Справочники / Вакуленко М. О., Вакуленко О. В. Тлумачний словник із фізики

рмомагнітні явища, викликаного взаємним захопленням електронів і фононів (див. також захоплення́ електронів́ фононами́ ) [Л.Е. Гуревич, 1945]. Наприклад, в умовах вимірювання Пельтьє потік тепла, зумовлений електричним струмом, поряд зі звичайною електронною складовою містить внесок решітки, викликаний захопленням фононів електронами. Цей внесок може змінити порядок величини і знак коефіцієнта Пельтьє.

е. де Хааза́ –ван Альфвена́ (рос. эффект де Хааза–ван Альфвена; англ. de Haas–van Alfven effect) – низькотемпературне явище, яке полягає в осцилляційній залежності магнітної сприйнятливості металів від магнітного поля.

е. Деллінджера́ (рос. эффект Деллинджера; англ. Dellinger effect) – раптове припинення або різке ослаблення радіозв'язку на коротких і середніх хвилях, яке виникає одночасно на всій освітленій Сонцем частині земної кулі внаслідок різкого збільшення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання Сонця.

е. дельта́ -Е [ Е-ефект́ ] (рос. эффект дельта-Е, Е-эффект; англ. delta E

effect, Е effect) – зміна модуля пружності феромагнітних речовин при поміщенні їх у магнітне поле, причиною якої є додавання до механічних напружень видовжень магнітострикційної природи.

е. Де́мбера (рос. эффект Дембера; англ. Dember effect) – те саме, що кри- стал́-фотоефект́.

е. Джозефсона́ (рос. эффект Джозефсона; англ. Josephsoneffect) – протікан-

ня надпровідного струму через тонку ізолювальну або ненадпровідну прокладку між двома надпровідниками.

е. Джо́уля–Томсона́ (рос. эффект Джоуля–Томсона; англ. Joule–Thomson effect) – те саме, що дросель́ -ефект́.

е. динатронний́ (рос. эффект динатронный; англ. dynatron effect) – прийнятий у радіотехніці термін для позначення вторинної електронної емісії, тобто висилання вторинних

171

photoelasticity) – те саме, що фотопруж́ - ність.

е. звукокапілярний́ (рос. эффект звукокапиллярный; англ. sound capillary effect) – аномально глибоке проникнення рідини в капіляри та вузькі щілини під дією ультразвуку (УЗ). Якщо в наповнену рідиною УЗ ванну занурити капіляр, то при певній інтенсивності УЗ, яка відповідає режиму розвиненої кавітації, підйом рідини в капілярі дуже зростає.

е. Зеєбека́ (рос. эффект Зеебека; англ. Seebeсk effect) – те саме, що ефект́ термоелектричний́ .

е. Зеємана́ (рос. эффект Зеемана;

англ. Zeeman effect) – розщеплення спектральних ліній і рівнів енергії атомів, молекул і кристалів у магнітному полі. Спостерігається на спектральних лініях висилання і поглинання; е. З. на лініях поглинання часто називають оберненим. Виявлений П. Зеєманом [P. Zeeman] у 1896. Характер розщеплення і поляризації компонентів зеєманівського розщеплення залежить від напрямку спостереження. Повне пояснення е. З. дає квантова механіка.

е. зниження́ міцності́ адсорбційний́ (рос. эффект понижения прочности адсорбционный; англ. adsorption reduction of strength) – те саме, що зни́- ження міцності́ адсорбційне́ .

е. ізотопний́ (рос. эффект изотопный;

англ. isotope effect) – залежність температури Тк переходу в надпровідний стан металу від його ізотопного складу: Тк зростає при зменшенні середньої атомної маси ізотопа.

е. Келдиша́ –Франца́ (рос. эффект Келдыша–Франца; англ. Keldysh– Franz effect). При прикладанні електричного поля до освітлюваного напівпровідника в області його прозорості (тобто при енергії фотона ħω менше ширини забороненої зони Еg напівпровідника) спостерігається поглинання світла, а в області ħω > Еg виникають осциляції коефіцієнта поглинання (і відбивання)

172

як функції напруженості прикладеного електричного поля і частоти світла ω.

е. Керра́ (рос. эффект Керра; англ.

Kerr effect) – назва трьох явищ. 1)

променезаламу в оптично ізотропних речовинах (рідинах, стеклах, кристалах із центром симетрії) під впливом однорідного електричного поля: поміщена в електричне поле ізотропна речовина стає анізотропною, набуваючи властивостей одновісного кристала (див. також кристалооптика́ ), оптична вісь якого спрямована вздовж поля. 2) Оптичний е. К. – виникнення двозаламу під дією поля потужного (як правило, лазерного) оптичного випромінювання. 3) Магнітооптичний е. К. полягає в тому, що лінійно поляризоване світло, відбиваючись від намагніченого феромагнетика, стає еліптично поляризованим.

е. Кіко́їна–Носко́ва (рос. эффект Ки- коина–Носкова; англ. Kikoin–Noskov effect) – те саме, що ефект́ фотоелектромагні́тний.

е. Комптона́ [Комптон́ -ефект,́ розсія́- ння комптонівське́ ] (рос. эффект

Комптона, Комптон-эффект, рассеяние комптоновское; англ. Compton effect, Compton scattering) – розсіяння електромагнітної хвилі на вільному електроні, яке супроводжується зменшенням частоти (збільшенням довжини хвилі). Ефект спостерігається для великих частот (у рентгенівській області і вище) розсіюваного електромагнітного випромінювання. Для зсуву довжини хвилі А. Комптон

довжини хвиль до і після розсіяння, θ –

кут розсіяння, mе – маса електрона.

е. Кондо́ (рос. эффект Кондо; англ.

Kondo effect) – аномальна температурна залежність електроопору сплавів немагнітних металів (Cu, Al, Ag, La та ін.) з невеликою кількістю магнітних домішок – атомів

перехідних (Fe, Cr, Co, V) або рідкісноземельних (Ce, Yb, Tm) елементів. Аномалія полягає в тому, що при зниженні температури електроопір таких сплавів спочатку спадає за законом, типовим для немагнітних металів, а потім при деякій температурі (температура Кондо) проходить через

мінімум і далі залишається скінченним при

Коттона́ (рос. эффект Коттона; англ. Cotton effect) – те саме, що дихрої- ́зм коловий́.

е. Коттона́ –Муттона́ (рос. эффект Коттона–Муттона; англ. Cotton–Mutton effect) – один з ефектів магнітооптики, який полягає у виникненні лінійного подвійного променезаламу в середовищі, поміщеному в зовнішнє магнітне поле, при поширенні світла перпендикулярно до поля. При застосуванні до кристалічних систем е. К.-М. часто називають ефектом Фогта.

е. кумулятивний́ [кумуляція́ ] (рос. эффект кумулятивный, кумуляция;

англ. cumulation (effect); від середньовічнолат. сumulatіo – скупчення) – істотне збільшення дії вибуху в якому-небудь визначеному напрямку. Досягається наданням спеціальної форми зарядам вибухових речовин. Зазвичай для цієї мети заряди виготовляють з виїмкою в протилежній від детонатора частині.

е. Купера́ (рос. эффект Купера; англ.

Cooper effect) – утворення зв'язаних пар частинок у виродженій системі ферміонів за наявності як завгодно слабкого притягання між ними. Розв'язуючи рівняння Шредінгера для двох частинок виродженого Фермі-газу (газу електронів), Л. Купер у 1956 показав, що слабке притягання між ними призводить до т.зв. спарювання частинок, які перебувають поблизу Ферміповерхні, тобто до утворення зв'язаних станів двох частинок. Е. К. являє собою основу мікроскопічної теорії надпровідності (див. також модель́ Бардіна́ –Ку- ́ пера–Шріффера́ ).

173

effect) – ви-никнення в діелектричному кристалі намагніченості m, індукованої електричним полем Е, або поляризації p, індукованої магнітним полем Н. Е. м. – результат взаємодії двох підсистем іонного кристала: електричної, що складається із заряджених йонів, і магнітної – сукупності нескомпенсованих спінових магнітних моментів йонів. Відомі лінійні та нелінійні е. м.

е. магнітокалоричний́ (рос. эффект магнитокалорический; англ. magnetocaloric effect) – зміна температури магнітної речовини (магнетика) при її адіабатичному намагніченні (розмагніченні). При цьо-

му зміна температури DТ пов'язана зі зміною напруженості зовнішнього магнітного поля DН співвідношенням

DТ = – [(¶М/¶Т)р,Н]×[Ср,Н/Т]-1×DН. Тут М –

намагніченість, Ср,Н – теплоємність магнетика, р – тиск.

е. магнітопружний́ [ефект́ Ві́лларі] (рос. эффект магнитоупругий, эффект Виллари; англ. magnetoelastic effect, converse magnetostriction) – вплив механічної деформації (розтягу, кручення, вигину і т. д.) на намагніченість феромагнетика (Е. Вілларі [E. Villari], 1965). Е. м. обернений магнітострикції.

е. Магнуса́ (рос. Магнуса; англ.

Magnus effect) – виникнення поперечної сили Y, яка діє на тіло, що обертається в потоці рідини (газу), який набігає на нього (Х.Г. Магнус [H.G. Magnus], 1852). Величина Y визначається теоремою Жуковського. Спрямована Y до тієї сторони обертового тіла, на якій напрямок обертання і напрямок потоку збігаються.

е. Маджі́ –Рігі́–Ледюка (рос́ . эффект Маджи–Риги–Ледюка; англ. Maggi– Righi–Ledjuk effect) – зміна теплопровідності провідника (металу, напівпровідника, напівметалу) під дією магнітного поля (Дж.А. Маджі [G.A. Maggі], А. Рігі [A. Rі-

через космічне середовище, за рахунок того, що індукується висилання фотонів збудженими атомами і молекулами середовища. Спостерігається е. м. тільки в окремих радіолініях у міжзоряному середовищі та навколозоряних оболонках; усі космічні мазери працюють у неперервному режимі (Х. Вівер [H. Weaver], 1965).

е. Майснера́ (рос. эффект Мейснера; англ. flux jumping) – те саме, що ефект́

Мейснера́ .

е. Ма́ксвелла(рос. эффект Максвелла; англ. Maxwell effect) – те саме, що променезала́мподвій́ нийупотоці́ .

е. Мейснера́ [ефект́ Майснера] (рос. эффект Мейснера; англ. flux jumping) – витіснення сталого магнітного поля з масивного провідника, коли останній стає надпровідним. Одна з фундаментальних властивостей надпровідності. Екпериментально виявлений Ф.В. Мейснером

(Ф.В. Майснером) [F.W. Meіβner] і Р. Охсенфельдом [R. Ochsenfeld] у 1933. Е. М. зникає при повному переході надпровідника в нор-мальний (ненадпровідний) стан (див. також квантування́ магніт-́ ного потоку́ ).

е. Мессба́уера (рос. эффект Мёссбауэра; англ. Moessbauer effect) – те

саме, що γ-резонанс́ ядерний́ .

е. механокалоричний́ (рос. эффект механокалорический; англ. mechanocaloric effect) – явище охолодження надплинного рідкого гелію під час його витікання з посудини через вузький капіляр під дією різниці тисків, яке су-

174

howling) – зміна параметрів радіоапаратури, зумовлена механічними коливаннями яких-небудь її елементів. Основне джерело е. м.– зміна відстаней між електродами електронної лампи через поштовхи чи коливання (зокрема, звукові), що призводить до зміни її анодного струму. Причиною е. м. може бути також вібрація пластин змінних конденсаторів і витків котушок самоіндукції.

е. Молтера́ (рос. эффект Молтера;

англ. Malter effect) – емісія електронів із тонкого діелектричного шару на провідній підкладці при наявності си-

ния; англ. saturation effect) – вирівняння заселеності двох рівнів енергії квантової системи (молекули, атома) під дією резонансного електромагнітного випромінювання. Ступінь насичення визначається співвідношенням швидкостей індукованих переходів і релаксаційних процесів, відповідальних за встановлення рівноважного розподілу заселеності рівнів.

е. Не́рнста (рос. эффект Нернста; англ. Nernst effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ поздо́вжний.

е. Не́рнста–Еттінгсха́узена (рос. эффект Нернста–Эттингсхаузена; англ. Nernst–Ettingshausen effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ .

е. Ноттінгема́ (рос. эффект Ноттингема; англ. Nottingham effect) – виділення тепла на катоді при автоелектронній емісії і поглинання тепла при термоелектронній емісії, зумовлене різницею між середньою енергією електронів, що

наближаються до поверхні катода і залишають його [W.B. Nottіngham, 1941].

е. Оверхаузера́ (рос. эффект Оверхаузера; англ. Overhauser effect) – збільшення інтенсивності ядерного магнітного резонансу і поляризації ядерної магнітної системи при насиченні електронного парамагнітного резонансу. Е. О. спостерігається за умов, коли в електронній парамагнітній системі існує релаксаційний процес, що містить у кожному акті зв'язану однонапрямлену зміну ядерних спінових змінних і який визначає стаціонарний стан ядерної магнітної системи (див. також ядра́ орієнто́- вані, парамагнетизм́ ). Передбачений А. Оверхаузером [A.W. Overhauser] у 1953. Е. О. є одним із методів динамічної поляризації ядер. Для його пояснення істотні два явища: зеєманове розщеплення магнітних рівнів (див. також ефект́ Зеємана́ ) і релаксація – процес повернення збудженої системи в стан термодинамічної рівноваги.

е. Оже́(рос. эффект Оже; англ. Auger effect) – емісія електрона з атома, що відбувається в результаті безвипромінювального переходу за наявності в атомі вакансії на внутрішній електронній оболонці (П. Оже [P.V. Auger], 1925). Ожепроцесс можна розділити на дві стадії. Перша – йонізація атома зовнішнім випромінюванням з утворенням вакансії на одній із внутрішніх оболонок, друга – заповнення вакансії електроном одного з розташованих вище рівнів енергії атома. Енергія, що виділяється при цьому, може бути випущена у вигляді кванта характеристичного рентгенівського випромінювання, але може бути передана третьому атомному електрону, внаслідок чого він вилітає з атома, тобто відбувається е. О.

е. оранжерейний́ (рос. эффект оранжерейный; англ. greenhouse effect, hothouse effect) – те саме, що ефект́ парниковий́ .

е. п'єзооптичний́ (рос. эффект пьезооптический; англ. photoelastic effect,

175

photoelasticity) – те саме, що фотопруж́ - ність.

ня температури внутрішніх шарів атмосфери та поверхні планети, зумовлене тим, що атмосфера більш прозора для надхідного сонячного випромінювання, ніж для теплового випромінювання, що йде від по-верхні (і свого власного). Енергія, яку планета одержує від Сонця за одиницю часу, дорівнює енергії, яка випромінюється в космічний простір (якщо знехтувати тепловим потоком з надр планети). За наявності атмосфери середня температура поверхні Ts не дорівнює Tе – середній ефективній температурі планети. 75 % енергії сонячного випромінювання припадає на діапазон довжин хвиль від 0,4 до 1,5 мкм, а 75 % енергії теплового випромінювання при

T = 300о (що приблизно відповідає земним умовам) – на діапазон 8 – 28 мкм, тобто перевипромінювання поглиненої сонячної енергії відбувається в ІЧ діапазоні. Е. п. найбільш виражений на Венері.

е. Пашена́ –Бака́ (рос. эффект Паше- на–Бака; англ. Paschen–Back effect) – полягає в тому, що в сильних магнітних полях складне зеєманівське розщеплення спектральних ліній переходить у просте (див. також ефект́ Зе́ємана). Сильними слід вважати магнітні поля напруженістю Н, які викликають таке розщеплення рівнів енергії ∆ = μВН (μВ – магнетон Бора), що перевищує розщеплення тонкої структури. У таких полях відбувається спрощення картини розщеплення: спостерігається розщеплення лінії на три компоненти, тобто зеєманівський триплет (Ф. Пашен [F. Paschen] і Е. Бак [E. Back], 1912).

е. Пельтьє́ (рос. эффект Пельтье;

англ. Peltier effect) – виділення або по-

глинання тепла на контакті двох різнорідних провідників залежно від напрямку електричного струму, що проходить через контакт (Ж. Пельтьє [J. Peltіer], 1834). Потужність тепловиділення Q = P12

j, де j – густина струму, P12= P1 – P2 (P1, P2

– абсолютні коефіцієнти Пельтьє контактувальних матеріалів, що є характеристиками цих матеріалів). Причина виникнення Е. П. полягає в тому, що середня енергія носіїв заряду, які беруть участь в електропровідності, у різних провідниках різна, бо залежить від їхнього енергетичного спектру, концентрації та механізму розсіяння. При переході з одного провідника в інший електрони або передають надлишкову енергію гратці, або поповнюють нестачу енергії за рахунок решітки (залежно від напрямку струму). У першому випадку поблизу контакту виділяється, у в другому – поглинається т. зв. теплота П е л ь т ь є . Е. П. використовується в термоелектричних холодильниках і термостатах, а також для керування процесом кристалізації.

е. Пеннінга́ (рос. эффект Пеннинга;

англ. Penning effect) – зниження потенціалу запалювання розряду в газі, зумовлене присутністю домішки іншого газу, потенціал йонізації якого нижчий від енергії збудження метастабільного рівня основного газу (Ф. Пеннінг, 1928). При зіткненні збуджених метастабільних атомів основного газу з атомами домішки останні йонізуються за рахунок енергії, що звільняється при переході метастабільних атомів в основний стан (див. також зіткнення́ атомні́ ). Така додаткова йонізація призводить до зниження ефективного потенціалу йонізації середовища і, отже, до зменшення напруги запалювання розряду.

е. перемикання́ (рос. эффект переключения; англ. changeover effect, switching effect) – стрибкоподібний зворотливий перехід напівпровідника (чи напівпровідникової структури) з високоомного стану в низькоомний під дією електричного поля, яке перевищує грани-

176

чне значення Eп= 104 – 106 В/см2. Е. п. спостерігається в напівпровідниках, у яких вольт-амперна характеристика (ВАХ) має ділянку з негативним диференціальним опором. Практично необмежене число перемикань (> 1014) і стійкість до всіх видів зовнішніх впливів, а також можливість керування фазовими трансформаціями в струмовому шнурі (кристалізація) забезпечують використання е. п. в стабілізаторах напруги, для захисту інтегральних схем від перенапруги, у перемикачах НВЧ сигналів, у датниках тиску і температури, генераторах сигналів спеціальної форми,

операційних підсилювачах і т. п.

е. п'єзомагніт́ ний (рос. эффект пьезомагнитный; англ. piezomagnetic effect) – те саме, що п'єзомагнети́зм.

е. поверхневий́ (рос. эффект поверхностный; англ. surface effect) – див. скінефект́ .

е. Пойнтінга́ –Робертсона́ (рос. эффект Пойнтинга–Робертсона; англ. Poynting– Robertson effect) – явище гальмування сонячним світлом геліоцентричного руху космічних тіл.

е. Поккельса́ (рос. эффект Поккельса; англ. Pockels effect) – лінійний електрооптичний ефект, що полягає у зміні показників заламу світла в кристалах під дією зовнішнього електричного поля пропорційно напруженості електричного поля. Наслідком цього ефекту в кристалах є подвійний променезалам або зміна величини вже наявного двопроменезаламу.

е. поля́ [ефект́ польовий́] (рос. эффект поля, эффект полевой; англ. field effect) – зміна провідності напівпровідника при накладанні електричного поля, перпендикулярного до його поверхні.

е. польовий́ (рос. эффект полевой; англ. field effect) – те саме, що ефект́ по- ́ ля.

е. Померанчука́(рос. эффект Померанчука; англ. Pomeranchuk effect) – зниження температури суміші твердого

та рідкого 3Не при її адіабатичному стисненні нижче температури Тп ≈ 0,32 К.

е. просвітлення́ (рос. эффект просветления; англ. bleaching effect) – збільшення прозорості середовища під дією інтенсивних потоків електромагнітного випромінювання.

е. радіометричний́ (рос. эффект радиометрический; англ. radiometric effect) – виникнення сили відштовхування між двома поверхнями, які підтримуються при різних температурах T1 и T2 (T1 > T2) і поміщені в розріджений газ. Відштовхування пояснюється тим, що молекули газу, вдарившись об 1-шу поверхню, відскакують із більш високою кінетичною енергією, ніж молекули, які провзаємодіяли з 2-ю поверхнею. У результаті поверхня холодної пластини, повернута до гарячої, бомбардується частинками, що мають у середньому більший імпульс, ніж інший її бік. Завдяки різниці імпульсів, що передаються при ударі молекул протилежним стінкам пластини, виникає сила відштовхування.

е. розмірний́ радіочастотний́ (рос. эффект размерный радиочастотный; англ. radio-frequency dimensional effect)

– те саме, що ефект́ Гантмахера́ .

е. Рамана́ (рос. эффект Рамана; англ.

Raman effect, combination(al) scattering, Ramanscattering) – див. розсіяння́ сві́-

тла комбінаційне́ .

е. Рамзауера́ (рос. эффект Рамзауэра;

англ. Ramsauer effect) – аномальна (з позиції класичної фізики) взаємодія електронів із нейтральними атомами деяких газів, яка полягає в різкому зменшенні перерізу пружного розсіяння

електронів при невеликих (≤ 1 еВ) енергіях зіткнення. Проявляється в наявності глибокого мінімуму в перерізі розсіяння, в кілька разів меншого, ніж переріз розсіяння при нульовій енергії електронів, так що електрони з енергією

≤ 1 еВ проходять крізь газ, слабко розсіюючись.

177

е. Ребіндера́ (рос. эффект Ребиндера; англ. adsorption reduction of strength) – те саме, що зниження́ міцності́ адсорбці- ́ йне.

е. Рі́гі–Ледюка́(рос. эффект Риги– Ледюка; англ. Righi–Ledjuk effect) – те саме, що ефект́ термомагнітний́ .

е. розмірний́ радіочастотний́ [ефект́ Гантма́хера] (рос. эффект размерный радиочастотный, эффект Гантмахера; англ. radio-frequency dimensional effect, Hantmacher effect) – аномальна залежність (поява піків) поверхневого імпедансу металевих пластин від величини сталого магнітного поля. Е. р. р. спостерігається при тих значеннях напруженості поля, коли один із характерних розмірів електронних траєкторій всередині металу стає того ж порядку величини, що й товщина пластини. Цей ефект, відкритий В.Ф. Гантмахером (1962), знайшов застосування як метод дослідження поверхні Фермі та процесів розсіяння електронів у металах.

е. Садовського́ (рос. эффект Садовского; англ. Sadovskij effect) – виникнення обертового механічного моменту у тіла, опроміненого еліптично поляризованим світлом.

е. Сасакі́ –Сібуйя́ (рос. эффект Сасаки–Сибуйя; англ. Sasaki–Shibuiya effect) – анізотропія електропровідності напівпровідникових кристалів кубічної сингонії в сильних (нагрівальних) електричних полях (див. також електро́- ни гарячі́ ). Проявляється в різниці вольтамперних характеристик однорідних довгих кристалічних зразків при різних напрямках струму (поздовжній е. С. – С.) та у виникненні у зразках, вирізаних вздовж довільних напрямків, які не збігаються з осями симетрії, поперечної ерс (поперечний е. С. – С.).

е. світлоелектричний́ (рос. эффект светоэлектрический; англ. photoelectric effect) – поява напрямленого електронного потоку в твердому провіднику в результаті передавання електронам імпульсу від напрямленого потоку фотонів.

Див. також захоплення́ електронів́ фотонами́ .

е. Сена́(рос. эффект Сена; англ. goahead ion movement) – те саме, що рух іонів́ естафетний́ .

е. стробоскопічний́ (рос. эффект стробоскопический; англ. strobing, stroboscopic effect) – зоровий ефект видимої неперервності руху, що виникає при швидкій зміні зображень окремих фаз рухомого тіла або, навпаки, ефект зупинки руху при переривчатому спостереженні рухомого тіла. Е. с. зумовлений інерцією зору та психологічним фактором. Застосовується в кінопроєкції та в стробоскопічних апаратах.

е. Сцілларда́ –Чалмерса́ (рос. эффект Сцилларда–Чалмерса; англ. Scillard– Chalmers effect) – зміна хімічних властивостей атомів після ядерних перетворень, не пов'язаних зі зміною заряду ядра. Е. С.-Ч. зумовлений утворенням радіоактивних атомів, що мають велику енергію віддачі, яка в багато разів перевищує енергію зв'язку будь-якого хімічного зв'язку. Зміна хімічних властивостей внаслідок е. С.-Ч. використовується для швидкого відділення радіоактивних ізотопів від стабільних атомів мішені.

е. термогальваномагнітний́ (рос. эффект термогальваномагнитный; англ. thermogalvanomagnetic effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ .

е. термогальваномагнітний́ поздо́- вжний (рос. эффект термогальваномагнитный продольный; англ. longitudinal thermogalvanomagnetic effect) – те саме, що ефект́ гальванотермомагнітний́ поздо́вжний.

е. термоелектричний́ [ефект́ Зе́єбека] (рос. эффект термоэлектрический, эффект Зеебека; англ. thermoelectric effect, Seebeсk effect) – виникнення ерс (термоерс) в електричному колі, яке складається з послідовно з'єднаних різнорідних про-відників, контакти між якими підтримуються при різних температурах. Відкритий у 1821 німе-

178

фект Риги–Ледюка; англ. thermomagnetic effect, Righi–Ledjuk effect) – полягає у впливі магнітного поля на теплопровідність електронних напівпровідни-

ків. Зумовлений, як і всі гальваномагнітні та термогальваномагнітні явища, викривленням траєкторії носіїв заряду в магнітному полі.

е. термомеханічний́ (рос. эффект термомеханический; англ. thermomechanical effect) – виникнення руху надплинного гелію по тонкому капіляру або щілині під дією різниці температур. Можливий і обернений ефект – нагрівання (охолодження) гелію при його витіканні (втіканні) через капіляр (механокалоричний ефект).

е. термопружний́ (рос. эффект термоупругий; англ. thermoelastic effect) –

м а г н е т и к а х ; англ. Thomson effect і n f e r r o m a g n e t і c s ) – зміна питомого опору феромагнетиків при їх намагніченні в зовнішніх магнітних полях. Е. Т. належить до групи гальваномагнітних явищ. В області сильних полів при досягненні магнітного насичення зразка питомий опір зі зростанням поля зменшується (формули Герлаха, аномалії феромагнітні). При слабших полях, коли відбуваються процеси технічного намагнічення, має місце складна залежність опору від величини вислідної намагніченості.

е. тунельний́ (рос. эффект туннельный; англ. tunnel(ing) effect, tunneling phenomenon, Esaki effect) – явище квантової природи, яке полягає в тому, що мікрочастинка з повною енергією, меншою за висоту потенціального бар'єру, має відмінну від нуля ймовірність подолати цей бар'єр і опинитися по інший бік від нього. Е. т. лежить

в основі таких явищ, як α–розпад радіоактивних ядер, холодна емісія електронів із металу, автойонізація атомів у сильному електричному полі, міграція валентних електронів у діелектрику.

е. фотодинамічний́ (рос. эффект фотодинамический; англ. photodynamic effect) – сенсибілізоване барвником явище пошкодження біологічного матеріалу світлом видимого діапазону. Такими пошкодженнями можуть бути – розрив кілець в ароматичних вуглеводах, загибель клітин, організмів тощо. Для е. ф. потрібен кисень, тому вважається, що при такому явищі виникають реакції сенсибілізації фотоокиснення біологічного матеріалу.

е. фотоелектромагні́тний [ефект́ фо-

томагнітоелектричний,́ ефект́ Кіко́їна– Носко́ва] (рос. эффект фотоэлектро-

магнитный, эффект фотомагнитоэлектрический, эффект Кикоина–Носкова; англ. photoelectromagnetic effect, photomagnetoelectric effect, Kikoin–Noskov effect) – виникнення електричного поля Е в освітленому напівпровіднику, поміщеному в магнітне поле Н. Електричне поле Е перпендикулярне магнітному Н і потокові носіїв заряду, що дифундують до неосвітленої сторони напівпровідника. Відкритий у 1933.

е. фотомагнітоелектричний́ (рос. эффект фотомагнитоэлектрический; англ. photomagnetoelectric effect) – те саме,

що ефект́ фотоелектромагні́тний.

е. фотоопоро́вий(рос. эффект фоторезистивный; англ. photoconductive effect) – те саме, що фотопровід́ ність.

е. фотоп'єзоелектричний́ (рос. эффект фотопьезоэлектрический; англ. photopiezoelectric effect) – виникнення ерс в однорідному напівпровіднику при одночасному однобічному його стисненні і освітленні. Ерс виникає на гранях, перпендикулярних напрямку стиснення. Е. ф. зумовлений анізотропією коефіцієнта дифузії носіїв струму, викликаною однобічною деформацією кристала.

179

е. фоторезисти́вний(рос. эффект фоторезистивный; англ. photoconductive effect) – те саме, що фотопровід́ ність.

е. фототермомагнітний́ електрон́- ний (рос. эффект фототермомагнитный электронный; англ. electron photothermomagnetic effect) – поява ерс в однорідному провіднику (напівпровіднику або металі), поміщеному в магнітне поле, яка зумовлюється поглинанням електромагнітного випромінювання вільними носіями заряду. Магнітне поле при цьому повинно бути перпендикулярним потоку випромінювання.

е. Холла́ (рос. эффект Холла; англ.

Hall effect) – ефект, який полягає у виникненні в провіднику із струмом j, поміщеному в магнітне поле H, електричного поля ЕН у напрямку, перпендикулярному до Н і j: EH=R[Hj], де R – стала Холла. Е. Х. – одне з найважливіших гальваномагнітних явищ.

е. Холла́ квантовий́ (рос. эффект Холла квантовый; англ. quantum Hall effect) – макроскопічний квантовий ефект, який проявляється у квантуванні

холлівського опору ρху (див. також ефе- ́кт Холла́ ) і зникненні питомого опору ρхх. Дискретні значення, що їх набуває ρху,

визначаються виразом ρху = (2πħ/e2) ν–1, де (2πħ/e2) =25812,8 Ом, ν = p/q – цілі або дробові числа. Е. Х. к. спостерігається при низьких температурах в інверсійному шарі носіїв заряду в напівпровідниках, поміщених у магнітне поле, перпендикулярне до площини ху.

е. широтний́ (рос. эффект широтный; англ. latitude effect) – зміна інтенсивності космічного проміння з широтою внаслідок відхиляльної дії магнітного поля Землі (див. також проміння́ космічне́ ).

е. Шотткі́ (рос. эффект Шоттки; англ. Schottky effect) – зростання електронного струму насичення з твердого тіла (катода) під дією зовнішнього прискорювального електричного поля внаслідок зменшення роботи виходу

електрона з твердого тіла. Див. також

емісія́ автоелектронна́ .

е. Шубнікова́ – де Хааза́ (рос. эффект Шубникова – де Хааза; англ. Shubnikov

– de Haas effect) – осцилювальна (коливна) залежність статичного електричного опору металів від оберненої величини магнітного поля, спостережувана при низьких температурах. Е. Ш. – де Х. є наслідком квантування енергетичних рівнів електронів провідності в сталому магнітному полі (квантування Ландау) і виродження електронного газу при певних температурах. Див. також газ електрон́- ний вироджений́ .

Комптон́ -ефект́ (рос. Комптон-эф- фект; англ. Compton effect) – те саме, що ефект́ Комптона́ .

кристал́-фотоефект́ [ефект́ Де́мбера] (рос. кристалл-фотоэффект, эффект Дембера; англ. Dember effect) – виникнення електрорушійної сили при фотоактивному освітленні напівпровідника, викликане різницею коефіцієнтів дифузії електронів і дірок.

пінч-ефект́ [пінч] (рос. пинч(-эф- фект); англ. pinch(-effect), cylindrical pinch, magneticpinch; від англ. pinch –

звуження, стиснення) – ефект стиснення,

стягнення газового розряду (чи плазмового утворення) піддієюдостатньовеликого струму, що по ньому протікає, в ре-

зультаті взаємодії струму розряду з власним або зовнішнім магнітним полем.

скін-ефект́ [ефект́ поверхневий́ ] (рос. скин-эффект, эффект поверхностный; англ. skin effect, surface effect, Kelvin effect) – неоднорідний розподіл змінного струму за перерізом провідника. Часто с.- е. спостерігається досить чітко: струм тече переважно у вузькому поверхневому шарі провідника (скін-шар) і практично відсутній у глибині. Своїм походженням с.-е. зобов'язаний електронам провідності, які під впливом зовнішнього змінного поля створюють усередині провідника поле, що послаблює зовнішнє.

скін-ефект́ стати́чний (рос. скин-эф- фект статический; англ. static skin ef-

180