усередині обклеєні чорним оксамитом. Поведінка таргана тепер залежало від того закривалася або ж відкривалася заслінка, коли включали яскраве світло. Тепер таргани були під контролем.

Зйомки в Парижі праці не склали. Прохід генерала Чорноти в підштаниках по вулицях Парижа не викликав ніякого подиву. Париж бачив і не таке. Знімальна група зупинилася в готелі «Бонапарт», яка зовсім поруч з церквою Сан-Сюльпіс. Коли дозволили піднятися по вузьких гвинтових сходах на самий верх церкви погляду постала така захаращеність, що стало зрозуміло, крім знімальної групи нога людини сюди раніше не заходила. Але зате з висоти відкрилася чудова панорама Парижа, яку і вдалося зняти в надзвичайному ракурсі.

Захопленість, фантазія і гумор, що панували на зйомці, сприяли дружнього спілкування і атмосфері творчої радості.

Ну і для особливо любознательтних, перш ніж приступити до перегляду самого фільму можна подивитися нарис на тему:

"Боротьба з владою за БІГ". Чому Сталін так легко дозволив показ цього фільму на широкому екрані? Втім, загадка ...

«Біг» - кінофільм за мотивами творів М. А. Булгакова «Біг», «Біла гвардія» та «Чорне море».

Сюжет

1920 рік. Громадянська війна в Росії наближається до завершення. Після вторгнення Червоної Армії в Крим починається результат усіх, хто шукав порятунку від «окаянних днів» (за словами Івана Буніна) революції.

У цьому страшному плині виявляються поруч самі різні люди - беззахисна Серафіма Корзухіна і полкова дама Люська, приват-доцент Голубков і генерал Хлудов. Викинуті в «тарганів» стамбульської еміграційного життя, російські інтелігенти гублять грунт під ногами. Останнім шансом врятувати Серафиму стає поїздка Голубкова й генерала Чарноти в Париж - на розшуки її втікача чоловіка. Поїздка приводить до разючих результатів ...